Постанова

від 07.02.2023 по справі 640/5318/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/5318/21 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Губської Л.В., Епель О.В., секретар Євгейчук Ю.О., за участі представника позивача Стеценка О.Л., представника відповідача Гайдая В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна Компанія "ЕСКО Україна" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язати вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Історія справи.

26.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна Компанія "ЕСКО Україна" (надалі - ТОВ "Енергосервісна Компанія "ЕСКО Україна") звернулось з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, яким з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.2020 №00007530704 і зобов`язати Головне управління Головне управління Державної податкової служби у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо суми бюджетного відшкодування по податковій декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна Компанія "ЕСКО Україна»" з податку на додану вартість за липень 2020 року № 9207560984 від 19.08.2020 із заявленою до бюджетного відшкодування сумою 1 791 883, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу є протиправними, оскільки ґрунтуються на обставинах, які не були досліджені контролюючим органом під час перевірки, а відтак є протиправними. При цьому зауважують, що позивачем було надані додаткові документи, які підтверджують показники, відображені ТОВ "Енергосервісна Компанія "ЕСКО УКРАЇНА" у бухгалтерському обліку та податковій звітності, та підтверджують проведення господарських операцій із контрагентами, однак надані документи не були враховані відповідачем, що зумовила винесення протиправних податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2022 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправним та скасовано винесене Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 06.11.2020 №00007530704; зобов`язано Головне управління Головне управління Державної податкової служби у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо суми бюджетного відшкодування по податковій декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна Компанія "ЕСКО Україна»" з податку на додану вартість за липень 2020 року № 9207560984 від 19.08.2020 із заявленою до бюджетного відшкодування сумою 1 791 883, 00 грн.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та підтвердженість їх належними, достатніми та допустимими доказами, а відповідач як суб`єкт владних повноважень не підтвердив висновків перевірки відповідними доказами.

Суд першої інстанції звернув увагу на те, що неподання позивачем всіх документів під час проведення перевірки, а їх подання під час оскарження акту перевірки не є порушенням з його боку вимог податкового законодавства, оскільки у платника податків є право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень як на всіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Відповідач, не погоджуючись з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, та суперечать нормам матеріального права.

Апелянт наголосив, що відповідач при прийнятті рішення діяв в межах повноважень та з урахувань норм чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини встановлені судом.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Енергосервісна Компанія «ЕСКО УКРАЇНА» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до законодавства України, перебуває на податковому обліку та є платником ПДВ.

ТОВ «Енергосервісна Компанія «ЕСКО УКРАЇНА» є замовником будівництва - реконструкція (технічне переоснащення) нового об`єкту «Реконструкція (технічне переоснащення) гаражу з матеріально-технічним складом і лабораторним корпусом шляхом встановлення твердопаливного котельного обладнання» за адресою: Київська область, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 71-6. Дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва виконуються на підставі Декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції Київської області 19.10.2016 № КС 083162931080.

19.08.2020 ТОВ «Енергосервісна Компанія «ЕСКО УКРАЇНА» подано до ГУ ДПС у м. Києві податкову декларацію з ПДВ за липень 2020 року № 9207560984 разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування в розмірі 2 017 133,00 грн.

15.09.2020 наказом ГУ ДПС у м. Києві № 6200 призначено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування ТОВ «Енергосервісна компанія «ЕСКО УКРАЇНА» сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2020 року, згідно податкової декларації з ПДВ № 9207560984 від 20.08.2020.

Перевірка проводилася головним державним ревізором-інспектором відділу з питань відшкодування ПДВ управління спеціального аудиту ГУ ДПС у м. Києві Перехрест Н.В. на підставі направлення на перевірку від 29.09.2020 № 216/26-15-0704-01.

За наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування позивач сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2020 року, контролюючим органом було винесено акт про документальну позапланову виїзну перевірку від 16.10.2020 №243/26-15-07-04-01/39825320 про порушення ТОВ «Енергосервісна компанія «ЕСКО УКРАЇНА», зокрема, вимог абз. «г» п. 198.5 ст. 198, п. 200.1. п. 200.4 ст. 200, п. 201.1., п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2020 року на 1 791 883 грн. та відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ за липень 2020 року на суму 225 250 грн.

27.10.2020 ТОВ «Енергосервісна компанія «ЕСКО УКРАЇНА» оскаржило висновки акту перевірки №243/26-15-07-04-01/39825320 від 16.10.2020 та подало додаткові матеріали, які не були досліджені під час перевірки.

За результатами розгляду заперечення, висновки акту перевірки від 16.10.2020 були залишені ГУ ДПС у м. Києві без змін, а заперечення - без задоволення.

Так, на підставі зазначеного акту перевірки винесено:

- податкове повідомлення-рішення 06.11.2020 №00007590704, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 225 250 грн;

податкове повідомлення-рішення № 00007530704, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) 25% від суми завищення бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2020 року на суму 1 791 883 грн. у сумі 447 970,75 грн.;

-податкове повідомлення-рішення № 00007600704, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 3060,00 грн.

ТОВ «Енергосервісна компанія «ЕСКО УКРАЇНА» вказані податкові повідомлення-рішення оскаржило в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Однак, рішенням Державної податкової служби України від 21.01.2021 № 1658/6/885370/6/99-00-06-01-01-06 скаргу задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення №00007600704 від 06.11.2020, податкові повідомлення-рішення від 06.11.2020 № 00007590704 та № 00007530704 залишено без змін.

Вважаючи, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 06.11.2020 № №00007530704 протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ч.1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

З огляду на положення пункту198.5. статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Між тим, як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з підпунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано положеннями статті 200 Податкового кодексу України.

Разом з тим, відповідно до пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пунктів 200.7, 200.8 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Водночас, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 цього Закону передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Між тим, відповідно до пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88) первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Висновки суду.

Системний аналіз наведених норм дає можливість зробити висновок, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Матеріалами справи підтверджено, що у спірний період (за липень 2020 року) у позивача були господарські відносини із ТОВ «ХАРД ЕНЕРДЖІ», які підтверджуються наступними договорами:

Згідно Договору підряду №181018/1 від 18.10.2018 ТОВ "ХАРД ЕНЕРДЖІ" зобов`язується виконати монтаж рукавного фільтру ФРІР-340 згідно проекту «Реконструкція аспіраційного устаткування твердопаливного котла» за адресою: м. Чорнобиль, вул. Радянська, 71-б.

Згідно Договору підряду №181018/2 від 18.10.2018 ТОВ "ХАРД ЕНЕРДЖІ" зобов`язується виконати монтаж автоматизації системи управління рукавного фільтру ФРІР- 340 згідно проекту «Реконструкція аспіраційного устаткування твердопаливного котла», та його пуско-налагоджування за адресою: м. Чорнобиль, вул. Радянська, 71-б.

Згідно Договору підряду №33/12/2018 від 03.12.2018 ТОВ "ХАРД ЕНЕРДЖІ" зобов`язується виконати виготовлення та монтаж чотирьох воріт згідно проекту «Реконструкція існуючих гаражних приміщень з перепрофілюванням в твердопаливну котельню загальною розрахунковою потужністю 11 МВт» за адресою: м. Чорнобиль, вул. Радянська, 71-б, Іванківського р-н, Київської обл.

Згідно Договору підряду №18.12.2018 від 18.12.2018 ТОВ "ХАРД ЕНЕРДЖІ" зобов`язується виконати демонтаж існуючого (тимчасового) димоходу, виготовлення та монтаж системи димовидалення з встановленням димососу Д12.5-3 і технологічними фланцями та шиберами для забезпечення роботи водогрійного твердопаливного котла ДЕ 10/14 згідно проекту «Реконструкція існуючих гаражних приміщень з перепрофілюванням в твердопаливну котельню загальною розрахунковою потужністю И МВт» за адресою: м. Чорнобиль, вул. Радянська, 71-б, Іванківського р-ну, Київської обл. Виконання димоходу має бути утеплене.

Згідно Договору підряду №26.12.2018 від 26.12.2018 ТОВ "ХАРД ЕНЕРДЖІ" зобов`язується виконати монтажні роботи по відновленню теплової, та електричної системи забезпечення існуючого котла ДЕ-10, змонтувати систему подачі палива з переобладнанням вузлів вигризки. Виконати ревізію трьох електроприводів подачі палива, двох вентиляторів Д 3.5 перетопка, одного напірного вентилятора, димососа, та двох запобіжних клапанів. Виконати випробування економайзера, налаштування щитів управління. Підготовити дане котельне обладнання до пусконалагоджувальних робіт та забезпечення роботи водогрійного твердопаливного котла ДЕ 10/14 згідно проекту «Реконструкція існуючих гаражних приміщень з перепрофілюванням в твердопаливну котельню загальною розрахунковою потужністю ИМВт» за адресою: м. Чорнобиль, вул. Радянська, 71-б, Іванківського р-н, Київської обл.

Згідно Договору підряду №280119 від 28.01.2019 ТОВ "ХАРД ЕНЕРДЖІ" зобов`язується виконати виготовлення фундаментів під конвеєр паливоподачі "живе дно" до котла ДЕ-10 згідно проекту «Реконструкція існуючих гаражних приміщень з перепрофілюванням в твердопаливну котельню загальною розрахунковою потужністю 1 ІМВт» за адресою: м. Чорнобиль, вул. Радянська, 71-б, Іванківського р-н, Київської обл.

З акту перевірки вбачається, що контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ "Енергосервісна Компанія "ЕСКО Україна" податкового законодавства, оскільки останнє не надало акти приймання-передачі виконаних робіт (обсяги виконаних ТОВ «Хард Енерджі» будівельно- монтажних робіт) за період, що стосується перевірки.

Проте, як вірно було встановлено судом першої інстанції, що позивачем за наслідками перевірки були додані всі необхідні первинні документи, які підтверджують обсяг виконаних робіт, а саме: акт приймання виконаних будівельних робіт №1-0-1-1 за грудень 2018 року; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ -3) за грудень 2019 року; акт № 15 приймання-передачі будівельних робіт (форма КБ-2а) за грудень 2019 року; підсумкову відомість ресурсів по об`єкту «Реконструкція існуючих гаражних приміщень з перепрофілюванням в твердопаливну котельню загальною розрахунковою потужністю 11,0 МВт по вул. Радянська, 71-б в м. Чорнобиль, Іванківського району, Київської області; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ -3) за грудень 2019 року; акт № 14 приймання-передачі будівельних робіт (форма КБ-2а) за грудень 2019 року; підсумкову відомість ресурсів по об`єкту «Реконструкція існуючих гаражних приміщень з перепрофілюванням в твердопаливну котельню загальною розрахунковою потужністю 11,0 МВт по вул. Радянська, 71-б в м. Чорнобиль, Іванківського району, Київської області (витрати- по факту); довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ -3) за грудень 2019 року; акт № 13 приймання-передачі будівельних робіт (форма КБ-2а) за грудень 2019 року; підсумкову відомість ресурсів по об`єкту «Реконструкція існуючих гаражних приміщень з перепрофілюванням в твердопаливну котельню загальною розрахунковою потужністю 11,0 МВт по вул. Радянська, 71-б в м. Чорнобиль, Іванківського району, Київської області (витрати- по факту); довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ -3) за грудень 2019 року; підсумкову відомість ресурсів по об`єкту «Реконструкція існуючих гаражних приміщень з перепрофілюванням в твердопаливну котельню загальною розрахунковою потужністю 11,0 МВт по вул. Радянська, 71-6 в м. Чорнобиль, Іванківського району, Київської області (витрати- по факту); акт № 12 приймання-передачі будівельних робіт (форма КБ-2а) за грудень 2019 року; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ -3) за грудень 2019 року; акт№ II приймання-передачі будівельних робіт (форма КБ-2а) за грудень 2019 року; підсумкову відомість ресурсів по об`єкту «Реконструкція існуючих гаражних приміщень з перепрофілюванням в твердопаливну котельню загальною розрахунковою потужністю 1 МВт по вул. Радянська, 71 -б в м. Чорнобиль, Іванківського району, Київської обл..; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за грудень 2019 року; акт № 10 приймання-передачі будівельних робіт (форма КБ-2а) за грудень 2019 року; підсумкову відомість ресурсів по об`єкту «Реконструкція існуючих гаражних приміщень з перепрофілюванням в твердопаливну котельню загальною розрахунковою потужністю 11,0 МВт по вул. Радянська, 71-б в м. Чорнобиль, Іванківського району, Київської області (витрати-по факту); довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ -3) за грудень 2019 року; акт № 9 приймання-передачі будівельних робіт (форма КБ-2а) за грудень 2019 року; підсумкову відомість ресурсів по об`єкту «Реконструкція існуючих гаражних приміщень з перепрофілюванням в твердопаливну котельню загальною розрахунковою потужністю 11,0 МВт по вул. Радянська, 71 -6 в м. Чорнобиль, Іванківського району, Київської області (витрати- по факту); довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ -3) за грудень 2019 року; акт № 1-0-1-1 приймання-передачі будівельних робіт (форма КБ-2а) за грудень 2019 року; підсумкову відомість ресурсів по об`єкту «Реконструкція існуючих гаражних приміщень з перепрофілюванням в твердопаливну котельню загальною розрахунковою потужністю 11,0 МВт по вул. Радянська, 71 - б в м. Чорнобиль, Іванківського району, Київської області (витрати- по факту); наказ ТОВ «ЕК «ЕСКО Україна» № 3 від 01.07.2020 про введення в експлуатацію основних засобів»; акт приймання-передачі основних засобів від 01.07.2020; акт приймання-передачі основних засобів від 01.07.2020; акт приймання-передачі основних засобів від 01.07.2020; акт приймання-передачі основних засобів від 01.07.2020; акт приймання-передачі основних засобів від 01.07.2020; акт приймання-передачі основних засобів від 01.07.2020; акт приймання-передачі основних засобів від 01.07.2020; акт приймання-передачі основних засобів від 01.07.2020; акт приймання-передачі основних засобів від 01.07.2020; оборотно-сальдову відомість ТОВ «ЕК «ЕСКО Україна» за липень 2020 року; оборотно-сальдову відомість по рахунку № 15 ТОВ «ЕК «ЕСКО Україна» за липень 2020 року; оборотно-сальдову відомість по рахунку № 10 ТОВ «ЕК «ЕСКО Україна» за липень 2020 року.

Доводи апелянта, що подані акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) не створює правових підстав для бюджетного відшкодування, оскільки відображають витрати праці робітників (будівельників), зокрема витрати за грудень 2018 року складали 485,45 люд/год , а за грудень 2019 - 8 158,85 люд/год, але згідно із звітом про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в ТОВ «ХАРД ЕНЕРДЖІ» грудні 2018 року та у грудні 2019 року працювала 1 особа, колегія суддів не приймає з огляду на надані позивачем договори субпідряду, зокрема: договори №221018 від 29.10.2018, №291018/1 від 29.10.2018, № 291018/2 від 29.10.2018 на виконання робіт.

При цьому, колегія суддів зауважує, що надані позивачем акти приймання-передачі будівельних робіт (форма КБ-2а) містять обов`язкові реквізити первинних документів, що передбачені вимогами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відображають фактично здійснені витрати, які позивач як замовник повинен відшкодувати підряднику, а відтак, наявність вказаних документів кореспондує із правом замовника відобразити такі витрати в звітному періоді.

Стосовно використання відповідачем інформації про контрагента позивача, зокрема про ТОВ «ХАРД ЕНЕРДЖІ», то суд першої інстанції правильно зазначив, що ця інформація не може мати для суду доказового значення щодо нереальності господарських операцій, оскільки без дослідження відповідачем первинних документів вищевказаного підприємства, доказів здійснення якого податковим органом не надано, висновки відповідача про нереальність господарської операції позивача з цим контрагентам є необґрунтованими.

Так, з огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що надані позивачем на підтвердження реального здійснення господарських операцій із контрагентом позивача первинні документи, копії яких містяться у матеріалах справи, повністю відображають зміст та обсяги господарських операцій, відповідають господарським цілям та завданням статутної діяльності підприємств, що є свідченням добросовісності дій позивача при здійсненні вказаних операцій, з огляду на що колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 06.11.2020 №00007530704 та наявності у позивача права на повернення суми бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2020 року № 9207560984 від 19.08.2020 із заявленою до бюджетного відшкодування сумою 1 791 883, 00 грн.

При цьому, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що неподання позивачем всіх документів під час проведення перевірки, а їх подання під час оскарження акту перевірки не є порушенням з його боку вимог податкового законодавства, оскільки норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, а тому доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 560/1158/20.

Отже, висновки податкового органу спростовуються наданими позивачем документами, внаслідок чого правильними є висновки суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та підлягало задоволенню.

Відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте, в адміністративних справах про протиправність рішення обов`язок доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що при постановлені даного рішення також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Колегія суддів вважає, що всі доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Крім того, надаючи оцінку всім доводам сторін, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст виготовлено 13.02.2023.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2022 р. - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна Компанія "ЕСКО Україна" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язати вчинити дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель