Ухвала

від 15.02.2023 по справі 910/2163/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

15.02.2023Справа № 910/2163/23Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М. розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор плюс»

до 1. ЛАЛ Фаундейшн (LAL Foundation)

2. Акціонерного товариства «Райффайзен банк»

про звернення стягнення на заставне майно.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор плюс» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом ЛАЛ Фаундейшн (LAL Foundation) та Акціонерного товариства «Райффайзен банк» в якому просив:

- звернути стягнення на заставне майно, що є предметом застави за договором застави акцій від 21.09.2007, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міленіною К.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 345, шляхом передачі заставного майна - 25% акцій Приватного акціонерного товариства «Мульті Весте Україна 1» (код ЄДРПОУ 35058997, код ISIN UA4000017487, форма випуску - бездокументарна, номінальна вартість однієї акції - 1 гривня, загальною кількістю: 131 250 штук, загальною номінальною вартістю акцій: 131 250,00 гривень) у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор плюс» (Код ЄДРПОУ 37881514) в рахунок часткового погашення заборгованості на суму 131 250,00 грн. за угодою про надання позики від 09.05.2007, шляхом списання 131 250 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, код ISIN НОМЕР_1 , емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Мульті Весте Україна 1» (код ЄДРПОУ 35058997), загальною номінальною вартістю: 131 250,00 гривень, з депозитарного рахунку у цінних паперах НОМЕР_2 компанії ЛАЛ Фаундейшн (LAL Foundation), відкритого у депозитарній установі АТ «Райффайзен Банк», та переказу на рахунок у цінних паперах НОМЕР_3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор плюс», відкритий у депозитарній установі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сократ».

- зобов`язати депозитарну установу - Акціонерне товариство «Райффайзен банк» виконати безумовну операцію списання 131 250 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, код ISIN НОМЕР_1 , емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Мульті Весте Україна 1» (код ЄДРПОУ 35058997), загальною номінальною вартістю: 131 250,00 гривень, з депозитарного рахунку у цінних паперах № НОМЕР_2 компанії ЛАЛ Фаундейшн (LAL Foundation), відкритого у депозитарній установі АТ «Райффайзен Банк» та переказу на рахунок у цінних паперах НОМЕР_3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор плюс», відкритого у депозитарній установі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сократ».

Розглянувши матеріали позовної заяви, Господарський суд міста Києва відмовляє у відкритті провадження у справі, зважаючи на наступне.

Пунктом 1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.

Відповідно до ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; 4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; 5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; 6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; 8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; 9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; 10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; 11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; 12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 23 ГПК України у випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави.

Крім того, згідно із п. 4, п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Дослідивши документи додані до позовної заяви, судом встановлено наступне

В угоді про надання позики від 09.05.2007 у пункті 9, де зазначено регулююче законодавство та вирішення суперечок визначено, що ця угода та будь-які питання, які її стосуються, регулюються відповідно до законодавства Нідерландів. Сторони намагатимуться вирішити будь-які суперечки, які можуть виникнути за цією угодою, шляхом переговорів. Якщо сторони не зможу вирішити суперечки шляхом переговорів, такі суперечки вирішуються в компетентному суді Гааги у відповідності до процедур встановлених діючим голландським законодавством.

Додатковою угодою №3 до угоди про надання позики від 09.05.2007 (В0074776), що було укладено 26.11.2008, сторонами у пункті 2.6.2 погоджено- викласти пункт 9.3 таким чином, що у разі неможливості досягти дружнього врегулювання спору протягом одного місяця після його виникнення, всі спори, що виникають із або пов`язані із цією Угодою будуть остаточно вирішуватися згідно із Правилами Арбітражного Провадження Міжнародної Торгової Палати одним арбітром, призначеним відповідно до зазначених Правил. Матеріальним та процесуальним правом, що буде застосовуватися для цілей Арбітражу, буде право Іспанії. Місцем Арбітражу є місто Мадрид. Мовою арбітражу є англійська мова.

У договорі застави акцій від 21.09.2008, за яким позивач просить звернути стягнення на заставне майно у розділі 7.7, де визначено порядок вирішення спорів,у пункті «а» зазначено, що будь-які та всі спори, суперечності або претензії, які виникають з цього Договору або у зв`язку з ним, мають бути передані на розгляд та остаточне вирішення арбітражу відповідно до: Правил Примирення та Арбітражу Міжнародної Торговельної Палати в складі трьох арбітрів, призначених згідно з цими Правилами. Місцем арбітражу є м. Цюріх (Швейцарія). Мовою арбітражного провадження є англійська.

Враховуючи, вищезазначене, до вирішення цього спору, слід застосовувати Правила Примирення та Арбітражу Міжнародної Торговельної Палати в складі трьох арбітрів, призначених згідно з цими Правилами, а місцем арбітражу є місто Цюріх (Швейцарія) із застосуванням англійської мови.

Судом враховано наявність пункту 7.7.2, договору, у якому зазначено, що незважаючи на розділ 7.7.1 вище, цей договір та інші передбачені ним договори можуть (вибір заставодержателя) бути, на розсуд заставоводержателя, бути виконані ним у примусовому порядку у будь-яких судах відповідної юрисдикції. Жодне положення цього договору не позбавляє заставодержателя права розпочати провадження проти заставодавця будь-яким шляхом, дозволеним законодавством будь-якої відповідної юрисдикції.

Проте, у договорі застави акцій від 21.09.2008 відсутній пункт « 7.7.1», таким чином до вирішення даного спору застосовується розділ 7.7 пункт «а».

Крім того, пункт 7.7.2 договору, по суті, визначає предметну та суб`єктну юрисдикцію, а також територіальну юрисдикцію (підсудність).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Оскільки місцезнаходженням зобов`язаної особи за договором (відповідача 1) є Ліхтенштейн, дана справа не підвідомча Господарському суду міста Києва.

Відповідно до ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.

Згідно ст. 4-1 Закону України "Про міжнародне приватне право" учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв`язку з такими правовими відносинами. Угода про вибір суду укладається у письмовій формі незалежно від місця її укладення. Угода про вибір суду, якою обрано суд України, укладається у письмовій формі відповідно до закону України. Угода про вибір суду не може передбачати зміну виключної підсудності справи з іноземним елементом судам України. Недійсність правочину, складовою частиною якого є угода про вибір суду, не тягне за собою недійсність угоди про вибір суду.

За таких обставин, з урахуванням приписів Закону України "Про міжнародне приватне право" та Господарського процесуального кодексу України, дана справа не підвідомча Господарському суду міста Києва.

Крім того, позивач не надав суду доказів того, що він звертався до суду згідно визначеної ним та відповідачем договірної підсудності та йому було відмовлено у розгляді справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

Керуючись ст. 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор плюс» до ЛАЛ Фаундейшн (LAL Foundation) та Акціонерного товариства «Райффайзен банк» про звернення стягнення на заставне майно.

2. Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду судом визначеним у порядку пункту «а» розділу 7.7 договору застави акцій від 21.09.2008.

3. Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя О.М.Спичак