Ухвала

від 15.02.2023 по справі 903/895/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

15 лютого 2023 року Справа № 903/895/22 Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., вивчивши матеріали заяви представника Самарівської сільської ради про розподіл судових витрат по справі №903/895/22 за позовом Фермерського господарства КОРСОЙЛ - АГРО до Самарівської сільської ради про визнання недійсним результатів проведення земельних торгів та укладення за їх результатами договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

18.11.2022 Фермерське господарство КОРСОЙЛ - АГРО подало позов до Самарівської сільської ради, в якому просило:

1) визнати результати земельних торгів від 28.05.2021 у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок та договір оренди землі від 28.05.2021 укладений між Самарівською сільською радою (орендодавець) та Фермерським господарством Корсойл-Агро (орендар), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0724286900:02:002:0277 недійсними;

2) визнати результати земельних торгів від 28.05.2021 у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок та договір оренди землі від 28.05.2021 укладений між Самарівською сільською радою (орендодавець) та Фермерським господарством Корсойл-Агро (орендар) за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0724286900:02:002:0322 недійсними;

3) скасувати реєстраційний запис №45737259 про реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки 0724286900:02:002:0277);

4) скасувати реєстраційний запис №46127468 про реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки 0724286900:02:002:0322).

Ухвалою суду від 22.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.01.2023 позовну заяву Фермерського господарства КОРСОЙЛ - АГРО до Самарівської сільської ради про визнання недійсним результатів проведення земельних торгів та укладення за їх результатами договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації, залишено без розгляду.

Ухвала суду від 23.01.2023 надіслана на електронні адреси позивача та відповідача.

26.01.2023 представник відповідача надіслав до суду заяву про розподіл судових витрат, в які просив постановити додаткову ухвалу про стягнення з позивача на користь відповідача 9000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 30.01.2023 заяву представника Самарівської сільської ради про розподіл судових витрат по справі №903/895/22 за позовом Фермерського господарства КОРСОЙЛ - АГРО до Самарівської сільської ради про визнання недійсним результатів проведення земельних торгів та укладення за їх результатами договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду.

12.02.2023 представник відповідача надіслав до суду заяву про розподіл судових витрат, в які просив постановити додаткову ухвалу про стягнення з позивача на користь відповідача 9000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

В обгрунтування зазначає, 06.12.2022 Самарівська сільська рада в особі голови ОТГ Маргеса М.В. уклала договір про надання правової допомоги з адвокатом Панасюком Іваном Івановичем, яким з моменту укладення договору надавалась правнича допомога у справі №903/895/22, зокрема було підготовлено клопотання до суду про продовження строку для подачі відзиву і сам відзив з додатками.

У поданому суду відзиві відповідач наголошував на тому, що заявлені позовні вимоги є безпідставними і що він, їх не визнає. Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав, що ним попередньо (орієнтовно) понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн., проте вони не є остаточними і він очікує понести в зв`язку із розглядом справи судові витрати в сумі 18000 грн. Також, у відзиві позивач просив у випадку відмови у задоволенні позову покласти ці витрати на позивача.

Вказує, що представником відповідача у надісланій 23.01.2023 на електронну адресу суду заяві про розгляд справи без участі представника, зроблено заяву, про те, що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу будуть надані суду впродовж п`яти днів з моменту ухвалення рішення судом.

Вважає, що оскільки позивач подавши до суду заяву про залишення позову без розгляду, в той час коли відповідач у відзиві вказував на не обґрунтованість позовних вимог, не довів обставини, які мають значення для справи і на які він посилався, як на підставу своїх вимог, а тому має відшкодувати судові, витрати понесені відповідачем.

Крім раніше наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, просить долучити до матеріалів справи копію Договору про надання правової допомоги від 06.12.2022, копію Додатка №1 до Договору про надання правової допомоги від 06.12.2022, копію Акта прийому - передачі частини наданих послуг №1 від 26.12.2022 на суму 9000 грн., копію Реєстру бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 12.12.2022 на суму 9000 грн., копію Реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 29.12.2022.

Вказує, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 30.01.2023 повернуто заяву представника Самарійської сільської ради про розподіл судових витрат» по справі №903/895/22 заявнику без розгляду, то відповідачем усунуто недоліки викладені в ухвалі Господарського суду Волинської області від 30.01.2023.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд звертає увагу на те, що додаткове судове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000 №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.

Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

У відповідності до п.п.5-6 ст.130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд бере до уваги, що представник відповідача у відзиві на позов вказав, що попередньо (орієнтовно) понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн, проте вони є не остаточні. Відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи судові витрати в сумі 18000,00 грн. В заяві від 23.01.2023 зазначив про подання доказів, які підтверджують судові витрати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (а.с.90-94, 245).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Згідно із ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Як зазначено вище, ухвалу господарського суду про залишення позову без розгляду відповідач отримав 24.01.2023 на електронну пошту Самарівської сільської ради, а тому в силу викладеного, останнім днем для подання відповідних доказів є 30.01.2023 (з врахуванням того, що 5день припадає на вихідний день - неділю).

26.01.2023 представник відповідача (в межах строку) надіслав до суду заяву про розподіл судових витрат, однак остання повернута заявнику без розгляду 30.01.2023, та отримана відповідачем 02.02.2023.

12.02.2023 представник відповідача надіслав вдруге заяву про розподіл судових витрат, яка зареєстрована в суді 15.02.2023.

За приписами ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв`язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Тому, в силу викладеного, заява представника відповідача про розподіл судових витрат подана до суду з пропуском строку, оскільки скерована заявником до суду після встановленого ГПК України строку.

За змістом статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина перша); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга).

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому приписи чинного ГПК України не пов`язують право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку; в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Зазначене в силу приписів ст. ст. 118, 129 ГПК України є підставою для залишення заяви представника відповідача про розподіл судових витрат без розгляду.

При цьому, заявник не просив поновити/продовжити відповідний процесуальний строк.

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи встановлені вище обставини та наведені норми законодавства України, заяву представника відповідача про розподіл судових витрат слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 118, 119, 126, 129, 234-235, 244 ГПК України, господарський суд,-

У Х В А Л И В:

заяву представника Самарівської сільської ради про розподіл судових витрат по справі №903/895/22 за позовом Фермерського господарства КОРСОЙЛ - АГРО до Самарівської сільської ради про визнання недійсним результатів проведення земельних торгів та укладення за їх результатами договорів оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації, залишити без розгляду.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України. Ухвала суду підписана 15.02.2023.

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя І. О. Гарбар