Рішення

від 13.02.2023 по справі 910/12025/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.02.2023Справа № 910/12025/22Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участі секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКБ Сек`юриті»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІНСЕР 22»

про стягнення 1 060 000, 00 грн.

За участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 13.02.2023.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКБ Сек`юриті» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека та правопорядок» (яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІНСЕР 22») про стягнення 1 060 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами не укладався будь-який договір з надання послуг із фізичної охорони, грошові кошти у розмірі 1 060 000, 00 грн перераховані позивачем відповідачу помилково, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляд на 19.09.2022. Ухвалу суду сторони отримали у встановленому законом порядку, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 виправлено допущену описку в резолютивній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 16.11.2022, а саме щодо дати слухання справи, якою ухвалено вважати вірну дату та час призначення судового засідання саме на 19.12.2022 о 10:00. Ухвалу суду сторони отримали у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі. Розгляд справи відкладено на 30.01.2023. Ухвалу суду сторони отримали у встановленому законом порядку, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Суддя Алєєва І.В. перебувала у відпустці з 02.01.2023 по 16.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.02.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 13.02.2023 надав усні пояснення по справі та просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 13.02.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача.

Крім того, суд враховує, що явка представників учасників у судове засідання 13.02.2023 обов`язковою не визнавалась, а сам відповідач не повідомляв суд про наміри подання доказів чи неможливості їх подання.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.02.2023 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснює охоронну діяльність на підставі ліцензії МВС України № 1355 від 04.11.2015.

Позивач вказує, що з метою виконання взятих на себе договірних зобов`язань з надання послуг фізичної охорони замовникам, позивач інколи залучає субвиконавців - суб`єктів охоронної діяльності. Так, одним із таких потенційних субвиконавців позивач розглядав відповідача, який також має відповідну ліцензію.

Позивач вказує, що між сторонами деякий час велися перемовини щодо співпраці, зокрема, щодо предмету, ціни та строку дії договору, однак позивач та відповідач так і не дійшли згоди щодо істотних умов договору, у тому числі не визначені об`єкти охорони.

Також позивача вказує, що в період ведення перемовин щодо співпраці, 30.12.2021 позивач електронною поштою отримав від відповідача копії рахунків та актів: рахунок № 10 від 29.12.2021 на суму 1 400 000, 00 грн, Акт надання послуг № 16 від 29.12.2021, рахунок № 11 від 29.12.2021 на суму 1 060 000, 00 грн та Акт надання послуг № 17 від 29.12.2021. Вказані Акти позивачем підписані не були та не були надані відповідачем позивачу будь-які послуги з фізичної охорони.

Позивач вказує, що 14.01.2022 помилково перерахував на рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 1 060 000, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 693, № 694, № 695. У вказаних платіжних дорученнях помилково вказано призначення платежу, оплата за виконані послуги фізичної охорони за грудень 2021 року згідно договору № ПКО0112-21/1 від 01.12.2021, який між сторонами не укладений.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охоронну діяльність» визначено, що суб`єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.

Позивач зазначає, що станом на дату помилкового перерахування позивачем грошових коштів на рахунок відповідача проект договору так і не був наданий відповідачем, були надані лише його реквізити, а вище зазначені рахунки і акти надання послуг лише обговорювалися попередньо, а де-юре і де-факто послуги відповідачем у грудні 2021 року не надавалися, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

За приписами ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не подано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З врахуванням викладеного Господарський суд дійшов висновку, що вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «АКБ Сек`юриті» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІНСЕР 22» грошових коштів у розмірі 1 060 000, 00 грн підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛІНСЕР 22» (02002, місто Київ, вул. Сверстюка Євгена, будинок 11 б, ідентифікаційний код 43932021) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКБ СЕК`ЮРИТІ» (02141, місто Київ, вул. Мишуги Олександра, будинок 2, ідентифікаційний код 40033230) грошові кошти у розмірі 1 060 000 (один мільйон шістдесят тисяч) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 15 900 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 14.02.2023

Суддя І.В. Алєєва