Рішення

від 13.02.2023 по справі 120/9091/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 лютого 2023 р. Справа № 120/9091/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текнотраф - Укр" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

УСТАНОВИВ

04.11.2022 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Текнотраф - Укр" (далі позивач, Товариство) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Вінницькій області).

У позовній заяві позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.08.2022 № 0045730703 та № 0045760703.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначає, що на підставі Акту податкової перевірки від 29.06.2022 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 02.08.2022 № 0045730703, яким зменшено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 33585,00 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 8396,00 грн та № 0045760703, яким зменшено від`ємне значення з ПДВ на 6915,00 грн.

Підставою для прийняття рішень став висновок Головного управління про те, що у податкових накладних допущено помилку при зазначенні коду послуги згідно Державного класифікатора продукції та послуг. У зв`язку із цим, такі податкові накладні не можуть бути підставою для формування від`ємного значення суми ПДВ.

Позивач із таким твердженням контролюючого органу не погоджується, посилаючись на те, що податкові накладні зареєстровані у Реєстрі податкових накладних, а тому є достатньою підставою для формування податкового кредиту та від`ємного значення суми ПДВ з метою заявлення його до відшкодування із державного бюджету.

За словами позивача, недоліки податкових накладних не є істотними та не перешкоджають ідентифікації операції, яка стала об`єктом оподаткування. Представник Товариства просить врахувати, що помилка у коді ДКПП не є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, а тому не може бути підставою й для зменшення суми від`ємного значення ПДВ.

Ухвалою від 09.11.2022 відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання відповідно до положень ст. 262 КАС України. Також учасникам справи встановлено строки для подання заяв по суті справи.

05.12.2022 на адресу суду надійшов відзиви на позовну заяву, у якому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Свою позицію мотивує тим, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, згідно отриманих матеріалів та інформації було встановлено порушення податкового законодавства яке полягало у безпідставному формуванні суми податкового кредиту та заявленого до відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі податкових накладних оформлених ТОВ "Вінницябуд" за господарськими операціями про надання послуг.

Відповідач вказує, що суть порушення полягало у тому, що Товариством неправомірно включено до складу податкового кредиту та в подальшому до розрахунку бюджетного відшкодування суми ПДВ на підставі податкових накладних у яких неправильно вказано обов`язкові реквізити, а саме допущено помилку при зазначенні коду послуги згідно Державного класифікатора продукції та послуг.

Відповідач зауважує, що податкова накладна, що містить помилки у коді послуг згідно з Державного класифікатора продукції та послуг, не дає змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену операцію, а отже не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту та формування від`ємного значення сум податку.

05.12.2022 відповідачем разом із відзивом на позовну заяву подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні

Ухвалою від 10.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Текнотраф - Укр" зареєстроване юридичною особою 09.07.2018 та взяте на податковий облік в контролюючих органах 09.07.2018.

Із 01.08.2018 позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість. Основним видом діяльності Товариства є 16.10 "Лісопильне та стругальне виробництво".

31.05.2022 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області з метою перевірки дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке зазначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах з 01.01.2021 по 31.12.2021, прийнято наказ від 31.05.2022 № 984к про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Текнотраф - Укр".

За результатом податкової перевірки відповідачем складено Акт від 29.06.2022 № 3040/02-31-07-03/42292679 (а.с. 10-26).

Актом задокументовано порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, підпункту "б" пункту 200.4 ст. 200, підпункту "і" п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Зміст виявлених порушень полягав у завищенні Товариством суми ПДВ, яка підлягала бюджетному відшкодуванню за січень 2022 на 33585 грн; завищення від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 6915 грн.

Підставою висновку про порушення норм Податкового кодексу України стало формування позивачем податкового кредиту згідно податкових накладних виписаних контрагентом - продавцем ТОВ "Вінницябуд", у яких неправильно вказано основний реквізит - код послуг згідно Державного класифікатора продукції та послуг (ДКПП).

В подальшому на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято оскаржені у цій справі податкові повідомлення рішення: 1) від 02.08.2022 № 0045730703, яким зменшено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 33585,00 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 8396,00 грн; 2) від 02.08.2022 № 0045760703, яким зменшено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до наступного звітного (податкового) періоду на 6915,00 грн (а.с. 29-33).

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку.

За результатом розгляду скарги відповідачем ухвалено рішення від 30.09.2022 № 12012/6/99-00-06-01-05-06 про залишення її без задоволення, а податкових повідомлень рішень без змін (а.с. 35-39).

По завершенню процедури адміністративного оскарження платник податків із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 02.08.2022 № 0045730703 та № 0045760703 звернувся до суду.

Із урахуванням виявлених перевіркою порушень норм Податкового кодексу України та підстав прийняття оскаржених податкових повідомлень - рішень, ключовим у цьому спорі є питання щодо правомірності формування податкового кредиту та від`ємного значення ПДВ на підставі податкових накладних у яких допущено помилку при зазначенні коду послуг згідно Державного класифікатора продукції та послуг (ДКПП).

Надаючи оцінку спірному питанню та визначаючись щодо позовних вимог суд керується такими мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Пунктом 198.3. статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

За правилами пункту 198.6. статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналізуючи наведені норми Податкового кодексу України суд зауважує, що обов`язковою підставою для формування податкового кредиту є зареєстрована у встановленому порядку податкова накладна. Однак не у кожному випадку наявність у платника податку зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної є безумовною підставою для висновку про правомірність сформованих сум податкового кредиту чи від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Це пояснюється тим, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не здійснює повного аналізу господарської операції позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями ризиковості.

Тому суд зазначає, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не свідчить про те, що при проведенні податкової перевірки контролюючий орган позбавлений можливості перевірити відповідність податкової накладної вимогам Податкового кодексу України, зокрема і правильність зазначення у ній коду послуг згідно Державного класифікатора продукції та послуг (висновок узгоджується із позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 06.12.2022 справа № 120/15977/21-а).

Із цих мотивів суд критично оцінює один із основних аргументів позивача про те, що реєстрація податкових накладних № 210 від 26.12.2021, № 268 від 31.12.2021, № 50 від 13.01.2022 та № 105 від 24.01.2022 у ЄРПН, є належною та достатньою підставою для формування і підтвердження податкового кредиту та від`ємного значення податку на додану вартість за господарськими операціями про надання послуг з ТОВ "Вінницябуд".

Наступним кроком при встановленні та оцінці обставин у цій справі є дослідження питання про допущену контрагентом позивача помилку у вказаних вище податкових накладних та її вплив на право позивача сформувати податковий кредит та від`ємне значення податку на додану вартість на підставі цих податкових накладних.

Із акту податкової перевірки від 29.06.2022 встановлено, що на розмір від`ємного значення податку на додану вартість, сума якого зменшена оскарженими податковими повідомленнями - рішеннями, мали вплив такі податкові накладні:

- від 26.12.2021 № 210 на суму 58500,00 грн, в т.ч. ПДВ 9750,00 грн;

- від 31.12.2021 № 268 на суму 51750,00 грн, в т.ч. ПДВ 8625,00 грн;

- від 13.01.2022 № 50 на суму 76500,00 грн, в т.ч. ПДВ 12750,00 грн;

- від 24.01.2022 № 105 на суму 56250,00 грн, в т.ч. ПДВ 9375,00 грн (а.с. 81-84).

Сторонами не оспорюється, що оформленню вказаних податкових накладних передувало документування позивачем та ТОВ "Вінницябуд" операції з придбання послуг оренди сушильних камер сушки № 1 та сушки № 2.

Однак в усіх із перелічених податкових накладних код послуг ДКПП вказано "96.09".

Із Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, що затверджений Наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 встановлено, що розділ 96, група 96.0, клас 96.09 охоплює "Надання інших індивідуальних послуг", а саме: послуги щодо доглядання за домашніми тваринами, послуги служб супроводження, послуги, пов`язані з використанням машин-автоматів з монетоприймачем, н. в. і. у.

Отже, висновок відповідача про допущену в податкових накладних помилку при зазначенні коду послуг згідно ДКПП знайшов своє підтвердження при розгляді справи у суді.

Визначаючись із правовими наслідками цієї помилки для задекларованого позивачем від`ємного значення податку на додану вартість, суд керується такими мотивами.

Статтею 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, метою документальної позапланової виїзної перевірки позивача було здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке зазначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах з 01.01.2021 по 31.12.2021.

В акті податкової перевірки від 29.06.2022 № 3040/02-31-07-03/42292679 зазначено, що внаслідок формування від`ємного значення на підставі дефектних податкових накладних Товариством завищено: суму ПДВ, яка підлягала бюджетному відшкодуванню за січень 2022 на 33585 грн; від`ємне значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 6915 грн.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити, зокрема, згідно підпункту "і" - код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Суд звертає увагу, що зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а для послуг - коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг у податковій накладній як обов`язкового реквізиту введено в дію з 01 січня 2017 року (до 01 січня 2017 року код товару згідно з УКТ ЗЕД був обов`язковим реквізитом лише для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) Законом України від 21 січня 2016 року № 1797- VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», відповідно до якого викладено у новій редакції підпункт «і» пункту 201.1. статті 201 ПК України.

До набрання чинності вказаними змінами були актуальними висновки Верховного Суду суть яких полягала у тому, що допущена в податковій накладній помилка у коді товару згідно з УКТ ЗЕД чи коді послуг згідно ДКПП не зумовлює для платника ПДВ негативних наслідків (за винятком операцій із реалізації підакцизних товарів) та не позбавляє його права на формування податкового кредиту та від`ємного значення ПДВ на підставі таких податкових накладних.

Дослівно правові позиції Суду касаційної інстанції, що були відповідними до правил оформлення податкових накладних складених до 01.01.2017, були сформульовані так: 1) «УКТ ЗЕД належить до обов`язкових реквізитів податкової накладної лише у разі постачання підакцизних товарів або товарів, ввезених на митну територію України. В інших випадках, тобто для товарів, вироблених на території України за умови, що вони не є підакцизними, вимога щодо проставлення коду УКТ ЗЕД як обов`язкового реквізиту податкової накладної відсутня», 2) «Відсутність у таких податкових накладних такого реквізиту коду УКТ ЗЕД за обставин реєстрації таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є наслідком неналежного виконання контролюючим органом при такій реєстрації своїх обов`язків, а тому подальше виключення сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до цього платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як за змістом вказаних норм обов`язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10. статті 201 ПК України при їх реєстрації покладений на контролюючий орган» (висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18 лютого 2021 року по справі 816/1006/17, від 02 грудня 2021 року по справі № 560/1062/19, від 04 вересня 2020 року по справі 810/657/17, від 27 лютого 2020 року по справі 825/785/16, від 25 лютого 2020 року по справі 818/1643/16, від 09 квітня 2019 року по справі 815/2640/15, від 04 вересня 2018 року по справі 818/1172/17).

Водночас суд акцентує увагу на тому, що усі податкові накладні на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, а згодом і від`ємне значення суми податку, що підлягає відшкодуванню із бюджету чи включенню до складу від`ємного значення наступного (наступних) періодів оформлено після 01.01.2017. Зокрема йдеться про податкові накладні № 210 від 26.12.2021, № 268 від 31.12.2021, № 50 від 13.01.2022 та № 105 від 24.01.2022.

На момент оформлення цих податкових накладних підпункт «і» пункту 201.1. статті 201 ПК України був викладений у редакції згідно із Законом України від 21 січня 2016 року № 1797- VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» та передбачав, що зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а для послуг - коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (мінімум перших чотири цифри які відображають розділ, групу та клас послуги) у податковій накладній є обов`язковим.

Цими змінами законодавець окрім того, що доповнив елементи податкової накладної новим обов`язковим реквізитом (інформацією), ще й прирівняв за своїм значенням відомості про коду товару згідно з УКТ ЗЕД та відомості про код послуги згідно ДКПП.

Це обумовлено тим, що ДКПП - це систематизоване зведення назв угруповань продукції та послуг, кодування яких побудовано на ієрархічній системі класифікації та пов`язано з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), що відображено через посилання на відповідні коди УКТЗЕД (згідно розділу "Загальні положення" наказу Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457).

Обидва кодові позначення покликані бути основним ідентифікатором операції із постачання товарів чи послуг, у зв`язку із чим Верховний Суду у постанові від 06.12.2022 справа № 120/15977/21-а зроблено такий висновок: "якщо податкова накладна містить помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, вона не може бути підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту, незалежно від того чи є інші фактори, які допомагають ідентифікувати здійснену операцію".

Релевантність цього висновку до спірних правовідносин та підстави його застосування для визначення правових наслідків помилки у зазначенні коду послуги згідно ДКПП обумовлена тим, що коди УКТЗЕД та коди ДКПП із 01.01.2017 набули однакового правового значення щодо їх обов`язковості, а тому і правові наслідки помилки у цих реквізитах теж є уніфіковані.

Із цих мотивів суд погоджується із висновком ГУ ДПС у Вінницькій області про те, що податкові накладні які містять помилку у коді послуги згідно з ДКПП, не можуть бути підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту та до від`ємного значення податку, незалежно від того чи є інші фактори, які допомагають ідентифікувати здійснену операцію.

Враховуючи те, що помилка у коді послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг не була виявлена під час реєстрації податкових накладних, її правомірно виявлено контролюючим органом під час податкової перевірки.

Відтак, висновки відповідача про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, підпункту "і" п. 201.1 ст. 201 ПК України, суть якого полягала у завищенні Товариством суми ПДВ, яка підлягала бюджетному відшкодуванню за січень 2022 на 33585 грн, а також завищенні від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 6915 грн є обґрунтованими та відповідають нормам податкового законодавства.

Щодо підстав нарахування Товариству штрафних санкцій, суд зазначає, що відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1,54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У свою чергу, діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до розрахунку санкцій (штрафів) по податку на додану вартість за порушення податкового законодавства позивачем нараховано фінансові санкції у розмірі 25% суми завищення бюджетного відшкодування у розмірі 8396,00 грн.

Умисне вчинення позивачем податкового правопорушення підтверджує факт усвідомлення уповноваженими на ведення податкового обліку посадовими особами Товариства помилки допущеної при оформленні податкових накладних, адже такі помилки носять очевидний характер. Попри це, позивачем використано податкові накладні із недоліками їх обов`язкових реквізитів для декларування від`ємного значення податку на додану вартість.

Відтак, надавши оцінку аргументам сторін та долученим до матеріалів справи доказам, суд дійшов висновку про правомірність прийнятих Головним управлінням ДПС у Вінницькій області податкових повідомлень-рішень від 02.08.2022 № 0045730703 та № 0045760703.

Отже, позовні вимоги ТОВ "Текнотраф - Укр" є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У зв`язку із відмовою у задоволенню позову, понесені позивачем судові витрати не підлягають присудженню у його користь.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ

У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Текнотраф -УКР" - вул. Козацький шлях, 68, смт. Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23252, код ЄДРПОУ 42292679;

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області - вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 44069150.

Суддя Богоніс Михайло Богданович