Рішення

від 15.02.2023 по справі 737/20/23

КУЛИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 737/20/23

Проваждення № 2/737/46/23

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2023 року смт Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі

головуючого суддіКоренькова А.А. за участі секретаря судового засіданняЧередниченка С.О.розглянувши у підготовчому судовому засіданні за загальними правилами позовного провадження справу № 737/20/23за позовомОСОБА_1 ОСОБА_2 до відповідачівКуликівської селищної радипредставник позивача ОСОБА_3 провизнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами учасники справи та представники:не з`явилися

в с т а н о в и в :

18 січня 2023 року ОСОБА_3 звернувся в інтересах ОСОБА_1 (далі Позивач 1) та ОСОБА_2 (далі Позивач 2) до суду з даним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої входить будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , який належав на праві власності спадкодавцю. Позивачі прийняли спадщину після померлого ОСОБА_4 .. Разом з тим, нотаріус відмовив позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказане нерухоме майно, оскільки спадкодавець за життя не оформив відповідних правовстановлюючих документів на домоволодіння.

Просять суд визнати за ними кожному по частині житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 18 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 15 лютого 2023 року.

Позивачі та їх представник в підготовче судове засідання не з`явились про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В позовній заяві просили справу розглядати за їх відсутності.

Відповідач Куликівська селищна рада надала відзив на позовну заяву, в якому вказує про повне визнання позову, просить справу розглянути за відсутності представника Куликівської селищної ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за результатами підготовчого судового засідання за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази надані сторонами та матеріали спадкової справи № 83/2007 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , які надала Куликівська державна нотаріальна контора, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10 листопада 2006 року (а.с. 14).

Згідно довідки виконавчого комітету Б. Муравійської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 разом з дочкою ОСОБА_2 , онукою ОСОБА_5 та онуком ОСОБА_6 (а.с. 60 на звороті).

Відповідно до витягів з погосподарських книг Бакланово-Муравійської сільської ради за 2006-2010 роки, ОСОБА_4 був головою домогосподарства в АДРЕСА_1 (а.с. 36).

За життя ОСОБА_4 заповіту не склав (а.с. 56-58).

Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, до домоволодіння по АДРЕСА_1 входять житловий будинок (літ. А-1) загальною площею 90,9 кв.м., житловою площею 63,6 кв.м., прибудова (літ.А1-1), веранда (літ.а-1), сарай (літ. Б-1), які були побудовані в період з 1965 по 1975 рік (а.с. 25-29).

За життя ОСОБА_4 не ввів вказаний вище будинок з надвірними будівлями та спорудами в експлуатацію та не оформив правовстановлюючі документи на нього. Згідно інформаційної довідки ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» № 522 від 14.02.2023 станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 не зареєстровано (а.с. 80).

Відомостей щодо самочинного будівництва суду не надано.

Спадкоємцем за законом після померлого ОСОБА_4 є позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Позивач 1 та Позивач 2 є дочками померлого ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Позивача 1 серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 (а.с.15,17), а також свідоцтвом про народження Позивача 2 серії НОМЕР_4 , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00017609033, свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 (а.с. 16,18-19,82-84).

Позивачі прийняли спадщину після померлого батька, подавши відповідні заяви до Куликівської районної державної нотаріальної контори, на підставі якої було заведено спадкову справу №83/2007 (а.с. 59).

Позивачам були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки з кадастровими номерами 7422780500:01:001:0059 та 7422780500:02:002:0009, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського виробництва, які належали спадкодавцю на праві особистої приватної власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН №013731, виданого Куликівською районною державною адміністрацією Чернігівської області 13 березня 2002 року (а.с. 65 на звороті - 67).

Разом з тим, своїми постановами від 21.01.2022 та 28.01.2022 нотаріус відмовив позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю належним чином оформленого документа, що посвідчує право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (а.с. 15).

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» в Чернігівській області ліквідовано Куликівський район та одночасно утворено Чернігівський район (з адміністративним центром у місті Чернігів) у складі територій, в тому числі, Куликівської селищної територіальної громади, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Надані суду докази суперечностей не містять та оцінюються судом як достовірні.

Згідно зі ст.ст. 55, 124 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України, визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1267 ЦК України, частки у спадщини кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. (ст. 1297 ЦК України)

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 6 вищевказаної Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані. Тобто, якщо будинок було побудовано в сільській місцевості, він не підлягав державній реєстрації та на нього не виготовлялась документація про право власності.

Відповідно до ст.ст. 25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України № 19- 32/319, від 21.02.2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.

Згідно п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно п.п. 4.15, п. 4, глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Відповідно до п. 3, глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Позивачі позбавлені можливості оформити свої права на спадщину у нотаріуса у зв`язку з відсутністю державної реєстрації права власності на спадкове нерухоме майно та у зв`язку із відсутністю у позивачів документів, які підтверджують право власності на вищевказане нерухоме майно за спадкодавцем.

За таких умов, враховуючи, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , було збудоване спадкодавцем до 05.08.1992 року, а саме в період з 1965 по 1975 рік, належало спадкодавцю на праві власності, за життя спадкодавець ОСОБА_4 не отримав правовстановлюючі документи на домоволодіння, що позбавляє позивачів можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись статтями ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Куликівської селищної ради на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , яка зареєстрована АДРЕСА_3 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 90,39 кв.м., житлова площа 63,6 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами (означеними в плані технічного паспорту на будинок літерами: житловий будинок (А-1), прибудова (А1-1), веранда (а-1), сарай (Б-1) садиби АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

3. Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , яка зареєстрована АДРЕСА_4 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 90,39 кв.м., житлова площа 63,6 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами (означеними в плані технічного паспорту на будинок літерами: житловий будинок (А-1), прибудова (А1-1), веранда (а-1), сарай (Б-1) садиби АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

8. Повний текст рішення складено 15 лютого 2023 року.

Суддя А. А. Кореньков