ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
14.02.2023Справа № 910/11706/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна
компанія "СПЕЦМОНТАЖБУД"
вул. Курчатова Академика, 3, м. Київ, 02166
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Оптимус" 02100, м.Київ, блв. Верховної Ради, буд. 7, офіс 10
про стягнення 1 192 735,16 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна компанія "СПЕЦМОНТАЖБУД" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Оптимус" (далі-відповідач) про стягнення 1 192 735,16 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.11.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/11706/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
19.12.2022 відповідачем подано пояснення по справі.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
25 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СПЕЦМОНТАЖБУД» - Підрядник та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ОПТИМУС» - Замовник було укладено договір підряду № 25/06-1.
За умовами п.1.1. вказаного договору Замовник доручає та оплачує, а Підрядник зобов`язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, матеріалів та машинної техніки, у відповідності до даного Договору, Проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати роботи з влаштування зовнішніх мереж водопроводу, госп-побутової та дощової каналізації на об`єкті: «Реконструкція з надбудовою адміністративної будівлі по вул. Богдана Хмельницького, 64 у Шевченківському районі м. Києва».
Пунктом 4.1 договору Сторонами було погоджено що вартість робіт за даним договором визначається в самому договорі або в локальному кошторису або у договірній ціні яка є невід`ємним додатком до даного договору та після підписання даного договору не в якому випадку не може бути зменшена.
У відповідності до договірної ціни до договору підряду № 25/06-1 від 25 червня 2020 року сума договору встановлена у розмірі 1 142 735,16 грн.
Згідно п. 4.3. договору підряду оплата виконаних робіт за даним договором проводиться Замовником щомісячно протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт або з моменту настання останнього строку коли акти виконаних робі мали бути підписані але у будь-якому разі не пізніше ніж дати встановленої в графіку фінансуванні робіт.
Пунктом 5.1, 5.2 договору встановлено що приймання Замовником виконаних Робіт здійснюється відповідно до діючих норм і правил із складанням актів огляду прихованих робіт (при необхідності), Актів та Довідок КБ-3. Акт приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) готуються Підрядником та надаються на підписання Замовнику.
За правилами встановленими сторонами п. 5.3. договору підряду Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів перевіряє надані документи, підписує їх та повертає один примірник таких документів Підряднику, або в той же строк надає останньому мотивовану відмову від підписання.
У випадку виявлення Замовником недоліків у виконаних Роботах, з вини Підрядника, він має право відмовитися від підписання Актів, Актів КБ-2В та Довідок КБ-3 в частині неякісно виконаних робіт. При цьому, Сторони складають та підписують акт, що фіксує такі недоліки та терміни їх усунення. Підрядник зобов`язаний направити своїх представників на об`єкт Замовника для складання відповідного дефектного акту протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання відповідного повідомлення Замовника. Вимога про складання дефектного акту з зазначенням часу, дня та місця складання дефектного акту має бути викладена у письмовій формі та направлена Замовником на адресу Підрядника цінним листом з описом вкладення в цінний лист та з повідомленням про вручення цінного листа адресату яке має бути отримане підрядником за З робочих дні до відповідної дати складання дефектного акту (пункт 5.6 укладеного Сторонами договору підряду).
На виконання взятих на себе зобов`язань за договором підряду № 25/06-1 від 25 червня 2020 року Позивачем було виконано роботи на загальну суму 1142735,16 грн. про що між сторонами договору було укладено 29.03.2021 року акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року за формою КБ-2В та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2021 року за формою КБ-3 на загальну суму 1142735,16 грн.
Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2021 року були підписані Відповідачем без зауважень що свідчить про відсутність у Відповідача претензій щодо якості та обсягів виконаних Позивачем робіт.
Відтак Позивачем належним чином без жодних зауважень з боку Замовника було виконано роботи за договором підряду у повному обсязі.
Граничний термін оплати виконаних робіт становив 01.04.2021 року (пункт п. 4.3. договору підряду).
Звертаючись до суду із позовом, Позивач вказує, що незважаючи на те що Позивачем було виконано свої зобов`язання за договором підряду в повному обсязі у відповідності ідо умов договору підряду та без будь-яких зауважень з боку Відповідача, Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав в результаті чого у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 50 000 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Як встановлено ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем були виконані роботи з влаштування зовнішніх мереж водопроводу, госп-побутової та дощової каналізації на об`єкті: «Реконструкція з надбудовою адміністративної будівлі по вул. Богдана Хмельницького, 64 у Шевченківському районі м. Києва», про що свідчать підписані обома сторонами 29.03.2021 року акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року за формою КБ-2В та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2021 року за формою КБ-3 на загальну суму 1 142 735,16 грн.
Судом встановлено, що будь-яких зауважень щодо виконаних позивачем робіт від відповідача не надходило та у матеріалах справи не міститься.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язання щодо повної оплати виконаних позивачем робіт та не спростовано заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором належним чином доведений, документально підтверджений та строк оплати є таким, що настав, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 50 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також позивачем заявлено до стягнення із відповідача штрафних санкцій у розмірі 1 142 735,16 грн.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 8.4. договору № 25/06-1 від 25 червня 2020 року Сторони погодили що у випадку порушення Замовником строків сплати грошових коштів за виконані Роботи, сплати авансу, або сплати коштів що передбачені графіком фінансування а також строків повернення страхового утримання більше ніж на 10 календарних днів, Замовник сплачує Підряднику штраф у розмірі 1 відсотка від суми договору за кожний новий день прострочення платежу.
Таким чином, судом встановлено, що при укладенні договору підряду № № 25/06-1 від 25 червня 2020 сторони були вільні у визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договір, в тому числі і щодо розміру штрафних санкцій.
З пояснень Позивача вбачається, що застосування штрафної санкції за період з моменту 11.04.2021 року по 10.10.2022 рокує доволі великою штрафною санкцією у порівнянні з порушенням Відповідачем своїх господарських зобов`язань, враховуючи строк позовної давності, Позивач вважає за можливе застосування до відповідача штрафних санкцій за останні 100 днів які передували зверненню до суду. Тобто за період з 17.07.2022 року по 24.10.2022 року.
Таким чином Відповідач який прострочив виконання своїх грошових зобов`язань, має сплатити на користь Позивача штрафні санкції у розмірі 100% ціни договору що відповідно становить 1 142 735,16 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.
Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду України, викладені у постановах від 27.09.2005 у справі № 35/475-04 та від 08.02.2017 у справі № 3-1217гс/16.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та встановив, що заявлена до стягнення сума штрафу є арифметично правильною та відповідно обґрунтованою. З огляду на що, суд задовольняє вимогу про стягнення із відповідача штрафних санкцій у розмірі 1 142 735,16 грн.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Оптимус" (02100, м. Київ, блв. Верховної Ради, буд. 7, офіс 10, код ЄДРПОУ 43362778) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна компанія "СПЕЦМОНТАЖБУД" (вул. Курчатова Академика, 3, м. Київ, 02166; код ЄДРПОУ 38807940) 50 000,00 грн. - основного боргу, 1 142 735,16 грн. - штрафних санкцій та 17 891,03 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2023 |
Оприлюднено | 15.02.2023 |
Номер документу | 108955620 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Лиськов М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні