Рішення

від 14.02.2023 по справі 904/4699/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2023м. ДніпроСправа № 904/4699/22За позовом Приватного підприємства "Фаворит Авто", м. Кривий Ріг Дніпропетровської

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРСУ-Дніпро", м. Дніпро

про стягнення 193 281,34грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне підприємство "Фаворит Авто" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРСУ-Дніпро" заборгованість у розмірі 193 281,34грн, з яких:

- основний борг у розмірі 114 338,00грн;

- пеня у розмірі 72 947,64грн;

- 3 % річних у розмірі 5 995,70грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №0911/20 на надання автотранспортних послуг від 09 листопада 2020 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2022 справу №904/4699/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Олеся Гончара, буд. 7, оф. 105, м. Дніпро, 49005.

Згідно витягу з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення №4930021102115, ухвала господарського суду про відкриття провадження у справі не вручена відповідачу під час доставки.

Також ухвалу суду від 19.12.2021 по справі №904/4699/22 в електронному вигляді направлено на електронну адресу відповідача, а саме: drcu.dnipro@gmail.com.

Документ доставлено до електронної скриньки 19.12.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Пунктом 2 ч.6 ст.242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

09 листопада 2020 року між Приватним підприємством "Фаворит Авто" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДРСУ-Дніпро" (замовник) укладено договір №0911/20 на надання автотранспортних послуг (а.с. 3).

На підставі даного договору виконавець надає замовнику автотранспортні послуги з перевезення щебеневої продукції за заявками замовника (п. 1.1 договору).

За умовами пункту 2.1 договору виконавець зобов`язується, зокрема використовуючи, як власний так і орендований транспорт, надавати автотранспортні послуги, згідно заявок замовника, з урахуванням коригувань, викликаних змінами у виробничій програмі замовника (п.2.1.1), забезпечити виконання погодженої кількості рейсів (п. 2.1.3), надавати замовнику документи, зазначені в п. 4.3, що підтверджують надання автотранспортних послуг і рахунки на їхню оплату за кожний тиждень надання транспортних послуг не пізніше наступного понеділка (п. 2.1.9).

У пункті 2.1 договору визначено, що замовник зобов`язується подавати виконавцю заявки на виконання робіт (п. 2.2.1), забезпечити підписання і оформлення товарно-транспортних накладних відповідно до фактичних обсягів виконаних робіт здійснених за даним договором (п. 2.2.2), своєчасно проводити розрахунки за надані транспортні послуги (п. 2.2.3).

Згідно п. 3.1 договору загальна сума договору визначається по сукупності виставлених на оплату рахунків.

Ціна автотранспортних послуг зазначається в додатку №1 "Специфікація", що є невід`ємною частиною договору (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору розрахунки замовника з виконавцем за надані автотранспортні послуги за даним договором, виконуються на підставі рахунків виконавця. Підставою для виставляння рахунків виконавцем за надані автотранспортні послуги є акти виконаних робіт.

Оплата здійснюється на протязі 5 робочих днів після підписання актів наданих послуг. Замовник може здійснювати попередню оплату за договором відповідно до розрахунків, які зазначені в додатку №1 (п.4.3 договору).

Датою оплати вважається дата списання коштів на користь виконавця банком замовника (п. 4.4 договору).

Пунктом 5.5 договору передбачено, що у разі невиконання замовником умов оплати за надані транспортні послуги, останній сплачує на користь виконавця за кожний день затримки пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми.

Виконавець несе відповідальність за невиконання положень даного договору третіми особами, що залучені ним для виконання зобов`язань за даним договором (п. 5.6 договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 жовтня 2021 року, або до належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором в залежності від того, яка із зазначених подій настане раніше (п. 8.1 договору).

На підставі ст. 6, ч. 3 ст. 207 та ст. 627 Цивільного кодексі України сторони домовились, що виконавець може використовувати (за їх наявності) аналоги власноручних підписів їх уповноважених осіб (факсиміле), з їх нанесенням за допомогою засобі механічного копіювання за зразками відповідних аналогів, як зазначено нижче (п. 8.11 договору в редакції додаткової угоди від 09.11.2020).

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово на виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір на надання автотранспортних послуг №0911/20 від 09.11.2020 був чинним протягом спірного періоду.

На виконання умов договору Приватним підприємством "Фаворит Авто" надано відповідачу транспортні послуги з перевезення щебенево-пісочної суміші, по маршруту - Іванівський гранкар`єр Долинського району Кіровоградської області - автомобільна дорога Т-0304 "Мар`янське - Берислав (з розрахунку 350,00грн за одну тонну продукції) на загальну суму 296 338,00грн, що підтверджується актами надання послуг:

№706 від 10.11.2020 на суму 28 350,00грн (81т);

№718 від 11.11.2020 на суму 14 098,00грн (40,28т);

№719 від 12.11.2020 на суму 28 150,50грн (80,43т);

№720 від 13.11.2020 на суму 14 087,50грн (40,25т);

№721 від 14.11.2020 на суму 13 972,00грн (39,92т);

№722 від 16.11.2020 на суму 14 357,00грн (41,02т);

№735 від 17.11.2020 на суму 28 343,00грн (80,98т);

№750 від 18.11.2020 на суму 28 301,00грн (80,86т);

№751 від 23.11.2020 на суму 14 098,00грн (40,28т);

№828 від 18.12.2020 на суму 28 098,00грн (80,28т);

№829 від 19.12.2020 на суму 28 203,00грн (80,58т);

№837 від 21.12.2020 на суму 28 028,00грн (80,08т);

№838 від 22.12.2020 на суму 28 252,00грн (80,72т) (а.с. 5-17).

Акти надання послуг містять посилання на договір на надання автотранспортних послуг №0911/20 від 09.11.2020. Акти підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРСУ-Дніпро" частково розрахувалося за надані транспортні послуги, сплатило на рахунок позивача 182000,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями №66 від 10.11.2020 на суму 112 000,00грн та №75 від 20.11.2020 на суму 70 000,00грн (а.с.20-21).

Залишок несплаченої суми становить 114 338,00грн (296 338,00грн - 182 000,00грн).

15.07.2022 на адресу відповідача позивачем направлена претензія від 14.07.2022 на суму 178 367,28грн (114 338грн-заборгованість та 64 029,28грн-пеня) з вимогою сплатити в строк до 01.08.2022 (а.с. 18).

Претензія отримана відповідачем 26.07.2022 та залишена відповідачем без задоволення (а.с. 22).

Станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість за договором на надання автотранспортних послуг №0911/20 від 09.11.2020 у сумі 114338,00грн відповідачем не сплачена.

Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 114 338,00грн, пеню у розмірі 72 947,64грн та 3 % річних у розмірі 5 995,70грн, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору на надання автотранспортних послуг, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Так, укладений між сторонами по справі договір є підставою для виникнення у сторін договору зобов`язань відповідно до ст. 173, 174 ГК України (ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до положень ч.1 ст.307 Господарського кодексу України (аналогічної ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно частини 2 статті 307 Господарського кодексу України (аналогічної ч. 2 ст. 909 Цивільного кодексу України) договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.3 договору оплата здійснюється на протязі 5 робочих днів після підписання актів наданих послуг.

З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість наданих послуг:

за актом №706 від 10.11.2020 на суму 28 350,00грн - 17.11.2020, прострочка з 18.10.2020;

за актом №718 від 11.11.2020 на суму 14 098,00грн - 18.11.2020, прострочка з 19.11.2020;

за актом №719 від 12.11.2020 на суму 28 150,50грн - 19.11.2020, прострочка з 20.11.2020;

за актами №720 від 13.11.2020 на суму 14 087,50грн та №721 від 14.11.2020 на суму 13972,00грн - 20.11.2020, прострочка з 21.11.2020;

за актом №722 від 16.11.2020 на суму 14 357,00грн - 23.11.2020, прострочка з 24.11.2020;

за актом №735 від 17.11.2020 на суму 28 343,00грн - 24.11.2020, прострочка з 25.11.2020;

за актом №750 від 18.11.2020 на суму 28 301,00грн - 25.11.2020, прострочка з 26.11.2020;

за актом №751 від 23.11.2020 на суму 14 098,00грн - 30.11.2020, прострочка з 01.12.2020;

за актами №828 від 18.12.2020 на суму 28 098,00грн та №829 від 19.12.2020 на суму 28203,00грн - 28.12.2020, прострочка з 29.12.2020;

за актом №837 від 21.12.2020 на суму 28 028,00грн - 29.12.2020, прострочка з 30.12.2020;

за актом №838 від 22.12.2020 на суму 28 252,00грн - 30.12.2020, прострочка з 31.12.2020.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 114 338,00грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 114 338,00грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 72 947,64грн та 3 % річних у розмірі 5 995,70грн за період прострочки із 01.01.2021 до 01.10.2022.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Таким чином, пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.5 договору у разі невиконання замовником умов оплати за надані транспортні послуги, останній сплачує на користь виконавця за кожний день затримки пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами.

У наведених нормах Закону прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абз.2 ч.3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який встановлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки НБУ.

Пеня нарахована позивачем за період із 01.01.2021 до 01.10.2022 у сумі 72 947,46грн.

За підрахунком суду, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ пеня за вказаний період складає 45 638,09грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг у сумі 114 338,00грн, пеня у розмірі 45 638,09грн, 3% річних у розмірі 5995,70грн, а всього 165 971,79грн.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2899,22грн, що підтверджується платіжним дорученням №271 від 06.10.2022 (а.с. 23). Судовий збір зараховано до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджено випискою про зарахування.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2489,57грн (165971,79грн*2899,22грн/193 281,34грн).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Фаворит Авто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРСУ-Дніпро" про стягнення 193281,34грн - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРСУ-Дніпро" (вул. Олеся Гончара, буд. 7, офіс 105, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код 42812128) на користь Приватного підприємства "Фаворит Авто" (вул. Урожайна, 9-В, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, 50045; ідентифікаційний код 36877329) основний борг у розмірі 114 338 (сто чотирнадцять тисяч триста тридцять вісім)грн 00коп, пеню у розмірі 45 638 (сорок п`ять тисяч шістсот тридцять вісім)грн 09коп, 3% річних у розмірі 5 995 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять)грн 70коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2489 (дві тисячі чотириста вісімдесят дев`ять)грн 57коп., видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано - 14.02.2023

Суддя Н.М. Євстигнеєва