ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/5679/22
Провадження № 22-ц/4820/323/23
Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Кошельник В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/5679/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2022 року (суддя Палінчак О.М., повний текст судового рішення складено 11 серпня 2022 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України про відшкодування шкоди.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
в с т а н о в и в:
Звертаючись до суду ОСОБА_1 зазначав, що невиконанням рішення суду у справі №2270/14181/11 за 11 лютого 2022 року йому спричинено моральну шкоду, що полягає у порушенні його: конституційного права як споживача на доброякісну послугу від органів державної влади в частині правомірності та добросовісності; права приватної власності на паспортну книжечку, адже документ є майном в розумінні цивільного законодавства; права на справедливий суд; права правомірного очікування на справедливий суд та відшкодування витрат, що були ним понесені на відновлення порушених прав; права на судовий захист, оскільки виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на судовий захист. Позивач вважає, що неминучим наслідком порушення його прав є обов`язок правопорушника відшкодувати йому моральну шкоду в порядку ч. 1 ст. 23 ЦК України, а наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такої міри деліктної відповідальності, як відшкодування шкоди, не є обов`язковим. Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Держави Україна на свою користь 600000000000 грн моральної шкоди, завданої порушенням його прав невиконанням рішення суду у справі №2270/14181/11 за 11 лютого 2022 року.
Рішенням Хмельницькогоміськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги обставини, встановлені судовими рішення у справах №686/8422/20, №686/13784/21, №686/4032/21. Апелянт посилається на прецедентну практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право заявника на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірно тривалого невиконання остаточного рішення, за що держава несе відповідальність, презюмується. Як вказує апелянт, він прагне грошової компенсації за порушене право на судовий захист в конкретний вимір часу (проміжок, строк, період). Застосування ефективного способу захисту спричинює реальне поновлення порушеного права, а в разі неможливості вказаного забезпечує отримання відповідного відшкодування. ОСОБА_1 зазначає, що очевидним в позові було основне юридичне питання, а саме заявлена шкода за невиконання рішення суду, що є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції. Крім того, апелянт вказує, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що є безумовною підставою для скасування рішення.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
У відзивіна апеляційнускаргу представникКабінету МіністрівУкраїни погоджуєтьсяіз висновкамисуду першоїінстанції тапросить оскаржуванерішення залишитибез змін,а апеляційнускаргу без задоволення.Представник вказує,що державабере участьу справів судіяк стороначерез відповіднийїї орган,наділений повноваженнямисаме успірних правовідносинах,зокрема іпредставляти державув судізазвичай,орган,діями якогозавдано шкоду.Кабінет МіністрівУкраїни єколегіальним органом,проте ОСОБА_1 не зазначає,яким самеорганом йогоправо порушене.Представник відповідачазазначає,що вапеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається, як на преюдиційні,судові рішеннясправах №686/8422/20,№686/13784/21,№686/4032/21проте,в кожнійіз зазначенихсправ ДержаваУкраїна булапредставлена конкретниморганом державноївлади,тому висновкиВерховного Судув цихсправах неможуть бутизастосовані підчас розглядуцієї справи.Також,у матеріалахсправи відсутні доказина підтвердженнязаподіяння ДержавоюУкраїни вособі КабінетуМіністрів Україниапелянту моральної шкоди внаслідок невиконання судовогорішення усправі №2270/14181/11за 11.02.2022.
Крім того, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 05.10.2020 у справі №686/8422/20 ОСОБА_1 присуджено компенсацію моральної шкоди за рахунок коштів державного бюджету у розмірі 10510 грн, завданої бездіяльністю Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області. І постановою Хмельницького апеляційного суду від 02.11.2021 у справі №686/13784/21 на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України стягнуто 300 грн моральної шкоди. Відповідачем у справі було МВС України. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26.05.2021 у справі №686/4032/21 на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України стягнуто 500 грн моральної шкоди. Відповідачем у справі було МВС України. Таким чином, на думку представника відповідача, ОСОБА_1 не доведено заподіяння йому Державою Україна в особі Кабінету Міністрів України моральної шкоди в сумі 600 000 000 000 грн.
Учасник справи та представник учасника справи до суду не з`явилися, хоча про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
В силу ч. 2 ст. 247ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
У відповідності до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Порядок повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду судового засідання встановлений статтями 128,130 ЦПК України, відповідно до яких судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.
Положеннями частин 1, 4 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 128, 130 ЦПК України про час і місце судового засідання, тому суд першої інстанції, розглянувши 02.08.2022 справу за позовом ОСОБА_1 порушив його права, не створив рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду і до реалізації та захисту їх прав, що є частиною гарантій справедливого правосуддя.
Зазначене порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує свою апеляційну скаргу такими обставинами.
А отже, судове рішення підлягає до скасування з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги про порушення прав позивача на належне повідомлення про день і час розгляду є аргументованими.
Разом з тим, при вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 апеляційний суд виходить з наступного.
Встановлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 у справі №2270/14181/11 зобов`язано Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію у паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який видати йому на руки.
На підставі цього рішення 11.06.2012 судом видано виконавчий лист №2270/14181/11, який перебував у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області на виконанні (виконавче провадження №33223826).
Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 05.10.2012 замінив у виконавчому проваджені №33223826 боржника - Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.
Постановою державного виконавця від 28.12.2018 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2270/14181/11, виданого 11.06.2012 Хмельницьким окружним адміністративним судом, закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження».
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 січня 2021 року, стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 10510 грн моральної шкоди, завданої бездіяльністю Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області з виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі №2270/14181/11.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (стаття 16 ЦК України).
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання з компенсації моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.
Згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Статтею 2 ЦК України передбачено, що учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи, а також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти цивільного права.
Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина 1 статті 167 і стаття 170 ЦК України). Під компетенцією розуміють сукупність предметів віддання, завдань, повноважень, прав та обов`язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством.
З огляду на частину 2 статті 48 ЦПК України, позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника (частина 4 статті 58 ЦПК України).
Таким чином, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц, від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц).
У цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.
Згідно з частинами 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.
Саме на позивача у деліктних правовідносинах покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу). Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб.
З огляду на вищенаведене, позивачем в порушення вимог процесуального законодавства не доведено, що йому завдано моральної шкоди внаслідок невиконання саме 11.02.2022 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 у справі №2270/14181/11 в розмірі 600000000 000 грн та не надано доказів на підтвердження такого розміру шкоди, доказів протиправності/бездіяльності посадових осіб відповідача та доказів наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою.
Апеляційний суд вважає, що заявлені до відповідача вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 600000000000 грн за фактично один день (11.02.2022) невиконання судового рішення у справі № 2270/14181/11 є відвертим зловживанням правом, що згідно зі статтею 13 ЦПК України свідчить про використання позивачем свого права не за призначенням, ця норма права відповідає вимогам чіткості, зрозумілості, однозначності, є передбачуваною щодо юридичних наслідків застосування. Крім того, як вбачається із відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 подав до суду велику кількість аналогічних позовів про відшкодування моральної шкоди за невиконання того самого судового рішення у справі № 2270/14181/11 протягом різних незначних періодів часу.
Аналогічний за змістом висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04 листопада 2022 року по справі 686/28945/21.
Разом з тим, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для задоволення позову.
Так, посилання ОСОБА_1 на різну судовому практику Верховного Суду у цій категорії справ є безпідставними, оскільки не підлягає сумніву, що для доведення позову про відшкодування шкоди позивач має довести наявність складових цивільно-правової відповідальності і у конкретній справі процес доказування, а отже, і правозастосування, буде різним.
У зв`язку з цим відхиляються й доводи ОСОБА_1 щодо посилання на статтю 6 Конвенції та практику ЄСПЛ.
Твердження апелянта в тій частині, що суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного провадження є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи наведене, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 384, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 лютого 2023 року.
Судді А.П. Корніюк
І.В. П`єнта
О.І. Талалай
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2023 |
Оприлюднено | 16.02.2023 |
Номер документу | 108961776 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Хмельницький апеляційний суд
Корніюк А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні