Рішення

від 14.02.2023 по справі 920/958/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2023Справа № 920/958/22Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Національної академії медичних наук України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дред-Фуд Компані"

про стягнення 325 581,65 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Сумської області надійшла позовна заява Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Національної академії медичних наук України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дред-Фуд Компані" про стягнення з відповідача 325 581,65 грн, в тому числі 278 787,71 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування державним окремим нерухомим майном відповідно до договору оренди № 08/06/18а від 08.06.2018, та 46 793,94 грн заборгованості з відшкодування комунальних, експлуатаційних послуг та послуг з дератизації відповідно до договору № 08/06/18к від 08.06.2018.

Ухвалою Господарського суду Сумської області № 920/958/22 від 17.11.2022 вказану позовну заяву з доданими до неї матеріалами передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

05.12.2022 зазначені позовні матеріали надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/958/22, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена представнику позивача на електронну адресу, вказану у позові.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення позивача про розгляд справи.

Також, ухвала про відкриття провадження у справі № 920/958/22 була надіслана відповідачу на його поштову адресу, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (поштове відправлення № 0105493349976), однак конверт із вказаною ухвалою повернувся до суду не врученим, причиною повернення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».

Положеннями ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з огляду на підставу повернення до суду конверту з ухвалою, надісланою відповідачу, суд доходить висновку, що ухвала про відкриття провадження у справі вважається йому врученою.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 920/958/22 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак, станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.06.2018 між Державною установою "Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Національної академії медичних наук України" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джам" (код ЄДРПОУ - 42092591, у подальшому змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дред-Фуд Компані") (орендар) було укладено договір оренди №08/06/18а (далі - Договору оренди), відповідно до умов п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно: частина приміщення заг. площею 79,5 кв.м., на 1 поверсі 9-ти поверхової будівлі гуртожитку (реєстровий №05493562.1 АААДЕА 390) (далі - майно) та частину асфальтового майданчику біля будівлі гуртожитку загальною площею 162,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 49/51, що перебуває на балансі орендодавця.

Факт передачі майна підтверджується копією акту приймання-передачі майна від 08.06.2018, підписаного та скріпленого печатками обох сторін.

Пунктом 10.1 Договору оренди передбачено, що цей договір укладений строком на 2 роки 11 місяців та діє з 08.06.2018 по 07.05.2021. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору оренди після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, цей договір вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з письмової заяви орендаря та з письмового дозволу НАМН. Зазначені дії оформлюються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору.

За умовами пункту 3.2 Договору оренди орендна плата перераховується відповідачем до 25 числа місяця, наступного за звітним, таким чином: 100% орендної плати та відшкодування земельного податку, в т.ч. ПДВ, перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно з пунктом 3.3 Договору оренди розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається позивачем шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

На виконання пункту 3.7 Договору оренди, 08.06.2018 між сторонами укладено договір №08/06/18к на відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг (до договору оренди №08/06/18а від 08.06.2018) (далі - Договір на відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг), відповідно до умов якого предметом договору є відшкодування балансоутримувачу отриманих орендарем комунальних, експлуатаційних послуг та послуг з дератизації, при строковому платному користуванні орендованим майном.

Відповідно до пункту 4.1 Договору на відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг, договір набирає чинності з 08.06.2018 та діє до 07.05.2021.

Відповідно до пункту 1.1 Договору на відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг предметом цього договору є відшкодування відповідачем комунальних, експлуатаційних послуг та послуг з дератизації (надалі послуги) при строковому платному користуванні майном позивача.

Підпунктом 2.1.1 Договору на відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг передбачено, що відповідач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати відшкодування комунальних, експлуатаційних послуг згідно з тарифами, які встановлені згідно з законодавством.

Відповідно до пункту 3.2 Договору на відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг відповідач здійснює оплату відшкодування за послуги протягом 15 календарних днів з дня надання балансоутримувачем рахунків-фактур.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої договірні зобов`язання, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 278 787,71 грн по Договору оренди та 46 793,94 грн по Договору на відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Проаналізувавши укладений між сторонами Договір оренди №08/06/18а від 08.06.2018, суд дійшов висновку, що вказаний правочин за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" закріплено обов`язок орендаря сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі (далі -Закон).

Статтею 29 Закону передбачена відповідальність сторін за невиконання зобов`язань за договором оренди, відповідно до законодавчих актів України.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом вище, на виконання умов Договору оренди №08/06/18а від 08.06.2018 позивач передав, а відповідач прийняв об`єкт оренди - державне окреме нерухоме майно, а саме: частину приміщення, загальною площею 79,5 кв.м., на 1 поверсі 9-ти поверхової будівлі гуртожитку та частину асфальтового майданчика біля будівлі гуртожитку, загальною площею 162,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 49/51, що перебуває на балансі відповідача.

Факт передачі майна підтверджується копією акту приймання-передачі майна від 08.06.2018 (а.с.20).

За умовами пункту 3.2 Договору оренди орендна плата перераховується відповідачем до 25 числа місяця, наступного за звітним, таким чином: 100% орендної плати та відшкодування земельного податку, в т.ч. ПДВ, перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно з п. 3.3 Договору оренди розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається позивачем шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що за надані позивачем орендні послуги відповідач не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 у розмірі 278 787,71грн.

Також, на виконання вимог п. 3.7 Договору оренди сторони уклали договір № 08/06/18к на відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг від 08.06.2018 на період дії Договору оренди. Вищезазначений факт підтверджується копією вказаного договору (а.с.18-19).

Предметом Договору відшкодування є відшкодування відповідачем комунальних, експлуатаційних послуг та послуг з дератизації (надалі послуги) при строковому платному користуванні майном позивача.

Підпунктом 2.1.1 Договору відшкодування передбачено, що відповідач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати відшкодування комунальних, експлуатаційних послуг згідно з тарифами, які встановлені згідно з законодавством.

Відповідно до п. 3.2 Договору відшкодування відповідач здійснює оплату відшкодування за послуги протягом 15 календарних днів з дня надання балансоутримувачем рахунків-фактур.

З матеріалів справи вбачається, що за надані позивачем комунальні послуги відповідач не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.02.2021 по 31.12.2021 у розмірі 46 793, 94грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до стст 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору № 208/06/18а від 08.06.2018 не здійснив сплату по орендній платі за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, а також оплату відшкодування комунальних, експлуатаційних послуг та послуг з дератизації, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 278 787,71 грн та заборгованості з відшкодування комунальних, експлуатаційних послуг та послуг з дератизації в розмірі 46 793,94 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дред-Фуд Компані» (вул. Кооперативна, буд. 19, м. Суми, 40000, ідентифікаційний код 42092591) на користь Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Національної академії медичних наук України» (вул. Амосова, 6, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 05493562) 278 787,71 грн заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором оренди № 08/06/18а від 08.06.2018 та 46 793,94 грн заборгованості за неналежне виконання договору на відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг № 08/06/18к від 08.06.2018, а також 4 883,73 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 14.02.2023.

Суддя Т.Ю. Трофименко