Ухвала

від 08.02.2023 по справі 760/2240/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/2240/23

1-кс/760/1189/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2023 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні, в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022101110000263 від 22.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 110-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

30.01.2023 до Солом`янського районного суду надійшло вказане клопотання в якому прокурор просить: постановити ухвалу про накладення арешту на майно - розрахунковий рахунок НОМЕР_1 й кошти на ньому, що належить ТОВ «Мастильні рішення» (код ЄДР 42839422), відкритий в АТ«КБ ГЛОБУС», заборонивши дозавершення досудовогорозслідування тасудового розглядукористуватися тарозпоряджатися ним у будь-який спосіб, за винятком випадкових операцій по сплаті податків, зборів та обов`язкових платежів до державного бюджету України, виплати заробітної плати.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначає, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №22022101110000263 від 22.07.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 110-2 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що посадові особи ТОВ«Газпромнефть Лубрікантс Україна» (код ЄДР 36868073, зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 15) здійснюють в особливо великих розмірах фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також захоплення державної влади.

Встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ«Газпромнефть Лубрікантс Україна» являється російський суб`єкт підприємницької діяльності ТОВ«ГПН-Операційне Управління» (ІНН7813648954, адреса: 197198, РФ, м.Санкт-Петербург, Митнинська набережна, буд. 5 літер А), який володіє 100 % частки статутного капіталу (загальною сумою 6197500, 00 грн) та корпоративних прав ТОВ«Газпромнефть Лубрікантс Україна». Крім того, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ (ЕГРЮЛ) встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ГПН-Операційне Управління», являється ПАТ«Газпром Нафта», який в свою чергу, володіє 99,9% частки статутного капіталута безпосередньо афілійоване із ТОВ«Газпромнефть Лубрікантс Україна», в частині отримання доходу від здійснення підприємницької діяльності.

Як вказує прокурор у клопотанні, ПАТ «Газпром Нафта», за представництва ТОВ«Газпромнефть Лубрікантс Україна», активно здійснює підприємницьку діяльність на території України, в частині імпортних операцій, зберігання значної кількості паливно-мастильних матеріалів в складських приміщеннях та їх подальшої оптової реалізації суб`єктам підприємницької діяльності України з метою отримання доходу (економічної вигоди/прибутку).

Прокурор у клопотанні зазначає, що за період з 08.01.2021 по 09.02.2022 ТОВ «Газпром Лубрікантс Україна» імпортовано з РФ до України 2359 тонн паливно-мастильних матеріалів фактурна вартість (ціна) яких, згідно митних декларацій, складає близько 8280511,00 грн.

За вказаний вище період, ТОВ «Газпромнефть Лубрікантс Україна» здійснено реалізацію отриманих з РФ паливно-мастильних матеріалів суб`єктам підприємницької діяльності України та отримано дохід на загальну суму 104319572,00 грн в т.ч. ПДВ.

Крім сплати податків до державного бюджету РФ, за результатами здійснення підприємницької діяльності ТОВ «Газпромнефть Лубрікантс Україна» на території України, відповідно до відкритої інформації федерального казначейства РФ, ПАТ«Газпром Нафта» на постійній основі є учасником системи державних закупівель РФ, в частині постачання паливно-мастильних матеріалів міністертсву оборони та іншим органам державної влади РФ, що в подальшому може використовуватися під час окупаційних протиправних дій РФ на території України та становити загрозу національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України.

Як вказує прокурор у клопотанні, директор ТОВ«Газпромнефть Лубрікантс Україна» (код ЄДР 36868073) ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовує під час здійснення господарської діяльності розрахунковий рахунок ТОВ «Мастильні рішення» (код ЄДР 42839422) відкритий в АТ «КБ ГЛОБУС», а саме: НОМЕР_1 .

В ході досудового розслідування встановлено, що майно (грошові кошти), які знаходяться на вищевказаному рахунку ТОВ«Газпромнефть Лубрікантс Україна» (код ЄДР 36868073) були предметом вчинення кримінального правопорушення, а рух коштів з вказаного рахунку містить відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У зв`язку з викладеним, 11.10.2022 постановою слідчого вказаний розрахунковий рахунок з наявними на ньому грошовими коштами визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22022101110000263.

Беручи до уваги викладене, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, з метою запобігання можливості їх відчуження, прокурор просить клопотання задовольнити.

У судове засідання прокурор та слідчий не з`явилися, 08.02.2023 прокурором ОСОБА_3 було подано до суду заяву про розгляд даного клопотання за його відсутності, подане клопотання прокурор підтримав та просив його задовольнити.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом п.п. 1, 15 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Главою 10 розділу ІІ КПК України визначено заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування. Згідно зі ст. 131 цього Кодексу одним із таких заходів, що застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження, є арешт майна.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбаченихпунктами 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченогоОсобливою частиноюцього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченогочастиною першоюстатті 150,статтею 154, частинами другою і третьоюстатті 159-1, частиною першоюстатті 190,статтею 192, частиною першою статей204,209-1,210, частинами першою і другою статей212,212-1, частиною першою статей222,229,239-1,239-2, частиною другоюстатті 244, частиною першою статей248,249, частинами першою і другоюстатті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей363-1,364-1,365-2цього Кодексу.

Частиною 1 статті 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна, що є предметом розгляду, подано з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, матеріали справи містять постанову старшого слідчого слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_5 від 11.10.2022 (а.с. 20-21) про визнання предметів та документів речовими доказами, за змістом якої визначені та ідентифіковані в прохальній частині клопотання про арешт майна грошові кошти, що знаходяться на вказаних рахунках, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22022101110000263.

При цьому встановлено, що посадові особи ТОВ«Газпромнефть Лубрікантс Україна» (код ЄДР 36868073, зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 15) здійснюють в особливо великих розмірах фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також захоплення державної влади.

У вказаному кримінальному провадженні встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Газпромнефть Лубрікантс Україна» являється російський суб`єкт підприємницької діяльності ТОВ«ГПН-Операційне Управління» (ІНН7813648954, адреса: 197198, РФ, м.Санкт-Петербург, Митнинська набережна, буд. 5 літер А), який володіє 100 % частки статутного капіталу (загальною сумою 6197500, 00 грн) та корпоративних прав ТОВ«Газпромнефть Лубрікантс Україна». Крім того, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ (ЕГРЮЛ) встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ГПН-Операційне Управління», являється ПАТ«Газпром Нафта», який в свою чергу, володіє 99,9% частки статутного капіталута безпосередньо афілійоване із ТОВ«Газпромнефть Лубрікантс Україна», в частині отримання доходу від здійснення підприємницької діяльності.

Крім сплати податків до державного бюджету РФ, за результатами здійснення підприємницької діяльності ТОВ «Газпромнефть Лубрікантс Україна» на території України, відповідно до відкритої інформації федерального казначейства РФ, ПАТ«Газпром Нафта» на постійній основі є учасником системи державних закупівель рф, в частині постачання паливно-мастильних матеріалів міністертсву оборони та іншим органам державної влади РФ, що в подальшому може використовуватися під час окупаційних протиправних дій рф на території України та становити загрозу національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України.

Поряд з цим, встановлено, що директор ТОВ«Газпромнефть Лубрікантс Україна» (код ЄДР 36868073) ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовує під час здійснення господарської діяльності розрахунковий рахунок ТОВ «Мастильні рішення» (код ЄДР 42839422) відкритий в АТ «КБ ГЛОБУС», а саме: НОМЕР_1 .

Слідчий суддябере доуваги доводиоргану досудовогорозслідування проте,що зазначенігрошові коштиє знаряддямивчинення кримінальногоправопорушення,так якна данийчас використовуютьсяфактичним власникамиукраїнського підприємства ТОВ«Газпромнефть ЛубрікантсУкраїна» та ТОВ «Мастильні рішення» (код ЄДР 42839422), для підготовки, планування та ведення агресивної війни проти України, зокрема, шляхом проведення комплексу зовнішньополітичних і економічних дій, що спрямовані на захист національних (державних) комерційних інтересів російської федерації, а також мають на меті поширення її політичного та економічного впливу, при цьому сприяють збройній агресії російської федерації проти України, оскільки отримані від комерційної діяльності цієї корпорації прибутки, РФ використовує для фінансування своїх збройних сил, закупівлю запасних частин та деталей до військової техніки, фінансування діяльності на території України диверсійно-розвідувальних груп, терористичних організацій т.зв. «ДНР», «ЛНР», фінансування політичних партій, зокрема, у країнах Європи, які проводять антиукраїнську політику.

Виходячи із потреб досудового розслідування, а також враховуючи те, що зазначені грошові кошти на рахунках можуть бути відчужені особами, які безпосередньо приймають участь у підготовці, плануванні та веденні агресивної війни проти України, слідчий суддя вважає, що матеріалами справи наразі підтверджене необхідність у накладенні арешту на них.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку забезпечення збереження речових доказів, арешт з цією метою накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходятьсяна банківськихрахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частинами 1 та 2 статті 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Отже, при накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Як вбачається з матеріалів клопотання, в кримінальному провадженні зібрано достатньо доказів, що вказують на факт вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав, відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,будь-якеобмеження прававласності повинноздійснюватися,зокрема,на умовах,передбачених законом.При цьому,обмеження прававласності маєпереслідувати законнумету задопомогою засобів,які єпропорційними меті(РішенняЄСПЛ від05.01.2000у справі«Беєлер протиІталії»,заява №33202/96,параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість, а також наявність на ньому відомостей, що мають істотне значення для розслідування відповідних злочинів. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданим і не буде занадто обтяжливим для власників.

У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на відповідні грошові кошти на рахунках не є припиненням права власності на них або невідворотнім позбавленням такого права.

Хоча власники і обмежуються у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим.

При цьому, у ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту на даному етапі досудового розслідування у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження і переслідує легітимну мету.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що обмеження, яких зазнають власники майна, на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання у їх право власності.

На підставі зазначених правових норм та встановлених фактичних обставин слідчий суддя дійшов висновку, що матеріалами клопотання доведено необхідністьнакладення арешту на визначене майно, у зв`язку з наявністю ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України та необхідністю забезпечення збереження речових доказів.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 94, 98, 170-173, 309, 310, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 й кошти на ньому, що належить ТОВ «Мастильні рішення» (код ЄДР 42839422), який відкритий в АТ«КБ ГЛОБУС», заборонивши дозавершення досудовогорозслідування тасудового розглядукористуватися тарозпоряджатися ним у будь-який спосіб, за винятком випадкових операцій по сплаті податків, зборів та обов`язкових платежів до державного бюджету України, виплати заробітної плати.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1