Постанова

від 02.02.2023 по справі 927/434/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2023 р. Справа№ 927/434/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання Овчінніковій Я.Д.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 02.02.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2022 (повний текст складено 14.11.2022)

у справі № 927/434/22 (суддя - Сидоренко А.С.)

за позовом керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

Північного офісу Державної аудиторської служби,

Бахмацької міської ради,

Відділу освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут"

про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 20 859,77 грн

ВСТАНОВИВ:

11.07.2022 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби, Бахмацької міської ради та Відділу освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ", в якій прокурор просить визнати недійсною Додаткову угоду щодо зміни ціни від 05.03.2021 до Договору постачання природного газу № 41АВ147-134-21 від 28.01.2021, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради (код 44102192) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" (код 39576385) та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" вартість недопоставленого природного газу (3023,1554 куб.м) в сумі 20 859,77 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2022 позов керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби, Бахмацької міської ради та Відділу освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 20 859,77 грн задоволено повністю. Визнано недійсною Додаткову угоду щодо зміни ціни від 05.03.2021 до Договору постачання природного газу № 41АВ147-134-21 від 28.01.2021, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" на користь Відділу освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради кошти в сумі 20 859,44 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" до загального фонду Чернігівської обласної прокуратури 4 962,00 грн судового збору.

08.12.2022 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2022 у справі № 927/434/22, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2022 у справі № 927/434/22 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради про стягнення 20 859,77 грн повністю.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" обґрунтована тим, що зміни ціни за одиницю товару не призвели до збільшення суми, визначеної в цьому договорі. Сума договору протягом 2021 не була збільшена, а відтак, ТОВ «Чернігівгаз збут» та Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Бахмацької міської ради внесені зміни до умов договору з дотриманням вимог п.п. 2 пункту 14.3. Договору та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», яким передбачена можливість зміни істотних умов Договору до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі.

Апелянт вмотивовує скаргу також тим, що прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права - громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави, і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права. Північний офіс Держаудитслужби не звертався з позовом до суду з вимогами до ТОВ «Чернігівгаз збут» не тому, що не здійснював або здійснював неналежним чином захист інтересів держави, а тому що у нього відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом до ТОВ «Чернігівгаз збут» в інтересах держави, а отже він не може бути позивачем у справі.

Скаржник вказує, що після укладання сторонами додаткової угоди від 05.03.2021 до договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ147-134-21 від 28.01.2021 загальна сума договору не збільшилась і складала 524 400,00 грн, як це було і передбачено при укладанні договору 524 400,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" звертає увагу апеляційного суду на те, що вимогами чинного законодавства не передбачено якими саме документами має бути підтверджено коливання ціни, тому посилання керівника Ніжинської окружної прокуратури на те, що ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №163/21 від 27.01.2021 не може підтверджуватися коливання цін на природний газ необґрунтовані.

Ha думку ТОВ «Чернігівгаз збут», договір постачання природного газу №41AB147-134-21 від 28.01.2021 року укладений з дотриманням Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами реальної конкуренції в торгах та за ціною, що була економічно обґрунтованою та реальною для виконання зобов`язань з постачання товару, що підтверджується фактом постачання природного газу споживачу на умовах, які зафіксовані в договорі.

Скаржник зазначає, що при цьому Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Бахмацької міської ради сплачено лише за фактично отриманий нею обсяг природного газу - 229 666,33 грн, а не за обсяг, передбачений первісним договором - 524 400,00 грн. Таким чином, відсутні підстави вимагати повернення коштів на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України, за поставлений природний газ по договору від 28.01.2021 №41AB147-134-21, так як такі підстави виникають у споживача лише у випадку, якщо він сплатив за кількість товару, передбачену договором, а отримав при цьому меншу кількість товару. Також, звертаємо увагу суду, що договором №41AB147-134-21 передбачені річний та місячні планові обсяги постачання газу і, що визначення фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу врегульовано нормативно та обумовлено сторонами в п.п. 5.1-5.2 договору.

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що від Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Бахмацької міської ради протягом дії договору вимога про передачу йому природного газу в обсязі, визначеному договором, не надходила, Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Бахмацької міської ради протягом дії договору не відмовлявся від переданого йому природного газу та сплатив вартість спожитого природного газу в повному обсязі добровільно, також відсутні факти, коли Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Бахмацької міської ради була оплачена кількість товару, передбачена договором, a отримано при цьому меншу кількість товару, підстави для стягнення з ТОВ «Чернігівгаз збут» грошових коштів на підставі частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України відсутні.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2022, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.В., судді Шаптала Є.Ю., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2022 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/434/22 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2022 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

06.01.2023 від Господарського суду Чернігівської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 927/434/22.

Головуючий суддя Гончаров С.А. з 26.12.2022 по 20.01.2023 перебував у щорічній відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2022 у справі №927/434/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2022 у справі №927/434/22. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 02.02.2023 о 12 год. 15 хв. у приміщенні Північного апеляційного господарського суду (м. Київ, вул. Шолуденка, 1А, зал судових засідань №14). Зупинено дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2022 у справі №927/434/22.

27.01.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) керівником Ніжинської окружної прокуратури подано відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку з чим просить апеляційний суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області залишити без змін.

Відзив обґрунтовано тим, що прокурор належним чино обґрунтував підстави представництва інтересів держави у цій справі та звернення до суду з цим позовом, тому доводи Відповідача в частині відсутності у прокурора підстав Для представництва інтересів держави в суді є безпідставними.

Прокурор вказує, що внесення змін додатковою угодою від 05.03.2021 вчинено в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», тобто належним чином не обґрунтовано та суперечить інтересам держави і суспільства, що являється порушенням ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», то вказана додаткова угода є недійсною і відповідно не породжує жодних правових наслідків для сторін, а надмірно сплачені за такою Додатковою угодою кошти підлягають поверненню на користь споживача.

Також, прокурор зазначає, що внаслідок укладення Порушенням 3 вимог закону додаткової угоди від 05.03.2021, якою збільшено ціну, як зазначає прокурор, Відділом освіти з місцевого бюджету було безпідставно сплачено відповідачу кошти у сумі 20 859,77 грн. (з ПДВ), які у разі визнання їх недійсними, підлягають стягненню з ТОВ «Чернігівгаз збут» на користь Відділу освіти та поверненню до бюджету на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Прокурор вмотивовує відзив тим, що внаслідок укладення Порушенням 3 вимог закону додаткової угоди від 05.03.2021, якою збільшено ціну, як зазначає прокурор, Відділом освіти з місцевого бюджету було безпідставно сплачено відповідачу кошти у сумі 20 859,77 грн. (з ПДВ), які у разі визнання їх недійсними, підлягають стягненню з ТОВ «Чернігівгаз збут» на користь Відділу освіти та поверненню до бюджету на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

В судове засідання 02.02.2023 з`явився прокурор та представник відповідача, представники Північного офісу Державної аудиторської служби, Бахмацької міської ради, Відділу освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради в судове засідання не з`явились про час та дату судового засідання були повідомленні належним чином.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відділом освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради 22.12.2020 на веб-порталі публічних закупівель "Prozorro" розміщено оголошення за № UA-2020-12-22-023435-c про намір здійснити закупівлю газового палива обсягом 76 000 куб. м за бюджетні кошти та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників та предмету закупівлі.

У відкритих торгах взяли участь 2 учасники, які надали наступні остаточні тендерні пропозиції: ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" з остаточною ціновою пропозицією 524 400,00 грн з ПДВ та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" з остаточною ціновою пропозицією 541 120,00 грн з ПДВ.

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету від 12.01.2021 переможцем торгів визнано ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ", а пропозицію ТОВ " УКР ГАЗ РЕСУРС" відхилено.

28.01.2021 між ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" (далі - постачальник) та Відділом освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу №41АВ147-134-21 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов`язується протягом дії даного договору передавати споживачеві товар у загальному потоці у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи по предмету: ДК 021:2015 код 09120000-6 Газове паливо (природний газ) (далі - газ), включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а споживач зобов`язується приймати та оплачувати газ на умовах даного договору.

Загальний об`єм постачання природного газу у 2021 році складає 76 000 м. куб, в т.ч. по місяцям: січень 16,850 тис. м. куб, лютий - 16,200 тис. м. куб, березень 10,650 тис. м. куб, квітень 2,500 тис. м. куб, жовтень 2,300 тис. м. куб, листопад - 11,350 тис. м. куб, грудень - 16,150 тис. м. куб. (п.3.1 договору)

Згідно п.7.1 договору ціна за 1000,0 куб. м газу становить 69 000,00 грн, в т.ч. вартість замовлення (бронювання) потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу газотранспортної системи) за 1 000 куб. м на добу становить 124,16 грн/тис.м.куб. (без ПДВ) До вартості послуг застосовується коефіцієнт, визначений Постановою НКРЕКП №3013 від 24.12.2019для замовлення потужності на добу наперед - 1,1, що складає 136,58 грн/тис. м. куб (без ПДВ), крім того ПДВ (20%).

Відповідно до п.7.2 договору загальна вартість даного договору відповідає ціновій пропозиції учасника-переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх газових місяців з урахуванням замовлення (бронювання) потужності протягом строку дії даного договору та не може перевищувати 524 400,00 грн.

Пунктом 7.3 договору передбачено,що коригування ціни газу визначається та узгоджується шляхом підписання додаткової угоди.

Відповідно до п. 8.1-8.2 Договору споживач зобов`язаний сплатити вартість замовленого (або спожитого) газу, що передається за вищевказаним договором з урахуванням замовлення (бронювання) потужності шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника. Оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника шляхом 100% оплати до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п. 8.6 договору надмірно сплачені кошти, які надійшли від споживача можуть бути зараховані як передоплата (повна або часткова) на наступні періоди постачання (газові місяці), за умови відсутності будь-якої заборгованості по даному договору або ж повернуті за письмовою вимогою споживача та підписання сторонами акту звірки розрахунків.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє в частині поставок газу з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У п. 14.3 договору передбачено, що умови договору не відрізняються від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару, а також його складових, не більше ніж до 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі та відбувається за рахунок зменшення договірних обсягів (кількості) товару. Під поняттям «коливання ціни на ринку» Сторони розуміють порівняння ціни з дати завершення аукціону торгів до дати підписання Договору, або з моменту останньої редакції Договору, та часу ініціювання порядку перегляду змін до Договору в частині встановлення вартості за одиницю товару. При цьому, Сторони домовились, що такі порівняння цін в різні періоди підтверджуються довідками торгово-промислової палати, які видані в місяць настання відповідної події (юридичного факту). Разом з цим, фактом «коливання ціни на ринку» є розбіжність в абсолютно даних за цінами, що зафіксовані у відповідних довідках торгово-промислової палати, а також даних за результатами аукціону торгів, першої редакції Договору або останньої редакції Договору, та ініціативи встановити нову ціну за листом однієї із Сторін. Поряд з цим, абсолютні цінові показники за експертними висновками необхідно розуміти Сторонам як орієнтир (індикатор) для укладання правочинів але право узгодження нової ціни залишається за Сторонами. Разом з цим, сторони домовились, що датою, коли Сторони дізнались про зміну ціни на ринку, є дата формування ініціативного листа про перегляд відповідної Договірної ціни та її направлення Стороні, а не дата укладання додаткової угоди, чи публікації її в системі закупівель Prozorro. Сторони взяли на себе обов`язок повідомляти одна одну про зміну ціни на товар, а також його складових на ринку як в сторону збільшення так і в сторону зменшення, а також не відмовлятись від перегляду такої ціни на товар та його складові у випадку документального підтвердження зміни обставин.

ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" звернулося до Відділу освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради з листом №14704-Сл-844/1-0221 від 01.02.2021 щодо зміни ціни на природний газ та пропозицією укласти додаткову угоду до договору.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідачем було надано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 163/21 від 27.01.2021, яка складена на підставі листа-заяви ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" № 14704-Сл-454-0121 від 22.01.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа", середньозважена ціна газу становить: ресурс грудня 2020 року (станом на 31.12.2020) - 6 329,75 грн/1000 куб. м; лютого 2021 року (станом на 22.01.2021) - 8 211,68 грн/1000 куб. м; зміна середньозваженої ціни між вказаними періодами +29,73%.

05.03.2021 між ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" (далі - постачальник) та Відділом освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області (далі - споживач) укладено додаткову угоду щодо зміни ціни до договору (додаткова угода № 1), відповідно до якої п. 3.1, 7.1 договору викладено у новій редакції.

Так, згідно п.3.1 договору загальний об`єм постачання природного газу у 2021 році складає 69,09719 м.куб, в т.ч. по місяцям: лютий - 16,200 тис. м. куб, березень 10,650 тис. м. куб., квітень 2,500 тис. м. куб., жовтень 2,300 тис. м. куб., листопад - 11,350 тис. м. куб., грудень - 26,09719 тис. м. куб.

Згідно п.7.1 договору ціна за 1 000,0 куб.м газу становить 7 589,31 грн, в т.ч. вартість замовлення (бронювання) потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу газотранспортної системи) за 1 000 куб. м. на добу становить 124,16 грн/тис. м. куб. (без ПДВ) До вартості послуг застосовується коефіцієнт, визначений Постановою НКРЕКП №3013 від 24.12.2019 для замовлення потужності на добу наперед - 1,1, що складає 136,58 грн/тис. м. куб. (без ПДВ), крім того ПДВ (20%).

Додаткова угода згідно п.3 вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.02.2021.

У подальшому, між споживачем та постачальником укладено 2 додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару без зміни загальної суми зазначеного договору, а саме Додатковими угодами:

від 14.06.2021 збільшено ціну за 1000 куб. м. - до 8 347,48 грн (з ПДВ) та зменшено обсяг постачання газу до - 65,56992 тис. м. куб.;

від 07.07.2021 збільшено ціну за 1 000 куб. м. - до 9 181,39 грн (з ПДВ) та зменшено обсяг постачання газу до - 62,36302 тис. м. куб.

Також, між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Бахмацької міської ради та ТОВ «Чернігівгаз збут» укладено додаткову угоду від 06.09.2021, відповідно до якої внесено зміни щодо строку дії договору та сторонами визначено, що він діє в частині поставок газу з 01.01.2021 до 06.09.2021. |

Як вбачається з матеріалів справи, постачання природного газу у період травня-вересня не здійснювалося, відповідно розрахунки за природний газ за цінами, визначеними на підставі додаткових угод від 14.06.2021 та 07.07.2021 - не проводились.

Разом з тим, розрахунки за поставлений природний газ з 01.02.2021 по 30.04.2021 проводились на підставі ціни, встановленої додатковою угоду щодо зміни ціни від 05.03.2021 до договору постачання природного газу №41АВ147-134-21 від 28.01.2021.

Актом №ЧР381002194 від 19.03.2021 прийому-передачі природного газу за лютий 2021 року ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" передало, а Відділ освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради прийняв 14622,51 куб. м. газу. Останнім сплачено кошти за поставлений природний газ в обсязі 14 622,51 куб. м. у сумі 110 974,76 грн згідно платіжних доручень №№ 720 та 721 від 19.03.2021 (вартість газу визначено з урахуванням ціни за 1 тис. куб. м., газу, вказаної у додатковій угоді від 05.03.2021 - 7 589,31 грн).

Актом № ЧР381003465 від 19.04.2021 прийому - передачі газу за березень 2021 року ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" передало, а Відділ освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради прийняв 12 488,85 куб. м. газу. Останнім сплачено кошти за поставлений природний газ в обсязі 12 488,85 куб. м у сумі 94 781,75 грн згідно платіжних доручень № 1195, 1196 від 20.04.2021 (вартість газу визначено з урахуванням ціни за 1 тис. куб. м газу, вказаної у додатковій угоді від 05.03.2021 - 7 589,31 грн).

Актом № ЧР381004596 прийому - передачі природного газу за квітень 2021 року ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" передало, а Відділ освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради прийняв 3 150,46 куб. м. Останнім сплачено кошти за поставлений природний газ в обсязі 3 150,46 куб. м. у сумі 23 909,82 грн згідно платіжних доручень № 1504 та 1505 від 17.05.2021 (вартість газу визначено з урахуванням ціни за 1 тис. куб. м. газу, вказаної у додатковій угоді від 05.03.2021 - 7 589,31 грн);

Прокурор в позовній заяві вказує, що при укладенні Додаткової угоди від 05.03.2021 не дотримано вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», безпідставно змінено істотні умови Договору, належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу на ринку після укладення Договору та попередньої угоди, що внаслідок укладення Додаткової угоди від 05.03.2021 до Договору Відділу освіти молоді та спорту Бахмацької міської ради упродовж лютого-квітня 2021 року було недопоставлено газ в обсязі 3 023,1554 куб. м. (1 460,7886 куб. м. + 1 247,6355 куб. м. +314,7313 куб. м.) вартістю 20 859,77 грн (10 079,44 грн +8 608,69 грн + 2 171,65 грн), які підлягають поверненню до місцевого бюджету Бахмацької територіальної громади, як надміру сплачені кошти, оскільки Договір вже закінчився та товар оплачений, на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Позов прокурора обґрунтований необхідністю звернення з цим позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень Відділом освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами. Прокурор вважає, що укладання додаткової угоди з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 1311 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Приписи ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Порушення норм законодавства у сфері публічних закупівель у зв`язку з укладенням з порушенням вимог закону додаткових угод, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо необґрунтованого витрачання бюджетних коштів.

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено зокрема, їх максимальна економія та ефективність.

Статтею 140 Конституції України та частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетнимкодексом України, (ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. З наведеного слідує, що потреби територіальної громади у певних товарах, роботах та послугах, реалізуються виключно через правовий механізм публічних закупівель.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» участь у публічних закупівлях як «замовники» приймають, зокрема, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється ними на промисловій чи комерційній основі, якщо юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів, якщо у вищому органі управління яких орган місцевого самоврядування володіє більшістю голосів, якщо у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Держава зацікавлена у раціональному, ефективному та результативному використанні бюджетних коштів. Витрачання бюджетних коштів безумовно являє публічний інтерес, оскільки можливість запровадження і реалізації програм розвитку та належного функціонування всіх інституцій в свою чергу, надає державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов`язання перед її народом.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, зокрема, що до повноважень міської ради належить питання стосовно розгляду прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання бюджету. Також, п. 29 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що до компетенції міської ради належить повноваження щодо встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

Тобто, Бахмацька міська рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Бахмацької міської ради.

Ніжинська окружна прокуратура направила Бахмацькій міській раді лист № 1826ВИХ-22 від 14.06.2022 з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді на підставі ст. 23 Закону "Про прокуратуру" про вжиття заходів до усунення порушень щодо визнання додаткових угод недійсними та повернення надмірно сплачених грошових коштів.

Листом № 03-16/1292 від 20.06.2022 Бахмацька міська рада повідомила прокуратуру, що нею не вживалися заходи, у тому числі у судовому порядку, спрямовані на усунення порушень законодавства при укладенні додаткової угоди, зокрема щодо визнання угоди недійсною та стягнення коштів за товар, який фактично не був поставлений за договором №41АВ147-134-21 від 28.01.2021 та вживатися не будуть.

Згідно з Положенням про Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області, затвердженого рішенням першої сесії восьмого скликання Бахмацької міської ради 27 листопада 2020 року, Відділ входить до складу Бахмацької міської ради, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, є головним розпорядником бюджетних коштів з фінансування витрат на утримання закладів та установ освіти, сім`ї, молоді та спорту. Метою відділу є реалізація державної політики у сферах освіти, фізичної культури, захисту сім`ї, молоді та спорту вільного розвитку всіх видів спорту. Відділ утримується за рахунок коштів місцевого бюджету Бахмацької міської територіальної громади.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відділ освіти є виконавчим органом місцевої ради, який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля природного газу за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Однак Відділ освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області, укладаючи оскаржувану додаткову угоду до договору про постачання природного газу, всупереч вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сам сприяє порушенню цих інтересів держави, тим самим є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, однак не здійснює їх захист.

Виконання зобов`язань за додатковою угодою до договору, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 5 даного Закону.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №912/898/18 "проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтересу тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора".

Прокурор у позовній заяві зазначає, що порушення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель, внаслідок укладення додаткових угод, призвело до витрачання бюджетних коштів у надмірному розмірі.

Ніжинською окружною прокуратурою направлено Відділу освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області лист № 1130ВИХ-22 від 17.02.2022 з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді на підставі ст. 23 Закону "Про прокуратуру" про вжиття заходів до усунення порушень щодо визнання додаткових угод недійсними та повернення надмірно сплачених грошових коштів.

Листом № 01-13/55 від 06.06.2022 Відділ освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області повідомив прокуратуру, що заходи, у т.ч. представницького характеру, спрямовані на усунення порушень законодавства при укладенні додаткової угоди, зокрема про визнання угоди недійсною та стягнення надміру сплачених коштів не вживалися та не плануються в майбутньому.

Незважаючи на те, що прокурором було повідомлено Відділ освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області про допущені порушення при укладенні оскаржуваних додаткових угод, останній не вжив заходів у судовому порядку для захисту інтересів держави, суд доходить висновку про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність.

Оскільки ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" форми відповідного повідомлення уповноваженого органу не визначено, вказаний лист прокурора з посиланням на таку норму, який було направлено позивачу з метою з`ясування підстав представництва, відповідає приписам цієї статті, а тому підпадає під розуміння повідомлень, обумовлених у ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 №43 (надалі - Положення).

Статтею 2 цього Закону визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно зі ст. 2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Так, п. 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», п. п. 3, 4, 9 ч. 4 Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усуненнявиявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України, згідно з яким Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп.4, 9 п.4 Положення).

Враховуючи викладене, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель.

Згідно пунктів 1, 3, 13 Положення, Північний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. Офіс є юридичною особою публічного права. Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Вінницької, Житомирської, Київської, Черкаської, Чернігівської областей та в місті Києві.

У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях, які здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням. Офіс здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління.

Отже, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель. Саме до повноважень Держаудитслужби та її підрозділів належить вжиття заходів контролю щодо додержання вимог законодавства при проведенні замовниками публічних закупівель, а також звернення до суду в інтересах держави з позовними заявами у разі не виконання ними вимог про усунення виявлених порушень.

Ніжинською окружною прокуратурою направлено лист №1132ВИХ-22 від 17.02.2022 до Північного офісу Держаудитслужби та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, в якому повідомлено про виявлені порушення вимог законодавства, та з метою з`ясування, чи будуть даним органом державної влади вживатися заходи щодо визнання недійсною Додаткової угоди від 05.03.2021 до Договору від 28.01.2021 №41АВ147-134-21.

Згідно інформації Північного офісу Держаудитслужби № 262613-17/1828-2022 від 10.05.2022, звернення Ніжинської окружної прокуратури направлено до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області листом № 262531-17/1016-2022 від 24.05.2022 повідомлено, що протягом 2021 року та поточного 2022 року заходи державного фінансового контролю (державні фінансові аудити, інспектування, перевірки закупівель) у відділі освіти, сім`ї, молоді та спорту Бахмацької міської ради не проводились, моніторинг процедури закупівель за номером ID: UA-2020-12-22-023435-с не здійснювався, укладений за її результатами договір від 28.01.2021 № 41АВ147-134-21 та додаткові угоди до нього не перевірялись. Крім того, зазначено про те, що орган державного фінансового контролю наділений лише правом порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, за результатами проведених заходів державного фінансового контролю. За таких обставин, аудитслужбою зазначено, що законодавство чітко визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, до яких, разом з тим, не належить право на подання позову до суду з вимогами про визнання договорів недійсними.

Таким чином, не дивлячись на наявність повноважень, щодо захисту інтересів держави, а також, враховуючи, що прокуратура повідомила про виявлені порушення, Північним офісом Держаудитслужби, як органом уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, дій, спрямованих на здійснення відповідного захисту інтересів держави на протязі тривалого часу не вчиняв, не порушував перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, не вживав заходи для стягнення у судовому порядку у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 також підтверджено підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Держаудитслужби, яка хоч і не проводила моніторинг публічної закупівлі, однак може і повинна бути позивачем у справах з аналогічних питань.

Підстави для подання позовної заяви в інтересах Північного офісу Держаудитслужби узгоджуються із позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19, від 19.08.2020 у справі № 925/47/19, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 15.05.2019 у справі 911/1497/18, від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Також, Ніжинською окружною прокуратурою направлено позивачам повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України № 2005вих22 від 23.06.2022 про пред`явлення позовної заяви в порядку господарського судочинства в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби, Бахмацької міської ради та Відділу освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області до ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що керівник Ніжинської окружної прокуратури належним чином обґрунтував підстави представництва інтересів держави у цій справі, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з пунктами 6, 11, 22 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі": договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. При цьому предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами ч. 4 ст. 41 вказаного Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

В абзаці 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за п. 2 ч. 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а на момент підписання договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, відповідно до пунктів 3.1,7.1,7.2 договору загальний об`єм постачання природного газу у 2021 році складає 76 000 м. куб., ціна за 1 000 куб. м. становить 6 900,00 грн без ПДВ, загальна вартість договору відповідає ціновій пропозиції учасника-переможця торгів та не може перевищувати 524 400,00 грн.

Водночас, згідно з додатковою угодою від 05.03.2021 змінено істотні умови договору, а саме: збільшено ціну за одиницю товару з 6900 грн за 1000куб.м до 7589,31 грн за 1000 куб. м. та зменшено кількість товару до 69,09719 тис. куб. м. Фактично ціна за 1 м3 (одиницю товару) збільшилася на 9,99%, а об`єм газу, який підлягав поставці, було зменшено майже на 9,08%, порівняно з погодженим під час закупівлі.

Необхідність укладення оспорюваної додаткової угоди від 05.03.2021 до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження якого (коливання) відповідачем було надано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 163/21 від 27.01.2021.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Зокрема, у документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціна на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Однак постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). (Постанова ОП КГС ВС у справі №927/491/19 від 18.06.2021).

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

В свою чергу, як вбачається з наявної в матеріалах справи цінової довідки Харківської торгово-промислової палати, яка стали підставою для укладення спірної додаткової угоди від 05.03.2021, ця довідка була видана ще до укладення договору від 28.01.2021 і містить інформацію про середньозважену ціну на газ за період з 31.12.2020 по 22.01.2021.

Лист відповідача щодо зміни ціни на природний газ датований 01.02.2021, тобто через 3 дні після укладення договору.

З огляду на викладене, колегією суддів відхиляються доводи апелянта в частині того, що довідка Харківської торгово-промислової палати № 163/21 від 27.01.2021 підтверджує коливання ціни такого товару на ринку в період від дати укладення договору (28.01.2021) до дати підписання додаткової угоди (08.03.2021), а тому суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що така зміна здійснена без належного підтвердження коливання цін у сторону їх збільшення.

В свою чергу, що метою вказаного Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст. 5 ЗУ "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару до сезонного здорожчання та його зберігання. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що сторони не могли не розуміти особливостей функціонування ринку газу (коливання цін на газ, їх сезонне зростання-падіння), що було прогнозовано, а тому вони не були позбавлені можливості визначити у договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Відділ освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області, який мав беззаперечне право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписав спірну додаткову угоду, внаслідок чого ціна 1 куб. м газу збільшилась, а обсяг поставки газу за Договором зменшився.

Укладення додаткової угоди до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд, встановивши наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання додаткової угоди від 05.03.2021 недійсними на момент її укладення, дійшов висновку, що спірна додаткова угода суперечать п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак про наявність підстав для визнання її недійсною відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Приписами ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Обов`язок повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК "Купівля-продаж".

Визнання додаткової угоди від 05.03.2021 недійсною означає, що зобов`язання сторін в період з лютого по квітень 2021 регулюються Договором.

Тобто, і поставка газу, і його оплата здійснювалися сторонами відповідно до умов укладеного договору.

Пунктом 15.1. договору в редакції додаткової угоди від 06.09.2021 сторони передбачили, що договір діє в частині постачання газу з 01.01.2021 до 06.09.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

Відтак підстави для зарахування вказаних коштів у рахунок оплати майбутніх поставок товару, відсутні.

Як свідчать матеріали справи згідно Акту №ЧР381002194 від 19.03.2021 прийому-передачі природного газу за лютий 2021 Відділу освіти поставлено 14 622,51 куб. м. Відділом освіти сплачено кошти за поставлений природний газ в обсязі 14 622,51 куб. м. у сумі 110 974,76 грн згідно платіжних доручень №№ 720 та 721 від 19.03.2021 (вартість газу визначено з урахуванням ціни за 1 тис. куб.м, газу, вказаної у Додатковій угоді від 05.03.2021 - 7 589,31 грн).

Водночас, виходячи із первісної ціни на газ в Договорі (6,90грн. за 1 куб. м.) на суму коштів, яка сплачена Відділом освіти за лютий 2021 року (110 974,76 грн), підлягало поставці -16 083,2986 куб. м. (110 974,76 грн/ 6,90 грн). При цьому за фактично поставлений газ Відділ освіти мав сплатити по ціні в договорі, без урахування додаткової угоди від 05.03.2021 - 100 895,32 грн (14 622,51 куб. м. х 6,90 грн).

Отже, різниця між фактично поставленою кількістю газу та обсягом газу, який повинен бути поставлений на сплачену суму коштів (по ціні в Договорі), становить 1 460,7886 куб. м. (16 083,2986 куб. м. - 14 622,51 куб. м.), на суму 10 079,44 грн (1 460,7886 куб. м. х 6,90 грн).

Таким чином, Відділом освіти надміру сплачено 10 079,44 грн (110 974,76 грн - 100 895,32 грн) за недопоставлений товар обсягом 1 460,7886 куб. м.

Згідно Акту № ЧР381003465 від 19.04.2021 прийому - передачі газу за березень 2021 року поставлено Відділу освіти -12 488,85 куб. м. Відділом освіти сплачено кошти за поставлений природний газ в обсязі 488,85 куб. м. у сумі 94 781,75 грн. згідно платіжних доручень № 1195, 1196 від 20.04.2021 (вартість газу визначено з урахуванням ціни за 1 тис. куб. м. газу, вказаної у додатковій угоді від 05.03.2021 - 7 589,31 грн).

Водночас, виходячи із первісної ціни на газ визначеної в договорі на суму, яка сплачена Відділом освіти за березень 2021 року підлягало поставці - 736,4855 куб. м. газу (94 781,75 грн/ 6,90 грн). При цьому за фактично поставлений газ Відділ освіти мав сплатити 86 173,07 грн. (12 488,85 куб.м х 6,90 грн).

Таким чином, різниця між поставленою кількістю газу становить 1247,6355 куб. м. вартістю - 8 608,69 грн (94 781,75 грн - 86 173,07 грн або 1 247,6355 куб. м. х 6,90 грн).

Згідно Акту № ЧР381004596 прийому - передачі природного газу за квітень 2021 року поставлено Відділу освіти -3 150,46 куб. м. Відділом освіти сплачено кошти за поставлений природний газ в обсязі З 150,46 куб. м. у сумі 23 909,82 грн згідно платіжних доручень № 1504 та 1505 від 17.05.2021 (вартість газу визначено з урахуванням ціни за 1 тис. куб. м. газу, вказаної у додатковій угоді від 05.03.2021 - 7 589,31 грн).

Водночас, виходячи із первісної ціни на газ визначеної в договорі на суму, яка сплачена Відділом освіти за квітень 2021 підлягало поставці - 3 465,1913 куб.м газу (23 909,82 грн./6,90 грн.), при цьому за фактично поставлений газ Відділ освіти мав би сплатити 21 738,17 грн (3 150,46 куб.м х 6,90 грн).

Таким чином, різниця між фактично поставленою кількістю газу та яку повинен був поставити відповідач (виходячи з ціни в Договорі) становить 314,7313 куб. м. (3 465,1913 куб. м. - 3 150,46 куб. м.) вартістю - 2 171,65 грн (23 909,82 грн -21 738,17 грн або 314,7313 куб. м. х 6,90 грн).

Враховуючи викладене, внаслідок укладення додаткової угоди від 05.03.2021 до договору Відділу освіти упродовж лютого-квітня 2021 року було недопоставлено газ в обсязі 3 023,1554 куб. м. (1 460,7886 куб. м. + 1 247,6355 куб. м. + 314,7313 куб. м.) вартістю 20 859,77 грн (10 079,44 грн + 8 608,69 грн + 2 171,65 грн), які підлягають поверненню, як надміру сплачені кошти, оскільки договір вже закінчився та товар оплачений, на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 20 859,77 грн за товар, який не був поставлений відповідачем, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника у відповідній частині, як необґрунтовані.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача-3 - 20859,77 грн підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2022 у справі № 927/434/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2022 у справі № 927/434/22 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" -залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2022 у справі № 927/434/22 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд ухвали у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут".

Поновити дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2022 у справі №927/434/22, зупиненого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 13.02.2023.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Є.Ю. Шаптала

А.О. Мальченко