Рішення

від 15.02.2023 по справі 927/92/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

15 лютого 2023 року м. Чернігівсправа №927/92/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг

код ЄДРПОУ 30262667

пр-т Соборності, 15, м. Київ, 02160

відповідач: Фермерське господарство РОДИННИЙ ЛАД

код ЄДРПОУ 43593951

вул. Соборності, 14, смт Козелець, Чернігівська область, 17000

про стягнення 284380,24 грн

Учасники справи не викликались.

Товариством з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг подано позов до Фермерського господарства РОДИННИЙ ЛАД про стягнення 284380,24 грн, з яких: 237190,50 грн основної заборгованості, 10749,00 грн пені, 133,95 грн 40% річних, 546,51 грн 96% річних, 181,71 грн інфляційних втрат та 35578,57 грн штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 28 квітня 2022 року №АП-19-2012.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.

Про отримання позивачем ухвали господарського суду від 09 січня 2023 року свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи.

17 січня 2023 року на адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв`язку повернуто поштове відправлення, а саме ухвалу суду від 09 січня 2023 року, надіслану судом відповідачу, за адресою його місця реєстрації: вул. Соборності, 14, смт Козелець, Чернігівська область, 17000, із зазначенням причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судом було вчинено дії щодо перевірки статусу та місця реєстрації відповідача, у зв`язку з чим отримано Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача. Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за критерієм пошуку код ЄДРПОУ 43593951, у реєстрі значиться Фермерське господарство РОДИННИЙ ЛАД, місцезнаходження: вул. Соборності, 14, смт Козелець, Чернігівська область, 17000.

З`ясовуючи належність повідомлення сторін про розгляд справи та можливість вирішення даного господарського спору, суд виходить з такого.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Заяв про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи від відповідача не надходило.

Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі, враховуючи повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про відкриття провадження у справі №927/92/23.

Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приписами ст.248 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, враховуючи вчинені судом дії по направленню судової кореспонденції за адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, але відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзиву на позов у встановлений судом строк відповідач не надав та не заперечив стосовно позовних вимог, поважність причин неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив, заяв та клопотань від відповідача не надходило, у зв`язку з чим рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (Постачальник) та Фермерським господарством «РОДИННИЙ ЛАД» (Покупець) було укладено договір поставки №АП-19-2012 від 28 квітня 2022 року.

Відповідно до п. 2.1. договору, після підписання цього Договору, сторонами оформляються і підписуються Специфікації на поставку Товару в яких відображається асортимент, кількість, ціна Товару, умови і терміни поставки Товару. Постачання Товару Покупцю здійснюється партіями на умовах погоджених Сторонами відповідно до укладених Сторонами Специфікації.

Сторони домовилися про те, що «партією Товару» буде вважатись поставлена Постачальником і прийнята Покупцем кількість товару згідно однієї накладної (видаткової та/або товарно-транспортної), якщо інше не погоджено сторонами в Специфікації до цього Договору (п.2.2. договору).

28.04.2022 між позивачем та відповідачем було укладено специфікацію №АП-19- 2012Сп1 від 28.04.2022 до Договору.

Відповідно до п.1 Специфікації №АП-19-2012Сп1 від 28.04.2022 позивач зобов`язався поставити товар відповідачу у строк до 29.04.2022 на загальну суму 256790,40 грн.

Згідно п. 4 Специфікації №АП-19-2012Сп1 від 28.04.2022 відповідач зобов`язався оплатити поставлений товар:

-не пізніше 28 квітня 2022 року - 51358,08 грн;

-не пізніше 24 листопада 2022 року - 205432,32 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що позивач свої зобов`язання за Специфікацією №АП-19-2012Сп1 від 28.04.2022 перед відповідачем виконав у повному обсязі, тоді як прострочена оплата відповідача за Специфікацією №АП-19-2012Сп1 від 28.04.2022 по сумі 51358,08 грн становить 1358,08 грн, а прострочена оплата по сумі 205432,32 грн становить 205432,32 грн.

З наведеного вбачається, що відповідач у порушення умов Договору допустив прострочення оплати поставленого товару відповідно до графіку оплати, встановленого у Специфікації №АП-19-2012Сп1 від 28.04.2022 до Договору, та станом на момент звернення до суду не здійснив повний розрахунок, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість, що складає - 206790,40 грн (двісті шість тисяч сімсот дев`яносто грн 40 коп).

Крім того, між Позивачем та Відповідачем було укладено специфікацію №АП-19- 2012Сп2 від 28.04.2022 до Договору.

Відповідно до п.1 Специфікації №АП-19-2012Сп2 від 28.04.2022 позивач зобов`язався поставити товар відповідачу у строк до 29.04.2022 на загальну суму 80400,10 грн.

Згідно п. 4 Специфікації №АП-19-2012Сп2 від 28.04.2022 відповідач зобов`язався оплатити поставлений товар:

-не пізніше 28 квітня 2022 року -16080,02 грн;

-не пізніше 24 листопада 2022 року - 64320,08 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що він свої зобов`язання за Специфікацією №АП-19-2012Сп2 від 28.04.2022 перед відповідачем виконав у повному обсязі, тоді як прострочена оплата відповідача за Специфікацією №АП-19-2012Сп2 від 28.04.2022 по сумі 16080,02 грн відсутня, а прострочена оплата по сумі 64320,08 грн становить 30400,10 грн.

З наведеного вбачається, що відповідач у порушення умов Договору допустив прострочення оплати поставленого товару відповідно до графіку оплати, встановленого у Специфікації №АП-19-2012Сп2 від 28.04.2022 до Договору та станом на момент звернення до суду не здійснив повний розрахунок, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у розмірі 30400,10 грн (тридцять тисяч чотириста грн 10 коп).

Тобто, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем до договором поставки №АП-19-2012 від 28 квітня 2022 року, Специфікацією №АП-19-2012Сп1 від 28.04.2022 та Специфікацією №АП-19-2012Сп2 від 28.04.2022 становить 237190,50 грн.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено відповідачу претензію №112 від 29.11.2022 про сплату боргу. Докази направлення претензії наявні у матеріалах справи /а.с. 21/.

Відповідачем доказів оплати заборгованості у сумі 237190,50 грн не надано.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Спір між сторонами даної справи виник у зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого за договором поставки №АП-19-2012 від 28 квітня 2022 року товару.

Договір поставки №АП-19-2012 від 28 квітня 2022 року, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладення сторонами у справі договору поставки №АП-19-2012 від 28 квітня 2022 року. Факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару на підставі Специфікацій: №АП-19-2012Сп1 від 28.04.2022, №АП-19-2012Сп2 від 28.04.2022 відповідачем не спростовано. Сума заборгованості склала 237190,50 грн.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано. Факт отримання товару за договором відповідач не заперечив. Товар повернутий позивачеві не був.

З урахуванням викладеного вище, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 237190,50 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем на підставі п. 8.5. договору №АП-19-2012 від 28 квітня 2022 року заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 10337,86 грн за період з 29.04.2022 по 26.12.2022.

Так, відповідно до п. 8.5. договору №АП-19-2012 від 28 квітня 2022 року покупець відповідає за несвоєчасну оплату Товару й оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє у період нарахування пені.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунку заявленої до стягнення суми пені не надав.

Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У силу ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Позивачем нараховано пеню у сумі 10337,86 грн за період з 29.04.2022 по 26.12.2022. Судом здійснено перевірку розрахунку пені та встановлено, що пеня є обґрунтованою та вірно розрахованою.

Крім того, позивачем на підставі п. 8.6. договору №АП-19-2012 від 28 квітня 2022 року заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 35578,57 грн - 15% від ціни Специфікації, по якій відбулось порушення строків сплати.

Відповідно до п. 8.6. договору №АП-19-2012 від 28 квітня 2022 року у випадку прострочення виконання зобов`язань, передбачених розділом 3 даного Договору та відповідними Специфікаціями до Договору, більше, ніж 10 (десяти) днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним Договором штраф у розмірі п`ятнадцяти відсотків від ціни відповідної Специфікації, по якій відбулось порушення строків сплати.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунку заявленої до стягнення суми штрафу не надав.

Згідно частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суд зазначає, що одночасне застосування позивачем до відповідача пені та штрафу узгоджується з положеннями діючого законодавства, оскільки відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 5.44 постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 18.05.2021 у справі №913/686/19.

Позивачем нараховано штраф у розмірі 35578,57 грн. Судом здійснено перевірку розрахунку штрафу та встановлено, що розмір штрафу є обґрунтованим та вірно розрахованим.

Крім того, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та п.8.7. договору №АП-19-2012 від 28 квітня 2022 року заявлено до стягнення з відповідача 40% річних у розмірі 133,95 грн за період з 28.04.2022 по 26.07.2022 та 96% річних у розмірі 546,51 грн за період з 27.07.2022 по 26.12.2022.

Відповідно до п. 8.7. договору №АП-19-2012 від 28 квітня 2022 року сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості Товару протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем та дев`яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни Товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених у відповідній Специфікації, вважається, що Постачальником пред`явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних. При затримці платежу Постачальник має право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних нарахувань з моменту прострочення до фактичної оплати, а Покупець зобов`язаний оплатити його в строк не більше 3 (трьох) банківських днів.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунку заявленої до стягнення суми річних не надав.

Судом здійснено перевірку розрахунку річних та встановлено, що нарахована сума річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути інфляційні нарахування у сумі 181,71 грн за період з травня по листопад 2022 року, який є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду даної позовної заяви позивачем було сплачено 4337,18 грн судового збору, тоді як за подання позову про стягнення 284380,24 грн мало бути сплачено 4265,70 грн (1,5% від ціни позову), які покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-239, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фермерського господарства РОДИННИЙ ЛАД (код ЄДРПОУ 43593951, вул. Соборності, 14, смт Козелець, Чернігівська область, 17000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хімагромаркетинг (код ЄДРПОУ 30262667; пр-т Соборності, 15, м. Київ, 02160) 237190,50 грн боргу, 10749,00 грн пені, 133,95 грн 40% річних, 546,51 грн 96% річних, 181,71 грн інфляційних втрат, 35578,57 грн штрафу та 4265,70 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 15 лютого 2023 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/