Постанова

від 07.02.2023 по справі 826/2809/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/2809/18 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О.,

Ключковича В.Ю.

при секретарі судового засідання Почепі В.В.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача: Перепелиця А.В.

від відповідача (апелянта): не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" з адміністративним позовом до Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (надалі - відповідач, замінено на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Львівській області), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.02.2015 №0000221500 та №0000231500.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправністю прийняття оскаржуваних рішень, оскільки ПАТ "Укрнафта" не отримувало від контролюючого органу під розписку наказу про проведення документальної позапланової перевірки, на підставі якого проводилась перевірка. Також, представником позивача вказано, що податкові зобов`язання з плати за користування надрами за серпень-грудень 2014 року були уточнені ПАТ "Укрнафта" шляхом подання у травні 2015 року уточнених податкових розрахунків, правомірність чого підтверджена за результатами розгляду адміністративної справи №826/18753/15.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 16.02.2015 №0000221500 та №0000231500;

- стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, місто Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 89 130 (вісімдесят дев`ять гривень сто тридцять гривень) 70 копійок.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що постановою Верховного Суду від 05 березня 2020 року по справі №826/12529/19 зазначено, що контролюючий орган має право проводити камеральні перевірки з питань своєчасності сплати самостійно визначених податкових зобов`язань по платежу рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року призначено до розгляду справу в режимі відеоконференції за клопотання апелянта.

Під час розгляду в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а саме, був відсутній звук зі сторони апелянта, а тому колегією суддів було продовжено розгляд справи за відсутності представника апелянта.

В судовому засіданні представник позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі, з підстав зазначених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що співробітниками Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання з плати за користування надрами за видобування нафти та плати за користування надрами за видобування природного газу за період серпень 2014 року - грудень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" пункту 57.1 статті 57 розділу ІІ Податкового кодексу України, а саме: протягом граничних строків платником податків несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання по платі за користування надрами для видобування нафти та по платі за користування надрами для видобування природного газу.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 03 лютого 2015 року №5/1500/00135390 (надалі - акт перевірки).

На підставі встановлених порушень Самбірською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 16 грудня 2015 року:

- №0000221500, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з користування надрами для видобування нафти за затримку на 92, 92, 92, 92, 92, 91, 89, 89, 62, 62, 62, 62, 59, 31 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 28772179,40 грн застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 5754455,88 грн;

- №0000231500, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з користування надрами для видобування нафти за затримку на 122, 121, 92,92, 2, 92 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 923073,95 грн застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 174614,76 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суд з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не обґрунтовано законності проведення камеральної перевірки, в той час, коли предметом перевірки є питання, що входять до предмету документальних перевірок, а також не доведено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, як таких за своєю сутністю. Дана позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 року у справі № 826/1975/17 (провадження № К/9901/33866/18), від 26.06.2018 року у справі № 826/18513/16 (провадження № К/9901/48478/18, К/9901/48976/18) та від 11.04.2019 року у справі № 826/2139/18 (провадження № К/9901/1506/19).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (в редакції, яка діяла станом на лютий 2015 року).

Пунктом 20.1.4 статті 20 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, станом на лютий 2015 року) встановлено право контролюючих органів проводити перевірки платників податків, але даною нормою законодавством чітко визначено, що ці перевірки повинні проводитися в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Поряд з цим пунктом 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом документальної перевірки є зокрема своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, що передбачено пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України.

В той же час, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (абз. 1 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Статтею 76 ПК України врегульовано порядок проведення камеральної перевірки, згідно пункту 76.1 якої камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Відповідно до пункту 76.2 статті 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Системний аналіз норм, які визначають порядок камеральної перевірки та які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Так, до 01 січня 2017 року (до внесення змін до статті 75 ПК України) питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів були предметом документальної перевірки, якій властиві зовсім інші ознаки в залежності від її виду (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).

Невиконання податковим органом Порядку проведення документальних планових/позапланових перевірок на виконання вимог ст. 77, 78, 79 ПК України призводить до порушення відповідачем способу реалізації владних управлінських функцій та відсутності правових наслідків перевірки, яка не охоплювала на час її проведення питання своєчасності сплати грошового зобов`язання.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції правомірно було враховано позицію викладену в постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року по справі № 826/1975/17 (провадження № К/9901/33866/18), від 26 червня 2018 року по справі № 826/18513/16 (провадження № К/9901/48478/18, К/9901/48976/18) та від 11 квітня 2019 року по справі № 826/2139/18 (провадження № К/9901/1506/19).

Так, відповідач стверджує, що під час даної камеральної перевірки використовувались лише дані податкової звітності, що відповідає вимогам п.п.75.1.1 ст. 75 ПК України, та свідчить про правомірність проведення камеральної перевірки щодо своєчасності сплати податкового зобов`язання. Натомість, актом перевірки також встановлено дату фактичної сплати, суму та кількість днів затримки сплати. Вказані факти встановлені без зазначення переліку досліджуваних документів, при тому, що такі відомості не можуть зазначатись в податкових деклараціях або розрахунках. Висновки акту підтверджують використання податковим органом і інших документів, крім даних податкової звітності, що є порушенням порядку проведення перевірки, оскільки у такому разі платник податків мав право бути повідомленим і присутнім під час проведення перевірки з реалізацією всіх гарантованих йому прав. Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів є предметом документальної перевірки (п.п.75.1.2 ПК України), порядок та процедури проведення якої значно відрізняється від порядку проведення камеральної перевірки.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати позивачем податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки, тому дії відповідача по проведенню камеральної перевірки з цього питання та винесення за її результатами податкового повідомлення-рішення є протиправними.

Посилання контролюючого органу у скарзі на постанову Верховного Суду від 05 березня 2020 року по справі №826/12529/19 є безпідставним, оскільки в даній постанові судом встановлено, що перевірка проведена після 01 січня 2017 року (після внесення змін).

В той час, як в справі, яка перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції перевірка проведена в 2015 року, отже відповідач не був наділений правом перевіряти своєчасність справляння платником податків узгоджених сум грошового зобов`язання в межах камеральної перевірки, чим порушив вимоги пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, відтак акт перевірки у розумінні ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України є недопустимим доказом на підтвердження наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 132, 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: І.О. Грибан

В.Ю. Ключкович

Повний текст постанови складено 13 лютого 2023 року.