Рішення

від 06.02.2023 по справі 607/14412/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2023 Справа №607/14412/22

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Баб`як Н.О.,

у присутності:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Мамедової І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування», третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення страхового відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю потерпілого,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Янчишина В.Й., 18.10.2022 пред`явила до суду позов до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (далі - ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ») про стягнення з відповідача на користь позивача 154 219,94 грн у якості невиплаченого страхового відшкодування, з яких: 72 590,42 грн - відшкодування витрат, пов`язаних з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікування у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів; 3 629,52 грн - моральна шкода; 78 000 - відшкодування шкоди, пов`язаної з стійкою втратою працездатності. Також просила стягнути з відповідача понесені судові витрати (23 000 грн витрат на професійну правничу допомогу).

В обгрунтування позову зазначено, що 30.01.2022 близько 18 год. 40 хв. по вул. Мазепи у м. Тернополі (в напрямку вул. Бережанська) водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , яка переходила проїзну частину дороги в межах нерегульованого пішохідного переходу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) позивач отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ». 30.01.2022 відомості про ДТП внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022211040000198. Крім цього, в провадженні Тернопільського міськрайонного суду перебуває справа №607/8245/22 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, рішення у якій, станом на день подання даного позову, судом не винесено. Оскільки водій відповідає перед пішоходом у цивільному порядку незалежно від його вини, на думку позивача, вона має право на виплату страхового відшкодування, без вироку у вищевказаному кримінальному провадженні. До того ж, після виплати страхового відшкодування, у випадку якщо ОСОБА_3 не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач зможе звернутися з регресним позовом до нього. Внаслідок ДТП позивач понесла витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікування у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів, розмір яких становить 72 590,42 грн та підтверджується долученими до матеріалів позовної заяви виписками із медичної картки та чеками. Також, враховуючи зазначену суму витрат на лікування позивача, відповідач зобов`язаний виплати позивачу моральну шкоду в розмірі 5% від вказаної суми, що становить 3 629,52 грн. Крім цього, внаслідок ДТП позивач отримала третю групу інвалідності. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у 2022 році мінімальну заробітну плату з 1 січня встановлено в місячному розмірі 6500 грн, тому розрахунок витрат, пов`язаних зі стійкою втратою працездатності, є таким: 12 (мінімальних заробітних плат) х 6 500 грн = 78 000 грн. Зазначені суми повинні бути відшкодовані позивачу на підставі статей 24, 26 та 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 13.04.2022 позивач звернулась до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування з усіма необхідними документами, які були отримані Тернопільською дирекцією Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» 15.04.2022. 30.08.2022 позивач звернулась до відповідача із заявою про долучення доказів до матеріалів страхової справи, які були отримані Тернопільською дирекцією Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» 31.08.2022. Надалі, 11.10.2022 відповідач повідомив представника позивача, що страхова сума (ліміт відповідальності) згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №204374819 у ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, становить 260 000 грн та відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної здоров`ю потерпілих, не застосовується. Посилаючись на наведене, позивач просила задовольнити позов. Також, просила стягнути з відповідача на користь позивача 23 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, які надані позивачу згідно з укладеним 01.10.2022 між позивачем та її представником договором про надання правничої допомоги та актом виконаних робіт від 14.10.2022.

Ухвалою судді від 21.10.2022 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 22.11.2022 на 16 год. 00 хв.

15.11.2022 від представника відповідача ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» Мамедової І.Р. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 22 листопада 2022 року на 16 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи «Easycon», яке було задоволено ухвалою суду від 16.11.2022.

22.11.2022 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 та, за письмовим клопотанням про відкладення розгляду справи, надісланим 21.11.2022 представником позивача - адвокатом Янчишином В.Й., розгляд справи відкладено на 22.12.2022 на 15 год.

13.12.2022 від представника відповідача ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» Мамедової І.Р. надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи «Easycon», яке було задоволено ухвалою суду від 14.12.2022.

23.11.2022 від представника відповідача ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» Мамедової І.Р. надійшов відзив на позовну заяву, зміст якого зводиться до того, що: 1) існує пряма норма спеціального Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо зупинення перебігу строку для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування до прийняття рішення та набрання ним законної сили у відповідній кримінальній справі, а саме пункт 1 статті 22, пункт 35.1 статті 35 та абзац 4 пункту 36.2 статті 36 цього закону. Враховуючи, що рішення у справі №607/8245/22 про обвинувачення ОСОБА_3 ухвалене не було, відтак строк прийняття рішення страховиком не настав, права позивача не порушені. До того ж, у кримінальному провадженні не тільки встановлюється наявність або відсутність вини особи, а й інші важливі обставини дорожньо-транспортної пригоди, що можуть вплинути на підстави прийняття рішення страховиком, які повинні бути відображені у вироку суду та свідчать про наявність або відсутність причинно-наслідкового зв`язку між подією ДТП та фактом завдання тілесних ушкоджень позивачу, та інших обставин, які відносяться до предмету доказування у кримінальному провадженні. Відсутність наявного порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу позивача є підставою для відмови у задоволенні позову, таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 (справа №367/2271/15-ц). До того ж позивачу не було фактично відмовлено у виплаті такого відшкодування, а лише надано лист про зупинення перебігу строків для прийняття рішення страховиком, отже звернення позивача з даним позовом є передчасним; 2) позивач не позбавлений права подати цивільний позов у рамках кримінального провадження, задоволення якого призведе до подвійного відшкодування шкоди; 3) розмір позовних вимог щодо понесених позивачем витрат на лікування не підтверджений належними доказами, оскільки при поданні доказів потерпіла повинна була враховувати три основні вимоги, встановлені вищевказаним Законом, зокрема надати докази, які підтверджують: обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікування у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів; необхідність витрат має бути документально підтверджена відповідним медичним закладом охорони здоров`я; витрати на лікування та витрати, пов`язані з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, мають бути в причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. Наведене слугує підставою перевірки, чи відповідають здійснені позивачем витрати призначенням лікарів, тобто чи є додані до позовної заяви чеки та інші докази належними та допустимими доказами понесення позивачем витрат на лікування. Аналізуючи надані позивачем чеки, на думку відповідача, документально не підтверджено розмір витрат на 7 059,97 грн, оскільки: ці витрати не є витратами саме на лікування (ліки, медичні засоби) підтвердженими документально закладом охорони здоров`я; здійснені на придбання медичних препаратів, які не використовуються при лікуванні травм, отриманих внаслідок ДТП; пов`язані зі сплатою банківських комісій, які не відшкодовуються страховиком. Перелік таких лабораторно-діагностичних обстежень та медикаментів, витрати на які не підлягають відшкодуванню представник відповідача вказала у таблиці, яка міститься у відзиві. Крім цього, вказала, що саме позивач зобов`язаний доводити факт заподіяння шкоди та її розміру, а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. З цих підстав представник відповідача просила відмовити в позові. На підтвердження доводів відзиву долучила лист №23 від 12.07.2022. Разом із відзивом на позовну заяву до суду надійшло клопотання представника відповідача ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» Мамедової І.Р. про зменшення витрат на правову допомогу, згідно з яким вона просила відмовити в задоволенні позову в цілому, а стягнення витрат на правову допомогу, яку просить стягнути представник позивача, покласти на позивача. Крім цього, вказала, що заявлені у позовній заяві витрати на правничу допомогу у розмірі 23 000 грн є необґрунтованими, оскільки на їх підтвердження стороною позивача надано лише копію договору про надання правової допомоги від 01.10.2022 та копію акту виконаних робіт. Водночас, зазначені докази понесення таких витрат є неналежними, оскільки вони не містять інформації щодо детальної фіксації послуг, які надаються у рамках ведення відповідної судової справи, їх обсягу, часу та вартості, якщо окремі послуги мають різну вартість. Наведене унеможливлює встановлення того, чи відповідає перелік наданих послуг складності справи та витраченого адвокатом часу. До того ж, позовна заява датована 17.10.2022, а акт виконаних робіт складений 14.10.2022, тому відсутня інформація, які саме послуги, якої вартості та коли були надані представником позивача у період з 01.10.2022 та 14.10.2022, якщо врахувати, що складання позовної заяви не входило в перелік таких послуг. Посилаючись на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 (справа №908/1654/18), зазначила, що заявлений стороною позивача розмір витрат на правову допомогу є завищеним, та документально не підтвердженим та неспівмірний складності справи, тому просила зменшити зазначені витрати на 99%. Крім цього, представник відповідача надіслала до суду заяву про зупинення провадження у справі, згідно з якою просила зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили вироку у кримінальній справі №607/8245/22. Однак, у подальшому, в ході розгляду справи цього клопотання представник позивача не підтримала.

05.12.2022 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Янчишин В.Й. подав до суду відповідь на відзив, у якій вказав що 01.12.2022 позивач отримала відзив на позовну заяву та заперечує щодо відзиву, оскільки: 1) ухвалою суду від 21.11.2022 у справі №607/8245/22 ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілою, а кримінальне провадження № 12022211010000198, внесене до ЄРДР 30.01.2022, - закрито. Зазначену ухвалу, яка набрала законної сили, представник позивача отримав 01.12.2022, тобто на момент подання позову цього доказу фактично не існувало. Крім цього, цією ухвалою підтверджено те, що позивач не зверталася з цивільним позовом у порядку кримінального провадження, тому твердження відповідача про можливе повійне відшкодування не відповідають дійсності. Відповідно до позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №465/4621/16-к, є необхідність у стягненні страхового відшкодування, не залежно від того, чи звертався позивач до страховика з заявою про відшкодування шкоди; 2) з приводу заперечення представника відповідача про неможливість відшкодування витрат на загальну суму 7 059,94 грн, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, представник позивача вказав, що ДТП, яка відбулась 30.01.2022, є страховим випадком, тобто є подією, внаслідок якої заподіяна шкода життю і здоров`ю третьої особи, тому підлягає до відшкодування позивачу. При цьому, витрати на суму, яку заперечує представник відповідача, включаючи пеленки, підгузки, воду, проведення обстеження, є витратами позивача, пов`язаними з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікування у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів та підпадають до відшкодування згідно зі статтею 24.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому ці витрати повинні бути відшкодовані відповідачем. Перебуваючи в реанімації та на стаціонарному лікуванні, позивач знаходилась у лежачому стані, тому витрати на пеленки, підгузки, пакети, інші предмети догляду були необхідністю. До відповіді на відзив долучено ухвалу суду від 21.11.2022 у справі №607/8245/22.

05.12.2022 від третьої особи - ОСОБА_3 , засобами поштового зв`язку «Укрпошта», до суду надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що 30.01.2022 близько 18 год. 40 хв. він дійсно вчинив ДТП, наїхавши на пішохода ОСОБА_1 , внаслідок чого позивач отримала тілесні ушкодження. Відомості про ДТП 30.01.2022 було внесено до ЄРДР за № 120222110440000198. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як власника транспортного засобу «Mitsubishi Lаncer», державний номерний знак НОМЕР_1 , 30.01.2022 була забезпечена полісом № ЕР204374819 ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ». 23.02.2022 року він відвідував позивача у лікарні, яка на той час не могла самостійно пересуватись. Позивач надала йому кошти у сумі 24 200 грн на оплату рахунку фактури №577 від 22.02.2022, а саме на набір імплантів для остеосинтезу плеча. ОСОБА_3 , в інтересах позивача, оплатив за рахунок наданих позивачем коштів суму цих імплантів та банківської комісії. Надалі, 21.11.2022 року він примирився з позивачем та відшкодував їй виключно моральну шкоду, яка страховою компанією не відшкодовується. Водночас, згідно з його полісом, страхова компанія повинна відшкодувати позивачу витрати на лікування та тимчасову та стійку втрату працездатності, в межах ліміту 260 000 грн. Підсумовуючи, вказав, що позов вважає обґрунтованим, тому не заперечує щодо його задоволення. Розгляд справи просив проводити у його відсутності.

22.12.2022 у судовому засіданні було оголошено перерву до 16 год. 06.02.2023 для надання представнику відповідача можливості для ознайомлення із письмовими поясненнями третьої особи.

30.01.2023 від представника відповідача ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» Мамедової І.Р., через підсистему «Електронний суд», надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи «Easycon», яке 31.01.2023 вона відкликала, надіславши до суду заяву, в якій просила не розглядати надіслане нею клопотання участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, оскільки ухвала з цього приводу вже постановлена судом 14.12.2022.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Янчишин В.Й. позов підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, з мотивів, наведених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» Мамедова І.Р. в судовому засіданні заперечила щодо з позову, з мотивів наведених у відзиві на позов.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, однак раніше подав письмові пояснення, у яких просив проводити розгляд справи у його відсутності, що відповідно до ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

З довідки начальника відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Дяківа В.А. та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за № 12022211040000198 від 30.01.2022 вбачається, що 30.01.2022 близько 18 год. 40 хв. водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «Mitsubishi Lаncer», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Мазепи у м. Тернополі, в напрямку вул. Бережанська, допустив наїзд на пішохода - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переходила проїзну частину дороги в межах нерегульованого пішохідного переходу. Внаслідок ДТП вона отримала тілесні ушкодження. Відомості про ДТП 30.01.2022 внесені до ЄРДР за №12022211040000198, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.

В рамках даного кримінального провадження щодо ОСОБА_3 було складено обвинувальний акт, який направлено до суду.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.11.2022 (справа №607/8245/22) ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку із примиренням з потерпілою, а кримінальне провадження №12022211040000198, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2022 про його обвинувачення - закрито. Цивільний позов прокурора Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради, Комунального некомерційного підприємства "Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги" про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_1 , в сумі 30198,75 грн - залишено без розгляду.

З полісу №204374819, чинного на 30.01.2022, вбачається, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Mitsubishi Lаncer», державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахована у ПрАТ «СК «Арсенал страхування», який є діючим членом МТСБУ.

Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №538 від 14.02.2022, виданої КНП «ТМКЛШД», ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в медичному закладі з 30.01.2022 по 14.02.2022 з діагнозом: політравма: ЗЧМТ. Забій головного мозку. Субдуральні гематоми в скроневій та тім`яній ділянках справа. Забій м`яких тканин скроневої ділянки зліва, верхньої губи зліва. Закритий перелом в/3 правої плечової кісти зі зміщенням. Закритий перелом акроміального кінця лівої ключиці без зміщення. Перелом лонної кістки з переходом на вертлюгову западину без зміщення. Уламковий перелом гілки правої сідничної кістки та крижової кістки справа без зміщення. Закрита травма грудної клітки. Забій передньої черевної стінки. Метаболічна кардіоміопатія. Синусова тахікардія.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2-190, виданої КНП «ТМКЛШД», ОСОБА_1 перебувала па стаціонарному лікуванні з 15.02.2022 по 18.02.2022 з діагнозом: коронавірусна хвороба COVID-19, ПЛР, середньої тяжкості, гострий бронхіт. Закритий перелом в/3 правої плечової кістки із зміщенням.

З виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №908, виданої КНП «ТМКЛШД» 25.02.2022, вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в медичному закладі з 19.02.2022 по 25.02.2022 з діагнозом: закритий уламковий перелом в/З правої плечової кістки зі зміщенням відламків (22.02.2022 - закрита репозиція з БВМОС). Закритий перелом акроміального кінця ключиці. Закритий перелом сідничної, лонної та крижової кісток справа без зміщення. Травматичний субдуральний крововилив (30.01.2022). Метаболічна кардіоміопатія. СН 0ст.

Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданої КНП «Міська комунальна лікарня №3» ТМР, ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в медичному закладі з 21.03.2022 по 04.04.2022, з діагнозом: політравма: ЗЧМТ. Забій головного мозку. Травматичний субдуральний крововилив (30.01.2022), ранній відновний період. Закритий уламковий перелом в/з правої плечової кістки із зміщенням (операція 22.02.2022). Закритий перелом акроміального кінця ключиці. Закритий перелом сідничної, лонної та крижової кісток справа без зміщення.

З відповіді Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» (далі - КНП «ТМКЛШД») №797 від 31.03.2022, на адвокатський запит, адвокату В.Янчишину повідомлено, що:

1)ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала у зазначеному медичному закладі на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 30.01.2022 по 14.02.2022 (16 ліжко-днів) з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку. Субдуральні гематоми в скроневій та тім`яній ділянках справа. Забій м`яких тканин скроневої ділянки зліва, верхньої губи зліва. Закритий перелом в/3 правої плечової кістки зі зміщенням. Закритий перелом акроміального кінця лівої ключиці без зміщення. Перелом лонної кістки з переходом на вертлюгові западину без зміщення. Уламковий перелом гілки правої сідничної кістки та крижової кістки справа без зміщення. Закрита травма грудної клітки. Забій передньої черевної стінки. Метаболічна кардіоміопатія. Синусова тахікардія. Було надано медичну допомогу в об`ємі: операція 30.01.2022 - мікролапаротомія. Лікарські засоби, обстеження та вироби медичного призначення, які пацієнтка придбала за власні кошти: МСКТ голови неактивно 30.01.22, МСКТ органів грудної, черевної порожнини, заочеревинного простору, малого тазу (нативно), МСКТ голови нативно 31.01.22, МСКТ голови нативно 07.02.22, маніт 200,0 в/в - №2, осетрон 5,0+ фіз. р-н 0,9% - 7 фл., церебролізин 20,0 + фіз..р-н 0,9% 200,0 - №8, новопарин 0,5 - №11, де-спан 2.0 - №14, ксефокам 8,0 + фзич. р-н 0,9% 200,0 - №4, еглоніл 2,0 - №3, етамзілат 2,0 - №8, еуфілін 5,0 - №5, Л-лізину есцинат 10,0 + фіз.. р-н 0,9% 100,0 - №2, дексаметазон 8,0 + стерофундин 500,0 - №2, цефтріаксон 1,0 + фіз.. р-н 0,9% 200,0 - №2, дексалнгін 2,0 - №2, проксіум 40,0 + фіз.. р-н 0,9% 200,0 - №2;

2)ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала у зазначеному медичному закладі в травматологічному відділенні з 19.02.2022 по 25.02.2022 (16 ліжко-днів) з діагнозом: закритий уламковий перелом в/з правової плечової кістки зі зміщенням. Закритий перелом акроміального кінця ключиці. Закритий перелом сідничної, лонної та крижової кісток справа без зміщення. Травматичний субдуральний крововилив (30.01.2022). Метаболічна кардіоміпатія. СН Ост. Було надано медичну допомогу в об`ємі: операція 20.02.2022 - закрита репозиція з БІМОС перелому плечової кістки. Лікарські засоби, обстеження та вироби медичного призначення, які пацієнтка придбала за власні кошти: новопарин 0,4 - №2, де-спан 2.0 - №7, алвобак 1,0 - №7, перев`язочний матеріал (серветки стерильні 5 упаковок/ 5 штук, бинт марлевий не стерильний 4 штуки, бетадин 30 мл - 1 штука, пластир ЗМ Тгап Броге - 1 штука), набір імплантів для блокуючого остеосинтезу перелому плеча, сангера 5,0 + фіз.. р-н 0,9% 100,0 - М;

3)ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала у зазначеному медичному закладі на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні з 15.02.2022 по 18.02.2022 (3 ліжко-дні) з діагнозом: коронавірусна хвороба COVID-19, ПЛР+, середньої тяжкості, гострий бронхіт. Закритий перелом верхньої третини правої плечової кістки із зміщенням. Було надано медичну допомогу в об`ємі операція 20.02.2022 - закрита репозиція з БІМОС перелому плечової кістки. Лікарські засоби, обстеження та вироби медичного призначення, які пацієнтка придбала за власні кошти: новопарин 0,4 - №4, де-спан 2.0 - №1, дуфалак 1 фл, полівітаміни 30 шт №1.

Як убачається з листків лікарських призначень №797 медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_4 №2-190 від 31.03.2022, №538 від 31.03.2022, №908 від 31.03.2022 та листка лікарських призначень №2533 медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_4 , їй було призначено лікування, яке складалось, у тому числі, з різних медичних препаратів та рекомендацій, затверджених лікарями.

У заяві ОСОБА_1 від 13.04.2022, адресованій Керівнику ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», ОСОБА_1 вказала номер рахунку IBAN, на який просила здійснити відшкодування оціненої шкоди, заподіяної їй внаслідок ДТП, яка мала місце 30.01.2022.

Як убачається з повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку по договору ОСЦПВВНТЗ від 13.04.2022 ОСОБА_1 повідомила Арсенал страхування про ДТП, яке мало місце 30.01.2022 та вказала, що вона є потерпілою у даній події, оскільки 30.01.2022 близько 18 год. 40 хв. водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «Mitsubishi Lаncer», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Мазепи у м. Тернополі, в напрямку вул. Бережанська, допустив наїзд на пішохода ( ОСОБА_1 ), яка переходила проїзну частину дороги в межах нерегульованого пішохідного переходу. Внаслідок ДТП вона отримала тілесні ушкодження, відомості про ДТП 30.01.2022 внесені до ЄРДР за №12022211040000198. У повідомленні також зазначила, що внаслідок ДТП була завдана шкода її здоров`ю/життю та детально описала нанесену їй шкоду, тому просила виплатити їй страхове відшкодування за реквізитами, вказаними у повідомленні

Відповідно до опису вкладення у цінний лист «0505070693440» зазначену заяву, повідомлення та ряд інших документів 13.04.2022 було направлено Відокремленому підрозділу - Тернопільській дирекції Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування».

Одержання вказаного цінного листа з номером відправлення «0505070693440» підтверджується скріншотом із сайту Укрпошти з відстеженням трекінгу відправлення за цим номером, згідно з яким відправлення вручено особисто 15.04.2022.

У виписці (дублікаті) з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2533, виданої КНП «ТКМЛШД» 14.06.2022, зазначено, що ОСОБА_1 перебувала на лікуванні на стаціонарі в медичному закладі з 09.06.2022 по 14.06.2022 з заключним діагнозом: Осумкована післятравматична субфасціальна гематома зовнішньої поверхні середньої третини правого стегна. Ліпома зовнішньої поверхні середньої третини правого стегна (операція 10.06.2022: відкриття і дренування гематоми. Видалення ліпоми) Наслідки перенесеної травми: політравма. ЗЧМТ. Забій головного мозку. Травматичний субдуральний крововилив (30.01.2022). Закритий консолідований перелом правої плечової кістки зі зміщенням (операція 22.02.2022). Закритий консолідований перелом акроміального кінця ключиці. Закритий консолідований перелом сідничної, лонної та крижової кістки справа.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №1646, виданої КНП «МКЛ №3» ТМР, ОСОБА_1 перебувала на лікуванні в медичному закладі з 05.07.2022 по 18.07.2022 з заключним діагнозом: наслідки перенесеної політравми (30.01.2022): ЗЧМТ, забій головного мозку, травматичний субдуральний крововилив. Закритий консолідуючий перелом правої плечової кістки зі зміщенням (операція 22.02.2022: закрита репозиція з БІМОС) зі стійким вираженим больовим синдромом, контрактурою правого плечового суглобу з ФНС ІІ (другого) ступеня. Закритий консолідуючий перелом акроміального кінця лівої ключиці. Закритий консолідуючий перелом сідничної, лонної та крижової кісток справа. Осумкована післятравматична, субфасціальна гематома зовнішньої поверхні середньої третини правого стегна. Ліпома зовнішньої поверхні середньої третини правого стегна (операція 10.06.2022: видалення і дренування гематоми, видалення ліпоми).

У листі Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» №23 від 12.07.2022 представник страхової компанії повідомив ОСОБА_1 , що отримав надіслані нею документи, однак, оскільки за наслідками ДТП у суді розглядаються матеріали кримінального провадження, відповідне рішення щодо її заяви буде прийнято після їх розгляду. Також заявниці було роз`яснено про перебіг встановлених законодавством строків для прийняття рішення страховиком.

Як убачається з довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 673588 від 30.08.2022 ОСОБА_5 є інвалідом ІІІ групи, внаслідок загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату. Також зазначено, що їй протипоказана важка фізична праця.

Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда №577 від 30.08.2022 ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи з 2022 року, у зв`язку із чим їй надано ряд рекомендацій для реабілітаційних заходів, у тому числі протипоказано важку фізичну працю.

Згідно з заявою ОСОБА_1 від 30.08.2022, адресованою відокремленому підрозділу - Тернопільській дирекції Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування», ОСОБА_1 просила долучити до матеріалів страхової справи докази, вказані у її заяві (виписку з медичної карти, листок лікарських призначень, чеки на лікування).

Відповідно до опису вкладення у цінний лист «0505095819006» зазначену заяву та ряд інших документів 30.08.2022 було направлено Відокремленому підрозділу - Тернопільській дирекції Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування».

Одержання вказаного цінного листа з номером відправлення «0505095819006» підтверджується скріншотом із сайту Укрпошти з відстеженням трекінгу відправлення за цим номером, згідно з яким відправлення вручено особисто 31.08.2022.

З відповіді КНП «ТМКЛШД» №1336 від 29.08.2022 на адвокатський запит вбачається, що адвокату В.Янчишину повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні медичного закладу, а саме з 09.06.2022 по 14.06.2022, з діагнозом: Осумкована післятравматична, субфасціальна гематома зовнішньої поверхні с/з правого стегна. Ліпома зовнішньої поверхні с/з правого стегна (операція 10.06.2022: відкриття і дренування гематоми. Видалення ліпоми) Наслідки перенесеної травми: політравма. ЗЧМТ. Забій головного мозку. Травматичний субдуральний крововилив (30.01.2022). Закритий консолідований перелом правої плечової кістки зі зміщенням (операція 22.02.2022). Закритий консолідований перелом акроміального кінця ключиці. Закритий консолідований перелом сідничної, лонної та крижової кістки справа. Лікарські засоби, обстеження та вироби медичного призначення, які пацієнтка придбала за власні кошти: клексан №5 шп.; дексалгін 2.0 №3 амп.

У відповіді Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» №111022-4601/К від 11.10.2022 на адвокатський запит №75 від 05.10.2022 адвокату В.Янчишину повідомлено, що йому відмолено у наданні копії документу, що містить інформацію (персональні дані) про особу, інтереси якої він не представляє, а саме копію полісу №204374819. При цьому повідомлено, що згідно з вказаним полісом страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000 грн, за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю - 260 000 грн, франшиза - 1 500 грн.

У позовній заяві представник позивача вказав, що витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів за його підрахунками становлять 72 590,42 грн. Зазначена сума підтверджується долученими до позовної заяви копіями фіскальних чеків (квитанцій, тощо). За підрахунками суду сума вказаних у цих документах витрат загалом становить 72 596,43 грн.

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:

Відповідно частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі (деліктне зобов`язання).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Згідно зі частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон, Закон № 1961-IV) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до пунктів 37.1.1, 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV строк є присічним і поновленню не підлягає.

Із аналізу наведених норм спеціального Закону № 1961-IV можна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 Закону № 1961-IV, їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Тому саме річний строк (трьохрічний у випадку заподіяння шкоди здоров`ю або життю потерпілого) звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.

Разом з тим у Законі № 1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.

Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що у Законі № 1961-IV не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.

У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення заподіяної шкоди здоров`ю або життю потерпілого трьохрічним строком.

Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону № 1961-IV не містять.

У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону № 1961-IV, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.

Саме до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 року.

Відповідно до пункту 22.1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з пунктами 23.1, 24.1 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого. У зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Відповідно до п. 26.1 та 26.2 статті 26 Закону шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення I групи інвалідності - 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку; у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку; у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку; у разі визнання неповнолітньої (малолітньої) особи дитиною з інвалідністю - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Статтею 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відповідно до п.п. 12.1. ст. 12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Згідно з п.п. 12.2 ст. 12 цього Закону франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі закриття кримінальної справи не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.06.2019 по справі № 465/4621/16-к зазначила, що «визначений Законом «Про ОСЦПВВНТЗ» порядок звернення потерпілого до МТСБУ із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий у розумінні статті 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування. Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, якщо йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини. Застосування положень Закону «Про ОСЦПВВНТЗ» у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого. Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди. А тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями 15, 16 ЦК України. Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них - передбачена статтею 35 Закону «Про ОСЦПВВНТЗ». Шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до МТСБУ за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування. Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до МТСБУ про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з пунктом 36.1. статті 36 Закону рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.».

У відносинах між володільцем джерела підвищеної небезпеки, яким завдано шкоди, та третіми особами, яким володілець джерела підвищеної небезпеки завдав шкоди, діє принцип відповідальності володільця цього джерела незалежно від його вини. До такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 10.01.2019 у справі №274/4882/17-ц.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.06.2022 по справі №477/874/19 (провадження №14-24цс21) зробила висновок, що внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкода може бути завдана як власникам (володільцям), наприклад, транспортних засобів, так і третім особам, зокрема пасажирам, пішоходам. У пункті 95.1 постанови Велика Палата погодилась з висновками апеляційного суду про те, що ним було правильно встановлено, що витрати на пальне, необхідне для доставки та розміщення позивачки в установах охорони здоров`я, і на придбання для неї пакетів і засобів гігієни входять до витрат на лікування, на відшкодування яких вона має право, та стягнув зі страхувальника всю суму таких витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, висновки, викладені в Постанові Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013, постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к, постанові Верховного Суду від 10.01.2019 у справі №274/4882/17-ц та постанові Палати Верховного Суду від 29.06.2022 по справі №477/874/19, повинні бути враховані при застосуванні норм права до спірних правовідносин у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Так, судом установлено, що 30.01.2022 близько 18 год. 40 хв. водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Mitsubishi Lаncer», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Мазепи у м. Тернополі, в напрямку вул. Бережанська, допустив наїзд на пішохода - ОСОБА_1 , яка переходила проїзну частину дороги в межах нерегульованого пішохідного переходу.

Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, які спричинили інвалідність 3 групи.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.11.2022 ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку із примиренням з потерпілою, а кримінальне провадження №12022211040000198, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2022 про його обвинувачення - закрито. Цивільний позов прокурора Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради, Комунального некомерційного підприємства "Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги" про відшкодування витрат понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_1 в сумі 30198,75 грн - залишено без розгляду.

На день дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ».

Згідно з полісом № 204374819 страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, становить 260 000 грн.

13.04.2022 позивач звернулася до Тернопільської дирекції ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» з заявою про виплату страхового відшкодування.

Однак, листом від 12.07.2022 відповідач повідомив, що рішення за наслідками заяви позивача буде прийнято після розгляду судом кримінального провадження щодо ОСОБА_3

30.08.2022 позивач надіслала до Тернопільської дирекції ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» заяву про долучення доказів до матеріалів страхової справи.

Таким чином, із заявою про виплату страхового відшкодування позивач звернулась як безпосередньо до страховика, так і до суду, з дотриманням строку, визначеного Законом № 1961-IV.

Однак, навіть після винесення Ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.11.2022 рішення у справі про обвинувачення ОСОБА_3 , відповідач не прийняв рішення щодо виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування.

Відтак, безпідставними є твердження представника відповідача про те, що права позивача не порушені. Посилання при цьому на правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 (справа №367/2271/15-ц) та в постанові Верховного Суду 02.10.2019 (справа №332/293/17) не заслуговують на увагу, оскільки зазначені справи стосувались інших правовідносин, зокрема, земельних та про захист честі та гідності, а не страхового відшкодування, що є предметом позову у справі, яка розглядається.

Натомість, як зазначив Верховний Суд у постанові від 10.01.2019 у справі №274/4882/17-ц, у відносинах між володільцем джерела підвищеної небезпеки, яким завдано шкоди, та третіми особами, яким володілець джерела підвищеної небезпеки завдав шкоди, діє принцип відповідальності володільця цього джерела незалежно від його вини, а у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к виснувано, що позасудова процедура здійснення страхового відшкодування не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Таким чином, оскільки судом установлено, що з вини ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої позивач отримала тілесні ушкодження, які спричинили інвалідність 3 групи, ОСОБА_1 має право на відшкодування витрат, пов`язаних з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів, моральної шкоди та шкоди, яка пов`язана зі стійкою втратою працездатності.

Даючи оцінку доводам відповідача про те, що включені позивачем до загальної суми витрат, пов`язаних з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів, витрати в сумі 7 059,94 не пов`язані з лікуванням травм, отриманих внаслідок ДТП, судом детально проаналізовано матеріали справи.

Зокрема, виписками з медичної карти позивача підтверджено, що внаслідок ДТП вона отримала ряд ушкоджень, які потребували детального обстеження та лікування. Первинний діагноз, який був поставлений ОСОБА_1 безпосередньо після ДТП, був: політравма: ЗЧМТ. Забій головного мозку. Субдуральпі гематоми в скроневій та тім`яній ділянках справа. Забій м`яких тканин скроневої ділянки зліва, верхньої губи зліва. Закритий перелом в/3 правої плечової кісти зі зміщенням. Закритий перелом акроміального кінця лівої ключиці без зміщення. Перелом лонної кістки з переходом на вертлюгову западину без зміщення. Уламковий перелом гілки правої сідничної кістки та крижової кістки справа без зміщення. Закрита травма грудної клітки. Забій передньої черевної стінки. Метаболічна кардіоміопатія. Синусова тахікардія.

У позовній заяві вказано, що розмір витрат, пов`язаних з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів становить 72 590,42 грн. Зазначена сума підтверджується долученими до позовної заяви копіями фіскальних чеків (квитанцій, тощо). Зокрема, за підрахунками суду загальна сума витрат, вказаних у цих документах, становить 72 596,43 грн. При цьому, зазначена сума підрахована без урахування 239,50 грн, які є комісією банку, проти стягнення яких заперечувала представник відповідача.

Відповідач посилався на те, що не є витратами на лікування, підтвердженими закладом охорони здоров`я, витрати, пов`язані з придбанням підгузків, пакетів, пеленок, води, серветок, рушників, однак відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2022 по справі №477/874/19, такі витрати входять до витрат на лікування, на відшкодування яких позивач має право. Внаслідок отриманих у ДТП травм позивач під час стаціонарного лікування змушена була лежати, а тому вищевказані засоби гігієни були для неї необхідністю. При цьому цілком очевидно, що у лікарських призначеннях ці засоби гігієни відсутні, оскільки вони не є лікарськими засобами, однак є необхідністю в догляді за лежачими хворими. Відтак, доводи представника відповідача в цій частині є необгрунтованими.

Також, суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що не є обгрунтованими витрати пов`язані з консультацією гінеколога та ОТПГ - панорамним знімком зубів. Вивчивши первинний діагноз ОСОБА_1 , у якому, серед іншого, зазначено про забій м`яких тканин скроневої ділянки зліва, верхньої губи зліва, забій передньої черевної стінки, перелом лонної кістки з переходом на вертлюгову западину, на переконання суду, панорамний знімок зубів та консультація гінеколога перебували у прямому причинно-наслідковому зв`язку з травмами, отриманими внаслідок ДТП, виходячи з діагнозу, встановленого ОСОБА_1 безпосередньо після ДТП.

Разом із тим, суд вважає обгрунтованими заперечення представника відповідача про те, що кошти, понесені на ПАП-тест методом рідинної цитології (квитанція від 01.06.2022, вартістю 440 грн), не пов`язані з лікуванням травм, отриманих внаслідок ДТП, оскільки такий тест пов`язаний з видом цитологічного лабораторного обстеження для скринінгу раку шийки матки, що свідчить про те, що необхідність зазначеного виду діагностики не могла бути спричинена травмами, які позивачу заподіяно у ДТП. Також суд вважає, що лікувальний засіб «Гексикон песарії» (квитанція від 02.07.2022, вартістю 292,63 грн), який є протимікробним та антисептичним засобом, призначений для лікування бактеріального вагінозу та профілактики венеричних захворювань, та лікувальний засіб «Хелпекс антиколд» (квитанція від 13.03.2022, вартістю 71,09 грн), призначений для лікування симптомів, що виникають при гострих респіраторних вірусних інфекціях, грипі, не входять до шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі до шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілої, а тому вимоги позивача про стягнення 803,72 гривень на ці обстеження та препарати не є обґрунтованими.

Відтак, зазначена сума має бути виключена із суми фактично понесених та документально підтверджених витрат, пов`язаних з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів (72 596,43 грн - 803,72 грн = 71 792,71 грн).

Виходячи з розміру витрат, пов`язаних з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів, яка була встановлена судом, а саме 71 792,71 грн, слід визначити розмір відшкодування моральної шкоди, відповідно до статті 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відтак, розрахунок моральної шкоди має бути проведений таким чином: 71 792,71 грн * 5% = 3 589,63 грн.

Також, оскільки унаслідок ДТП позивач отримала інвалідність 3 групи, зокрема, як убачається з довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 673588 від 30.08.2022, ОСОБА_5 є інвалідом ІІІ групи, внаслідок загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату, їй протипоказана важка фізична праця, заявлена позивачем сума 78000 відшкодування шкоди, яка пов`язана зі стійкою втратою працездатності, в розумінні п. 26.1 та 26.2 статті 26 Закону є обґрунтованою, оскільки мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у разі встановлення III групи інвалідності становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Таким чином, судом установлено порушення прав позивача на отримання страхового відшкодування, які підлягають захисту шляхом часткового задоволення її позовних вимог, зокрема стягнення в її користь 153382,34 грн страхового відшкодування, з яких: 71 792,71 грн відшкодування обгрунтованих витрат, пов`язаних з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів, 3 589,63 грн моральної шкоди, 78000 грн відшкодування шкоди, яка пов`язана зі стійкою втратою працездатності.

У зв`язку з частковим задоволенням позову слід вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Аналіз наведених положень ЦПК України дає підстави суду для висновку, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до наданих представником позивача доказів витрат на професійну правничу допомогу їх розмір становить 23 000 грн.

Зокрема, 01.10.2022 між адвокатом Янчишином В.Й. та клієнтом ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги. У пункті 4.1 Договору зазначено, що вартість правової допомоги становить 23 000 грн.

В акті виконаних робіт від 14.10.2022 зазначено, що адвокатом надано послуги з надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 01.10.2022, вартість яких становить 23 000 грн.

Представник відповідача подала клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю, посилаючись на те, що їх понесення не підтверджено належними доказами. Вказала, що акт та договір не містять інформації щодо детальної фіксації послуг, які надаються в рамках ведення справи, їх обсягу і вартості, внаслідок чого відсутня можливість проаналізувати, чи відповідає перелік наданих послуг складності справи та витраченого адвокатом часу, зіславшись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 (справа №908/1654/18). У судовому засіданні представник відповідача доповнила, що акт виконаних робіт підписаний 14.10.2022, а позовна заява датована 17.10.2022, що свідчить про те, що складання позовної заяви не входило в перелік послуг.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Водночас, слід зауважити, що правова позиція, на яку посилається представник відповідача, як на підставу зменшення витрат на правову допомогу, тлумачиться нею не правильно, оскільки, аналізуючи зазначену постанову, можна зробити висновок, що суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката для цілей їх розподілу повинен брати до уваги саме умови договору та не має підстав самовільно встановлювати інший розмір та порядок обчислення витрат, ніж той, який у відповідному порядку був закріплений у договорі. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Доводи представника відповідача про відсутність детальної фіксації послуг, які надаються в рамках ведення справи, їх обсягу і вартості, не спростовують обгрунтованості витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 23000 грн., оскільки і в договорі, і в акті виконаних робіт зазначено саме таку вартість послуг. Та обставина, що акт виконаних робіт підписаний 14.10.2022, а позовна заява датована 17.10.2022, не свідчить про те, що складання позовної заяви не входило в перелік послуг, та не виключає складення позовної заяви раніше чи в день підписання акту, а лише може вказувати на проставлення дати позовної заяви в день подання її до суду.

Таким чином, на переконання суду, клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правову допомогу не є обгрунтованим.

Відтак, оскільки позов задоволено частково, на 99,46%, то витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто 22875,80 грн.

Також пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, від сплати якого позивач була звільнена при пред`явленні позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 89, 141, 263 - 265, 273, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» в користь ОСОБА_1 153 382 (сто п`ятдесят три тисячі триста вісімдесят дві) гривні 34 копійки страхового відшкодування, з яких: 71 792,71 гривень відшкодування обгрунтованих витрат, пов`язаних з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів, 3 589,63 грн моральної шкоди, 78000 відшкодування шкоди, яка пов`язана зі стійкою втратою працездатності.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» в користь ОСОБА_1 22 875 (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят п`ять) гривень 80 копійок витрат на правничу допомогу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» в дохід держави 1 533 гривні 82 копійки судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування», місцезнаходження: м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код у ЄДРПОУ 33908322.

Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено 10 лютого 2023 року.

СуддяН. М. Сташків