Постанова

від 14.02.2023 по справі 200/16714/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року справа №200/16714/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року (повне судове рішення складено 16 вересня 2022 року) у справі № 200/16714/21 (суддя в І інстанції Аканов О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій щодо непроведення перерахунку пенсії, як працюючому пенсіонеру,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Управління) з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач в березні 2021 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. При проведенні перерахунку згідно відповіді відповідача від 26.03.2021 та доданими розрахунками до неї підтверджується, що перерахунки проведені до того як були надіслані дані про перерахунок страхових внесків та податків з фізичних осіб-платників податків.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, тому звернувся з даним позовом до суду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у перерахунку пенсії, як працюючому пенсіонеру згідно статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_1 .

Зобов`язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачці відповідно до статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 03 квітня 2020 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Управління судовий збір у розмірі 908 грн. на користь ОСОБА_1 .

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивач має статус працюючого пенсіонера. Перерахунки пенсії позивачу з додаванням стажу в автоматичному режимі відповідно до абз.3 ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» проводились неодноразово, в тому числі, з 01.04.2020, відповідно до законодавства.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України згідно паспорта серія НОМЕР_1 .

Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV ««Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

Листом відповідача від 26.03.2021 за результатом розгляду заяви позивача відповідно до Закону України Про звернення громадян повідомлено, що під час перерахунків з додаванням стажу з 01.04.2018 та з 01.04.2020 використовувались відомості персоніфікованого обліку, страховий стаж після 01.01.2004 за трудовою книжкою не враховується.

В трудовій книжці від 17.05.2004 містяться записи про роботу позивача в Маріупольському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

№23 від 19.07.2016 призначено на посаду головного спеціаліста відділу інформаційної та матеріальної інфраструктури (наказ №2-к від 19.07.2016);

№26 від 01.04.2019 переведено на посаду прибиральника службових приміщень «робітники, зайняті обслуговуванням» (наказ №32 від 29.03.2019).

Згідно розпорядження відповідача від 23.02.2021 страховий стаж позивача складає 37 років 2 місяці 01 день.

03.04.2020 позивачу здійснено перерахунок пенсії, що підтверджується протоколом (а.с.14 зворотній бік).

В індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 Маріупольським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги (код ЄДРПОУ 39790796) за звітні 2016 (липень) 2020 роки сплачено страхові внески.

Відповідачем на виконання вимог ухвали суду надано пояснення по справі, в яких зазначено, що згідно матеріалів електронної пенсійної справи позивача заява про перерахунок згідно статті 42 Закону №1058 відсутня. Вказали, що надати копії пенсійної справи позивача не мають технічної можливості, оскільки відсутня можливість перегляду електронних документів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону №1058 страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.

Згідно зі статтею 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на наступне.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до статті 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Таким чином, обов`язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Суд першої інстанції зазначив, що, фактично, позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а та у постанову від 31 жовтня 2019 року у справі №266/1994/17.

Суд дійшов висновку, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому вона працювала.

Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія, оскільки, в тому числі, судом першої інстанції враховано висновки Верховного Суду, які не є релевантними до обставин цієї справи.

Частиною 4 статті 42 Закону №1058 передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення, та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.

Вимогою позовної заяви є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок їй пенсії з 03.04.2020, як працюючому пенсіонеру на підставі ч.4 ст. 42 Закону № 1058.

Як свідчать матеріали справи, протягом 2020 року позивачка не зверталась до пенсійного органу із окремою заявою про перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру.

Згідно протоколу Управління від 03.04.2020, позивачці здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2020 в автоматичному режимі - без додаткового звернення особи відповідно до абз.5 ч.4 ст. 42 Закону № 1058.

Причому попередній такий же перерахунок було здійснено з 01.04.2018.

Підставою звернення до суду, згідно змісту позовної заяви, стала та обставина, що при перерахунку з 01.04.2020 пенсійний орган врахував страховий стаж по 29.02.2020, тобто, не врахував період роботи за березень того ж року.

Апеляційний суд не вбачає в цьому порушення законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу п`ятого частини четвертої статті 42 Закону №1058 та пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (із змінами), постановою правлінням Пенсійного фонду України від 18.05.2018 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.06.2018 за № 714/32166, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 10-1).

Цей Порядок визначає механізм проведення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон), щороку з 01 квітня без додаткового звернення осіб, які після призначення (попереднього перерахунку) пенсії продовжували працювати.

Пунктом 3 Порядку № 10-1 встановлено, що перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:

1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;

2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.

Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 10-1 перерахунок проводиться тим особам, які станом на 01 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбачене пунктом 3 цього Порядку, на найбільш вигідних умовах.

Згідно з частиною четвертою статті 45 Закону № 1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Суд зауважує, що автоматичний перерахунок пенсії без додаткового звернення особи здійснюється лише один раз на рік з 01 квітня. В інших випадках необхідною умовою для здійснення перерахунку пенсії по стажу є звернення особи.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, та від 31.10.2019 року у справі № 266/1994/17.

На виконання вимог ухвали місцевого суду відповідачемнадано пояснення по справі від 12.09.2022, в яких зазначено, що позивачу 01.04.2020 автоматизованим способом було проведено перерахунок відповідно до ст. 42 Закону № 1058, стаж враховано по 29.02.2020. В зв`язку з тим, що звітність роботодавцем подається один раз в квартал, згідно діючого законодавства, стаж за березень 2020 року станом на 01 квітня 2020 року не зараховано до страхового стажу позивача у зв`язку з відсутністю інформації про сплату страхових внесків підприємством і відповідно інформація про страховий стаж за березень 2020 відобразилась в системі персоніфікованого обліку після проведення перерахунку автоматизованим способом, тобто після 01.04.2022. Повідомили, що проведено автоматизованим способом перерахунок відповідно до ст. 42 Закону № 1058 з 01 квітня 2022 року стаж позивача враховано з 01.03.2020.

Таким чином, відповідачем проведено автоматизованим способом перерахунок пенсії позивача, але не враховано сплачені страхові внески Маріупольським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 , про що не заперечується відповідачем у листі від 12.09.2022.

Однак, як Законом № 1058, так і пунктом 4 Порядку № 10-1 перерахунок проводиться тим особам, які станом на 01 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку.

З цього можна зробити висновок, що і страховий стаж повинен враховуватись станом на 01 березня року, в якому здійснюється перерахунок, тобто, без березня цього року.

Додатковим аргументом на користь цього свідчать і положення пункту 6 Порядку № 10-1, в якому також прямо передбачено, що при перерахунку пенсії пільговий стаж обчислюється по лютий місяць включно.

Відтак, порушень з боку відповідача в цій справі суд не вбачає, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню.

Відповідно до положень ч.1ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з відмовою позивачеві в задоволенні позовних вимог, понесені ним судові витрати йому не відшкодовуються. Витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані зі сплатою судового збору, за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року у справі № 200/16714/21 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій щодо непроведення перерахунку пенсії, як працюючому пенсіонеру, відмовити.

Повне судове рішення 14 лютого 2023 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук