КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
14 лютого 2023 року Київ № 320/2897/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БОН ЛОГІСТИК" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "БОН ЛОГІСТИК" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області та Державної податкової служби України, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 28.10.2022 № 7524651/40836058 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 15.10.2022 № 11 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
3) визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 28.10.2022 № 7524649/40836058 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
4) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 09.10.2022 № 14 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
5) визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 28.10.2022 № 7524650/40836058 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
6) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 09.10.2022 № 12 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Положеннями пунктів 2, 11 частини п`ятої статті 160 КАС встановлено, що в позовній заяві зазначаються:
повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти:
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак всупереч зазначених вимог КАС у позовній заяві не зазначено: 1) щодо відповідачів: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); 2) власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Отже, вказаний недоліки позовної заяви має бути усунутий позивачем шляхом подання до суду позовної заяви оформленої відповідно до статті 160 КАС, зокрема вказати у позовній заяві:
1) щодо відповідачів: ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);
2) власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Окрім цього, згідно з частиною третьою статті 161 КАС до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС).
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03 листопада 2022 року № 2710-IX, з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у сумі 2 684 гривень.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Із змісту позовної заяви випливає, що в ній об`єднано одночасно шість вимог немайнового характеру. Отже, ставка судового збору за звернення до адміністративного суду з даним позовом становить 16 104,00 грн (6 вимог немайнового характеру помножити на 2 684,00 грн - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Проте всупереч вимог статті 161 КАС позивач до позовної заяви додав копію квитанції від 08.02.2023 № 32528798800006288725 про сплату судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
Таким чином, вказаний недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 13 420,00 грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Також відповідно до частини четвертої статті 161 КАС позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Положеннями частини другої статті 94 КАС встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Так, наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01 липня 2020 р. № 144 на заміну ДСТУ 4163-2003 затверджено Національний стандарт України Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020. Пункт 5.26 вказаного стандарту зазначає, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки "Для копій". Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту "Підпис" на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Крім того, наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 затверджено Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (далі - Правила), відповідно до пункту 8 глави 11 розділу ІІ яких копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Цим же пунктом Правил встановлено вимоги до засвідчення копій, зокрема, напис про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії та проставляється нижче реквізиту документа "Підпис". Напис про засвідчення копії скріплюється печаткою установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи (за наявності).
Однак всупереч вимог вказаних норм КАС, позивач до позовної заяви додав копії документів, які не засвідчені, як це встановлено Національним стандартом України Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС, а тому, зазначений недолік повинен бути усунений позивачем шляхом надання суду копії документів, що додані до позовної заяви, які мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020.
Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БОН ЛОГІСТИК" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяБасай О.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2023 |
Оприлюднено | 17.02.2023 |
Номер документу | 108991063 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Басай О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні