Ухвала

від 15.02.2023 по справі 925/195/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15 лютого 2023 року м. Черкаси Справа № 925/195/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ІНЖИНІРИНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД - Україна" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ІНЖИНІРИНГ" (ідентифікаційний код 37143717, адреса місцезнаходження: 02140, м. Київ, вул. Чавдар Єлизавети, 11-А) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД - Україна" (ідентифікаційний код 43556155, адреса місцезнаходження: 18028, Черкаська область, м. Черкаси, вул. 14-го Грудня, 8).

Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення 6196845,48 грн заборгованості за договором оренди нерухомого майна.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України врегульовано виключну територіальну підсудність справ та наведено перелік категорій справи, які підлягають розгляду за правилами виключної підсудності.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 Господарського процесуального кодексу України .

Частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За визначенням, що міститься у Академічному тлумачному словнику української мови (Словник української мови: в 11 томах. - Том 7, 1976. с. 573), словосполучення "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

За правилами Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 № 911/2390/18 дійшла висновку, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Зі змісту укладеного сторонами договору оренди нежитлових приміщень від 25.11.2020 суд установив, що об`єктом оренди є нежитлове приміщення, яке розташоване у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Чавдар Єлизавети, 11-А.

Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення 6196845,48 грн заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень від 25.11.2020.

До спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Така правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18.

Отже, правила виключної підсудності поширюються на спір щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування нерухомим майном.

З наведеного суд дійшов висновку, що спір у цій справі підсудний господарському суду за місцем знаходження нерухомого майна (об`єкта оренди) за правилами виключної територіальної підсудності на підставі частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом з-поміж іншого передбачає дотримання правил юрисдикції (підвідомчості) та підсудності спору.

Відповідно до частини 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частин 1, 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі норм пункту 1 частин 1 та 3 статті 31, частини 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суд передає матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ІНЖИНІРИНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТД - Україна" про стягнення коштів для розгляду за виключною територіальною юрисдикцією (підсудністю) спору до Господарського суду міста Києва - за місцезнаходженням нерухомого майна (об`єкта оренди).

Керуючись ст.ст. 27, 30, 31, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ІНЖИНІРИНГ" разом з доданими до неї документами передати за виключною територіальною юрисдикцією (підсудністю) спору до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, в порядку передбаченому частиною другою статті 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання суддею, відповідно до вимог статей 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Гладун