Ухвала

від 13.02.2023 по справі 922/5043/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 922/5043/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги приватної фірми "Банзай"

на рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2022 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2022

за позовом приватної фірми "Банзай"

до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма "Банзай" (далі - ПФ "Банзай", позивач) звернулася 26.12.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила: скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 (повний текст постанови виготовлено 06.12.2022) зі справи № 922/5043/21; ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2022 колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П. передано справу № 922/5043/21.

Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2023 касаційну скаргу позивача на спірні судові акт залишено без руху, оскільки у порушення вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржником взагалі не наведено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України; надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги.

ПФ "Банзай" звернулося 27.01.2023 через систему "Електронний Суд" із додатковими поясненнями по справі № 922/5043/21, які фактично є заявою про усунення недоліків. Крім того, прохальна частина додаткових пояснень містила пункт про заявлення відводу складу суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023: визнано доводи, викладені у заяві ПП "Банзай" про відвід колегії суддів Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П. у справі № 922/5043/21, необґрунтованими; передано зазначену касаційну скаргу та заяву про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід колегії суддів Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.

Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2023: визнано доводи, викладені у заяві позивача про відвід колегії суддів Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П. у справі № 922/5043/21, необґрунтованими; відмовлено у задоволенні заяви ПП "Банзай" про відвід зазначеній колегії суддів у розгляді справи № 922/5043/21, з мотивів відсутності обставин, які визначені чинним господарським процесуальним законодавством як підстави для відводу суддів чи викликають сумнів у неупередженості або їх необ`єктивності. Касаційну скаргу повернуто відповідній колегії для розгляду питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 922/5043/21 за касаційною скаргою ПП "Банзай".

Позивачем оскаржується рішення місцевого суду після його перегляду судом апеляційної інстанції, тобто рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Так поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, яка не містить такого висновку та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов`язок обґрунтувати мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України, та враховувати, що наслідком обґрунтованої підставності для такого звернення буде скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

Однак, скаржником вимоги змісту частини другої статті 287 цього Кодексу повторно не виконані.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду підкреслює, що відповідно до імперативного змісту норм ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та визначених судом строків на усунення її недоліків.

Таким чином, протягом встановленого вказаним Верховним Судом строку, ПП "Банзай" не усунуто недоліків поданої ним касаційної скарги, оскільки повторно не вказано підстав для оскарження спірних судових актів із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України. У зв`язку із чим, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги без розгляду як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її форми та змісту.

Поряд із цим Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до змісту частини восьмої статті 174 ГПК України скаржник не позбавлений права повторного звернення з касаційною скаргою в загальному порядку після усунення її недоліків.

Керуючись статтею 234, частиною п`ятою статті 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу приватної фірми "Банзай" на рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 зі справи № 922/5043/21 повернути скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко