Постанова
від 14.02.2023 по справі 520/26964/21
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 р. Справа № 520/26964/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Харківській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "МАШСЕРВІС" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2022, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.02.22 по справі № 520/26964/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "МАШСЕРВІС"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "МАШСЕРВІС" (далі по тексту позивач, ТОВ «ТД «МАШСЕРВІС», товариство, платник податків), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту відповідач-1, ДПС, контролюючий орган, суб`єкт владних повноважень), Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач-2, ГУ ДПС, контролюючий орган, суб`єкт владних повноважень), в якому з урахуванням, уточнених позовних вимог, просить :

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 44706 від 29 червня 2021 року, Комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ МАШСЕРВІС (код за ЄДРПОУ: 38969793) критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ МАШСЕРВІС (код за ЄДРПОУ: 38969793) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області № 3275243/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 20 вересня 2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 20 вересня 2021 року на суму 2 014 141,92 грн., в тому числі ПДВ 335 690,32 грн.;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області № 3275242/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 24 вересня 2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 24 вересня 2021 року на суму 918 183,12 грн., в тому числі ПДВ 153 030,52 грн.;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області № 3275241/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 29 вересня 2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 29 вересня 2021 року на суму 831 200,40 грн., в тому числі ПДВ 138 533,40 грн.;

- стягнути з ГУ ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ МАШСЕРВІС (код за ЄДРПОУ: 38969793) збитки у розмірі 627 254, 24 грн. та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

- судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року частково задоволено позов.

Визнано протиправним та скасовано Рішення № 44706 від 29 червня 2021 року, Комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ МАШСЕРВІС (код за ЄДРПОУ: 38969793) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ МАШСЕРВІС (майдан Конституції, буд. 1, під. 6, оф. 65-18, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 38969793) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області № 3275243/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 20 вересня 2021 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну № 1 від 20 вересня 2021 року на суму 2 014 141,92 грн., в тому числі ПДВ 335 690, 32 грн.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області № 3275242/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 24 вересня 2021 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну № 2 від 24 вересня 2021 року на суму 918 183,12 грн., в тому числі ПДВ 153 030,52 грн.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області № 3275241/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 29 вересня 2021 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну № 3 від 29 вересня 2021 року на суму 831 200,40 грн., в тому числі ПДВ 138 533,40 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ МАШСЕРВІС (майдан Конституції, буд. 1, під. 6, оф. 65-18, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 38969793) витрати на правничу допомогу у розмірі 30000, 00 грн. (тридцять тисяч гривень).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ МАШСЕРВІС (майдан Конституції, буд. 1, під. 6, оф. 65-18, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 38969793) суму сплаченого судового збору у розмірі 5675, 00 грн. (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять гривень).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ МАШСЕРВІС (майдан Конституції, буд. 1, під. 6, оф. 65-18, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 38969793) суму сплаченого судового збору у розмірі 3405, 00 грн. (три тисячі чотириста п`ять гривень).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 скасувати в частині відмови задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Також, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, у якій просить останнє скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з копії витягу з протоколу засідання Комісії 1 Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.06.2021 р. вбачається, що питанням №7 порядку денного засідання розглядались листи ГУ ДФС у Харківській області від 16.06.2021 №3108/7/20-97-05- 08 (вх. ГУ ДПС від 16.06.2021 № 21728/5) щодо відповідності критеріям ризиковості платника: ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ" МАШСЕРВІС" (п.н. 38969793): «ВИСТУПИЛИ:

7. ОСОБА_1 що надійшли листи ГУ ДФС у Харківській області від 16.06.2021 №3108/7/20-97-05-08 (вх. ГУ ДПС від 16.06.2021 № 21728/5) щодо відповідності критеріям ризиковості платника: ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ" МАШСЕРВІС" (п.н. 38969793).

ОСОБА_2 доповнила щодо основних показників СГ відповідно наявних баз даних ДПС України:

ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ" МАШСЕРВІС" (п.н. 38969793), стан (0) платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності _46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, платник ПДВ з 01.08.2017, чисельність працюючих - 4 особи, середня заробітна плата - 6757,11 грн., основні засоби становлять 133,0 тис.грн., податкове навантаження по ПДВ за травень п.р. становить 0 відсотка (залишок від`ємного значення - 89,243 тис.грн.), відповідно до повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП) у платника лічаться офіс, склад. За результатами аналізу реєстрації в ЄРПН встановлено, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Наявна податкова інформація свідчить про ймовірність задіяння платників ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ" МАШСЕРВІС" (п.н. 38969793) у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення платників до переліку ризикових.

Додатки до протоколу в електронному вигляді: аналітичні матеріали, що свідчать про обгрунтованість та вмотивованість внесення платників до переліку ризикових.

За результатами обговорення діяльності вищезазначених підприємств запропоновано: з метою упередження розповсюдження схемного кредиту внести платників ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ" МАШСЕРВІС" (п.н. 38969793) до журналу ризикових підприємств ІС «Податковий блок», відповідно критерію п.8 «у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської діяльності операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Проведено голосування, рішення щодо включення до переліку ризикових прийнято одноголосно.

УХВАЛИЛИ:

1.Включити платників ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ" МАШСЕРВІС" (п.н. 38969793) до переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» за критерієм ризиковості платника податку на. додану вартість відповідно п.8 «у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської діяльності операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Комісією Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відношенні позивача прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 44706 від 29 червня 2021 року, в якому зазначено, що платник податків відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку - підприємство та / або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Також, судом встановлено, що 02 серпня 2021 року між ТОВ «ТД «МАШСЕРВІС» (ЄДРПОУ 38969793) та ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ЛІДЕР» (38969793) було укладено Договір поставки № 02/08-21.

В п. 1.1 Договору № 02/08-21 вказано, що Постачальник зобов`язаний поставити Покупцю Товар вказаний в Специфікації, яка є невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець прийняти та сплатити вартість прийнятого Товару.

Відповідно до п. 4.1 Договору № 02/08-21, Постачальник зобов`язується поставити Товар Покупцю протягом 60 (шістдесяти) днів з дати підписання Договору.

Позивачем було вказано, що він не є безпосереднім виробником товарів, а є посередником у зв`язку з чим ним було придбано необхідний товар в:

ТОВ «РАБОТЭК-1», про що свідчать копії документів: Контракт № 804/12250191/00222 від 02 березня 2021 року; Специфікація № 01 від 23 червня 2021 року; Інвойс № 99 від 23 червня 2021 року; Міжнародна товарно транспортна накладна № 1191167 від 23 червня 2021 року;Митна декларація № UA 807170/2021/041006 від 29 червня 2021 року; Виписка з банківського рахунку.

Судом встановлено, що в подальшому товар було реалізовано контрагенту - ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ЛІДЕР», про що свідчать копії видаткової накладної № 254 від 20.09.2021 та, відповідно, податкової накладної № 1 від 20.09.2021, про що свідчать копії документів: Інвойс № 105 від 02 липня 2021 року; Специфікація № 02 від 02 липня 2021 року; Міжнародна товарно транспортна накладна № 0097916 від 02 липня 2021 року; Митна декларація № UA 807170/2021/042919 від 05 липня 2021 року; Виписка з банківського рахунку.

Судом встановлено, що в подальшому товар було реалізовано контрагенту - ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ЛІДЕР», про що свідчать копії видаткової накладної № 255 від 24.09.2021 та, відповідно, податкової накладної № 2 від 24.09.2021.

ТОВ «ГРА ЭКСПОРТ», про що свідчать копії документів: Контракт № 13/05 від 13 травня 2021 року; Рахунок на оплату № 237 від 23 липня 2021 року;

інвойс № 114 від 01 липня 2021 року;Специфікація № 1 до Контракту № 13/05 від 13 травня 2021 року; Міжнародна товарно транспортна накладна № 440652 від 01 липня 2021 року; Митна декларація № UA 807170/2021/043363 від 06 липня 2021 року; Виписка з банківського рахунку.

Судом встановлено, що в подальшому товар було реалізовано контрагенту - ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ЛІДЕР», про що свідчать копії видаткової накладної № 256 від 29.09.2021 та, відповідно, податкової накладної № 3 від 29.09.2021.

Поставка товару від ТОВ «РАБОТЭК-1» до Позивача здійснювалася із залученням перевізника:

ТОВ «АСТІКА» (код ЄДРПОУ 21257393), про що свідчать копії документів: Договір про організацію перевезень № 17/06/21 від 17 червня 2021 року; Заявка на перевезення вантажу № 1 від 17 червня 2021 року; Акт № ОУ-36 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 30 червня 2021 року; Виписка з банківського рахунку.

(перевезення товару за митною декларацією № UA 807170/2021/041006 від 29 червня 2021 року).

ФОП ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_1 ), про що свідчать копії документів: Договір транспортного експедирування № 28/06/21 від 28 червня 2021 року; Рахунок № 02/07-1 від 02 липня 2021 року; Акт № 02/07-1 від 02 липня 2021 року;

(перевезення товару за митною декларацією № UA 807170/2021/042919 від 05 липня 2021 року).

ФОП ОСОБА_4 (ІПН: НОМЕР_2 ), про що свідчать копії документів: Договір транспортного експедирування № 23/06/21 від 23 червня 2021 року; Рахунок № 01/07 від 01 липня 2021 року; Заявка на перевезення вантажу № 1 від 23 червня 2021 року; Акт прийому передачі виконаних робіт (послуг) від 06 липня 2021 року; Виписка з банківського рахунку.

(перевезення товару за митною декларацією № UA 807170/2021/043363 від 06 липня 2021 року).

Судом встановлено, що Позивач виконав свої зобов`язання за Договором № 02/08-21 та поставив товар ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ЛІДЕР», що підтверджується копіями документів: Рахунок на оплату № 244 від 02 серпня 2021 року; Видаткова накладна № 254 від 20 вересня 2021 року на суму 2 014 141,92 грн.; Товарно транспортна накладна № 254 від 20 вересня 2021 року; Видаткова накладна № 254 від 20 вересня 2021 року на суму 918 183,12 грн.; Товарно транспортна накладна № 255 від 24 вересня 2021 року; Видаткова накладна № 256 від 29 вересня 2021 року на суму 831 200,40 грн.; Товарно транспортна накладна № 256 від 29 вересня 2021 року.

Відповідно до п. 4.3 Договору № 02/08-21 поставка товару здійснювалася за замовленням та за рахунок Покупця.

В п. 5.2 Договору № 02/08-21 вказано, що оплата товару здійснюється протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту поставки Товару.

ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ЛІДЕР», в свою чергу, оплатило поставлений Позивачем товар, про що свідчать копії платіжних доручень: № 372 від 02 листопада 2021 року на суму 541 617,68 грн.; № 392 від 17 листопада 2021 року на суму 940 000 грн.; № 394 від 18 листопада 2021 року на суму 1 060 000 грн.; № 396 від 19 листопада 2021 року на суму 1202 000 грн.;№ 401 від 22 листопада 2021 року на суму 19 907,76 грн.; Виписка з банківського рахунку.

За результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ ТД МАШСЕРВІС, відповідно до ст. 187.1 ПКУ (за першою подією відвантаження товару), склало та надіслало для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні:

№ 1 від 20 вересня 2021 року на суму 2 014 141,92 грн., в тому числі ПДВ 335 690, 32 грн.;

№ 2 від 24 вересня 2021 року на суму 918 183,12 грн., в тому числі ПДВ 153 030, 52 грн.;

№ 3 від 29 вересня 2021 року на суму 831 200,40 грн., в тому числі ПДВ 138 533, 40 грн.

Як вбачається з копій квитанцій № 9287906176, № 9287904163, № 9287904472 від 01 жовтня 2021 року, вказані податкові накладні № 1 від 20 вересня 2021 року, № 2 від 24 вересня 2021 року, № 3 від 29 вересня 2021 року прийняті, однак їх реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних суб`єктом владних повноважень вказано наступне: відповідно до пункту 201.16 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Платник податків склав і подав до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень від 19 жовтня 2021 року за № 1 до податкових накладних № 1 від 20 вересня 2021 року, № 2 від 24 вересня 2021 року, № 3 від 29 вересня 2021 року.

Головне управління ДПС у Харківській області 25 жовтня 2021 року в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі прийняло рішення № 3275243/38969793 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 20 вересня 2021 року, № 3275242/38969793 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 24 вересня 2021 року, № 3275241/38969793 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 29 вересня 2021 року.

Як вбачається зі змісту спірних рішень, підставою для відмови контролюючим органом Позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; додаткова інформація: первинні документи щодо придбання (надано частково).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з часткової обгрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування Рішення № 44706 від 29 червня 2021 року Комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ МАШСЕРВІС (код за ЄДРПОУ: 38969793) критеріям ризиковості платника податку, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165, чинному з 01.02.2020 р. (далі за текстом Порядок №1165).

У розумінні п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість установлені у додатку №1 до Порядку №1165.

Так, пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Із аналізу зазначених норм судом встановлено, що вирішенню питання щодо відповідності/невідповідності платника податків Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування та моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Колегія суддів зауважує, що правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів і методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності. Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що відповідачем, в порушення процедури встановленої Порядком №1165, вирішено питання про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «МАШСЕРВІС» Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на висновки суду щодо протиправності рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки зважаючи на п.6 Порядку №1165 саме відповідне рішення суду є підставою для виключення платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування Рішень Комісії ГУ ДПС у Харківській області та зобов`язання зареєструвати податкові накладні, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 201.1 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) регламентований Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 204) (далі - Порядок № 1246; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

01.02.2020 набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а або б п. 185.1 ст. 185, пп. а або б п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за відповідною формулою.

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

За приписами п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п.11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Зі змісту квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в ЄРПН по вищевказаних податкових накладних позивача вбачається, що реєстрація податкових накладних зупинена контролюючим органом відповідно до п.201.16 ст.201 КАС України та контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної п.8 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Разом з тим квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не містить перелік документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 3 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі

За приписами п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

За приписами п. 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом від 12.12.2019 № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судовим розглядом встановлено, що в оскаржуваних рішеннях підставою відмови в реєстрації податкових накладних зазначено: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, додаткова інформація: первинні документи щодо придбання (надано частково).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що необхідні документи з зазначеного переліку не були підкреслені податковим органом. Водночас, позивачем були надані всі документи бухгалтерського обліку, які підтверджують придбання ним товару, який в подальшому було поставлено контрагенту покупцю. Крім того, як зазначає представник позивача в позовній заяві, ТОВ «ТД «МАШСЕРВІС» було надано виписки з банківського рахунку, які підтверджують здійснення ним оплати оренди приміщень, а також товару, який в подальшому було реалізовано ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ЛІДЕР». Крім того, Позивачем не було додано розрахункові документи, які підтверджують оплату товару ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ЛІДЕР», оскільки на момент подачі пояснень вони були відсутні та у Покупця не настав обов`язок з їх сплати.

Тобто, викладена загальна правова норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Відповідно до частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Головним управлінням ДПС у Хареівській області не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації складених ТОВ"ТОРГОВИЙ ДІМ "МАШСЕРВІС" податкових накладних № 1 від 20 вересня 2021 року, № 2 від 24 вересня 2021 року, № 3 від 29 вересня 2021 року в ЄРПН.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком №1165, за відсутності об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання послуг та ймовірності уникнення виконання свого податкового обов`язку. Зупинивши реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, контролюючий орган не довів відповідність господарської операції критеріям ризиковості та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності складення цих податкових накладних, які позивач мав надати на пропозицію контролюючого органу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головного управління ДПС у Харківській області № 3275243/38969793 від 25 жовтня 2021 року, № 3275242/38969793 від 25 жовтня 2021 року, № 3275241/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "МАШСЕРВІС" № 1 від 20 вересня 2021 року, № 2 від 24 вересня 2021 року, № 3 від 29 вересня 2021 року, та як наслідок правомірність позовних вимог платника податку в цій частині.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 20 вересня 2021 року, № 2 від 24 вересня 2021 року, № 3 від 29 вересня 2021 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. Водночас, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У контексті наведеного, колегією суддів ураховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки.

Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.

Водночас, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З урахуванням того, що відмова у реєстрації податкової накладної визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 20 вересня 2021 року, № 2 від 24 вересня 2021 року, № 3 від 29 вересня 2021 року, оформлені ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "МАШСЕРВІС".

Щодо позовних вимог визнати в частині стягнення з ГУ ДПС у Харківській області понесених позивачем збитків у розмірі 627 254, 24 грн. та моральної шкоди у розмірі 50 000 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначає позивач, за результатами господарських операцій ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ЛІДЕР», а саме поставки товару, мав зареєструвати в ЄРПН податкові накладні в строк до 15 жовтня 2021 року включно за договором поставки № 02/08-21. Водночас, згідно копій квитанцій № 9287906176, № 9287904163, № 9287904472 від 01 жовтня 2021 року, Позивачем в строк, передбачений ст. 201 ПК України було направлено на реєстрацію податкові накладні № 1 від 20 вересня 2021 року, № 2 від 24 вересня 2021 року, № 3 від 29 вересня 2021 року прийняті, однак їх реєстрація зупинена.

Позивач користуючись правом, передбаченим п. 6 Порядку № 520, подав до комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Харківській області пояснення та копії документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операції за результатами яких було складено заблоковані податкові накладні, про що свідчить Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 1 від 19 жовтня 2021 року.

За результатами розгляду наданих Позивачем пояснень та документів, Комісією ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення: № 3275243/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 20 вересня 2021 року; № 3275242/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 24 вересня 2021 року; № 3275241/38969793 від 25 жовтня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 29 вересня 2021 року.

Позивач зазначає, що 29 листопада 2021 року на адресу Позивача надійшла претензія від ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ЛІДЕР» щодо сплати штрафу у розмірі 20 % суми на яку мала відбутися реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та яка складає суму у розмірі 627 254, 24 грн. (335 690, 32 грн. (за видатковою накладною № 254 від 20.09.2021 та податковою накладною № 1 від 20.09.2021), + 153 030,52 грн. (за видатковою накладною № 255 від 24.09.2021 та податковою накладною № 2 від 24.09.2021) + 138 533,40 грн. (за видатковою накладною № 256 від 29.09.2021).

Проте, як встановлено судовим розглядом, ТОВ «ТД «МАШСЕРВІС» на підставі договору поставки № 02/08-21 у добровільному порядку, до дати звернення до суду, якою є 15.12.2021 р., сплатило штрафні санкції у розмірі 20 % суми на яку мала відбутися реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних які дорівнюють 627 254, 24 грн., що підтверджується копією виписки з банківського рахунку (оплата від 01.12.2021).

Отже, позивач, у період з дати прийняття оскаржуваних рішень 25.10.2021 р. до дати отримання претензії від контрагента не оспорював рішення владного суб`єкта, а претензія контрагента не може бути безумовною підставою для сплати штрафу у добровільному порядку, тим більш у період відсутності спору щодо незаконності оскаржуваних у цій справі рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегі суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість та безпідставність вимоги про стягнення збитків у цій справі в сумі, заявленій позивачем.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Стаття 1167 Цивільного кодексу України визначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (далі - Постанова) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктами 4, 5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи з вищезазначеного, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме дії та рішення відповідача призвели до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано жодних доказів заподіяння йому втрат немайнового характеру та постраждалої ділової репутації по справі, зокрема, доказів настання втрат немайнового характеру внаслідок прийнятих рішень владним суб`єктом, або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконної діяльності відповідача. Навпаки перед контрагентом позивачем було підтримано та не втрачено ділову репутацію, а саме ним добровільно сплачено штраф на користь контрагента.

Враховуючи те, що позивачем належним чином не доведений факт заподіяння відповідачем моральних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправною діяльністю та виною останнього в її заподіянні, а також не зазначено, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної йому шкоди, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо законності та обґрунтованості судового рішення в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000 грн, колегія суддів зазначає таке.

Позивач у заяві про стягнення судових витрат просив суд стягнути з ГУ ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495) понесені ним судові витрати у вигляді правничої допомоги у розмірі 70 000, 00 грн.

З атеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення витрат у розмірі 70 000 грн. позивачемподано до суду копії наступних документів: Договір б/н від 02 грудня 2021 року; Додаткова угода № 1 від 24 грудня 2021 року до Договору б/н від 02 грудня 2021 року; Рахунок на оплату № 1 від 04 лютого 2022 року; Акт прийому - передачі наданої правової допомоги № 1 від 04 лютого 2022 року; Платіжне доручення № 339 від 04 лютого 2022 року; Виписка з банківського рахунку.

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 Договору про надання правової допомоги від 04.02.2022, факт належного надання Адвокатом правової допомоги Клієнту підтверджує Акт прийому - передачі наданої правової допомоги підписаний двома сторонами.

Згідно копії акту прийому - передачі наданої правової допомоги № 1 від 04 лютого 2022 року, адвокатом було надано послуги/виконано роботи по комплексному правовому супроводу справи № 520/26964/21 щодо оскарження рішення № 44706 від 29.06.2021 винесеного ГУ ДПС у Харківській області, рішень про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 від 20.09.2021, № 2 від 24.09.2021. № 3 від 29.09.2021, відновлення порушених прав та стягнення збитків у розмірі 677254, 24 грн., в тому числі аналіз документів, акту перевірки, рішень, тощо, складання заяв по суті справи, інших процесуальних документів, формування їх до подачі в суд.

Водночас, п. 2 вказаного акту містить положення, згідно якого «Сторони погодили, що вартість юридичних робіт та послуг за цим актом становить 278244, 37 грн. (двісті сімдесят вісім тисяч двісті сорок чотири гривні 37 коп.) без ПДВ», що свідчить про невідповідність відповідних частин акту відносно вартості наданих послуг, а також відсутність обґрунтування стосовно їх вартості у розмірі 278244, 37 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Згідно правових висновків, викладених в Постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 300/1272/19 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічні висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 р. у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Колегія суддів зазначає, що згідно наданого представником позивача акту прийому-передачі наданої правової допомоги не є співмірними з обсягом та складністю справи, пропорційності та є завищеною, в тому числі, й через відсутність зазначення у документах витраченого адвокатом часу та частково задоволеного позову, а також наявність сталої судової практики у спірних правовідносинах.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.

Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№ 2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 30000,00 грн., понесених у зв`язку із підготовкою матеріалів позовної заяви та інших процесуальних документів, а також їх складанням, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 року по справі № 520/26964/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача та відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316,321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "МАШСЕРВІС" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 по справі №520/26964/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич


Суд	Другий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	14.02.2023
Оприлюднено	16.02.2023
Номер документу	108966097
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Спаскін О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 14.02.2023 по справі 520/26964/21ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —520/26964/21

Постанова від 14.02.2023

Постанова
від 14.02.2023 по справі 520/26964/21
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД