Київський районний суд м. Полтави
Справа № 554/7372/22
Провадження № 2/552/287/23
Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни
14.02.2023 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
секретаря судового засідання Коби І.В.,
за участю
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу № 554/7372/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_3 04.08.2022звернувся вОктябрський районнийсуд м.Полтави зпозовом до ОСОБА_4 про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, відшкодування моральної шкоди, яку в подальшому неодноразово уточнював.
Позовна заява обґрунтована тим, що починаючи з лютого 2022 року за місцем фактичного проживання позивача, знаходження майна та місця роботи ОСОБА_4 систематично обклеює листівками некоректного та неправдивого змісту, в яких називає позивача «шахраєм».
Зазначав, що такі дії відповідача завдають значних моральних страждань та переживань, принижують ділову репутацію, ставлять під сумнів його порядність як підприємця.
В своїй уточненій позовній заяві просив визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ОСОБА_3 інформацію у вигляді фактичних тверджень: « ОСОБА_3 є шахраєм», яку розміщує та розповсюджує ОСОБА_4 . Просив також зобов`язати ОСОБА_4 спростувати недостовірну інформацію шляхом подачі (надсилання та/або наклеювання) за відповідними адресами. Просить стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 5000 грн та вирішити питання про судові витрати.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.08.2022 позовну заяву ОСОБА_3 передано до Київського районного суду м. Полтави за підсудністю.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 27.09.2022 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про час, дату та місце судового засідання з розгляду справи по суті.
Відповідачем 10.11.2022 подано до суду відзив на позову наяву, який обґрунтований тим, що відповідач ОСОБА_4 не визнає того, що виготовляв, розклеював або іншим чином розповсюджував листівки, на наявність яких посилається позивач в поданій до суду позовній заяві. В задоволенні позовних вимог просить відмовити.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, які зазначені в поданому до суду відзиву на позовну заяву.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 за даними Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником, представником, засновником та кінцевим бенефіціарним власником Приватного підприємства «Молтехпром», код ЄДРПОУ 31562265, адреса місцезнаходження м. Полтава, провулок Поштовий, 1Б.
Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (частина четвертастатті 32 Конституції України).
Згідно зістаттею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) і частинами другою та третьоюстатті 34 Конституції Україникожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
Згідно із частиною першоюстатті 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Устатті 201 ЦК Українипередбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
Відповідно достатті 297 ЦК Україникожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно зістаттею 299 ЦК Українифізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Таким чином, відповідно достатті 277 ЦК Українипредметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria), § 46).
Вирішуючи питання про визнання зазначеної в позовній заяві інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.
Згідно з частиною другоюстатті 30Закону України«Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Пленум Верховного Суду України у пункті 15постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»роз`яснив судам, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Звертаючись до суду з даним позовом та обираючи на власний розсуд спосіб захисту свого права, позивач ОСОБА_3 вказує, що відповідачем ОСОБА_4 щодо нього була поширена недостовірна інформація шляхом наклеювання листівок (повідомлень) за місцем роботи, фактичним місцем проживання та знаходженням майна за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 відповідно.
Відповідно до статей12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідні листівки (а.с. 9-23), на наявність яких посилається позивач в поданій до суду позовній заяві, були розповсюджені шляхом їх розклеювання відповідачем ОСОБА_4 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 лише пояснив суду, що особисто знайомий із сторонами по справі та був свідком того, що влітку 2022 року (точних дат не пам`ятає) двічі після появи відповідача ОСОБА_4 поблизу підприємства ПП «Молтехпром», що за адресою АДРЕСА_3 , на воротах до підприємства з`являлися якісь наліпки (листівки), текст яких також точно не пам`ятає. Чи розклеював такі листівки ОСОБА_4 йому не відомо.
Тому суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_3 не доведено в судовому засіданні ту обставину, що відповідачем ОСОБА_4 було розповсюджено інформацію, яку просить визнати недостовірною та такою, що принижує його ділову репутацію.
При вирішенні справи суд також виходить з того, що тексти листівок, на наявність яких вказує позивач (а.с. 9-23) не містять тих висловлювань, які в поданій до суду позовній заяві позивач ОСОБА_3 просить визнати недостовірною інформацію.
Зокрема, в уточненій позовній заяві позивач просить суд визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ОСОБА_3 інформацію у вигляді фактичних тверджень: « ОСОБА_3 є шахраєм», хоча жодна із листівок не містить відповідного змісту.
При вирішенні справи суд також виходить з того, що текст листівок (а.с. 9-23) з огляду на характер використання мовностилістичних засобів, є оціночними судженнями, які не можуть бути витлумачені як фактичні дані.
Також зазначені листівки не містять підписів їх автора та відсутні підстав вважати, що вони виконані саме відповідачем ОСОБА_4 .
Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію заявлені безпідставно та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в тому силі і у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У зв`язкуз відсутністюпідстав длязадоволення позовнихвимог про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язання спростувати таку інформацію, суд не вбачає підстав для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки такі вимоги є похідними.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, відшкодування моральної шкоди є безпідставними, в їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.
У зв`язкуз відмовоюв задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати, в тому числі і на правничу допомогу, відповідно до норм ст. 141 ЦПК України не підлягають йому відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, відшкодування моральної шкоди відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено.
Відповідач ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 14.02.2023.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко
Суд | Київський районний суд м. Полтави |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2023 |
Оприлюднено | 16.02.2023 |
Номер документу | 108971228 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них про захист честі, гідності та ділової репутації, з них: |
Цивільне
Київський районний суд м. Полтави
Яковенко Н. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні