Рішення

від 02.02.2023 по справі 908/1588/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/118/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2023 Справа № 908/1588/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Хрипко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Концерну Міські теплові мережі (юридична адреса: бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091; фактична адреса: вул. Святого Миколая, 79а, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний номер юридичної особи 32121458)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕОЛ-2008 (69063 м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 79, ідентифікаційний номер юридичної особи 35924215)

про стягнення 46 195 грн. 23 коп.

за участю

представника позивача: Науменко М.В., дов. № 529/20-23 від 30.12.2022

представник відповідача: Леліков С.О., ордер серія АР № 110765 від 24.10.2022

вільні слухачі: ОСОБА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 від 05.08.1996

СУТЬ СПОРУ:

01.09.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну Міські теплові мережі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕОЛ-2008 46195 грн. 23 коп. заборгованості за надання послуг з постачання теплової енергії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1588/22 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 06.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1588/22. Присвоєно справі номер провадження 27/118/22. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

До розгляду справи по суті, відповідач надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження із викликом сторін.

Ухвалою суду від 26.09.2022 судом вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 25.10.2022.

Від відповідача 29.09.2022 надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначив, що підставою для стягнення заявленої суми заборгованості позивачем у позові вказується типовий індивідуальний договір № 76204841 про надання послуги з постачання теплової енергії, який начебто є укладеним між сторонами з 01.11.2021. Відповідач проти цього факту заперечує та вважає, що вказаний договір між сторонами не укладався. Як вказує відповідач 01.11.2004 між сторонами у справі укладений договір № 600721 про постачання теплової енергії у гарячій воді. Відповідач заперечує про наявність і дійсність типового індивідуального договору № 76204841, який діє між позивачем та відповідачем, оскільки фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги. Однак, як стверджує відповідач, жодного рахунку за надані послуги не було сплачено, заяву-приєднання, підписану відповідачем, позивачем до матеріалів справи не надано, що свідчить про те, що відповідач не приєднався до умов публічного договору. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач вважає, що позивачем не доведений факт надання Товариству з обмеженою відповідальністю ОРЕОЛ-2008 послуг з опалення, саме за типовим договором, не надано обґрунтованого розрахунку об`єму спожитої теплової енергії. Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем взагалі не доведено об`єму спожитої теплової енергії. Таким чином, відповідач вважає заявлені вимоги недоведеними, безпідставними та необґрунтованими. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд в позові відмовити повністю.

24.10.2022 позивачем подано письмові пояснення, відповідно до яких вказано, що договір № 76204841 є укладеним з 01.11.2021 через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування 02.10.2021, в свою чергу, Договір № 600721 вважається розірваним з 01.11.2021. Житловий будинок № 71 по вул. Фортечній оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії SHARKY заводський номер 51479864, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку. Стосовно нарахувань за квітень 2022, у зв`язку з тим, що опалювальний сезон було закінчено у березні 2022 вони здійснювались щодо умовно-постійні складової нарахувань.

Ухвалою суду від 25.10.2022 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче судове засідання на 05.12.2022.

14.11.2022 відповідачем подано письмові пояснення, відповідно до яких вказано, що відповідач ставить під сумнів всі рахунки здійснені позивачем на підставі типового договору № 76204841 від 01.11.2021, який юридично не є укладеним, разом з тим позивач та відповідач мають діючі взаємовідносини на підставі договору № 600721 від 01.11.2021 і саме питання виконання зобов`язань за цим договором може бути предметом даного позову, проте здійснити оплату самостійно за діючим договором відповідач не має змоги через позицію позивача, який не надає відповідних розрахунків за чинними договорами.

Ухвалою суду від 05.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 20.12.2022.

Ухвалою суду від 20.12.2022 в порядку ст. 216 ГПК України відкладено розгляд справи на 17.01.2023.

В судовому засіданні 17.01.2023 в порядку ст. 208 ГПК України заслухано вступне слово позивача та відповідача.

В судовому засіданні 17.01.2023 оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на 02.02.2023.

У судовому засіданні 02.02.2023 року справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представнику позивача, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

В засіданні суду 02.02.2023 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 02.02.2023, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів ст. 218 ГПК України.

02.02.2023 представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.02.2023 заперечив проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, після судових дебатів, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту Концерну Міські теплові мережі, основною метою діяльності Концерну МТМ (позивача у справі) є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну..

Згідно з пунктом 2.2 Статуту Концерну МТМ предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут.

Статтею ст. 1 Закону України Про теплопостачання визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України Про теплопостачання, теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії та частини 1 статті 25 цього Закону, теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Статтею 25 Закону України Про теплопостачання, закріплено права та основні обов`язки споживача теплової енергії, яка містить обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» палаті - Закон) до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною, першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 4 статті 13 Закону встановлено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Частиною 5 статті 13 Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

02 жовтня 2021 року на виконання вимог Закону позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Ореол-2008» на праві власності належить нежитлове приміщення № 62-1, підвального поверху, літ.А-4 площею 161,7 кв.м за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до вищенаведеного, станом на 01 листопада 2021 року Типовий індивідуальний договір № 76204841 про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Договір) за адресою: АДРЕСА_1 , між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРЕОЛ-2008» з 01 листопада 2021 року є укладеним (вказаний договір розміщено на сайті Концерну МТМ, копія публічного договору додається).

Житловий будинок по АДРЕСА_1 оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії (копії акту про прийняття в експлуатацію приладу обліку теплової енергії; акту на зняття приладу обліку на держповірку; акту про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік додаються), відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку.

Пунктом 5 Договору зазначено, що виконавець (позивач) зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання.

Відповідно пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяги теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів комерційного обліку або розрахункового відповідно до Методики розподілу між споживачами обсяги спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р №315.

Згідно пункту 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги календарний місяць.

Пунктом 34 Договору вказано споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця н пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до пункту 38 Договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.

На виконання умов Договору Теплопостачальна організація відпустила теплову енергію за період з листопада 2021 по квітень 2022 на загальну суму 46195 грн. 23 коп.

Позивачем були сформовані та надані споживачу рахунки на оплату спожитої послуги.

Рахунки надавались в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів та повторно направлені рекомендованою кореспонденцією (рахунки та копії доказів направлення рахунків, а саме: реєстри на відправку рекомендованих листів додаються).

Позивач посилається на те, що відповідач не виконав свої обов`язки згідно Договору по сплаті за надані послугу з постачання теплової енергії, у зв`язку з чим за відповідачем виникла грошова заборгованість у розмірі 46195 грн. 23 коп., що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться приміщення відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких Позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі (відповідні рішення містяться на офіційному сайті ЗМР та додані до заяви), знаходженням нежитлового приміщення відповідача у багатоквартирному житловому будинку та актами ГОТЕ (копії актів надаються).

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано Договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається так як вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

Крім того ч. 6 ст. 633 ЦКУ передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору є нікчемними.

Таким чином, укладений між сторонами типовий Договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 762048411 є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов`язань.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У відповідності до ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається здійснюється відповідно до умов Договору.

Згідно ст. 276 ГК України відповідач зобов`язаний був оплатити відпущену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов`язки.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов`язання і сплати суми заборгованості у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до п., п 5, 11, 32, 34, 38 Типового індивідуального договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

У п. 32 Типового договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

За умовами п. 34 Типового договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно з пп. 3 п. 41 Типового договору споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Приміщення відповідача приєднане до внутрішньо будинкової системи житлового будинку, отже порядок обліку та оплати послуг визначається відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика).

Вказана Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

Нормами Розділу І Методики 315 визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду. Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг. Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу III Методики 315.

Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.

У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.

Розділом II Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг.

Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.

Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та(у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Розподіл теплової енергії у будівлі/будинку здійснюється у відповідності до пунктів 5,6 Розділу III Методики

Розподілений обсяг для опалюваного приміщення, у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулами 13,14.

У будівлі/будинку, у якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень не оснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється за формулою 16 враховуючи вимоги розділів VI, VIII цієї Методики.

Згідно пункту 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 34 Договору вказано споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до пункту 38 Договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.

В період з листопада 2021 року по квітень 2022 року позивач надав відповідачу послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 46195 грн. 23 коп. Позивачем були сформовані та надані споживачу рахунки на оплату спожитої послуги з постачання теплової енергії № 76204841.

Рахунки надавалися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку теплової енергії та повторно були надіслані рекомендованою кореспонденцією.

Також при вирішення спору у даній справі судом враховано, що з метою поліпшення якості послуг, турбуючись про комфортність, доступність та оперативність отримання інформації для кожного споживача Концерн МТМ з 01.08.2020 впровадив електронний документообіг первинними документами зі споживачами та почав використовувати комп`ютерну програму M.E.Doc.

M.E.Doc - це поширене українське програмне забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді.

Відповідно до Закону України По бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. До первинних документів належать такі документи, як видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, акт виконаних робіт, прибутковий та видатковий касовий ордер, та інші. Мета складання первинних документів - зафіксувати факт господарської операції.

Наведеним спростовуються доводи відповідача стовно того, що позивачем не доведено первинними документами бухгалтерського обліку надання послуг в заявленому позивачем розмірі за спірний період та факту надання послуг за спірний період, їх обсягу, вартості, а також настання у відповідача строку виконання грошових зобов`язань з послати таких послуг.

Відповідачем не доведено суду відсутність надання позивачем послуги з постачання теплової енергії у період з листопада 2021 по квітень 2022.

Посилання відповідача на споживання теплової енергії, згідно виставлених позивачем рахунків, в обсязі більшому, ніж у попередньому опалювальному періоді, що, на думку відповідача, є неправомірним, не доведено ним ніякими доказами.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата за надані послуги з постачання теплової енергії за спірний період у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з постачання теплової енергії станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу за період листопад 2021 року квітень 2022 року в розмірі 46195 грн. 23 коп. за поставлену теплову енергію підлягає задоволенню судом.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Концерну Міські теплові мережі до Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕОЛ-2008 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕОЛ-2008 (69063 м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 79, ідентифікаційний номер юридичної особи 35924215) на користь Концерну Міські теплові мережі (юридична адреса: бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091; фактична адреса: вул. Адмірала Ушакова, 251, м. Запоріжжя, 69009, ідентифікаційний номер юридичної особи 32121458) суму грошової заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 46195 (сорок шість тисяч сто дев`яносто п`ять) грн. 23 коп. на р/р № НОМЕР_3 Філії - АТ Укрексімбанк у м. Києві, код МФО 322313, код ЄДРПОУ 32121458.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОРЕОЛ-2008 (69063 м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 79, ідентифікаційний номер юридичної особи 35924215) на користь Концерну Міські теплові мережі (юридична адреса: бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091; фактична адреса: вул. Адмірала Ушакова, 251, м. Запоріжжя, 69009, ідентифікаційний номер юридичної особи 32121458) суму судового збору у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. на р/р НОМЕР_4 , МФО 320478, код ЄДРПОУ 32121458, Банк: ПАТ АБ УКРГАЗБАНК.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 13.02.2023.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.