Рішення

від 14.02.2023 по справі 580/6526/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року справа № 580/6526/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Поліфасад до Черкаської митниці Держмитслужби про визнання протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

27.12.2022 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Корпорація Поліфасад (далі позивач) з позовом до Черкаської митниці Держмитслужби (далі відповідач), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці Держмитслужби про визначення митної вартості товарів від 07.11.2022 №902020/2022/00014/2;

2) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 07.11.2022 №UA902020/2022/000176;

3) стягнути з відповідача на користь позивач витрати, пов`язані зі сплатою судового збору та витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 8 000 (вісім тисяч грн 00 коп.) грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у відповідача були відсутні жодні підстави для відмови у митному оформленні товару ПВХ плівки з вмістом пластифікатора (DOP) 8%+/-1% виробника Jiang Yin Chen Lan Plastic Products Co., Ltd" на підставі поданих ним документів, оскільки наданими документами повністю підтверджується і числове значення митної вартості і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач зазначив, що надані ним документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ухвалою суду від 02.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження і постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що під час розгляду поданих позивачем документів для митного оформлення товару встановлено, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті, а саме інформація щодо включення до митної вартості товарів вартості його пакування, навантаження та переміщення.

Оскільки визначити митну вартість за заявленим позивачем принципом та поданими документами неможливо, відповідач правомірно застосував метод визначення митної вартості на підставі документально підтвердженої інформації про вартість товару з подібними характеристиками.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

14.07.2018 між ТОВ Корпорація ПОЛІФАСАД (покупець) та Jiang Yin Chen Lan Plastic Products Co. Ltd, Китай (продавець) укладено контракт №65.

Відповідно до п. 1.2. розділу 1 зазначеного контракту (у редакції згідно додаткового узгодження від 01.11.2021 №8) продавець продає, а покупець купує ПВХ плівку, з вмістом пластифікатора (DOP) 8%+/-1% та ламінат високого тиску (HPL) виробника Jiang Yin Chen Lan Plastic Products Co. Ltd", Kитай, відповідно до інвойсів, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до п. 7.2 розділу 7 контракту оплата за товар здійснюється шляхом 100% суми вказаної в комерційному інвойсі на протязі 180 календарних днів від дати випуску коносаменту.

Відповідно до Додаткового узгодження № 11 від 01.06.2022 до контракту № 65 від 14.07.2018 товар поставляється продавцем на умові: CFR - будь-який порт Польщі (відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010).

Відповідно до комерційного інвойсу №CL22A0102 від 12.09.2022 загальна вартість партії товару склала 321784,62 доларів США.

Умови поставки CFR - Гданьск, Польща. Страхування вантажу не проводилось. Перевезення товару по маршруту перевезення Гданськ (Польща)-Черкаси (Україна) здійснювалося транспортним засобом DAF АВ70841Х н/п НОМЕР_1 , ВК0963XF (CMR №LGI 10554122VH0GD від 03.11.2022). Страхування вантажу не проводилося.

07.11.2022 на адресу ТОВ Корпорація ПОЛІФАСАД (Позивач) у зону прибуття Черкаської митниці надійшов вантаж за міжнародною товаро-транспортною накладною CMR № LGI 10554I22VH0GD від 03.11.2022 за вищезазначеним контрактом.

14.09.2022 представником Позивача декларантом ТОВ БРОКЕР - УКРАЇНА (договір № 10/342 від 08.07.2021) ОСОБА_1 подано митну декларацію 22UA 902020/2022/209066 (№UA902020/2022/209066 ) та документи, що підтверджують митну вартість товарів та метод її визначення за ціною договору відповідно до п.1 ст. 58 Митного кодексу України.

Для митного оформлення було надано (згідно п. 44 митної декларації №UA 902020209066U6 та додатку до неї) :

- сертифікат якості (Quality Certificate) б/н на ПВХ плівку № б/н від 12.09.2022; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) CL22A102 від 12.09.2022; Автотранспортна накладна (CMR) LGI 10554I22VH0GD від 03.11.2022; Декларація про походження товару (Declaration of origin) у комерційному інвойсі CL22A102 від 12.09.2022;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 1420003104-0129 від 14.08.2020;

- банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT № 203 від 20.09.2022- про сплату 32178,62 доларів США;

- інвойс LANGOVSKI LOGIST1KS (комплекс експедиторських послуг у порту Гданська (Польща) № FHLGI/0580/10/2022 (дата випуску 18.10.2022 - дата закінчення послуг 02.11.2022 - № 0020220300070;

- рахунок-фактура (інвойс) про надання транспортно-експедиційних послуг № 631 від 04.11.2022;

- довідку про транспортне перевезення ФОП ОСОБА_2 від 04.11.2022 вих. №98;

- лист стосовно вартості транспортного перевезення № 0711/22 від 07.11.2022; Прайс б/н від 03.06.2022;

- калькуляція виробника (Продавця товару) б/н від 01.06.2022;

- комерційна пропозиція продавця б/н від 03.06.2022 (дійсна до 31.12.2022);

- додаткове узгодження № 1 від 15.05.2019 до контракту № 65 від 14.07.2018;

- додаткове узгодження № 2 від 01.08.2019 до контракту № 65 від 14.07.2018;

- додаткове узгодження № 4 від 15.07.2020 до контракту № 65 від 14.07.2018;

- додаткове узгодження № 4/1 від 20.08.2020 до контракту № 65 від 14.07.2018;

- додаткове узгодження № 5 від 01.09.2020 до контракту № 65 від 14.07.2018;

- додаткове узгодження № 6 від 10.09.2020 до контракту № 65 від 14.07.2018;

- додаткове узгодження № 7 від 11.05.2021 до контракту № 65 від 14.07.2018;

- додаткове узгодження № 8 від 01.11.2021 до контракту № 65 від 14.07.2018;

- додаткове узгодження № 11 від 01.06.2022 до контракту № 65 від 14.07.2018;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №65 від 14.07.2018;

- договір про надання послуг митного брокера 10/342 від 08.07.2021;

- договір про перевезення № б/н від 07.07.2022;

- договір-заявка на надання транспортно-експедиційних послуг б/н від 26.10.2022;

- каталог від 04.09.2020;

- лист № 2908/22 від 29.08.2022;

- лист виробника №310720/11 від 31.07.2020;

- лист підприємства №29/07 від 29.07.2020;

- лист ТОВ «Корпорація Поліфасад» покупця № 1503/22-2 «щодо відсутності ліцензійних платежів, роялті, будь-якої комісійної винагороди»;

- лист продавця б/н від 26.09.2022 «щодо отримання попередньої оплати»;

- лист ТОВ "Корпорація Поліфасад" №1709/20 від 17.09.2020;

- копія митної декларації країни відправлення 223120220003058363 від 12.09.2022;

- MRN 22РL322080NU5GVPD9 від 02.11.2022.

Відповідно до гр. 22 електронної митної декларації IIА 902020/2022/209066 заявлена митна вартість склала 32178,62 доларів США.

07.11.2022 о 11 год. 49 хв. декларантом отримано повідомлення від митниці «надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо складових митної вартості. Декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. Декларанту запропоновано визначити митну вартість товару за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів використовуючи наявну у митниці інформацію».

07.11.2022 декларант повідомив митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи, а також про відсутність у декларанта інформації щодо вартості ідентичних або подібних товарів.

07.11.2022 декларантом отримано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UА902020/2022/000176 з таких причин: «Під час декларування митної вартості декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару № 1, чим порушено вимоги ч.2 статті 52 та ч. 21 статті 58 та ч.1 ст. 53. ст. 368 МКУ. В наданих декларантам документах відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Обраний декларантом метод не відповідає умовам зазначеним в статті 58 глави 9 Митного кодексу України. Застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди неможливо. На підставі п.3 частини 6 статті 54 Митного кодексу Украй:и митниця відмовляє у митному оформленні товару»,

07.11.2022 митний орган (Відповідач) прийняв Рішення про визначення митної вартості товарів № UА 902020/2022/000014/2. Відповідно до цього рішення митна вартість товару була визначена за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів відповідно до ст.60 Митного Кодексу України (далі - МК) та має становити 1,8 дол. США, кг.

Підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару зазначено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо усіх складових митної вартості та щодо сплаченої ціни, а саме:

- в наданій експортній декларації країни відправлення від 17.09.2022 № 223120220003058363 зазначено номер ТТН 677370, яка митниці, яка митниці декларантом не надавалась. Таким чином, у митниці відсутні у повному обсязі документально підтверджені відомості про маршрут транспортування партії оцінюваного товару до ввезення на митну територію України;

- відповідно умов договору купівлі-продажу від 14.07.2018 №65 з урахуванням додаткового узгодження до договору від 01.06.2022 №11 товар поставляться на умовах поставки CFR порт Польщі. Митниці заявлено умови поставки CFR Gdansk (Польща) Відповідно правил інтерпретації Інкотермс щодо умов поставки CFR продавець зобов`язаний нести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, а також несе всі ризики втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, до моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Враховуючи умови поставки (CFR), а також те, що транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалось морським транспортом та за логістичним маршрутом, в якому поєднані різні порти морський перевізник (експедитор) зобов`язаний застрахувати свою відповідальність незалежно від того, чи міститься ця вимога в договорі транспортного експедирування, транспортування парт оцінюваних товарів підлягає страхуванню. В з/е договорі відсутні відомості про включення до ціни товару вартості страхування, яка є обов`язково складовою митної вартості товару та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинна додаватись до цін товару, якщо не була до неї включена;

- в рахунку від 18.10.2022 №0020220300070 відсутні відомості щодо наявності/відсутності страхування. Витрати на страхування є обов`язковою складовою митної вартості товару та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинна додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені;

- відповідно умов п.10 розділу 5 договору про транспортно-експедиційні послуги від 05.07.2022 б/н оплата за послуги експедитора, які були ним виконані, здійснюється в день виставлення рахунка фактури. Експедитором 05.09.2022 був виставлений рахунок №00220300070 за надані ним послуги, пов`язані з транспортуванням партії оцінюваних товарів. Декларантом не надано банківські платіжні документи щодо оплати за послуги експедитора за рахунком від 18.10.2022 №№00220300070;

- надана калькуляція виробника від 01.06.2022 містить відомості щодо розрахунку собівартості плівки ПВХ. Так, відповідно відомостей вказаної калькуляції, виробником зазначено вартість сировини Порошок ПВХ на рівні 0,42 дол. США/кг. Зазначене суперечить відомостям що містяться в спеціалізованих виданнях які містять інформацію щодо вартості ПВХ сформовану на світовому ринку, а саме відповідно до ДП УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА №205 (01.07.2022 по 15.07.2022) вартість ПВХ на умовах CFR Азія становить від 950,00 дол. США/т. Відповідно до інформації видання Хімкур`єр №22 від 02.06.2022, вартості на ПВХ ринку Азії становить більше 1000 дол. США/т, що також є значно вищими ніж вартість ПВХ зазначена в розрахунку собівартості. Також, в наданому до митного оформлення розрахунку собівартості плівки ПВХ відсутній дохід продавця. З урахуванням вартості товару 1243,44 дол.США/т відповідно до калькуляції та вартості товару відповідно до інвойсу № CL22A070 - 1420,00 дол. США/т (на умовах поставки CFR Gdansk, тобто у вартість товару 1420,00 дол. США/т включені витрати по доставці товару до порту Gdansk) різниця вартостей становить 176,56 дол. США/т. З урахуванням кількості товару (19т) така різниця становить 3354,64 дол. США, що навіть є нижчим ніж витрати понесені продавцем на доставку контейнеру до порту Польщі (Gdansk). Отже, враховуючи зазначене, з урахуванням вартостей згідно калькуляції та вартості відповідно до інвойсу така зовнішньоекономічна операція для продавця є комерційно недоцільною та збитковою. Відповідно до cm. 7 ГАТТ зазначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна грунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Зважаючи на вищевикладене у митниці наявні обгрунтовані підстави вважати, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість партії оцінюваного товару та щодо включення до митної вартості всіх обов`язкових складових відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України, а саме витрат пов`язаних з і транспортуванням та страхуванням. В зв`язку з вищевикладеним, на підставі пункту 3 статті 53 Митного кодексу України, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару: -договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платіж здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); -виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосуються оцінюваних товарів та с умовою продажу оцінюваних товарів; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

07.11.2022 позивач проінформовано митницю, що надати додаткові документи не має можливості звернувся до відповідача із заявою про випуск товарів у вільній обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення шляхом падання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу сплати різниці між сумою митних платежів, обчислених декларантом та сумою платежів, визначених митницею.

07.11.2022 товари було випущено у вільний обіг за електронною митною декларацією №UА 902020/2022/209095 з забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, згідно з заявленою декларантом митною вартістю товарів та сумою митних платежів, визначених митницею.

Вважаючи оскаржуване рішення та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Судом встановлено, що позивач на підставі контракту від 14.07.2018 №65 придбав у виробника Jiang Yin Chen Lan Plastic Products Co., Ltd" товар ПВХ плівку зі вмістом пластифікатора (DOP) 8%+/-1% та ламінат високого тиску (HPL) на загальну суму 27194,42 доларів США. Товар поставляється продавцем на умові: CFR - Гданьск, Польща, відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000. Перевезення товару по маршруту перевезення Гданськ (Польща) - Черкаси (Україна) здійснювалося транспортним засобом DAF АВ70841Х н/п НОМЕР_1 , ВК0963XF (CMR №LGI 10554122VH0GD від 03.11.2022). Страхування вантажу не проводилося.

Платіжним документом, SWIFT №203 від 20.09.2022, підтверджується оплата позивачем коштів за товар на суму 32178,62 дол. США, згідно контракту від 14.07.2018 №65 та інвойсу №CL22A0102 від 12.09.2022.

Щодо невідповідності суми оплати за банківськими документами вартості партії товару за інвойсом №CL22A0102 від 12.09.2022, яка становить 32178,62 доларів США, суд зазначає, що позивач довів, що оплатив поставлену партію товару в повному обсязі. Отже, доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Доводи відповідача про те, що документами не підтверджується фактично сплачена ціна за партію оцінюваного товару у зв`язку з розбіжностями реквізитів суд оцінює критично, оскільки позивач надав відповідачу додаткові узгодження до контракту від 14.07.2018 №65, якими вносилися зміни у реквізити продавця та покупця.

Відтак, реквізити продавця, зазначені у платіжному дорученні свіфт та контракті від 14.07.2018 №65 належать продавцю.

В подальшому позивач через свого представника з метою митного оформлення імпорту в Україну зазначених товарів подав до Черкаської митниці в електронному вигляді митну декларацію від 14.09.2022 №UA 902020/2022/207381 та документи, що підтверджують митну вартість товарів та метод її визначення за ціною договору - ПВХ плівки з вмістом пластифікатора (DOP) 8%+/-1% 32178,62 доларів США.

07.11.2022 відповідач видав карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA902020/2022/000176 у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару та прийняв рішення про визначення митної вартості товарів №UA902000/2022/000014/2. Підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару зазначено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо усіх складових митної вартості та щодо сплаченої ціни.

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2020 року у справі № 820/10288/15 зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а у подібних правовідносинах, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Дослідивши вказані вище докази суд встановив, що задекларована позивачем вартість товару відповідала даним зазначеним у митній декларації та доданим до матеріалів справи інвойсом, платіжними дорученнями про перерахування коштів. Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів не викликає.

Отже, позивач заявив митну вартість товару, яка включала всі обов`язкові складові митної вартості, в тому числі витрати, пов`язані з транспортуванням товару.

Доводи відповідача про те, що в наявних у митниці документах, які надавались декларантом на підтвердження заявленої митної вартості за основним методом, відсутні всі відомості щодо фактично сплаченої ціни товарів, та що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, повноту їх включення до ціни, та відповідно до митної вартості товарів, належними та допустимими доказами не підтверджуються.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування обставин, що надані до митної декларації документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Отже, обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості з поданих позивачем документів відповідач не довів, а суд не встановив.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що позивач заявив митну вартість товару, яка включала всі відомості щодо фактично сплаченої ціни товару, та надав всі необхідні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, визначеної за основним методом.

Судом встановлено, що визначення митної вартості товарів за митною декларацією №UA902020/2022/209066 відповідачем здійснено за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів відповідно до ст. 60 Митного Кодексу України.

Враховуючи те, що позивач правильно визначив митну вартість товару ПВХ плівки з вмістом пластифікатора (DOP) 8%+/-1% та надав вичерпний перелік документів на її підтвердження, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням методу визначення митної вартості щодо подібних товарів, оскільки доводи на підставі яких прийнято оскаржуване рішення спростовані в ході судового розгляду справи.

Тому суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності спірних рішень.

Суд врахував, що під час митного оформлення позивач надав усі визначені ч. 2 ст. 53 МК України документи.

Подані до митного оформлення документи у сукупності дають змогу ідентифікувати товар та містять достатні відомості про складові митної вартості. Зазначені митним органом підстави для сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості є необґрунтованими. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Відповідач не довів, що поданий позивачем пакет документів був не повний.

Оскільки відповідач не довів правомірності коригування митної вартості поставлених товарів позивача, суд дійшов висновку, що спірні рішення є необґрунтованими.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що судом позов задоволено повністю, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачена сума судового збору.

Щодо правничої допомоги суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надав: копію договору про надання правничої допомоги №52 від 16.11.2022; копію додатку №1 від 01.11.2022 до вказаного договору.

Суд бере до уваги, що позивач документально не підтвердив, що він сплатив 8000 грн. на виконання договору про надання правової допомоги.

Враховуючи викладене, беручи до уваги надані позивачем в обгрунтування своєї вимоги документи, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки не доведено ні факту надання правничої допомоги ні отримання грошових коштів за надану правничу допомогу.

Таким чином, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, які були прийняті позивачем та як наслідок, визначена адвокатом сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу останнім, не підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Керуючись ст. 14, 77, 90, 139, 205, 242-246, 255, 294, КАС України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці Держмитслужби про визначення митної вартості товарів від 07.11.2022 №902020/2022/00014/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 07.11.2022 №UA902020/2022/000176.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці (код ЄДРПОУ 44005652) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Поліфасад" (код ЄДРПОУ 32741784) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Валентина ТИМОШЕНКО