Постанова

від 14.02.2023 по справі 400/7127/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2023 р. Категорія 111020200м.ОдесаСправа № 400/7127/21Головуючий в 1 інстанції: Фульга А. П.

час і місце ухвалення: письмове провадження,

м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: ТОВ "СЕНОР ЛТД"Ільїн О.В. (адвокат; ордер)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНОР ЛТД" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року по справі за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНОР ЛТД" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням від 14.07.2021 № 14/14-29-07-07, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНОР ЛТД" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням від 14.07.2021 № 14/14-29-07-07, мотивуючи його тим, що 11.06.2021 року начальником Головного управління ДПС в Миколаївській області Прокоф`євим Д. було прийнято наказ №1114-П про проведення фактичної перевірки ТОВ "СЕНОР ЛТД". Посадовими особами відповідача здійснено вихід за адресою здійснення діяльності ТОВ "СЕНОР ЛТД". Відповідачем не допущено посадових осіб ГУ ДПС у Миколаївській області до проведення фактичної перевірки, про що відповідачем складено акт відмови в допуску до проведення перевірки №710/14-29-07-07/42183442 від 16.06.2021 року. Після чого, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області винесено рішення від 14.07.2021 року № 14/14-29-07-07 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків. Разом з тим, вважаючи наказ ГУ ДПС у Миколаївській області від 11.06.2021 року № 1114-П про проведення фактичної перевірки протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року у справі №400/4500/21, яке набрало законної сили 14.12.2021 року, у задоволенні адміністративного позову ТОВ "СЕНОР ЛТД" відмовлено повністю. Керуючись приписами статті 94 Податкового кодексу України позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року позов задоволено. Підтверджено обґрунтованість повного адміністративного арешту майна в загальному порядку платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНОР ЛТД", що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район.,с.Баловне,Київське шосе, будинок 5, застосованого рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області вiд 14.07.2021 року №14/14-29-07-07.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕНОР ЛТД" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що обставинами, які є тим юридичним фактом, від якого обчислюється строк звернення до суду з вимогою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, є складання посадовими особами податкового органу Акту про відмову в допуску до проведення/ відмову від проведення фактичної перевірки від 16.06.2021. Відповідно до ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Відповідно до положень ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач вказує, що 15.06.2021р. ГУ ДПС у Миколаївській області було подано заяву про підтвердження правомірності застосування адміністративного арешту майна платника податків в порядку ст.283 КАС України до Миколаївського окружного адміністративного суду з додержанням 24-годинного строку. Відтак, контролюючий орган має право/обов`язок звернутись до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 11.06.2021 року начальником Головного управління ДПС в Миколаївській області Прокоф`євим Д. було прийнято наказ №1114-П про проведення фактичної перевірки ТОВ "СЕНОР ЛТД", яким наказано провести фактичну перевірку ТОВ "СЕНОР ЛТД" за місцем здійснення діяльності: Київське шосе, буд. 5, с. Баловне, Новодеський район, Миколаївська область, тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 14.01.2019 року по момент закінчення перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Посадовими особами відповідача здійснено вихід за адресою здійсненя діяльності ТОВ "СЕНОР ЛТД" (Київське шосе, буд. 5, с. Баловне, Новодеський район, Миколаївська область).

Уповноваженими представниками ГУ ДПС було пред`явлено направлення на перевірку від 11.06.2021 року № 1318/14-29-07-10, № 1319/14-29-07-10 та службові посвідчення головних державних ревізорів-інспекторів, що прибули на перевірку відповідно до наказу та направлень.

ТОВ "СЕНОР ЛТД" не допущено посадових осіб ГУ ДПС у Миколаївській області до проведення фактичної перевірки, про що відповідачем складено акт відмови в допуску до проведення перевірки №710/14-29-07-07/42183442 від 16.06.2021 року.

14.07.2021 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області винесено рішення № 14/14-29-07-07 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що оскільки рішення позивача від 14.07.2021 року № 14/14-29-07-07 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків винесено у відповідності до норм Податкового кодексу України, а відповідачем не надано доказів протилежного, суд вважає за необхідне підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (об`єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Будь-яка відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

У відповідності до п. 94.1 ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби (п.п.94.2.3 п.94.2 ст. 94 Податкового кодексу України).

На підставі п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до п.94.10 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

11.06.2021 року начальником Головного управління ДПС в Миколаївській області Прокоф`євим Д. було прийнято наказ №1114-П про проведення фактичної перевірки ТОВ "СЕНОР ЛТД" в межах наданих повноважень; фахівці ГУ ДПС у Миколаївській області пред`явили відповідачу визначені Податковим кодексом України документи; ТОВ "СЕНОР ЛТД" не допущено посадових осіб ГУ ДПС у Миколаївській області до проведення фактичної перевірки, про що відповідачем складено акт відмови в допуску до проведення перевірки №710/14-29-07-07/42183442 від 16.06.2021 року.

14.07.2021 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області винесено рішення №14/14-29-07-07 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків.

ТОВ "СЕНОР ЛТД" зверталось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказу про визнання протиправним та скасування наказу від 11.06.2021 року № 1114-П про проведення фактичної перевірки.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року у справі №400/4500/21, яке набрало законної сили 14.12.2021 року, у задоволенні адміністративного позову ТОВ " СЕНОР ЛТД " відмовлено повністю.

Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили, визначено, що наказ ГУ ДПС у Миколаївській області від 11.06.2021 року № 1114-П про проведення фактичної перевірки винесено у відповідності до вимог чинного законодавства.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що обставинами, які є тим юридичним фактом, від якого обчислюється строк звернення до суду з вимогою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, є складання посадовими особами податкового органу Акту про відмову в допуску до проведення/ відмову від проведення фактичної перевірки від 16.06.2021. Відповідно до ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Відповідно до положень ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме - на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.

Зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 ПК України, відповідно до якої контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає в обмеженні або забороні платнику податків у реалізації прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (пункт 94.1 статті 94 ПК України).

КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (частина 1 статті 12 КАС України).

Відтак, податковий орган має право/обов`язок звернутись до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. При розгляді вимоги щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до предмета доказування входить, зокрема, наявність підстав та дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.

Крім того, КАС України визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ (глава 11) та порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (§ 2 цієї глави).

Так, статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Цей порядок є альтернативним загальному порядку розгляду справ.

Відповідно до приписів частини 2 статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити певні визначені цією нормою обов`язкові реквізити.

У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду (частина 3 статті 283 КАС України).

Частинами 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Згідно із частиною 8 статті 283 КАС України рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню.

Крім того, КАС України визначено, що при розгляді цієї категорії термінових справ днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина 5 статті 270 КАС України).

Виходячи зі змісту статей 271 та 272 КАС України, розгляд термінової адміністративної справи закінчується проголошенням повного судового рішення, а судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Тобто, податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення - в загальному порядку або відповідно до статті 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов`язково зазначається в позовній заяві (заяві).

Законодавцем визначено, що в порядку статті 283 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини 4 статті 283 КАС України у зв`язку з наявністю спору про право.

Відмова у відкритті провадження відповідно до частини 5 статті 283 КАС України дає право податковому органу звернутись в порядку загального провадження, але таке звернення можливе і без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному статтею 283 КАС України, адже спір про право може виникнути і на етапі застосування адміністративного арешту податковим органом, а тому, звернення до суду із заявою відповідно до статті 283 КАС України в такому випадку може бути недоцільним. В будь-якому разі спір про право повинен бути не уявним, а реальним, та суду необхідно надати докази про звернення за вирішенням спору в адміністративному чи судовому порядку.

Законодавцем встановлено, що суд повинен перевірити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна, та в разі наявності спору про право, такий розгляд здійснюється в загальному позовному провадженні.

Відтак, здійснюючи розгляд справи в порядку загального провадження, суд зобов`язаний перевірити дотримання критеріїв, встановлених частиною 2 статті 2 КАС України з метою досягнення основного завдання адміністративного судочинства - справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору у сфері публічно-правових відносин.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судому постановах від 26 червня 2020 року у справі №280/2993/19, від 05 листопада 2021 року у справі №140/551/20, від 20.07.2022 року по справі № 420/7404/20.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 по справі №400/5559/21 відмовлено ГУ ДПС у Миколаївській області у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки TOB «СЕНОР ЛТД» оскаржується законність наказу про проведення фактичної перевірки (справа №400/4500/21), недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту майна платника податків, тобто між сторонами існує спір про право.

09.08.2021 ГУ ДПС у Миколаївській області подано до Миколаївського окружного адміністративного суду позовну заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в порядку загального провадження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що 15.06.2021р. ГУ ДПС у Миколаївській області було подано заяву про підтвердження правомірності застосування адміністративного арешту майна платника податків в порядку ст.283 КАС України до Миколаївського окружного адміністративного суду з додержанням 24-годинного строку.

Відтак, контролюючий орган має право/обов`язок звернутись до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи, що рішення позивача від 14.07.2021 року № 14/14-29-07-07 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків винесено у відповідності до норм Податкового кодексу України, а відповідачем не надано доказів протилежного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНОР ЛТД", - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року по справі № 400/7127/21, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено 15 лютого 2023 року.

суддя-доповідач Семенюк Г.В.судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.