Ухвала

від 15.02.2023 по справі 910/2212/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

15.02.2023Справа № 910/2212/23

За заявою Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» (08420, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЛИНА М`ЯСА» (Україна, 02132, місто Київ, ПРОСПЕКТ МИКОЛИ БАЖАНА, будинок 8-Б, офіс 6) заборгованості у розмірі 50 072, 74 грн

Суддя Бондаренко - Легких Г. П.

Без виклику представників.

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» звернулось до Господарського суду міста Києва із з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛИНА М`ЯСА" заборгованості за Договором №01-0172/2019 поставки свиней у живій вазі від 17.04.2019 у розмірі 50 072, 74 грн.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу з підстав передбачених п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, з огляду на наступне.

Згідно пунктів 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу та із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 12 ГПК України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, повинен в тому числі подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.

Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Заявник стверджує, що у боржника наявна заборгованість за Договором №01-0172/2019 поставки свиней у живій вазі від 17.04.2019 у розмірі 50 072, 74 грн, що підтверджується підписаним Актом звірки №Н0000000071 станом на 31.01.2021 про наявну заборгованість у розмірі 580 072, 74 грн, а також частковою оплатою виниклої заборгованості у розмірі 530 000, 00 грн, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.03.2021 по 03.02.2022.

Однак, умовами п. 3.1. Договору №01-0172/2019 поставки свиней у живій вазі від 17.04.2019 передбачено, що покупець здійснює оплату не пізніше ніж за 2 (два) банківські дні до погодженої дати передачі товару.

Таким чином, з метою доведення безспірності вимог та виникнення або порушення права грошової вимоги, заявник мав подати суду видаткові накладні (або інші первинні документи) за якими здійснювалась поставка на відповідну суму, та за якими товар не був оплачений боржником.

Однак, будь-які первинні документи, що підтверджували б поставку товару боржнику на заявлену суму не надано, а відтак виникнення у відповідності до п. 3.1. Договору у заявника права вимоги останнім не доведено.

При цьому, наданий Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.2021 не є зведеним бухгалтерським регістром і первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні", не може використовуватись як письмова форма визнання боргу та не є належним і допустимим доказом, що підтверджує заборгованість, у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.07.2019 р. у справі № 912/2391/16), а дані, відображені в Акті звірки, повинні бути підтверджені первинними документами згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відтак, наявний у матеріалах справи Акт звірки, за відсутності первинних документів, що підтверджують факт господарської операції (видаткових накладних тощо) не є належним та допустимим доказом виникнення права грошової вимоги та доведення заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 50 072, 74 грн.

Додатково суд зазначає, що заявник надав суду претензію від 28.10.2022 №01-1556/06-03, що надсилалась боржникові, з тексту якої вбачається, що у позивача наявна видаткова накладна №16966 від 28.08.2020 та ТТН №Р16966 від 28.08.2020 на суму 344 928, 00 грн з ПДВ. В претензії заявник зазначив, що станом на 28.10.2022 існує заборгованість у розмірі 50 072, 74 грн, що підтверджується Актом звірки №Н0000000737 взаємних розрахунків за період з 01.01.2022-25.10.2022. Однак, вказану видаткову накладну, ТТН та Акт звірки станом на 25.10.2022 заявник в матеріали справи не надав.

За таких обставин, відсутність підписаних первинних документів, що підтверджували б факт поставки боржнику товару на заявлену суму може свідчити про заперечення, невизнання чи оспорення боржником свого обов`язку перед заявником або заперечення щодо обсягу поставленого товару, що доводиться на загальних підставах в позовному порядку.

Отже, викладені в заяві про видачу судового наказу обставини свідчать про наявність спору про право, що виключає можливість розгляду заявлених вимог в порядку наказного провадження, а заявником не надано суду належних документів, які б підтверджували факт існування безспірної заборгованості боржника у розмірі, що заявлений до стягнення.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що заявником порушено п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, зокрема не подано до суду документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, що згідно з п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України є підставами для відмови заявнику у видачі судового наказу

У відповідності до ч. 2 ст. 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно з приписів ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 150, 152, 153, 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Спільному українсько-великобританському товариству з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЛИНА М`ЯСА» заборгованості у розмірі 50 072, 74 грн.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законодавством України порядку.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких