Постанова
від 14.02.2023 по справі 825/2045/18
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 825/2045/18

адміністративне провадження № К/9901/1942/19 К/9901/1995/19

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські технології машинобудування» до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські технології машинобудування» та Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 (головуючий суддя - Степанюк А.Г., судді: Губська Л.В., Карпушова О.В.) у справі №825/2045/18.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські технології машинобудування» (далі - ТОВ «Українські технології машинобудування») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.02.2018 № 00000461400, № 00000421400, №00000431400.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 позовні вимоги задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.02.2018 №00000431400 та №00000421400. Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 залишено без змін.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ «Українські технології машинобудування» оскаржило його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2018.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 14, 134, 198 Податкового кодексу України, статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, ТОВ «Українські технології машинобудування» зазначає, що придбання, використання та списання товарно-матеріальних цінностей у зв`язку виконанням умов договору, укладеного з Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, підтверджується належним чином оформленими первинними та бухгалтерським документами; спірні договори оренди транспортних засобів укладені згідно вимог чинного законодавства України та не підлягали нотаріальному посвідченню.

ГУ ДФС у Чернігівській області також звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема статті 266 Податкового кодексу України.

ТОВ «Українські технології машинобудування» у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову відповідають обставинам справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Українські технології машинобудування» відповідач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення в частині відмови в позові - без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ «Українські технології машинобудування» підлягає задоволенню, а касаційна скарга ГУ ДФС у Чернігівській області задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС в Чернігівській області здійснена документальна планова виїзна перевірка податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контрольні органи, за результатами якої складено акт перевірки від 13.12.2017 № 695/14/32194594.

22.12.2017 позивачем до ГУ ДФС в Чернігівській області направлені заперечення до вказаного акту перевірки.

В подальшому ГУ ДФС в Чернігівській області здійснена документальна позапланова перевірка ТОВ «Українські технології машинобудування» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток, податку на додану вартість та податку на нерухоме майно за період з 01.01.2014 по 30.06.2017 в частині питань, викладених в запереченнях від 22.12.2017 № 297.

За наслідками цієї перевірки складено акт від 26.01.2018 за № 41/14/32194594, в якому відображено висновки про порушення позивачем:

підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 427281,00 грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 21663,00 грн., за 2016 рік на суму 361225,00 грн., за І півріччя 2017 року на суму 44393 тис.грн. та занижено від`ємне значення об`єкта оподаткування за І квартал 2017 року на суму 1903327,00 грн.;

пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 9911,00 грн;

підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на нерухоме майно на суму 7758,46 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 495,12 грн., за 2016 рік на суму 3360,94 грн., за І півріччя 2017р. на суму 3902,4 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, 01.02.2018 ГУ ДФС в Чернігівській області прийнято наступні податкові повідомлення рішення:

№ 00000421400, згідно з яким нараховано суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 528685,00 грн. в тому числі податкове зобов`язання в сумі 427281,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 101404,00 грн.

№ 00000431400, згідно з яким нараховано суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 10018,00 грн., в тому числі податкове зобов`язання в сумі 8014,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 2 004,00 грн.

№ 00000461400, згідно з яким нараховано суму грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 9698,07 грн., в тому числі податкове зобов`язання в сумі 7758,46 грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 1939,61 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Судами встановлено, у бухгалтерському обліку ТОВ «Українські технології машинобудування» списано товарно-матеріальних цінностей на суму 3267348,01 грн., включених до собівартості реалізованих виробничих запасів. Дані ТМЦ були використані під час виконання робіт за договорами з Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради по благоустрою міського пляжу «Золотий берег», ігрових майданчиків в м. Чернігові та дитячих ігрових майданчиків для Козелецької райдержадміністрації.

У ході перевірки встановлено, що сума витрат в розмірі 2095246,00 грн. не врахована до вартості списаних на вказану суму ТМЦ, оскільки останні не зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2.

Задовольняючи позов в цій частині суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що придбання, використання та списання товарно-матеріальних цінностей підтверджується первинними документами, зокрема актами виконаних робіт за формою КБ-2в, наявність яких не заперечується відповідачем.

Також, в акті перевірки від 26.01.2018 відображено, що ТОВ «Українські технології машинобудування» допустило порушення відображення в бухгалтерському обліку доходу від реалізації іноземної валюти та доходу від операцій курсової різниці за операціями в іноземній валюті за 2015 рік.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України визначені Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 року № 193 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за № 515/4736 (далі - П(С)БО №21).

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат) на субрахунках 945 «Втрати від операційної курсової різниці» та 714 «Дохід від операційної курсової різниці». А курсові різниці, що виникають внаслідок перерахунку інвалютних монетарних статей, пов`язаних із фінансовою та інвестиційною діяльністю, відображаються у складі інших доходів чи витрат, відповідно до пункту 8 П(С)БО 21.

Доходи від неопераційних курсових різниць відображаються за кредитом субрахунку 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці», а збитки від таких різниць - за дебетом субрахунку 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць».

Відповідачем за наслідком судового розгляду не доведено належними та допустимими доказами своїх висновків, викладених у акті перевірки, щодо порушення відображення в бухгалтерському обліку доходу від реалізації іноземної валюти та доходу від операцій курсової різниці за операціями в іноземній валюті за 2015 рік та їх невідповідності даним первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

За таких обставин слід погодитись з висновком суду першої інстанції про протиправність нарахування позивачу за вказаними епізодами грошового зобов`язання з податку на прибуток.

При цьому враховуючи, що розрахунок суми податкового зобов`язання відповідачем не надано, судом першої інстанції податкове повідомлення-рішення від 01.08.2018 № 00000421400 скасовано повністю.

Судами також встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу FORD F-150, державний знак НОМЕР_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 23.10.2010 року № НОМЕР_2 ; ОСОБА_2 є власником транспортного засобу ЗИЛ-554 ММЗ, державний знак НОМЕР_3 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 28.04.2007 року № НОМЕР_4 .

Між ТОВ «Українські технології машинобудування» та ФОП ОСОБА_1 укладено договори оренди автомобіля FORD F-150, державний знак НОМЕР_1 , а саме договір оренди від 05.01.2016 , договір оренди від 05.01.2015 року, договір оренди від 05.01.2014.

Крім того, між ТОВ «Українські технології машинобудування» та ФОП ОСОБА_2 укладені договори оренди автомобіля ЗИЛ-554 ММЗ, державний знак НОМЕР_3 , а саме договір оренди від 05.01.2016, договір оренди від 05.01.2015 та договір оренди від 05.01.2014.

За доводами контролюючого органу, оскільки вказані договори нотаріально не посвідчені, транспортні засоби використовувались за відсутності правових підстав, у зв`язку з чим дані господарські операції не є господарською операцією платника податку, у зв`язку з чим пальне при експлуатації автотранспорту списувалося неправомірно.

Вирішуючи спір в цій частині суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками контролюючого органу.

Згідно з частиною другою статті 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Судом першої інстанції встановлено, передані в оренду транспортні засоби використовувалися в господарській діяльності товариства і даний факт не заперечувався податковим органом. Використання автомобілів саме в господарській діяльності ТОВ «Українські технології машинобудування» підтверджується подорожніми листами. Списання паливно-мастильних матеріалів підтверджується актами списання, наявність яких не заперечувалось відповідачем.

В даному випадку, положення частини другої статті 799 Цивільного кодексу України, відповідно до якого договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки поняття фізичної особи-підприємця та юридичної особи у цих правовідносинах є однаковими.

Таким чином, оскільки договори оренди автомобілів між ТОВ «Українські технології машинобудування» та ФОП ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2 нотаріального посвідчення не потребують, недійсними у встановленому законом порядку не визнані, транспортні засоби за цими договорами використовувалися в господарській діяльності платника податків, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2018 № 00000431400.

Підставою для нарахування грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно податкового повідомлення-рішення від 01.02.2018 № 00000461400 стало те, що ТОВ «Українські технології машинобудування» не надало підтверджуючих документів, що об`єкт нерухомості, який розташований за адресою м. Чернігів по вул. Шевченка 144, відноситься саме до виробничих.

Разом з тим, позивачем надані такі документи: правовстановлюючі документи, довідка з Державного реєстру, з яких видно, що ТОВ «Українські технології машинобудування» є власником об`єкту нерухомості за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 975,6 кв.м. До складу вказано майна входить: гараж, диспетчерська, зварювальна поста, цех, навіс, заправочна.

Згідно приписів підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового Кодексу України не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

Відповідно до ДК 018-2000, групи «Будівлі промисловості та склади» (код 125) належить клас «Будівлі промисловості» (код 1251), який включає будівлі промислового призначення (фабрики, майстерні, бойні, заводи, складальні підприємства тощо).

Класифікація видів економічної діяльності КВЄД є складовою ДК 009:2010, згідно якими процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо) який використовується для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг .

Згідно довідки ЄДРПОУ основний вид діяльності ТОВ «Українські технології машинобудування» згідно КВЕД - 28.49 - виробництво інших верстатів.

Таким чином, об`єкт нерухомості, який належить ТОВ «Українські технології машинобудування» за адресою Чернігів, вул. Шевченка 114, загальною площею 975,6 кв.м., що складається з таких об`єктів, як гараж, диспетчерська, зварювальна поста, цех, навіс, заправочна, є будівлями промисловості, призначені для використання та реально використовуються в господарській діяльності товариства відповідно до основного виду діяльності.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що у ТОВ «Українські технології машинобудування» відсутній обов`язок в нарахуванні і сплаті податку на нерухоме майно у відповідності та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2018 № 00000461400.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські технології машинобудування» задовольнити.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 у справі №825/2045/18 скасувати.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 у справі №825/2045/18 залишити в силі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські технології машинобудування» судовий збір у сумі 14496,36 (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто шість гривень) 36 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення14.02.2023
Оприлюднено15.02.2023
Номер документу108969570
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

Судовий реєстр по справі —825/2045/18

Ухвала від 11.05.2023

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Соломко І.І.

Ухвала від 03.05.2023

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Соломко І.І.

Постанова від 14.02.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Постанова від 14.02.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 13.02.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 13.02.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 21.02.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 13.02.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Степанюк Анатолій Германович

Ухвала від 12.02.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Степанюк Анатолій Германович

Ухвала від 24.01.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні