Ухвала

від 21.10.2022 по справі 756/9391/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

21.10.2022 Справа № 756/9391/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/9391/22

1-кс/756/1598/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2022 слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність дізнавача ВД Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12021105050000872 від 03.03.2021, яка полягає у нерозгляді клопотань від 04.08.2022, 18.08.2022, 18.08.2022, 18.08.2022, 20.09.2022, поданих в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України,

в с т а н о в и в:

19.10.2022 до провадження слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшла вищевказана скарга в порядку ст. 303 КПК України.

Вивчивши матеріали скарги, слідчим суддею встановлено, що особа, яка звернулась зі скаргою просить:

- зобов`язати дізнавача ВД Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , або іншого дізнавача чи слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021105050000872 від 03.03.2021 розглянути клопотання протягом трьох днів з моменту отримання для виконання ухвали слідчого судді, а саме:

?про визнання потерпілим та проведення допиту (клопотання від 04.08.2022);

?про проведення пошуку та допиту свідків (співробітників, менеджерів, бухгалтера та керівника СТО ТОВ «ЗС АВТО ГРУП», ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 ) (клопотання від 18.08.2022 №2);

?про ініціювання перевірки ТОВ «ЗС АВТО ГРУП» (код ЄДРПОУ 37880919), ФОП ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та ФОП ОСОБА_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) структурними підрозділами Державної аудиторської служби України, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Державної служби України з питань праці (клопотання від 18.08.2022 №4);

?про проведення пошуку та допиту свідків (власників автомобілів зафіксованих на долучених до матеріалів кримінального провадження фотографіях), проведення перевірки дотримання законодавства під час проведення тендерних закупівель, повноти та якості виконаних робіт, прийому розрахунків за проведені роботи у готівковій та безготівкових формах, обліку готівки у касі (клопотання від 18.08.2022 №3);

?про проведення перевірки дотримання законодавства при подачі документів для участі у тендерних закупівлях, розрахунках вартості та проведенні робіт, сплаті податків ТОВ «ЗВ АВТО ГРУП», ТОВ «АТЦ «ЛІВОБЕРЕЖНИЙ», ТОВ «ЗАПЧАСТИНА АВТО СЕРВІС», ТОВ «КИЇВ-ГАЗ-СЕРВІС», ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 (клопотання від 20.09.2022 №5).

Системний аналіз положень КПК України дає підстави вважати, що скарга, з якою звернувся ОСОБА_2 до слідчого судді, не може бути предметом розгляду та підлягає поверненню з підстав, передбачених ст. 304 КПК України, з огляду на наступне.

Зі змісту скарги вбачається, що протягом серпня-вересня 2022 ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку направив до Оболонського УП ГУНП у м. Києві ряд клопотань про проведення слідчих дій, які відповідно до рекомендованих повідомлень «Укрпошти» вручені отримувачу: клопотання від 04.08.2022 - вручено 05.08.2022; клопотання від 18.08.2022 №2 - вручено 19.08.2022; клопотання від 18.08.2022 №3 - вручено 19.08.2022; клопотання від 18.08.2022 №4 - вручено 19.08.2022; клопотання від 20.09.2022 №5 - вручено 21.09.2022.

Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова.

Згідно з ч. 2 ст. 220 цього Кодексу про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

У роз`ясненнях, що містяться в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 №9-49/0/4-17, зазначається про те, що 10-денний строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України, на звернення особи зі скаргою на бездіяльність слідчого починається з моменту вчинення такої бездіяльності, за виключенням триваючої бездіяльності, до якої відноситься неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні.

Тобто, така бездіяльність, як порушення вимог ст. 220 КПК України, має встановлений цим Кодексом строк в межах якого особа може подати скаргу до слідчого судді та така бездіяльність не вважається триваючою.

Початок обчислення строку на оскарження рішень, дій чи бездіяльності починає спливати з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, на противагу тому, що строк подання скарги на постанову слідчого, дізнавача, прокурора починається з дня отримання особою її копії.

Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняття (ч. 1 ст. 116 КПК України).

18.10.2022 ОСОБА_2 , не отримавши інформації про результати розгляду клопотань від 04.08.2022, 18.08.2022, 18.08.2022, 18.08.2022 та 20.09.2022, поданих в порядку ст. 220 КПК України, звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженого дізнавача ВД Оболонського УП ГУНП у м. Києві у кримінальному провадженні №12021105050000872 в порядку ст. 303 КПК України, тобто з пропуском десятиденного строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, не порушуючи при цьому перед слідчим суддею питання про поновлення строку для подачі скарги та не вказуючи поважних причин його пропуску.

За приписами ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК України, також міститься у ст. 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.

Стала практика Касаційного кримінального суду Верховного Суду у питанні поважності пропуску процесуальних строків (зокрема, постанова від 27.03.2019 у справі №127/17092/18 (провадження №51-8813км18) та інші) свідчить про те, що, виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.

Недотримання встановлених законом процесуальних строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 у справі №127/17092/18 (провадження №51-8813км18) зазначає, що хоча ст. 117 КПК України передбачено норму щодо поновлення пропущеного строку, однак це можливо лише у разі наявності поважних причин пропуску такого строку. При вирішенні питання про поновлення пропущеного строку судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але він цього не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (рішення, дії чи бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

На вказані критерії визначення причин поважності пропуску процесуальних строків також неодноразово звертала увагу у своїх постановах і Велика Палата Верховного Суду (зокрема, постанови від 28.04.2022 у справі №9901/480/21, від 08.09.2022 у справі №99/84/22, від 08.09.2022 у справі №990/11/22).

Посилання заявника на оскарження до Оболонської окружної прокуратури м. Києва бездіяльності органу досудового розслідування щодо нерозгляду поданих ним клопотань та на лист за підписом першого заступника керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 від 29.09.2022 №37-5400-22 про результати розгляду такого звернення, є безпідставним, оскільки оскарження бездіяльності щодо нерозгляду клопотання, поданого в порядку ст. 220 КПК України, могло мати місце протягом 10 днів моменту закінчення строків, визначених положеннями ст. 220 КПК України, для розгляду такого клопотання, відтак невчинення заявником жодних дій (розумних заходів), направлених на з`ясування результатів поданого ним клопотання в порядку ст. 220 КПК України з моменту подачі такого клопотання до моменту звернення до суду не свідчать про добросовісне користування особою, яка звернулась зі скаргою, її процесуальними правами.

Особа, яка звернулась зі скаргою, не зазначила та не довела існування об`єктивно непереборних обставин, які б не залежали від її волевиявлення й істотно перешкоджали або ускладнювали реалізацію нею права на оскарження бездіяльності згідно ст. 303 КПК України у строк, визначений кримінальним процесуальним законодавством, як і не долучила на підтвердження цих обставин відповідних доказів.

Враховуючи вищевикладене, підстав для поновлення процесуального строку на подачу скарги не вбачається.

При цьому, як передбачено ч. 5 ст. 9 КПК України, ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 19 Закону України від 29.06.2004 №19064V «Про міжнародні договори України», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, у рішенні по справі «Беллет проти Франції» від 04.12.1995 ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд із огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Разом з тим, право на суд одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1975; «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 20.06.2011), не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, особливо щодо умов прийнятності скарги, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (рішення у справах «Мельник проти України» від 28.03.2006, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001).

Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним (постанова Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №705/5060/18 (провадження №61-3331св19).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо є поданою після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Керуючись статтями 116, 214, 303, 304, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність дізнавача ВД Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12021105050000872 від 03.03.2021, яка полягає у нерозгляді клопотань від 04.08.2022, 18.08.2022, 18.08.2022, 18.08.2022, 20.09.2022, поданих в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України, - повернути особі, яка її подала.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1