Постанова

від 13.02.2023 по справі 932/930/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

13.02.23

Справа № 932/930/23

провадження № 3/932/695/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2023 року в м. Дніпро суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Сікора О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого керівником ПАТ «Дніпропетровськметалопром», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першоюстатті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

20 січня 2023 року в провадження суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 04 січня 2023 року № 306/04-36-04-07-08/02138926 (далі також протокол), відповідно до якого зазначено, що ОСОБА_1 будучи керівником ПАТ «Дніпропетровськметалопром» (ЄДРПОУ 02138926), вчинив правопорушення неподання до установи банку платіжних доручень на перерахування належних до сплати сум на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з юридичних осіб по строку сплати 31 жовтня 2022 року, чим порушено вимоги частини першої статті 163-2 КУпАП та п.п. 266.10.1 п.266.10 статті 266 Кодексу, що підтверджено актом перевірки № 23190/04-36-04-07/19098527 від 12 грудня 2022 року.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності на судове засідання не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Заяви про відкладення судового засідання подано не було. Наведене, враховуючи вимоги частини першої статті 268 КУпАП, не є перешкодою для розгляду справи.

Вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності особи, суд враховує, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З наявних в розпорядженні суду матеріалів справи вбачається, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, було достовірно відомо про факт складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, а отже подальший розгляд справи в суді.

Також, при вирішені питання про розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд виходить з того, що останньою не було подано до суду жодних клопотань, заяв, заперечень тощо. Таких відомостей немає і в документах, доданих до протоколу.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першоїстатті 163-2КУпАП правопорушенням визнається неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до вказаного протоколу вбачається, що уповноважена особа кваліфікувала дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 163-2 КУпАП, оскільки мало місце неподання нею платіжного доручення на перерахування належних до сплати сум на нерухоме майно.

На підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності уповноваженою особою було надано суду такі докази:

протокол про адміністративне правопорушення від 04 січня 2023 року 306/04-36-04-07-08/02138926;

Акт № 23190/04-36-04-07/19098527 від 12 грудня 2022 року (далі Акт);

корінець повідомлення від 08 грудня 2022 року;

рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу;

Акт неявки для підписання протоколу про адміністративне правопорушення від 04 січня 2023 року.

Вказаними доказами не доведено вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні зазначеного правопорушення.

Відповідно до статті 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) відповідно до статті 252КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порядок проведення перевірки платника податків контролюючим органом врегульовано, зокрема, главою 8Податкового кодексуУкраїни та Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року № 727 (далі Порядок № 727), а порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в податкових органах врегульовано Інструкцією з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 02 липня 2016 № 566 (далі Інструкція).

Аналіз зазначених нормативних актів свідчить про те, що факти порушення платником податків податкового законодавства встановлюються виключно в порядку проведення відповідної перевірки у встановленому законом порядку, за результатами якої складається акт (у разі встановлення порушень) або довідка (в разі відсутності порушень, за окремими видами перевірок).

Наданий суду Акт є неналежним доказом вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності інкримінованого правопорушення, оскільки з нього не вбачається вид обраного уповноваженою особою виду проведеної перевірки, що унеможливлює визначення законодавства, яке підлягає застосуванню при її проведенні. Вказана обставина, в свою чергу, не дає можливості надати оцінку законності проведеної перевірки, оскільки не встановлено положень закону, що мали бути при цьому застосовані.

Уповноважена особа, в Акті як на підставу проведення перевірки, посилається на положення пп. 19-1.1.1, п.п. 19-1.2 п.19-1.1 статті 19-1, пп.20.1.4 п.20.1 статті 20 розділу І ПК України, зміст яких не дає змогу визначити вид проведеної перевірки. Натомість, пп.19-1.1.1ПК України як раз визначає, що контролюючі органи проводять перевірки відповідно до законодавства, що фактично свідчить про те, що вказані органи при їх проведенні зобов`язані дотримуватись положень глави 8 ПК України, про що зазначено вище.

Відповідно до статті 75ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2пункту 41.1статті 41цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Суд не може вдатись до припущення та на власний розсуд визначити вид проведеної контролюючим органом перевірки та виходячи з цього надавати подальшу оцінку представленим доказам.

Також, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має чітко розуміти, яка саме перевірка до її діяльності застосована, та виходячи з цього визначати свою позицію щодо захисту.

Суд оцінює кожен доказ окремо на предмет його належності, допустимості та достовірності, що неможливо без визначення конкретного закону, який підлягає застосуванню, а отже оцінці судом на предмет його дотримання.

В Акті вказано про те, що порушення виявлено під час адміністрування податку на прибуток та контролю своєчасності сплати суми податкового зобов`язання, проте не вказано вид застосованої перевірки. В протоколі також вказано про складення Акту за результатами перевірки без визначення її виду.

Інших доказів вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності суду не надано, а протокол будучи процесуальним джерелом доказів та одночасно документом у якому уповноважена службова особа висуває обвинувачення, не може бути самостійним доказом. Він оцінюється лише в сукупності із іншими доказами, які суд визнає належними, допустимими, достовірними і достатніми.

Отже, суд встановив, що наявних в матеріалах справи доказів не достатньо для висновку про порушення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності податкового законодавства, а встановлення її вини за наявними матеріалами суперечитиме засадам доведення вини «поза розумним сумнівом».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини (щодо неподання платіжного доручення), які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження, а отже провадження у справі належить закрити відповідно до пункту 1 статті 247, пункту 3 частини першої статті 284 КУпАП, у зв`язку з недоведеністю наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-2 КУпАП.

Керуючись статтями 283, 284 КУпАП, а такожіншими наведенимиположеннями законодавства, суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська,

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першоюстатті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: