Ухвала

від 13.02.2023 по справі 465/2150/19

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/2150/19

2/465/1792/23

У Х В А Л А

про самовідвід

13.02.2023 року м. Львів Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді- Ванівського Ю.М.

при секретарі Лозинському Т.-Р.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Франківського районного суду м. Львова цивільну справі за позовом ОСОБА_1 , до Галицького відділення Благодійного фонду «Блакитна магістраль» Франківського району м.Львова, про повернення коштів з Благодійного фонду,-

встановив:

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 27.11.2020 р. справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділення Благодійного фонду «Блакитна магістраль» Франківського району м. Львова, про повернення коштів з Благодійного фонду в частині стягнення з Галицького відділення Благодійного фонду «Блакитна магістраль» Франківського району м. Львова на користь ОСОБА_1 26936,24 гривень суми внесків за 2001-2013 роки - провадженням закрито.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 27.11.2020 р. в задоволенні позову ОСОБА_1 до Галицького відділення Благодійного фонду «Блакитна магістраль» Франківського району м. Львова, про повернення коштів,- відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Постановою Львівського апеляційного суду від 10.02.2022 року ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 27.11.2020 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зважаючи на вищенаведені обставини, у судовому засіданні головуючим у справі заявлено самовідвід.

Позивач та його представник не заперечили проти заявленого самовідводу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позицію учасників, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 27.11.2020 р. справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділення Благодійного фонду «Блакитна магістраль» Франківського району м. Львова, про повернення коштів з Благодійного фонду в частині стягнення з Галицького відділення Благодійного фонду «Блакитна магістраль» Франківського району м. Львова на користь ОСОБА_1 26936,24 гривень суми внесків за 2001-2013 роки - провадження закрито.

Постановою Львівського апеляційного суду від 10.02.2022 року ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 27.11.2020 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Таким чином повторна участь судді у розгляді справи після скасування ухвали про закриття провадження у справі, не допускається.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до змісту частини 3 статті 39 ЦПК України, самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначаються завдання суду. Зокрема, вказаною статтею передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Згідно ч. 7 ст. 56 "Закону України Про судоустрій і статус суддів", суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Відповідно до пункту 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішені спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти самовідвід або бути відведений.

Для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.

Вищенаведені факти участі судді у розгляді справ за участю тих самих сторін, а також наявність судових рішень про відмову у задоволенні позовної заяви або закриття провадження у справі можуть створити враження в учасників, що в судді вже склались певні суб`єктивні внутрішні переконання щодо цих правовідносин сторін, що, в свою чергу, може зашкодити всебічному, повному, неупередженому та об`єктивному розгляду справи.

За викладених обставин, з метою забезпечення об`єктивного та неупередженого розгляду справи безстороннім судом та запобігання безпідставних звинувачень з боку учасників процесу щодо необ`єктивності та упередженості в розгляді вказаної справи, запобігання виникнення у позивача та інших учасників процесу сумніву в об`єктивності та неупередженості судді, збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, приходжу до висновку про наявність достатніх підстав, які можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості головуючого, вважаю, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 39, 40 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву судді Ванівського Ю.М. про самовідвід задовольнити.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Галицького відділення Благодійного фонду «Блакитна магістраль» Франківського району м.Львова, про повернення коштів з Благодійного фонду, передати для визначення судді для розгляду справи в порядку визначеному ст. 33 ЦПК України .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ванівський Ю.М.