Рішення

від 07.02.2023 по справі 686/15155/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/15155/22

Провадження № 2/686/905/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Козак О.В.,

при секретарі Ковалі І.Ю.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернекс ЛТД» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернекс ЛТД» про стягнення заборгованості по заробітній платі, в обґрунтування якого вказав, що наказом директора ТОВ «Корнекс ЛТД» № 9-к від 31.01.2019р. його було прийнято на роботу на посаді підсобного робітника ТОВ «Корнекс ЛТД». Однак відразу після оформлення трудового договору з відповідачем у цій справі його керівник повідомив, що він буде переведений на посаду охоронця з графіком роботи: 24 години роботи з наступними 48 годинами відпочинку. Його такий графік роботи влаштовував, оскільки він є інвалідом 3 групи загального захворювання і фізичні навантаження йому протипоказані. Форма оплати праці йому була встановлена погодинна за фактично відпрацьований час у мінімальному розмірі.

Він відразу приступив до роботи охоронцем і встановлений графік роботи ним дотримувався постійно. Після кожних відпрацьованих 24 годин поспіль він мав 48 годин (2 доби) вихідних. Такий графік роботи був обумовлений тим, що на підприємстві охоронцями працювало 3 особи і тому на кожного охоронця на місяць припадало 10 чергувань (кожну третю добу), або 240 робочих годин на місяць.

Переведення його з посади підсобного робітника, на яку він був офіційно оформлений наказом від 31.01.2019р., на посаду охоронця було здійснено з його згоди, однак не було оформлено наказом по товариству. Такі дії відповідача були продиктовані його бажанням економії коштів на оплату праці та сплату податків та обов`язкових соціальних платежів до бюджету, оскільки графік роботи кожного охоронця: 24 години роботи та 48 годин відпочинку - передбачав роботу у надурочний час, роботу у нічний час, та у святкові і вхідні дні, що передбачає подвійний розмір оплати праці відповідно до положень ст.ст. 72, 106, 107, 108 КЗпП України.

Він не вимагав винесення наказу про офіційне переведення на посаду охоронця, оскільки йому було обіцяно оплату праці в повному розмірі за кожну відпрацьовану годину. Крім того його влаштовувало 48 годин вихідних після кожного чергування.

Проте, обіцяну заробітну плату за відпрацьовані 240 годин щомісяця відповідач йому не виплачував, посилаючись на незадовільну фінансовий стан підприємства і обіцяючи в найближчому майбутньому виплатити заборгованість по заробітній платі. Фактично йому виплачувалась мінімальна зарплата за 8 робочих годин щодня.

Виходячи з того, що заборгованість по зарплаті постійно наростала і йому не виплачувалась у повному розмірі, він вирішив припинити трудові відносини з відповідачем і вимагав погашення заборгованої зарплати за фактично відпрацьований час.

12 жовтня 2021 року він був звільнений з роботи за згодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України (наказ № 56/к/тр від 12.10.2021р.).

Звернувшись до відповідача з адвокатським запитом щодо надання даних офіційного обліку відпрацьованого ним на товаристві робочого часу і отриманої зарплати, він отримав довідку відповідача від 10.11.2021р. за №050 з якої вбачається, що з відпрацьованих ним фактично 240 годин щомісяця на посаді охоронця, йому було обліковано в середньому лише 160 годин на місяць за роботу на посаді «підсобною робітника» за період з 01.02.2019р. по 30.06.2020р., і на посаді «вантажника» з 01.06.2020р. по 31.10.2021р.

Також йому було надано відповідачем Табелі обліку використання робочого часу за період з 01.02.2019р. по 31.10.2021р. (копії табелів додаються).

Проте у вказаних табелях обліку використання робочого часу зазначено недостовірну інформацію. По-перше, не відповідає дійсності інформація про його 8 годинний робочий день і 5-денний робочий тиждень, оскільки в дійсності він працював кожну зміну 24 години поспіль після якої мав 48 годин відпочинку. По-друге, у табелі невірно зазначено посаду, на якій він працював увесь цей час, оскільки його було переведено за його згодою на посаду охоронця відразу після укладення трудового договору. На вказаній посаді він постійно працював аж до дня звільнення 12.10.2021р.

В його трудовій книжці відповідач також незаконно зазначив, що він 01.06.2020р. переведений на посаду вантажника на підставі наказу № 31-К від 01.06.2020р.

Така інформація не відповідає дійсності, оскільки переведення працівника на іншу посаду на підприємстві згідно ст. 33 КЗпП України допускається лише за згодою працівника. Своєї згоди на переведення його з посади охоронця, на якій я працював на посаду вантажника він не надавав і не міг надавати, оскільки він є інвалідом та працювати вантажником фізично не може.

Таким чином відповідач невірно обліковував час його фактичної роботи на підприємстві і виплатив йому заробітну плату не за весь фактично відпрацьований час.

Виходячи з того, що кожна його робоча зміна перевищувала встановлений законодавством 8 годинний робочий день, тому час його фактичної роботи по 240 годин щомісяця, який перевищує обліковані йому за місяць робочі години, які зазначені у даному розрахунку, є роботою у надурочний час. При цьому розмір заборгованості по заробітній за необлікований час у сумі 63646,73 грн. є оплатою праці у надурочний час, і при погодинній системі оплати праці, у відповідності до приписів ст. 106 КЗпП України як робота у надурочний час оплачується в подвійному розмірі. Відтак заборгованість по оплаті його праці на посаді охоронця підлягає обрахунку у подвійному розмірі, а саме 63646,73 грн. х 2 = 127293,46 грн.

Після звільнення відповідач відмовив у виплаті йому заборгованості по заробітній платі, що змусило його звертатися з відповідною скаргою до Управління праці у Хмельницькій області. 14.01.2022 року на його скаргу він отримав відповідь за № 172/22, у якій зазначено, що під час інспекційного відвідування ТОВ «Корнекс ЛТД» посадовою особою Управління праці не було встановлено фактів порушення трудового законодавства, а посада охоронця (сторожа) у штатному розписі товариства за весь період його роботи взагалі відсутня. Для захисту своїх прав йому рекомендовано звернутися до суду.

Вважає, що відповідачем порушено його трудові права під час роботи на ТОВ «Корнекс ЛТД».

З врахуванням наведеного, положень ст.ст.47, 106, 116, 117 КЗпП України, позивач просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнекс ЛТД» заборговану заробітну плату за період з 01.02.2019р. по 31.10.2021р. у розмірі 127293,46 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили задоволити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, оскільки позивачем не надано доказів, що він працював охоронцем, вказані обставини нічим не підтверджено. Наведений позивачем розрахунок 240 годин на місяць не правильний, оскільки кожного місяця не може бути 10 чергувань. З 05 по 10 жовтня позивач був відсутній на роботі, були прогули і є наказ про застосування дисциплінарного стягнення.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється особою з інвалідністю третьої групи.

Наказом директора ТОВ «Корнекс ЛТД» № 9-к від 31.01.2019р. ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду підсобного робітника ТОВ «Корнекс ЛТД» з 01.02.2019 року з окладом згідно штатного розпису (підстава заява ОСОБА_1 ).

Того ж 31.01.2019 року між ТОВ «Корнекс ЛТД» та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір № 04-2019, яким сторони визначили права та обов`язки сторін, норму тривалості робочого часу працівника 40 годин на тиждень, оплату праці згідно зі штатним розписом.

01.02.2019 року ОСОБА_1 було ознайомлено під підпис з інструкцією підсобного робітника, якою визначено завдання та обов`язки останнього.

01.06.2020 року ОСОБА_1 подав заяву директору ТОВ «Корнекс ЛТД» про переведення його з посади підсобного робітника на посаду вантажника, та підписав Додаткову угоду №5 про зміни до Трудового договору №04-2019 від 31.01.2019р., згідно якої сторони вирішили: викласти п.1.1 у розділі «Предмет договору» в такій редакції: працівник ОСОБА_1 переводиться з посади підсобного робітника на посаду вантажника; викласти п.2.4 у розділі «Загальні положення» в такій редакції: працівник фактично допускається до роботи вантажником з 01.06.2020 року; інші умови Договору №04-2019 від 31.01.2019р. залишаються незмінними та Сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

Наказом директора ТОВ «Корнекс ЛТД» № 31-к від 01.06.2020р. ОСОБА_1 , підсобного працівника, було переведено з 01.06.2020р. згідно із заявою, постійно вантажником з окладом згідно зі штатним розписом.

01.06.2020р. ОСОБА_1 було ознайомлено з інструкцією вантажника під підпис.

22.06.2021 року ОСОБА_1 було ознайомлено також з інструкцією для працівників прохідної.

Наказом директора ТОВ «Корнекс ЛТД» № 55/к/тм від 12.10.2021р. визнано для ОСОБА_1 , вантажника, робочі дні з 05.10.2021р. по 11.10.2021р. днями прогулів без поважних причин. У табелі обліку використання робочого часу ОСОБА_4 робочі дні з 05.10.2021 по 11.10.2021 позначити як прогули. Заробітну плату за робочі дні з 05.10.2021 по 11.10.2021 не нараховувати. З вказаним наказом ОСОБА_1 було ознайомлено 12.10.2021р.

Наказом директора ТОВ «Корнекс ЛТД» № 56/к/тм від 12.10.2021р. ОСОБА_1 було звільнено за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.

Згідно витягів з табелів обліку використання робочого часу за період з лютого 2019р. по жовтень 2021р. вбачається, що у ОСОБА_1 за вказаний період був 40-годинний робочий тиждень.

Відповідно до довідки ТОВ «Корнекс ЛТД» №050 від 10.11.2021р. за період з 01.02.2019р. по 12.10.2021 року дохід ОСОБА_5 склав 156554,09грн., з яких утримано 30528,04грн.

Згідно акту Управління праці у Хмельницькій області від 14.01.2022р. № ХМ10/028/АК складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства ТОВ «Корнекс ЛТД», порушень вимог законодавства виявлено не було.

Вказані обставини підтверджуються: копією трудової книжка ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 ; довідками до акта огляду МСЕК серія 12 ААВ №028430, серія АВ №0565795; наказами директора ТОВ «Корнекс ЛТД» № 9-к від 31.01.2019р., № 31-к від 01.06.2020р., № 55/к/тм від 12.10.2021р., № 56/к/тм від 12.10.2021р.; трудовим договором № 04-2019 від 31.01.2019 року; додатковою угодою №5 від 01.06.2020 року про зміни до Трудового договору №04-2019 від 31.01.2019р.; витягами з табелів обліку використання робочого часу за період з лютого 2019р. по жовтень 2021р.; інструкціями підсобного робітника та вантажника; інструкцією для працівників прохідної; довідкою ТОВ «Корнекс ЛТД» №050 від 10.11.2021р.; актом Управління праці у Хмельницькій області від 14.01.2022р. № ХМ10/028/АК.

Згідно ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Статтею 32КЗпП Українивизначено,що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або обладнанні у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я.

Відповідно доположень ч.ч.1,2ст.33КЗпП України тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою.

Роботодавець має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

Згідно ст.50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

Відповідно дост.ст.57,58КЗпП України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством. При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності.

Статтею 106 КЗпП України передбачено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.

Згідно ст.108 КЗпП України робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Положеннями ст.116КЗпП України передбачено,що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст.117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1,2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач на підтвердження заявлених вимог подав до суду Інструкцію для працівників прохідної, пам`ятку для працівників охорони, та листок обліку робочого часу за 08.07.2021 року.

Проте, вказані докази достовірно не підтверджують тих обставин, що він працював охоронцем в ТОВ «Кернекс ЛТД» з 01.02.2019р. по 12.10.2021 року по 240 годин щомісяця, в т.ч. у нічний час та святкові дні.

Вказані доводи позивача спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, в т.ч. витягами з табелів обліку робочого часу.

Крім наведеного, згідно наказів про прийняття позивача на роботу, його переведення на іншу посаду, умов трудового договору вбачається, що позивачу оплата праці здійснюється за окладом згідно з штатним розписом, а не погодинно.

Позивач не заперечував щодо його переведення на іншу посаду на тому ж підприємстві, належних доказів на підтвердження того, що він повідомляв роботодавця про неможливість виконання за станом здоров`я важкої роботи, суду не надав.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суду пояснили, що вони разом з позивачем працювали охоронцями по змінах, сутки через двоє з 8год. по 8год., міняючи один одного, та отримували мінімальну зарплату.

Суд не приймає до уваги вказані показання свідків в частині графіка та тривалості роботи охоронців товариства, так як такі дані мають бути відображені у відповідних письмових доказах, які в матеріалах справи відсутні.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів позивачем на підтвердження заявлених вимог суду не надано.

Таким чином складений позивачем розрахунок заборгованості з виплати заробітної плати, необґрунтований та не підтверджений належними доказами в частині відпрацьованого позивачем часу, в т.ч. надурочно, у нічний час і святкові дні, а посилання позивача на цілодобовий режим його роботи спростовується табелями обліку робочого часу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Кернекс ЛТД»про стягненнязаборгованості позаробітній платі,слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.43 Конституції України, ст.ст.21, 32, 33, 50, 57, 58, 106, 108, 116, 117, 233 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Кернекс ЛТД»про стягненнязаборгованості позаробітній платі, відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кернекс ЛТД» (код ЄДРПОУ:40419868, адреса: 31364, с.Карпівці, Хмельницького району Хмельницької області, вул.Весняна, 24).

Дата складання повного тексту рішення суду 13.02.2023 року.

Суддя: