Постанова

від 07.02.2023 по справі 380/21635/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 380/21635/21 пров. № А/857/97/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П

за участі секретаря судового засідання Лутчин Н.М.,

представника позивача: не з`явився

представника відповідача: Маленчак Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року у справі № 380/21635/21 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» про зупинення експлуатації будівель,

суддя в 1-й інстанції Крутько О.В.,

час ухвалення рішення 10 год. 30 хв.

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 14.11.2022,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДСНС у Львівській області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва», у якому просить зупинити експлуатацію будівлі Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» за адресою: Україна. 79071, місто Львів, вулиця Пулюя, 26 та будівлі Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» за адресою: Україна, 79071, місто Львів, вулиця Пулюя, 28, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення, окрім виконання робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у період з 11 по 17 серпня 2021 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області в особі головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям управління запобігання надзвичайним ситуаціям та цивільного захисту по Львівській міській територіальній громаді ГУ ДСНС України у Львівській області майора служби цивільного захисту Шуляковського В. Ю., у присутності директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» Саврука О. К. було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у будівлях Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» за адресою: Україна, 79071, місто Львів, вулиця Пулюя, 26, 28.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Зупинено експлуатацію будівлі Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва за адресою: Україна, 79071, місто Львів, вулиця Пулюя, 26 та будівлі Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» за адресою: Україна, 79071, місто Львів, вулиця Пулюя, 28, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення, окрім виконання робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що за результатом проведеної перевірки виявлено численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, при цьому вказано про високий ступень ризику. З характеру порушень, встановлених актом перевірки, та які не усунуті на час розгляду справи, з врахуванням надання достатнього часу відповідачу для усунення порушень, такі порушення продовжують існувати Суд вважав, що наявні передбачені законом підстави для застосування до відповідача заходів реагування у виді зупинення експлуатації будівель Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва».

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державний професійно-технічний навчальний заклад «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» подав апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та постановити ухвалу, якою відтермінувати рішення суду терміном на 5 місяців.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що зупинення експлуатації будівлі ДПТНЗ МВПУ автомобільного транспорту та будівництва буде негативно впливати на надання відповідної допомоги Збройним Силам України та негативно відобразиться на роботі колективу училища та унеможливить навчальний процес і в кінцевому результаті випуск спеціалістів. Обраний спосіб заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі училища призведе до порушення конституційних прав осіб на освіту, відповідно до статті 53 Конституції України.

Звертає увагу на те, що в лютому 2022 року відповідачем надсилався лист №93 від 14.02.2022 до Міністра освіти і науки України, у якому навчальний заклад просив посприяти у внесенні змін до кошторису на 2022 рік для усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у будівлях за адресою: Україна, 79071, м. Львів, вул. І.Пулюя, 26, 28 на загальну суму 1974000,00 грн.. Також вказує про неодноразові звернення до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, Відділу професійної освіти, а також до в департаменту гуманітарної політики ЛМР з проханням передбачити виділення коштів на вирішення питання протипожежної безпеки, однак такі були залишені без задоволення. Апелянт зазначає, що Училище є бюджетною установою і фінансується виключно з місцевого (міського) бюджету. Кошти, що надходять Училищу від здійснення діяльності, передбаченої Статутом ДПТНЗ «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва», є коштами спеціального фонду Державного бюджету України, що спрямовуються на видатки згідно із кошторисом, затвердженим в установленому порядку. А протягом 2020 року, 2021 року і 9 місяців 2022 року на рахунок ДПТНЗ МВПУ автомобільного транспорту та будівництва не було надходжень коштів, які змогли б покрити встановлення системи протипожежного захисту (системи пожежної сигналізації, системи передавання тривожних сповіщень, системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей).

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, У період з 11 по 17 серпня 2021 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області в особі головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям управління запобігання надзвичайним ситуаціям та цивільного захисту по Львівській міській територіальній громаді ГУ ДСНС України у Львівській області майора служби цивільного захисту Шуляковського В. Ю., у присутності директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» Саврука О. К. було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у будівлях Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» за адресою: Україна, 79071, місто Львів, вулиця Пулюя, 26, 28.

Під час проведення позапланового заходу на об`єкті відповідача було виявлено ряд порушень Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки в Україні та/або ППБУ), Кодексу цивільного захисту України (далі Кодекс ЦЗ та/або КЦЗУ), Правил техногенної безпеки (далі - ПТБ) та низки інших нормативних актів.

У будівлях Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» за адресою: Україна, 79071, місто Львів, вулиця Пулюя, 26, 28, позаплановим заходом державного нагляду (контролю) були виявлені наступні порушення: Будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (системою пожежної сигналізації, системою передавання тривожних сповіщень, системою оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей); Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням. Не здійснюється технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Насосна станція не відповідає вимогам пожежної безпеки. Всі з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів та кабелів не здійснено за допомогою зварювання, паяння або затискачів. На шляху евакуації з гуртожитку встановлено турнікет (огорожу), що перешкоджає вільній евакуації людей. Грати на вікнах приміщень де перебувають люди не розкриваються, не розсуваються та не знімаються. Не встановлено пристрої для самозапилення дверей сходових кліток, коридорів, а також фіксування самозакривних дверей у відчиненому положенні. Черговий персонал та мешканні гуртожитку не забезпечені фільтрувальними пристроями для саморятування під час пожежі та для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі.

Також матеріалами справи підтверджується, що 16.08.2021 року щодо директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 188-8 КУпАП, серія ЛВ № 019154. Директор Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» Саврук О. К., з протоколом ознайомлений. У протоколі серія ЛВ № 019154 директор Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» Саврук О. К. зазначив, що: «порушення будуть усунуті при наявності коштів».

Окрім цього 16.08.2021 року була винесена постанова серії ЛВ № 018929 про накладення на директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» Саврука О. К. адміністративного стягнення.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877) державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 ( оложення № 1052) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Пунктом 3 Положення № 1052 встановлено, що основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно із ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V визначено, що підставою для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно із ч. 5ст. 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 1 ст. 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Частиною 2 ст. 70 КЦЗ України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Предметом спору у справі, що розглядається, є застосування заходів реагування до Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» у вигляді зупинення експлуатації будівлі, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення, окрім виконання робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Підставою звернення до суду слугувало встановлення під час позапланової перевірки відповідача порушень щодо додержання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та невиконання Припису № 39 від 14.02. 2020 року у визначений строк.

Скаржник покликається на те, що ним проводяться заходи для усунення виявлених порушень в сфері пожежної та техногенної безпеки. Частину порушень відповідачем усунено, усунення інших порушень потребує значного фінансування та тривалого часу.

При цьому, колегія суддів зауважує, що поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, встановлені у цій справі порушення, безперечно, в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм.

Зокрема, колегія суддів вважає, що системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів, як наприклад, евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, відключення або блокування (розблокування) інших інженерних систем. Невлаштування систем протипожежного захисту збільшує час виявлення пожежі, що, у свою чергу, призводить до несвоєчасних заходів щодо евакуації людей та матеріальних цінностей на ранній стадії виникнення пожежі та може призвести до отримання травм, загибелі людей, що знаходяться в будівлі, та значних матеріальних втрат.

Наведені порушення є окремими самостійними підставами для висновків про наявність небезпечних чинників, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Що стосується конкретних обставин справи, то заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді заборони експлуатації будівлі слід застосувати з метою попередження негативних наслідків, які можуть настати за наявних умов існування реальної загрози життю та здоров`ю людей.

Неусунуті відповідачем порушення є істотними та виключними, несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

на забезпечення безпеки роботи відповідача (його працівників, відвідувачів, дітей (учнів)) у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

на евакуацію людей (учнів) та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов існує реальна загроза життю, отримання травм або шкоди їх здоров`ю. Кожне із зазначених в акті перевірки порушення саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

При цьому, існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.

Водночас, можливі обмеження відповідача в здійсненні ним основної діяльності за наслідками застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), не можуть бути співрозмірними із гарантованими державою правами людини на життя і здоров`я, особисту безпеку, які є найвищою соціальною цінністю, а їх забезпечення - головним обов`язком держави.

Стосовно доводів скаржника про те, що ним вживаються заходи для повного усунення вивлених порушень протипожежної безпеки, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Колегія суддів враховує доводи апелянта про те, що на час апеляційного розгляду справи ним частково виконані вимоги із усунення виявлених порушень. Проте, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених зокрема, в акті за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Крім того, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених органом перевірки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції із заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постановах від 10 вересня 2020 року у справі № 620/1857/19 та від 29 жовтня 2020 року у справі № 520/11608/19.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, та лише цей орган здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику.

Під час апеляційного розгляду справи відповідачем не надано актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, згідно яких всі вищевказані порушення є усунутими.

Колегія суддів зазначає, що несунення виявлених в Акті перевірки порушень може створити умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю. У свою чергу, наявність цих порушень підтверджується матеріалами справи.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва», є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Згідно ізст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Такий правовий висновок зазначений у постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі №812/1296/18 та від 05 лютого 2020 року у справі №160/1739/19.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду цієї справи в суді не усунуті, вони можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Покликання скаржника на листи, які скеровувались до Міністра освіти і науки України, Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, Відділу професійної освіти, а також до в департаменту гуманітарної політики ЛМР щодо виділення фінансування на проведення заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, то такі листи не можуть вважатись поважною причиною неусунення виявлених порушень протипожежної безпеки.

Крім того, в апеляційній скарзі скаржник вказує, що всі наявні кошти, крім захищених статей видатків, витрачаються на ремонт автотранспорту, який в подальшому передається ЗСУ. На період воєнного стану в Україні не має належного фінансування для виконання зазначених в позові протипожежних заходів, а в приміщеннях будівлі проживають вимушено переміщені особи.

Однак, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції не надано доказів, які б підтверджували повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, такі порушення продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей, призводять до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених законом підстав для застосування до відповідача заходів реагування у виді зупинення експлуатації будівлі Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, окрім виконання робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

На переконання суду апеляційної інстанції, порушення протипожежної безпеки, які неусунуті, сприяють виникненню загрози життю та здоров`ю людей, а особливо дітей, що знаходяться в цьому закладі.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що застосування заходу реагування не є юридичною відповідальністю, а необхідним оперативним та превентивним заходом, мета якого усунути існування загрози життю та здоров`ю людей.

В свою чергу, скаржник не позбавлений права відновити експлуатацію відповідних будівель після повідомлення позивача, як органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст.325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року у справі № 380/21635/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 14 лютого 2023 року