Постанова

від 14.02.2023 по справі 132/274/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 132/274/22

Провадження № 22-ц/801/415/2023

Категорія: 76

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєлін Є. В.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2023 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів: Міхасішина І.В., Сопруна В.В.,

з участю секретаря судового засідання Обертун Н.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2

апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Драчук Тамари Миколаївни

на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Сєліна Є.В., дата складення повного тексту якого не зазначена,

у справі №132/274/22

за позовом ОСОБА_1 (позивач)

до Державного навчального закладу «Гущинецьке вище професійне училище» (відповідач)

про визнання протиправним та скасування наказу про винесення догани, -

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

В січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з позовом до ДНЗ «Гущинецьке вище професійне училище» про визнання протиправним та скасування наказу про винесення догани, в обґрунтування якого посилався на те, що він працює керівником фізичного виховання, викладачем предмету «Захист України» в ДНЗ «Гущинецьке ВПУ».

Наказом директора ДНЗ «Гущинецьке ВПУ» від 04.11.2021 року, йому було оголошено догану за прогул з 21.10.2021 року по 23.10.2021 року без поважної причини. Водночас у період з 20.10.2021 року по 27.10.2021 року він перебував на амбулаторному лікуванні в КП «Калинівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Калинівської міської ради, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного хворого від 27.10.2021 року з діагнозом ГРВІ (підозра на Covid19), про що одразу ж повідомив відповідальну особу за місцем своєї роботи.

Вважає наказ ДНЗ «Гущинецьке ВПУ» від 04.11.2021 року таким, що не відповідає вимогам трудового законодавства та винесений з грубим порушенням порядку застосування дисциплінарного стягнення, а тому просив визнати його протиправним та скасувати; стягнути з ДНЗ «Гущинецьке ВПУ» на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн.

Рішення суду першої інстанції

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

12 січня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Драчук Т.М. подала на рішення Калинівського районного суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати його і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що відсутність працівника на роботі за станом здоров`я може підтверджуватися не лише листком непрацездатності, а й іншими засобами доказування. Суд першої інстанції не звернув уваги на довідки медичного закладу про те, що ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою, а свідки підтвердили, що він намагався зв`язатися з відповідальною особою і повідомити про свою непрацездатність. Так само апелянт вважає, що необґрунтованим є рішення профспілкового комітету про надання згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а відтак не було дотримано порядку притягнення працівника до такої відповідальності.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача адвокат Довгалюк Л.І. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне і обґрунтоване.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 січня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою суду від 30 січня 2023 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Драчук Т.М. вимоги апеляційної скарги підтримала на умовах, викладених у ній, і просила задовольнити.

Інші учасники справи, повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явилися, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Встановлені судом першої інстанції обставини

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває у трудових правовідносинах із відповідачем Державним навчальним закладом «Гущинецьке вище професійне училище» та займає посаду керівника фізичного виховання, викладача предмету «Захист України».

Наказом директора ДНЗ «Гущинецьке вище професійне училище» ОСОБА_2 №48-к від 04.11.2021 «Про прогул керівника фізичного виховання ОСОБА_1 » винесено догану керівнику фізичного виховання, викладачу предмету «Захист України» ОСОБА_1 за прогул з 21.10.2021 року по 23.10.2021 року без поважної причини, та попереджено, що в разі повторення подібного випадку, він буде звільнений за прогул по п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Із вказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 05.11.2021 року, проте не погодився з ним.

Підставою для винесення даного наказу стали акти, що складені комісією у складі співробітників ДНЗ «Гущинецьке вище професійне училище», а також рішення профспілкового комітету від 03.11.2021 року.

Так, відповідно до актів, складених комісією ДНЗ «Гущинецьке вище професійне училище» 21.10.2021 року, 22.10.2022 року, та 23.10.2021 року, керівник фізичного виховання ОСОБА_1 протягом дня (21.10.2021, 22.10.2022, 23.10.2021) був відсутній на роботі, без попередження адміністрації закладу, і години, які йому були передбачені, як викладачу предмету «Захист Вітчизни», за розкладом уроків не читав.

У письмовому поясненні, наданому директору ДНЗ «Гущинецьке вище професійне училище» ОСОБА_2 від 28.10.2022 ОСОБА_1 зазначив, що був відсутній на роботі з 21.10.2021 року по 27.10.2021 року, через стан здоров`я, пов`язаного із Covid19, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного хворого.

03.11.2021 року на засіданні профспілкового комітету ДНЗ «Гущинецьке вище професійне училище» розглянуто подання директора закладу ДНЗ від 02.11.2021 щодо дій керівника фізичного виховання ОСОБА_1 .

Згідно витягу із протоколу засідання № 5, за результатами розгляду подання профспілковий комітет постановив: за порушення трудової дисципліни застосувати до керівника фізичного виховання ОСОБА_1 такий вид дисциплінарного стягнення, як догану.

Позиція апеляційного суду

Відповідно дочастин першої,другої тап`ятоїстатті 263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на таке.

Відмовляючи узадоволенні позовусуд першоїінстанції виходивз того,що порушеннятрудової дисципліни ОСОБА_1 дійсно маломісце, нимне наданоналежних тадопустимих доказівна підтвердженняповажності причинйого неявкина роботуз 21.10.2021року по23.10.2021, а тому застосоване до нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідає виявленому порушенню трудової дисципліни та накладене з дотриманням визначеного КЗпП України порядку притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів погоджується із таким висновком.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівник зобов`язаний працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно частини першоїстатті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до статті 149КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Порушення трудової дисципліни - це невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Роботодавець має встановити, чи немає обставин, які виключають дисциплінарне провадження щодо працівника, до яких зазвичай відносяться: відсутність події або складу дисциплінарного проступку; вина або дії особи у стані крайньої необхідності; наслідки порушення; закінчення терміну, передбаченого для накладення дисциплінарного стягнення.

Закон не вимагає, щоб порушення обов`язково призводило до будь-яких шкідливих наслідків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.

Водночас вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, наявність якої має бути обов`язково доведена роботодавцем. Критерієм, за яким визначається наявність вини в діях працівника, є належна турбота працівника про виконання трудових обов`язків.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (частина третя статті 149 КЗпП України).

Тлумачення частини третьої статті 149 КЗпП України свідчить, що її положення мають поширюватися при застосуванні будь-якого виду дисциплінарного стягнення, тобто як до звільнення, так і до догани.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18) зазначено, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки.

Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно або в цілому).

Оскільки вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі не існує, тому в кожному випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі надається виходячи з конкретних обставин.

Відсутність працівника на роботі за станом здоров`я, як про це стверджує апелянт, дійсно, може підтверджуватися не лише листком непрацездатності,а й довідкою медичної установи, випискою з медичної карти амбулаторного хворого, а також іншими доказами.

Згідно з частиною першою статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підтвердження факту перебування на амбулаторному лікуванні з 20 жовтня 2021 року по 27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 надав виписку із медичної картки амбулаторного хворого (а.с. 13,14), результат молекулярно-генетичного дослідження (ПДР тест) від 26.10.2021 (а.с. 18).

Разом з тим, із наявного в матеріалах справи повідомлення КП «Калинівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 22.07.2022 №09-Д-09 слідує, що перше звернення ОСОБА_1 до сімейного лікаря ОСОБА_3 у період часу з 20.10.2021 по 27.10.2021 відбулось лише 22.10.2021, що підтверджується записом в амбулаторному робочому журналі сімейного лікаря. Через пізнє звернення (після 14.00 год), велику кількість хворих (32 чол.) на прийомі у цей день, та перевантаженість системи «Ehealth», дані про відвідування ОСОБА_1 не було змоги внести в ЄСОЗ через технічні причини. Повторне звернення ОСОБА_1 до сімейного лікаря було 27.10.2021 року з приводу надання йому виписки із медичної карти амбулаторного хворого (форма № 027/о).

У цьому ж повідомленні також зазначено про те, що у виписці із медичної картки амбулаторного хворого дату початку хвороби - з 20.10.2021 року, лікар зафіксувала виключно зі слів ОСОБА_1 без підтвердження, оскільки пацієнт зайшов в кабінет поза чергою.

Як вірно зазначено судом першої інстанції ОСОБА_1 мав реальну можливість з`явитися до закладу охорони здоров`я для відбору у нього мазка ПЛР 23 жовтня 2021 року, направлення на який, йому видано сімейним лікарем 22 жовтня 2021 року, проте цього не зробив.

Отже, будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення стану здоров`я чи наявності захворювання, що перешкоджало б явці ОСОБА_4 на роботу з 21.10.2021 по 23.10.2021 (зокрема, листка непрацездатності; відповідної медичної довідки довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченої печаткою лікувально-профілактичного закладу,з обов`язковим зазначенням часу проведеної консультації; копії запису з амбулаторної картки тощо), останнім не надано.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що посилаючись на стан здоров`я через який ОСОБА_1 не міг з`явитись на роботу та виконувати свої трудові обов`язки, останній не наполягав на видачі (відкритті) йому листка непрацездатності і на тому, що він йому необхідний не наголошував, про що також зазначено в інформації викладеній у повідомленні КП «Калинівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 22.07.2022 №09-Д-09.

Посилання апелянта на те, що показами свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 нібито підтверджено, що ОСОБА_1 намагався зв`язатися з уповноваженою особою училища з тим, щоб повідомити про свою непрацездатність, спростовуються матеріалами справи, так як свідки не змогли назвати точної дати, коли ОСОБА_1 нібито повідомляв їм про відповідні обставини. Позаяк за встановленими судом першої інстанції обставинами справи ОСОБА_1 був відсутній на роботі в період часу з 21 по 27 жовтня 2021 року, а підтвердження поважних причин відсутності ним надано з 25 по 27 жовтня, роботодавцем застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за відсутність на роботі 21, 22 і 23 жовтня 2021 року.

Належних і допустимих доказів того, що в ці дні ОСОБА_1 повідомив заступника директора ОСОБА_7 про поважні причини відсутності на роботи, позивачем не надано. Натомість ОСОБА_7 як заступник директора з навчально-виробничої роботи, спільно з методистом ОСОБА_8 , інспектором кадрів ОСОБА_9 склали вищевказані акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі без попередження адміністрації.

ОСОБА_1 не був госпіталізований, лікувався амбулаторно, відвідував лікарів і проводив тест, а по справі відсутні відомості про те, що за станом здоров`я він не міг особисто з`явитися на роботу і повідомити уповноважену роботу про свою непрацездатність з наданням підтверджуючих документів.

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин відсутності на роботі з 21 жовтня 2021 року по 23 жовтня 2021 року.

На засідання профспілкового комітету ДНЗ «Гущинецьке ВПУ» з розгляду подання адміністрації від 02.11.2021 щодо порушення трудової дисципліни було запрошено як представника адміністрації, так і ОСОБА_1 . Після розгляду питання, профспілковим комітетом прийнято мотивоване рішення про застосування до ОСОБА_1 такого виду дисциплінарного стягнення як догана.

Зазначене спростовує доводи апеляційної скарги про те, що рішення профспілкового комітету немотивоване або ґрунтується на документах, які було отримано пізніше.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуваний наказ відповідає вимогам трудового законодавства та винесений з дотриманням порядку застосування дисциплінарного стягнення.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції

По справі відсутні підстави для перерозподілу чи відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, Суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Драчук Тамари Миколаївни залишити без задоволення, а рішення Калинівського районногосуду Вінницькоїобласті від13грудня 2022року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий І.М. Стадник

Судді І.В. Міхасішин

В.В. Сопрун