Рішення

від 15.02.2023 по справі 927/1163/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

15 лютого 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1163/22 Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянуто справу

за позовом: Державної служби України з безпеки на транспорті,

проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135; e-mail: contact@dsbt.gov.ua;

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства Червоний маяк,

вул. Генерала Білого, 58, с. Сядрине, Корюківський район, Чернігівська область, 15323;

предмет спору: про стягнення 17494,54грн

без виклику (повідомлення) сторін

23.12.2022, надійшов позов Державної служби України з безпеки на транспорті до Приватного сільськогосподарського підприємства Червоний маяк (надалі ПСП Червоний маяк) про стягнення на користь держави плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в сумі 17494,54грн, на підставі акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №024376 від 08.06.2020.

Ухвалою суду від 28.12.2022 дану позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження в справі №927/1163/22; ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; сторонам установлено процесуальні строки для подачі до суду письмових заяв по суті спору, зокрема відповідачу 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження в справі, для подання до суду відзиву на позовну заяву, в порядку статей 165, 178, 251 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), з доказами його направлення позивачу.

Ухвала про відкриття провадження в справі №927/1163/22 отримана відповідачем за адресою його державної реєстрації, 03.01.2023, про що свідчить витяг з офіційного сайту АТ «Укрпошта» (номер поштового відправлення: 1400055331547).

Відповідач в установлений судом строк не скористався правом на подання мотивованого відзиву на позов, проти заявлених вимог не заперечив.

За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, про що відповідач попереджений судом при відкритті провадження в справі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13 та 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України, суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлено клопотань щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснено при відкритті провадження в справі в ухвалі від 28.12.2022.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до абзацу 4 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті.

За п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (затверджене постановою КМУ від 11.02.2015 №103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктами 15 та 27 п.5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; стягнення, в тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №917/210/19.

08.06.2020, на підставі направлення на рейдову перевірку від 05.06.2020 №000191, посадовими особами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, старшими державними інспекторами Прасоловим П.В. та Івасенко І.С., на автодорозі Р-03 під`їзд до М-03 км 4+100, за допомогою габаритно вагового комплексу, атестованих вагів автомобільних тензометричних, тип «Лахта-У» СВ-80000А/18, заводський номер 1217, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого ЗВТ №П40М10105220 (чинне до 20.02.2021), проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки МАЗ 544008, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки Krone SDP 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 належать відповідачу - ПСП «Червоний маяк».

За товарно-транспортною накладною №18я від 08.06.2020 пункт навантаження: с. Тельне, Чернігівська область; пункт розвантаження: вул. Паромна, 20а, с. Малодолинське, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001; автомобільний перевізник: ПСП «Червоний маяк».

Перевіркою встановлено, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням транспортним засобом нормативних вагових параметрів, зафіксовано порушення вимог абз. 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: здійснення перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм (понад 10%, але не більше 20%). Навантаження на осі становило 6,54т 12,72т 20,82т (6,88т+7,22т+6,72), при нормі 11т 11т 22т, тобто перевищення на одиничну вісь складає 1,72т (15,64% від нормативу); фактична маса 40,08т, що підтверджується копією талону зважування від 08.06.2020 №6605. Перевезення здійснювалось без оформлення дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами України. Маршрут руху транспортного засобу: с. Тельне (Чернігівська область) - с. Малодолинське (м. Чорноморськ, Одеська область) (протяжність 720км).

Результати перевірки оформлено:

- актом №235483 від 08.06.2020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;

- актом №024376 від 08.06.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

До акту №024376 від 08.06.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, посадовою особою Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, старшим державним інспектором Прасоловим П.В., який проводив габаритно-ваговий контроль, складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно з ТТН від 08.06.2020 №18я, яким визначена сума до сплати в розмірі 583,20євро (0,27євро х 720 х 3 коефіцієнт).

Розрахунок виконано відповідно до затвердженої формули, з урахуванням норм п.31-1 постанови КМУ від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (надалі - Порядок №879) та затверджених цим Порядком ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (діючих на момент нарахування плати за проїзд ТЗ).

08.06.2020, посадовою особою Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, старшим державним інспектором Прасоловим П.В., який проводив габаритно-ваговий контроль, також складено довідку №043295 про результати здійснення габаритно-вагового контролю автомобіля марки МАЗ 544008, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки Krone SDP 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якій зокрема визначено тип транспортного засобу та зазначено результати вагового та габаритного контролю.

Водій відповідача ОСОБА_1 під підпис отримав копії акту №235483 від 08.06.2020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та акту №024376 від 08.06.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

У перелічених актах зазначено, що водій відповідача з зафіксованим порушенням не згоден, від підпису та надання пояснень відмовився.

В адміністративному порядку, за фактом зафіксованого порушення, відповідачем сплачено штраф у розмірі 17000грн, про що свідчать засвідчені копії постанови Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №197798 від 14.07.2020 та постанови старшого державного виконавця Корюківського районного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про закінчення виконавчого провадження від 17.04.2021.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що відповідач, як перевізник, у добровільному порядку не здійснив плату за проїзд автомобільними дорогами України транспортним засобом, вагові параметри якого перевищують нормативні, в розмірі 583,20євро (еквівалентно 17494,54грн, за офіційним курсом НБУ станом на 08.06.2020), що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 №2344-III (надалі - Закон № 2344-III), відповідно до частини 12 статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

За частинами 1 та 4 статті 48 Закону №2344-III (у редакції чинній на момент складання акту №024376) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та в сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги від 08.09.2005 №2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За частиною 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 №3353-XII, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою КМУ від 27.06.2007 №879 (надалі Порядок №879).

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п.3 Порядку №879).

За пп.3 п.2. Порядку №879 (у редакції діючій на момент фіксування порушення), великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені в п.22.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

За п.3. Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (затверджені постановою КМУ від 18.01.2001 №30) транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п.22.5. Правил дорожнього руху, за яким (у редакції чинній на момент складання акту №024376): за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення 3,75м), за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35м), за довжиною - 22м (для маршрутних транспортних засобів - 25м), фактичну масу понад 40т (для контейнеровозів - понад 44т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5т), здвоєні осі - 16т, строєні - 22т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18т, строєні - 24т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11т, здвоєні осі - понад 16т, строєні осі - понад 22т або фактичною масою понад 40т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11т, здвоєні осі - понад 18т, строєні осі - понад 24т або фактичною масою понад 44т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

За п.21 Порядку №879 (у редакції діючої на час фіксування порушення, 08.06.2020) у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2% подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється в подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Також п.26 та п.27 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до п.28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено п.30 Порядку №879, за яким плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В -відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5м.

При визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу (п. 31 Порядку №879).

Відповідно до п.31-1 Порядку №879 (у редакції діючій на час фіксування порушення, 08.06.2020), якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, в разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10% - у подвійному розмірі; на 10 - 40% - у потрійному розмірі; більше як на 40% - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджені постановою КМУ від 27.06.2007 №879.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що в разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру, плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363) перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

З матеріалів справи вбачається, що перевезення вантажу здійснювалось транспортним засобом МАЗ 544008, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки Krone SDP 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , які за свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 належать відповідачу - ПСП «Червоний маяк». Згідно з товарно-транспортною накладною №18я від 08.06.2020 автомобільний перевізник - ПСП «Червоний маяк».

Матеріали даної справи містять передбачені Порядком №879 документи, зокрема акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №024376 від 08.06.2020, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №043295 від 08.06.2020, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до вказаного акту, що складені за підписом посадової особи Державної служби України з безпеки на транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, старшим державним інспектором Прасоловим П.В., уповноваженого на проведення рейдової перевірки в період з 06.06.2020 по 12.06.2020 на підставі направлення №000191 від 05.06.2020, засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Перелічені документи складено під час габаритно-вагового контролю, за допомогою атестованого габаритно вагового комплексу, вагів автомобільних тензометричних, тип «Лахта-У» СВ-80000А/18, заводський номер 1217, за фактом порушення відповідачем вагових параметрів (перевищення на 15,64% навантаження на одиничну вісь) нормам і правилам перевезення вантажу.

Суд зазначає, що розмір плати за проїзд визначено відповідно до Порядку №879 та чинних ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених відповідною постановою КМУ (діючих на момент виявлення порушення).

За п.27 Порядку №879 плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку.

Враховуючи, що відповідачем не здійснено оплату нарахованої суми відшкодування, позивачем здійснено її розрахунок в гривнях за офіційним курсом іноземної валюти на момент вчинення правопорушення.

За частиною 3 статті 5 Господарського кодексу України (надалі ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах установленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства. Відносини в сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (стаття 7 ГК України).

Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини 1 та 2 статті 216 ГК України).

За частиною 2 статті 217 ГК України в сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 статті 224 ГК України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частини 3 статті 225 ГК України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а в разі якщо вимогу не задоволено в добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Пунктами 37 та 41 Порядку №879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває в його власності, а також не надано доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної плати за проїзд.

Відповідач проти задоволення позову в установленому порядку не заперечив.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що при проведенні габаритно-вагового контролю, складанні відповідної довідки та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових та габаритних параметрів №024376, розрахунку плати за проїзд посадова особа Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, старший державний інспектор Прасолов П.В. діяв на підставі та в спосіб, що встановлені чинним законодавством.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної служби України з безпеки на транспорті до ПСП «Червоний маяк» про стягнення 17494,54грн плати за проїзд є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

За статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Таким чином, з огляду на те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача позивачу мають бути відшкодовані судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481грн.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, частиною 2 статті 178, статтями 233, 236, 238, 241, 247 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135; код ЄДРПОУ 39816845) до Приватного сільськогосподарського підприємства «Червоний маяк» (вул. Генерала Білого, 58, с. Сядрине, Корюківський район, Чернігівська область, 15323; код ЄДРПОУ 30904409) про стягнення 17494,54грн задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Червоний маяк» (вул. Генерала Білого, 58, с. Сядрине, Корюківський район, Чернігівська область, 15323; код ЄДРПОУ 30904409) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) у дохід Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами в сумі 17494,54грн та 2481грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко