Постанова

від 09.02.2023 по справі 824/269/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 824/269/21

провадження № 61-12901ав22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,

при секретарі судового засідання - Дерновому І. В.,

учасники справи:

стягувач - Компанія «VITERRA B.V.» (Нідерланди),

заявник (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю «КУХАР РІШЕЛЬЄ» (Україна),

за участю:

представників стягувача - Прохур Ксенії Валентинівни, Бойко Ганни Олексіївни,

представника боржника - Мороз Ірини Василівни ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КУХАР РІШЕЛЬЄ» (Україна), подану представником Сібірцевою Оленою Сергіївною, на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року у справі за заявою Компанії «VITERRA B.V.» (Нідерланди) про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року № 4665 у справі № 922 за позовом Компанії «VITERRA B.V.» (Нідерланди) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУХАР РІШЕЛЬЄ» (Україна) про стягнення збитків, неустойки та арбітражного збору,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви та її доводи

У грудні 2021 року Компанія «VITERRA B.V.» (Нідерланди) звернулась до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року № 4665 у справі № 922 за позовом Компанії «VITERRA B.V.» (Нідерланди) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУХАР РІШЕЛЬЄ» (Україна) (далі - ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ») про стягнення збитків, неустойки та арбітражного збору.

Свої вимоги стягувач обґрунтовував тим, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року № 4665 у справі № 922 стягнуто з ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» (Україна) на користь Компанії «VITERRA B.V.» (Нідерланди):

-збитки у розмірі 2 880 000,00 дол. США, а також неустойку у розмірі 4 (чотирьох) відсотків річних за період, починаючи з 21 вересня 2020 року до моменту повного відшкодування збитків;

-витрати, пов`язані з розглядом справи арбітражним судом при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням і жирами (ФОСФА) у розмірі 10 352,50 фунтів стерлінгів, а також неустойку у розмірі 4 (чотирьох) відсотків річних, які нараховуються кожні 3 (три) місяці за період, починаючи з 24 червня 2021 року до моменту повної сплати витрат;

-арбітражний збору за офіційне призначення арбітра у розмірі 100 фунтів стерлінгів.

Вказане рішення набрало законної сили, отримано стягувачем 29 червня 2021 року, є остаточним, не було оскаржено і строк для оскарження рішення сплив.

Стягувач вказує, що в добровільному порядку рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року боржник не виконує.

Посилаючись на вказані обставини, Компанія «VITERRA B.V.» (Нідерланди) просить суд визнати та надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року № 4665 у справі № 922 за позовом Компанії «VITERRA B.V.» (Нідерланди) до ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» (Україна) про стягнення збитків, неустойки та арбітражного збору, а також видати виконавчий лист про примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, ухваленого як судом першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року задоволено заяву Компанії «VITERRA B.V.» (Нідерланди) про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року № 4665 у справі № 922.

Визнано та надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) (далі - МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА)) від 24 червня 2021 року № 4665 у справі № 922 за позовом Компанії «VITERRA B.V.» (Нідерланди) до ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» про стягнення збитків, неустойки та арбітражного збору.

Видано виконавчий лист про примусове виконання рішення МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року № 4665 у справі № 922 такого змісту:

«Стягнути з ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» (ідентифікаційній код 41094577, місцезнаходження: 27552, Кіровоградська область, місто Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, будинок 65) на користь Компанії «VITERRA В.V.» (Нідерланди) (ідентифікаційний код відсутній, місцезнаходження: ВІаак 31, 3011 GA, Rotterdam, the Netherlands (Блаак 31, 3011 GA, м. Роттердам, Нідерланди):

- збитки у розмірі 2 880 000,00 (два мільйони вісімсот вісімдесят тисяч) дол. США, а також неустойку у розмірі 4 (чотирьох) відсотків річних за період, починаючи з 21 вересня 2020 року до моменту повного відшкодування збитків;

- витрати, пов`язані з розглядом справи арбітражним судом при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням і жирами (ФОСФА) у розмірі 10 352,50 (десять тисяч триста п`ятдесят два фунти 50 пенсів) фунтів стерлінгів, а також неустойку у розмірі 4 (чотирьох) відсотків річних, які нараховуються кожні 3 (три) місяці за період, починаючи з 24 червня 2021 року до моменту повної сплати витрат;

- арбітражного збору за офіційне призначення арбітра у розмірі 100 (сто) фунтів стерлінгів».

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір, переданий на розгляд МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА), виник на підставі укладеного 30 червня 2020 року між Компанією «VITERRA B.V.» (Нідерланди) та ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» (Україна) договору № SSB20200636 щодо купівлі нерафінованої соняшникової олії, а умовами вказаного договору передбачено компетенцію щодо його вирішення саме МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА).

Отже, сторони узгодили питання щодо передачі на розгляд саме МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) будь-яких суперечок щодо тлумачення, змісту чи виконання контракту, або з питань правових наслідків даного контракту чи з питань його розірвання. Вказаний пункт договору є арбітражним застереженням (угодою), яке не визнано недійсним.

Рішення МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року набрало законної сили та підлягає виконанню.

Доказів того, що ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» оскаржувало рішення МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року у встановленому порядку матеріали справи не містять.

ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ», яке заперечує проти заяви стягувача, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин для відмови у визнанні та виконанні рішення міжнародного комерційного арбітражу, що передбачені статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», статтею 478 ЦПК України та Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року.

Встановивши, що Компанія «VITERRA B.V.» звернулася із заявою про визнання та надання дозволу на виконання остаточного арбітражного рішення у межах встановленого законом строку, заявником до заяви долучено документи відповідно до переліку, визначеного статтею 476 ЦПК України, на час звернення Компанії до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року № 4665 у справі № 922 набрало законної сили, було остаточним для сторін та підлягало виконанню, було належним чином повідомлено про арбітражний розгляд, договір, який містить арбітражне застереження, недійсним не визнавався, рішення не порушує публічний порядок України та ухвалено щодо спору, передбаченого арбітражною угодою, а тому наявні правові підстави для визнання рішення міжнародного комерційного арбітражу та надання дозволу на його виконання.

Підстав для відмови у задоволенні заяви судом не встановлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У грудні 2022 року ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» подано апеляційну скаргу, в якій заявник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити Компанії «VITERRA B.V.» у задоволенні заяви про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року № 4665 у справі № 922.

Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду та провадження в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2022 року поновлено ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» строк на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року та відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою.

Витребувано з Київського апеляційного суду матеріали справи та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

20 січня 2023 року ухвалою Верховного Суду закінчено підготовчі дії у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» обґрунтовано тим, що товариство не підписувало з Компанією «VITERRA B.V.» (Нідерланди) договір № SSB20200636 від 30 червня 2020 року, а, отже, не підписувало й арбітражне застереження.

Справу у МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) розглянуто за відсутності ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ», без належного повідомлення, з порушенням правил призначення арбітрів.

Київським апеляційним судомвказані обставини не враховано.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу

Компанія «VITERRA B.V.» у відзиві на апеляційну скаргу вказує на законність та обґрунтованість ухвали Київського апеляційного суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Фактичні обставини справи

30 червня 2020 року між сторонами, за допомогою посередництва «Sunstone Brokers SA» (брокери, номер документа 2011396), укладено контракт № SSB20200636 щодо купівлі нерафінованої соняшникової олії, відповідно до якого ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» зобов`язалося продати, а Компанія Glencore Agriculture B. V. (на даний час - Компанія «VITERRA B.V.») придбати нерафіновану соняшникову олію українського походження в мінімальному/максимальному обсязі, що становить 10 000 метричних тон, за договірною ціною в розмірі 720 дол. США за метричну тонну на умовах «франко-борт» (FOB) із забезпеченням безпечного порту та причалів для підходу, перебування та відходу судна, із заходом у морський порт Південний (Україна), строки поставки: у період з 15 вересня по 15 жовтня 2020 року, без продовження строків.

Укладений договір містить статтю, в якій сторони прямо посилались на застосування типового договору FOSFA (ФОСФА) № 53 та регламенту FOSFA щодо здійснення арбітражного розгляду та оскарження арбітражних рішень, а також положення про те, що будь-який спір, який може виникнути на підставі вказаного договору, підлягає арбітражному розгляду на умовах типового договору FOSFA № 53, якій мстить відповідне арбітражне застереження, та регламенту FOSFA.

Положення договору щодо арбітражного застереження недійсним не визнано.

У зв`язку з невиконанням ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ»своїх зобов`язань перед Компанією «VITERRA B.V.», заявник звернувся до міжнародного комерційного арбітражу - МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) для вирішення спору шляхом стягнення збитків та неустойкиза невиконання зобов`язання.

Рішенням МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року № 4665 у справі № 922 стягнуто з ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» (Україна) на користь Компанії «VITERRA B.V.» (Нідерланди):

-збитки у розмірі 2 880 000,00 дол. США, а також неустойку у розмірі 4 відсотків річних за період, починаючи з 21 вересня 2020 року до моменту повного відшкодування збитків;

-витрати, пов`язані з розглядом справи арбітражним судом при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням і жирами (ФОСФА) у розмірі 10 352,50 фунтів стерлінгів, а також неустойку у розмірі 4 (чотирьох) відсотків річних, які нараховуються кожні 3 (три) місяці за період, починаючи з 24 червня 2021 року до моменту повної сплати витрат;

-арбітражного збору за офіційне призначення арбітра у розмірі 100 фунтів стерлінгів.

Вказане рішення набрало законної сили, отримано стягувачем 29 червня 2021 року, є остаточним, не було оскаржено і строк для оскарження рішення сплив.

Стягувач зазначає, що в добровільному порядку рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року боржник не виконує.

У рішенні арбітражного суду встановлено порушення умов укладеного між сторонами договору.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

За частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» (Україна)у судовому засіданні наголошувала про те, що директор ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» не підписував з Компанією «VITERRA B.V.» (Нідерланди) договір № SSB20200636 від 30 червня 2020 року, а, отже, і арбітражне застереження. Електронна переписка велась не від імені директора ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ». Справу у МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) розглянуто за відсутності товариства, без належного повідомлення та з порушенням правил призначення арбітрів.

Представники Компанії «VITERRA B.V.» (Нідерланди)не заперечували про відсутність фізично підписаного договору № SSB20200636 від 30 червня 2020 року, але при цьому наголошували на тому, що він укладений через брокера шляхом електронними листами. Крім того, директор ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» у листуванні підтвердив факт укладення договору № SSB20200636. Типовий договір FOSFA (ФОСФА) № 53, в якому міститься арбітражне застереження, сторонами інкорпоровано до договору № SSB20200636 від 30 червня 2020 року.

Правовою базою, яка підлягає застосуванню для вирішення цієї справи, є: Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 року, ратифікована Указом Президії ВР УРСР від 25 січня 1963 року, Нью-Йоркська конвенція про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року, ратифікована Указом Президії ВР УРСР від 22 серпня 1960 року (далі - Нью-Йоркська конвенція 1958 року), глава 3 «Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу» Розділу IX ЦПК України, а також Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 року, оскільки положення, передбачені статтями 8, 9, 35 і 36 цього Закону, застосовуються і в тих випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном (частина перша статті 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»).

Під визнанням та виконанням рішення іноземного суду розуміється процедура поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів його примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.

Правовідносини щодо визнання та виконання рішень міжнародних комерційних арбітражів в Україні урегульовані статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йоркська Конвенція 1958 року), яка набрала чинності для України 10 січня 1961 року, статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та положеннями Розділу IX ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Положення вказаної статті суд застосовує у взаємозв`язку із нормою пункту 2 частини третьої статті 23 ЦПК України, яка передбачає визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України.

Згідно з частиною третьою статті 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.

Відповідно до положень статті III Нью-Йоркської конвенції 1958 року кожна Договірна Держава взяла на себе зобов`язання визнавати арбітражні рішення як обов`язкові та виконувати їх на власній території відповідно до власних процесуальних правил.

Формальні вимоги до документів, які повинні подаватися зацікавленою стороною для виконання арбітражних рішень, визначені статтею IV Нью-Йоркської конвенції 1958 року.

Так, сторона, яка звертається за визнанням та наданням дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, яке є остаточним, повинна направити до компетентної влади держави, в якій це арбітражне рішення повинно бути виконане, письмове клопотання або заяву з проханням визнати й виконати це арбітражне рішення.

До такого клопотання необхідно додати:

- належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення або належним чином засвідчену копію такого рішення;

- письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати в арбітраж спори, що виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з будь-якими конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду (термін «письмова угода» включає арбітражне застереження в договорі або арбітражну угоду, що підписана сторонами, або міститься в обміні листами або телеграмами) або належним чином засвідчену копію такої.

Якщо арбітражне рішення або угода викладені не офіційною мовою тієї країни, куди подається клопотання про визнання та виконання цього рішення, надається переклад цих документів на таку мову. Переклад засвідчується офіційним або присяжним перекладачем або дипломатичною або консульською установою.

Вимоги щодо змісту та форми клопотання про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення визначаються національним законодавством кожної держави.

Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, або укладена шляхом обміну листами, електронними повідомленнями, якщо інформація, що міститься в них, є доступною для подальшого використання, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв`язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди.

Відповідно до частини першої статті 476 ЦПК України заява про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається у письмовій формі і має бути підписана особою, на користь якої прийнято рішення міжнародного комерційного арбітражу, або її представником.

За правилами частини четвертої статті 476 ЦПК України до заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу додаються:

1) оригінал належним чином засвідченого арбітражного рішення або нотаріально завірена копія такого рішення;

2) оригінал арбітражної угоди або нотаріально завірена копія такої угоди;

3) документ, що підтверджує сплату судового збору;

4) копії заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу відповідно до кількості учасників судового розгляду;

5) довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження особи на підписання заяви;

6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених у пунктах 1-3 та 5 цієї частини документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, якщо вони викладені іншою мовою.

Відповідно до частини п`ятої статті 476 ЦПК України до заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, поданої без додержання вимог, визначених у цій статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

З матеріалів справи видно, що Компанія «VITERRA B.V.», звертаючись до суду з заявою про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року № 4665 у справі № 922, дотрималося вказаного порядку, зокрема положень статті 476 ЦПК України та положень статті IV Нью-Йоркської конвенції 1958 року.

За результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення (стаття 479 ЦПК України).

Підстави для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу викладені у статті 478 ЦПК України.

Суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу:

1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або

б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або

ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або

2) якщо суд визнає, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або суд визначить, що: відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; чи арбітражне рішення суперечить публічному порядку України (стаття V Нью-Йоркської конвенції).

Матеріалами справи доведено, що договір № SSB20200636, в якому міститься арбітражне застереження (розділ 15 преамбули Контракту «Арбітражне застереження»), укладений 30 червня 2020 року між ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» та Компанією Glencore Agriculture B. V. (на даний час - Компанія «VITERRA B.V.»), узгоджується з положеннями статті IV Нью-Йоркської конвенції 1958 року та частини другої статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Обставини укладення договору № SSB20200636 від 30 червня 2020 року, наявності арбітражного застереження та підсудності справи МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) були предметом дослідження під час розгляду справи у міжнародному комерційному арбітражі і в арбітрів МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) не виникло сумнівів щодо дійсності вказаного договору чи арбітражної угоди.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Згідно із статтею II Нью-Йоркської конвенції кожна договірна держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати в арбітраж усі або будь-які спори, що виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-яким конкретним договірним або іншим правовідношенням, об`єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду. Термін «письмова угода» включає арбітражне застереження в договорі, або арбітражну угоду, що підписана сторонами, або що міститься в обміні листами або телеграмами.

Для чинності арбітражного застереження не має значення, оформлено воно як рукописний текст чи з використанням техніки; важливо, аби була дотримана письмова форма.

Тлумачення статті 478 ЦПК України свідчить, що тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви.

Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви. Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13 січня 2022 року у справі № 824/87/21 (провадження № 61-16378ав21), від 02 червня 2022 року у справі № 824/205/21 (провадження № 61-20402ав21).

Стороною, проти якої спрямоване рішення міжнародного комерційного арбітражу, а саме ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ», не доведено факт не укладення договору № SSB20200636 від 30 червня 2020 року та відсутність арбітражної угоди між сторонами.

Умовами договору № SSB20200636 від 30 червня 2020 року визначено, що будь-який спір, який може виникнути на підставі вказаного договору, підлягає арбітражному розгляду на умовах типового договору FOSFA № 53 та регламенту FOSFA.

Типовий договір FOSFA № 53 містить положення про те, що він вважається укладеним в Англії, і до всіх питань, пов`язаних із тлумаченням, чинністю договору та виконанням зобов`язань за ним, застосовується право Англії.

ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» не доведено, що договір № SSB20200636 від 30 червня 2020 року є недійсним за законом, якому сторони підпорядкували угоду, і у встановленому законом порядку не оспорювало дійсність арбітражної угоди.

Факт укладення і погодження договору № SSB20200636 від 30 червня 2020 року підтверджується в обміні електронними листами (т. 3, а.с. 77-98, 221-226, 228-249, т. 4, а.с. 134-140, 142-160, 162-167).

ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» не оскаржувало рішення МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року № 4665 у справі № 922 відповідно до регламенту FOSFA та не зверталося з питанням щодо оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Доводи ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» про те, що справу у МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) розглянуто за відсутності товариства, без належного повідомлення та з порушенням правил призначення арбітрів, колегія суддів до уваги не бере, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи (т. 4, а.с. 194-198, 200, 201, 203-220, 225-242, т. 5, а.с. 2-12, 14-16, 42, 44) та обставинами, встановленими у рішенні МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року № 4665 у справі № 922.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь-яких доказів недієздатності сторін, які вчиняли договір, що містить арбітражне застереження, або доказів про те, що спір не підсудний тому іноземному суду, який його вирішив, або доказів того, що визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України, ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» як боржником суду не надано.

Отже, боржником не надано належних та допустимих доказів, які б стали підставою для відмови у задоволенні заяви стягувача.

На час звернення до суду першої інстанції із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу рішення рішення МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року № 4665 у справі № 922 набрало законної сили, було остаточним для сторін та підлягало виконанню.

Заявником дотримано вимоги процесуального закону України щодо строків звернення із заявою та щодо надання переліку документів, які повинні подаватися одночасно з такою заявою, та вимоги Нью-Йоркської конвенції 1958 року.

Арбітражне застереження в договорі не визнано недійсним, рішення не суперечить арбітражному застереженню, викладеному в договорі, склад міжнародного комерційного арбітражу відповідав угоді між сторонами, рішення вже стало обов`язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не зупинено судом.

Таким чином, оскільки рішення МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року № 4665 у справі № 922 набрало законної сили і підлягає негайному виконанню, але у добровільному порядку боржником не виконується, та враховуючи відсутність визначених цивільним процесуальним законодавством підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на його виконання, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком Київського апеляційного суду про наявність правових підстав для визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення МКАС при Федерації асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (ФОСФА) від 24 червня 2021 року № 4665 у справі № 922.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року залишенню без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки апеляційну скаргу ТОВ «КУХАР РІШЕЛЬЄ» залишено без задоволення, тому підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в апеляційному порядку, немає.

Керуючись статтями 24, 351, 368, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КУХАР РІШЕЛЬЄ» (Україна) залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Сердюк С. Ю. Мартєв І. М. Фаловська