Ухвала

від 15.02.2023 по справі 925/889/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 лютого 2023 року

м. Київ

Справа № 925/889/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Сухового В. Г., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Починок Лідії Миколаївни

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 і рішення Господарського суду Черкаської області від 05.05.2022 у справі

за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

до: 1) Черкаської районної державної адміністрації, 2) фізичної особи-підприємця Починок Лідії Миколаївни,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Державного підприємства "Черкаське лісове господарство",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Руськополянської сільської ради,

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

26.01.2023 до Верховного Суду надійшла вдруге подана касаційна скарга фізичної особи-підприємця Починок Лідії Миколаївни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 (повний текст складено 29.11.2022) і рішення Господарського суду Черкаської області від 05.05.2022 у справі № 925/889/19, надіслана 19.01.2023 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку. Вказана касаційна скарга надіслана після повернення вперше поданої касаційної скарги на ці ж судові рішення ухвалою Верховного Суду від 27.12.2022 на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2023 для розгляду касаційної скарги фізичної особи-підприємця Починок Лідії Миколаївни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 і рішення Господарського суду Черкаської області від 05.05.2022 у справі № 925/889/19 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.

У зв`язку з перебуванням судді Дроботової Т. Б. на лікарняному, розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.02.2023 № 29.3-02/311 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи Господарського суду Черкаської області № 925/889/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2023 у справі № 925/889/19 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Суховий В. Г., Чумак Ю. Я.

Разом з касаційною скаргою фізична особа-підприємець Починок Лідія Миколаївна звернулася до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, яка обґрунтована тим, що під час пакування касаційної скарги для відправки засобами поштового зв`язку до суду та учасникам справи фізична особа-підприємець Починок Лідія Миколаївна помилково приєднала примірник касаційної скарги для суду без підпису адвоката Дрогомана О. О., у зв`язку з чим касаційну скаргу було повернуто ухвалою Верховного Суду від 27.12.2022. Таким чином скаржник просить врахувати фізичний стан фізичної особи-підприємця Починок Лідії Миколаївни (хвороба, хвилювання, обурення через ухвалені оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій) та визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження і поновити його.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів враховує те, що первісна касаційна скарга була подана в межах строку передбаченого частиною 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що ухвалу Верховного Суду від 27.12.2022 про повернення вперше поданої касаційної скарги фізична особа-підприємець Починок Лідія Миколаївна отримала 12.01.2023, а вдруге касаційну скаргу надіслано засобами поштового зв`язку на адресу суду касаційної інстанції 19.01.2023, що підтверджується відомостями з сайту Укрпошти за ідентифікатором поштового відправлення № 1800109206547.

Відповідно частини 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги зазначені в ухвалі Верховного Суду від 27.12.2022 в найкоротші строки, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, колегія суддів вирішила визнати наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку поважними та задовольнити заяву фізичної особи-підприємця Починок Лідії Миколаївни про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 і рішення Господарського суду Черкаської області від 05.05.2022 у справі № 925/889/19.

Перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Починок Лідії Миколаївни, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.

Оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це впливає на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.

У касаційній скарзі фізичної особи-підприємця Починок Лідії Миколаївни викладено обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень. Касаційна скарга також містить посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду.

Однак, обґрунтовуючи неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, посилаючись при цьому на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 369/1777/13-ц, скаржник у тексті касаційної скарги наводить лише обставини справи без посилання на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, згідно з абзацом 1 частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для касаційного оскарження судових рішень виключно у взаємозв`язку із наявністю випадків, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження чи доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Крім того, посилання скаржника на нез`ясування обставин справи та недослідження судами попередніх інстанцій доказів у справі не може вважатися достатньою підставою касаційного оскарження, оскільки у касаційній скарзі не наведено та не обґрунтовано підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, касаційна скарга фізичної особи-підприємця Починок Лідії Миколаївни оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Касаційну скаргу підписано адвокатом О. О. Дрогоманом як представником фізичної особи-підприємця Починок Лідії Миколаївни. Однак скаржником до касаційної скарги не додано документів, що посвідчують повноваження представника, хоча у переліку додатків до касаційної скарги зазначено про долучення ордера на надання правової допомоги. Однак при огляді касаційної скарги цього документа не виявлено, про що Верховним Судом складено акт від 25.01.2023 № 80.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури подав у липні 2019 року, її предметом були 2 вимоги немайнового характеру.

У листопаді 2021 року заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури під час нового розгляду справи № 925/889/19 звернувся до Господарського суду Черкаської області із заявою про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої доповнив позовні вимоги. Зазначена заява ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.11.2021 прийнята судом до провадження.

Таким чином, з урахуванням заяви заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури про збільшення розміру позовних вимог, предметом позову у справі № 925/889/19 є 4 вимоги немайнового характеру, 2 з яких заявлені у 2019 році та 2 - у 2021 році, про:

- визнання незаконним та скасування розпорядження Черкаської районної державної адміністрації "Про затвердження проекту землеустрою" від 25.07.2016 № 210;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Черкаською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Починок Лідією Миколаївною (кадастровий номер земельної ділянки 7124982500:03:001:0069, площею 0,0628 га, яка розташована в адміністративних межах Геронимівської сільської ради);

- скасування державної реєстрації права власності Черкаської районної державної адміністрації від 03.10.2016 № 16744703 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124982500:03:001:0069 площею 0,0628 га, що розташована в адміністративних межах Геронимівської сільської ради, за межами населеного пункту, з одночасним припиненням речового права на неї;

- скасування державної реєстрації права оренди фізичної особи-підприємця Починок Лідії Миколаївни від 03.10.2016 № 16744983 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124982500:03:001:0069 площею 0,0628 га, що розташована в адміністративних межах Геронимівської сільської ради, за межами населеного пункту, з одночасним припиненням речового права на неї.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 установлено у розмірі 1 921,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.05.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022, позовні вимоги задоволено.

Фізична особа-підприємець Починок Лідія Миколаївна у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 і рішення Господарського суду Черкаської області від 05.05.2022 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 16 764,00 грн, а саме (1 921,00 грн х 2 + 2 270,00 грн х 2 ) х 200 %, де 1 921,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру у 2019 році, 2 270,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру у 2021 році, 2 - кількість вимог немайнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак фізична особа-підприємець Починок Лідія Миколаївна додала до касаційної скарги в якості сплати судового збору квитанцію від 19.12.2022 № 11027329 на суму 8 382,00 грн. Тобто судовий збір сплачено не в повному розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги фізичній особі-підприємцю Починок Лідії Миколаївні необхідно:

- подати нову редакцію касаційної скарги, у якій навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);

- подати документ, що посвідчує повноваження адвоката Дрогомана О. О. на звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою на день такого звернення;

- подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, а саме у розмірі недоплаченої суми (8 382,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Також Верховний Суд зазначає, що документи про усунення недоліків слід направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 288, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити фізичній особі-підприємцю Починок Лідії Миколаївні строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 і рішення Господарського суду Черкаської області від 05.05.2022 у справі № 925/889/19.

2. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Починок Лідії Миколаївни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 і рішення Господарського суду Черкаської області від 05.05.2022 у справі № 925/889/19 залишити без руху до 10.03.2023, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді В. Г. Суховий

Ю. Я Чумак