Рішення

від 14.02.2023 по справі 420/90/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/90/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «СТРОЙГАЗСЕРВІС» (вул.В.Арнаутська,буд.19, м.Одеса, 65012) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «СТРОЙГАЗСЕРВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області в якій позивач просить суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.02.2023):

визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС у Одеській області 08.11.2022 року № 2184490 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Позивача визнано таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165;

зобов`язати Головне управління ДПС у Одеській області виключити приватне підприємство "Стройгазсервіс" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

стягнути Відповідача, на користь Приватного підприємства «Стройгазсервіс» ідентифікаційний код: 42815476, судовий збір за подання цієї позовної заяви, у розмірі 4962,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що у спірному рішенні не зазначено суті та характеру наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Відсутність у оскарженому рішенні інформації, що стала підставою для висновку про відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості, позбавила позивача можливості скористатися правом, передбаченим п.6 Порядку №1165 щодо подання до податкової служби інформації та копій документів, які свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості.

Ухвалою суду від 05.01.2023 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив, у якому відповідач вказує, що Приватне підприємство «Стройгазсервіс» було включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку за наслідками наявної податкової інформації, що узгоджується з приписами діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у Одеській області прийнято рішення від 08.11.2022 року № 2184490 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Позивача визнано таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165

Вказане рішення яке було прийнято за результатами розгляду отриманої від Позивача інформації та копій відповідних документів від 02.11.2022 року № 1.

В обґрунтування цього рішення Комісія вказує наявність податкової інформації , яка стала відома в процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеною в поданій на реєстрацію податковій накладній /розрахунку коригування./06

У відзиві відповідач зазначив, що за результатами проведеного моніторингу реєстрації ПП «СТРОЙГАЗСЕРВІС» (ЄДРПОУ 42815476) податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та даних інших інформаційно-аналітичних систем контролюючого органу за період з лютого 2021 року по вересень 2022 року встановлено операції з придбання у контрагентів з ознаками ризиковості. Придбання послуг з оздоблювальних робіт у ТОВ «АСВ ЛАЙФ» (ЄДРПОУ 43313156), якого внесено до переліку ризикових платників податку 10.02.2022 року рішенням №16261; Придбання послуг з робіт по пристрою бетону та укладенню поліуретану у ТОВ «ДДК БУД» (ЄДРПОУ 39671897), якого внесено до переліку ризикових платників податку 08.12.2021 року рішенням №145270 Загальна сума сумнівного податкового кредиту від ризикових СГ становить 222,6 тис. грн. - 14,23% від загальної суми ПК.

Позивач не погоджується з прийнятим рішенням від 08.11.2022 року № 2184490 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 статті 201 ПК України).

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок №1165), яка набрала чинність 01.02.2020 року.

Порядок №1165 регламентує порядок та підстави прийняття Комісією рішень, у тому числі рішень щодо відповідності суб`єкта господарювання критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.5 та 6 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що відносно позивача було прийнято рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.11.2022 року № 2184490.

За результатами розгляду отриманих від платника податку інформації та копій документів від 02.11.2022 року № 1 Комісією було прийнято рішення від 08.11.2022 року №2184490 про відповідність критеріям ризиковості платника податків, підстава п. 8 Критерії ризиковості платника податку.

Позивач повторно подав інформацію та додаткові документи, але за результатом їх розгляду Комісією було прийняте оскаржуване рішення від 08.11.2022 року №2184490 про відповідність критеріям ризиковості платника податків, підстава п. 8 Критерії ризиковості платника податку: подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Позивач зазначив, що оскаржуване рішення не містить мотивів та обґрунтування віднесення позивача до переліку платника податків, які відповідають критеріям ризиковості, будь-якої інформації, що визначала б ризиковість здійснення ПП «СТРОЙГАЗСЕРВІС», а щодо господарських операцій з суб`єктами господарювання, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на що посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, у рішенні не було зазначено.

Крім того, податковим органом не надано, як результатів проведених перевірок поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації.

Податковий орган вважає, що контролюючим органом виявлено та підтверджено участь ПП «СТРОЙГАЗСЕРВІС» у ризикових операціях, а саме формування податкового кредиту з ознаками ризику, та його подальша реалізація. Також відповідач зазначив, що позивачем не надано жодних документів щодо невідповідності критеріям ризиковості, а тому оскаржуване рішення є правомірним.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У свою чергу Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку № 1165 є вичерпним.

Зокрема, п.8 додатку 1 до Порядку № 1165 передбачено наступний критерій ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

За змістом затвердженої форми рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку № 1165) вказане рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу вказаних норм права слідує, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

-у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

-з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Також, у рішенні необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні від 08.11.2022 року №2184490 про відповідність ПП «СТРОЙГАЗСЕРВІС» критеріям ризиковості платника податку, підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку зазначено: подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Таким чином, підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

У поясненнях контролюючому органу від 02.11.2022р. позивач вказав, що ПП"СТРОЙГАЗСЕРВІС" зареєстровано 11.02.2019р. помер запису 1556 102 0000 069106 за адресою м. Одеса, вул. Вел. Арнаутська. 19. Почало діяльність з листопада 2019р.

Основний вид діяльності:

52.10 Складське господарство;

46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення;

43.91 Покрівельні роботи;

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель;

43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.

Позивачем надано інформацію щодо своїх контрагентів та докази на підтвердження реальності господарських операцій.

Однак, в оскарженому рішенні від 08.11.2022 року №2184490 зазначено, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Разом з тим, відповідачем не наведено які саме документи не були враховані контролюючим органом та з яких причин.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження своєї фінансово-господарської діяльності прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом, яка наявна податкова інформація, за якими конкретними господарськими операціями.

Слід звернути увагу, що у випадку неконкретизації податкової інформації у рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника за п. 8 Критеріїв ризиковості, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що рішення податкового органу не містить належної мотивації та підстав його прийняття.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Оцінюючи підстави прийняття оскаржуваного рішення, суд вказує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону та виникнення для нього правових наслідків, у даному випадку, включення його до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Отже, суд дійшов вірного висновку, що включення контрагентів позивача до переліку ризикових платників податків не може бути підставою для включення позивача до такого переліку.

Посилання відповідача на «належну обачність» позивача є помилковими, оскільки за конкретними встановленими обставинами у цій справі, суд доходить висновку, що відповідач не довів, що позивач повинен був бути обачним та обережним.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване рішення не містить підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а тому є протиправним та належить скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Одеській області 08.11.2022 року № 2184490 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Позивача визнано таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та керуючись приписами п. 6 Порядку № 1165 є протиправним та підлягає скасуванню, суд першої інстанції вірно зазначив, що позовні вимоги позивача про зобов`язання Головне управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є правомірними та підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

У частині 2 статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Наведене узгоджується із Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) та практикою Європейського Суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (ст. 32).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 року по справі Лавентес проти Латвії та від 08.02.2011 року по справі Берктай проти Туреччини наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах Шенк проти Швейцарії від 12.07.1988 року, Тейксейра де Кастро проти Португалії від 09.06.1998 року, Яллог проти Німеччини від 11.07.2006 року, Шабельник проти України від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.

Зважаючи на вказане, суд зазначає, що із наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що у відповідача відсутні підстави для винесення спірного рішення.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

Разом з відзивом до суду від відповідача за надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд замінити Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на правонаступника відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Частиною 3 статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» постановлено у пункті 1 ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком.

У додатку до постанови зазначене зокрема Головне управління ДПС в Одеській області.

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» наказано утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, в якому зазначене зокрема Головне управління ДПС в Одеській області.

Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління ДПС в Одеській області, затверджене Наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 року № 643 (зі змінами внесеними наказом ДПС від 04.03.2021 року № 264), Головне управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - ДПС). ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Одеської області. ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 43142370).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) перебуває у стані припинення.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Згідно з ч.6 та ч.7 даної статті, після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги згоду позивача на заміну відповідача, суд вважає за доцільне клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) про заміну відповідача задовольнити.

30.01.2023 р. від відповідача надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши клопотання представника відповідача , суд робить висновок про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Аналіз наведених норм права вказує, що будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України.

Частиною четвертою статті 257 КАС України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

- щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

- щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

- щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: - значення справи для сторін; - обраний позивачем спосіб захисту; - категорію та складність справи; - обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; - кількість сторін та інших учасників справи; - чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; - думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ознайомившись із матеріалами справи, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають переходу до розгляду за правилами загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи. Більше того, не виклик сторін в засідання не позбавляє їх права надавати докази та висловлювати свою позицію письмово.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про відсутність підстав для переходу до розгляду за правилами загального позовного провадження та проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участі сторін, а отже, подане клопотання не підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем до суду було надано платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 2481,00 грн. Таким чином, судовий збір повертається позивачу у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання Головне управління ДПС в Одеській області про проведення судового засідання в порядку загального позовного провадження з викликом сторін відмовити.

Замінити Головне управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 43142370) на правонаступника - Головне управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166).

Адміністратиний позов Приватного підприємства «СТРОЙГАЗСЕРВІС» (вул.В.Арнаутська,буд.19, м.Одеса, 65012) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС у Одеській області 08.11.2022 року № 2184490 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Позивача визнано таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165;

Зобов`язати Головне управління ДПС у Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) виключити приватне підприємство "Стройгазсервіс" (Код ЄДРПОУ 42815476, 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 19) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

Стягнути з Головного управління ДПС у Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного Підприємства "Стройгазсервіс" (Код ЄДРПОУ 42815476, 65012, м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 19) судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя К.С. Єфіменко