Ухвала

від 14.02.2023 по справі 922/531/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"14" лютого 2023 р. м ХарківСправа № 922/531/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

розглянувши матеріали

позовної заявиПриватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 2А, ідентифікаційний код 31915956) про стягнення 6 404 971,17 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" (відповідач) про стягнення 6 404 971,17 грн, з яких: основний борг за грудень 2021 березень 2022 у розмірі 6 046 477,84 грн, інфляційні витрати у розмірі 295 320,73 грн та 3% річних у розмірі 63 172,60 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 96 074,57 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 13.05.2019 № 0126 01024.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.

В даному випадку позовну заяву подано позивачем до Господарського суду Харківської області, проте у позовній заяві позивачем зазначено Господарський суд Донецької області.

Отож, позовна заява не відповідає вимогам п. 1 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Крім того, суд зазначає, що згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) сторін.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" (ідентифікаційний код 31915956) є: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 2А.

Проте у позовній заяві зазначено місцезнаходження відповідача: 85700, м. Волноваха, вул. Шевцової, 22а.

Отож, позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Крім того, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АС" було укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 13.05.2019 № 012601024 (зі змінами та доповненнями).

Позивач зазначає, що вказаний договір укладено шляхом підписання заяви - приєднання від 13.05.2019.

У додатку до позовної заяви зазначено про надання до позовної заяви копії договору з додатком.

Проте до позовної заяви не додано ні копії договору з додатком, ні інших зазначених у додатку до позовної заяви документів, а саме:

- доказів виставлення рахунків у системі управління ринком,

- копій рахунків фактур,

- копії Акта зарахування зустрічних однорідних вимог,

- копій Актів врегулювання,

- копій актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів,

- доказів накладення КЕП,

- доказів отримання актів відповідачем.

При цьому суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 1 та 2 статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (ч. 2 статті 96 ГПК України).

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом.

Згідно з частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Саме накладання електронного підпису завершує створення електронного документа.

Таким чином, без накладеного електронного цифрового підпису електронний документ не може вважатися створеним, і тому, не може розглядатися судом, як доказ (Правова позиція ВС КГС 19.01.2021 №922/788/19, ВС КЦС 19.01.2022 №202/2965/19).

До позовної заяви на підтвердження того, що саме відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АС" акцептував договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 13.05.2019 № 012601024, не додано належних доказів нанесення електронного підпису (у т.ч. роздруківка такого електронного підпису на паперовому носії, де вказано відповідний штрих-код та/або QR-код, із зазначенням ПІБ підписувача, №, дату нанесення, номер сертифіката підпису).

В той же час, суд звертає увагу на приписи Закону України "Про електронну комерцію", позаяк приписами ст.11 вказаного Закону унормовано порядок укладення електронних договорів, зокрема:

- електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч. 3 ст. 11);

- електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не подано належних доказів укладення між сторонами електронного договору, доказів підписання відповідачем в один з визначених ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" способів електронного договору між сторонами, в тому числі через накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відтак, обставини укладення між сторонами електронного договору жодним чином не підтверджені.

Наведене в сукупності з відсутністю належних та достовірних доказів укладення між позивачем та відповідачем електронного договору позбавляє суд можливості встановити наявність між сторонами договірних відносин.

За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у п. 5 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 ГПК України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви немайнового характеру - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Судом встановлено, що даний позов подано позивачем до суду у лютому 2023 році.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2023 року в розмірі 2 684,00 гривень.

Таким чином, за подання до суду даного позову позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 96 074,57 грн від ціни позову 6 404 971,17 грн.

Проте до позовної заяви не додано документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

За змістом частин 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву відповідно до положень ст. 174 ГПК України слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вище перелічених недоліків, а саме 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без руху.

Встановити Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.

Запропонувати Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" у встановлений судом строк надати:

- заяву про визначення найменування суду, до якого подано вказану позовну заяву та зазначення місцезнаходження відповідача згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- докази сплати судового збору в сумі 96 074,57 грн;

- додати до позовної заяви та всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі:

- договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 13.05.2019 № 0126 01024,

- докази виставлення рахунків у системі управління ринком,

- копії рахунків фактур,

- копію Акта зарахування зустрічних однорідних вимог,

- копії Актів врегулювання,

- копії актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів,

- докази накладення КЕП,

- докази отримання актів відповідачем.

Звернути увагу позивача на те, що усі заяви, клопотання, пояснення, докази тощо, які подаються до суду, мають бути одночасно направлені іншим учасникам справи.

Роз`яснити позивачу, що за умовами частин 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили 14.02.2023.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено (підписано) 14.02.2023.

СуддяІ.О. Чистякова