Постанова

від 15.02.2023 по справі 420/11141/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/11141/22Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.

суддів Танасогло Т.М. , Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року у справі №420/11141/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ФЄМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

12.08.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ФЄМ» (далі позивач, Товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2022 року №3841704/40588118, №3841708/40688118, №3841705/40688118, №3841702/40688118, №3841700/40688118, №3841688/40688118;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ФЄМ» від 01.12.2021 року №8, №9, №19, від 03.12.2021 року №25, від 06.12.2021 року №39, датою їх подання, а саме 28.12.2021 року та податкову накладну №13 від 21.01.2022 року, датою її подання - 27.01.2022 року.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Товариство вказує, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено перелік документів, достатній для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, який необхідно надати платнику податків.

Позивач зауважує, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних прийняте контролюючим органом без належної перевірки достовірності та аналізу наданих позивачем документів, не містить обґрунтувань щодо того, яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

За таких обставин, позивач уважає, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до податкового органу у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних надіслав пояснення та всі необхідні документи в підтвердження здійснення господарських операцій, які, на його думку, є достатніми для їх реєстрації.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 19 листопада 2022 року прийнято рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ФЄМ» задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2022 року №3841704/40588118, №3841708/40688118, №3841705/40688118, №3841702/40688118, №3841700/40688118, №3841688/40688118.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ФЄМ» від 01.12.2021 року №8, №9, №19, від 03.12.2021 року №25, від 06.12.2021 року №39, датою їх подання, а саме 28.12.2021 року та податкову накладну від 21.01.2022 року №13 датою її подання, а саме 27.01.2022 року.

Висновок суду першої інстанції про обґрунтованість і доведеність позовних вимог вмотивований тим, що у контролюючого органу не було правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки контролюючий орган у електронних квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначив конкретний перелік документів, які Товариству слід було подати для усунення перешкод в реєстрації податкових накладних, суд попередньої інстанції дійшов висновку, що відмова в реєстрації податкових накладних не відповідає правовій визначеності як критерію правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, свідчить про протиправність таких рішень та наявність правових підстав для їх скасування.

Зобов`язуючи ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд попередньої інстанції послався на те, що це є належним і ефективним способом захисту порушеного права Товариства.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Головним управлінням ДПС в Одеській області (далі скаржник, податковий орган) подано апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, судом першої інстанції залишено поза увагою, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних стало ненадання платником податків на розгляд комісії необхідних первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Окрім того, в підтвердження реальності відображених у податкових накладних господарських операцій, Товариством не було надано бухгалтерського документа (наприклад, оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 Плану рахунків бухгалтерського обліку, які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначеної в податковій накладній господарської операції, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарської операції (наявність ділової мети).

На переконання податкового органу, оскаржувані рішення комісії регіонального рівня є повністю обґрунтованими, а позовні вимоги ТОВ «ЄВРО-ФЄМ» такими, що не підлягають задоволенню.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ЄВРО-ФЄМ» спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.

В силу приписів пункту 1,3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Зокрема, як з`ясовано судом апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ФЄМ» зареєстровано 26.07.2016 року за юридичною адресою 65001, Одеська обл., місто Одеса, вул. Хімічна, буд. 1, корп. 27, оф. 304, код ЄДРПОУ 40688118, керівник - Ткаченко Віталій Миколайович.

Основними видами діяльності є:

23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва, інші: 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 81.30 Надання ландшафтних послуг.

04 лютого 2020 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОГРІН-ІНВЕСТ» було укладено Договір поставки №4/02-20. (а.с.43-45)

За умовами договору позивач прийняв на себе зобов`язання передати (поставляти) Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКОГРІН-ІНВЕСТ» у власність вироби бетонні тротуарні неармовані вібропресовані (надалі - Товар), кількість, комплектність, ціна, строк, пункт поставки і асортимент Товару остаточно вказуються у видаткових накладних (пункт 1.1. вищезазначеного договору).

На виконання умов цього Договору позивач склав видаткові накладні про поставку ТОВ «ЕКОГРІН-ІНВЕСТ» товару: №1002 від 01 грудня 2021 року, №1003 від 01 грудня 2021 року, №1005 від 02 грудня 2021 року, №1026 від 03 грудня 2021 року, №1027 від 06 грудня 2021 року, №1075 від 16 грудня 2021 року, №1111 від 21 грудня 2021 року, №100 від 19 січня 2022 року, №108 від 21 січня 2022 року.

На виконання приписів пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань за датою відвантаження товару позивачем складено на користь Покупця та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні:

- №8 від 01 грудня 2021 року на загальну суму 7878,00 грн., в тому числі - ПДВ на суму 1313,00 грн., №9 від 01 грудня 2021 року на загальну суму 21420,84 грн., в тому числі - ПДВ на суму 3570,14 грн., №19 від 02 грудня 2021 року на загальну суму 21420,84 грн., в тому числі - ПДВ на суму 3570,14 грн., №25 від 03 грудня 2021 року на загальну суму 19200,96 грн., в тому числі - ПДВ на суму 3200,16 грн., №39 від 06 грудня 2021 року на загальну суму 19 632,67 грн., в тому числі - ПДВ на суму 3272,11 грн., №13 від 21 січня 2022 року на загальну суму 16 348,50 грн., в тому числі - ПДВ на суму 2 724,75 грн.

Згідно із отриманих Квитанцій від 28 грудня 2021 року та 27 січня 2022 року, податкові накладні прийняті, однак їх реєстрація зупинена.

З посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 6810 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У зв`язку з цим, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних. (а.с.23,26,29,32,35,38)

17.0.2022 року Товариством засобами електронного зв`язку на адресу контролюючого органу було направлено в електронній формі повідомлення про подання пояснень зі сканкопіями документів до господарських операцій, по яких виписані податкові накладні.

До повідомлення позивачем прикріплено 10 додатків, а саме Додатково Позивачем було надано копії документів:

- Договір поставки №4-02-20 від 04 лютого 2022 року;

- Видаткові накладні №1002 від 01 грудня 2021 року, №1003 від 01 грудня 2021 року, №1005 від 02 грудня 2021 року, №1026 від 03 грудня 2021 року, №1027 від 06 грудня 2021 року, №1075 віл 16 грудня 2021 року, №1111 від 21 грудня 2021 року, №100 від 19 січня 2022 року, №108 від 21 січня 2022 року;

- Платіжне доручення №7223 від 30 грудня 2021 року;

- Акт звірки взаємних розрахунків по стану за період: січень 2022 року;

- Видаткові накладні №11154 від 20 листопада 2021 року, №11261 від 23 листопада 2021 року, №СБ-13104 від 01 грудня 2021 року, №СБ-13037 від 01 грудня 2021 року;

- Договір оренди №102 нежитлового приміщення від 01 березня 2019 року з додатковою угодою №1 та акт прийому - передачі приміщення до відповідного договору від 01 квітня 2019 року;

- Договір оренди №2804-14 від 28 квітня 2021 року та акт приймання - передачі до відповідного договору від 01 травня 2021 року;

- Договір №0401/2 оренди нежитлового приміщення від 04 січня 2021 року та акт приймання-передавання нежитлового приміщення в оренди до відповідного договору від 04 січня 2021 року.

22.02.2022 року регіональною комісією ГУ ДПС Одеській області прийнято рішення №3841704/40588118, №3841708/40688118, №3841705/40688118, №3841702/40688118, №3841700/40688118, №3841688/40688118 про відмову в реєстрації податкових накладних.

В якості підстави для відмови зазначено про ненадання платником податку копій документів:

«первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів, з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».(а.с.115-120)

Так, приписами частини 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З огляду на положення цієї норми, у платника податку на додану вартість виникають податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а відтак і обов`язок зареєструвати податкові накладні, за першою із подій: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок, або дата відвантаження товарів.

Подібний підхід щодо необхідності реєстрації податкової накладної за правилом першої, передбаченої пунктом 187.1 статті 187 ПК України, події був застосований Верховним Судом у постанові у справі № 360/2460/20, а також у постанові від 01 грудня 2021 року у справі №600/1878/20-а.

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, єдиним реєстром податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно із наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно із абзацами першим, другим, п`ятим, десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України установлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:

- відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу;

За результатами перевірки, визначеної пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

01 лютого 2020 року набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.(далі Порядок № 1165)

Пунктом 3 Порядку № 1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4,5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідає жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування установлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно із пунктами 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Аналіз наведених вище положень вказує на те, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року (далі - Порядок №520).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Перевіряючи правильність наданої судом попередньої інстанції правової оцінки оскаржуваного позивачем індивідуального акту (рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) в контексті недотримання/дотримання податковим органом як суб`єктом владних повноважень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при їх прийнятті, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

При вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - установлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

З огляду на приписи пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 ПК України обов`язок подання податкової накладної на реєстрацію у платника податків виникає після кожного отримання коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або відвантаження товарів, незалежно від наявності інших первинних документів.

Як слідує з матеріалів справи, за правилом першої події, а саме за фактом відвантаження товарів, ТОВ «ЄВРО-ФЄМ», як продавцем, складено на користь покупця ТОВ «ЕКОГРІН-ІНВЕСТ», податкові накладні №8, №9, №19 від 01.12.2021 року, №25 від 03.12.2021 року, №39 від 06.12.2021 року, №13 від 21.01.2022 року, та направлено їх на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

За наслідками дослідження копій Квитанцій про зупинення реєстрації складених Товариством податкових накладних судовою колегією з`ясовано, контролюючий орган зупинив реєстрацію у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 6810 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Аналіз положень пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, щоб установити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, у відповідності до вимог пункту 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарських операцій до відповідного критерію, визначеного пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Окрім іншого, апеляційний суд зауважує, що посилання у квитанціях на п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій не розкриває зміст та не конкретизує підстав зупинення реєстрації податкових накладних, а також не відображає переліку документів необхідних податковому органу для реєстрації податкових накладних.

При цьому, формальне зазначення у квитанціях пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.

Також, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

У свою чергу, в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних проставлено позначки у відповідних пунктах стосовно підстав для відмови у реєстрації податкових накладних, а саме в пункті ненадання платником податку копій документів.

Означений пункт містить загальний перелік документів, які не були надані, а саме:

- первинні документи щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури /інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Тобто, викладена загальна правова норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Окрім того, у приписці до цього пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити. Однак, оскаржуване рішення не містить жодних підкреслень, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності таких документів. Обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи скаржника щодо не надання позивачем контролюючому органу копії документів, зокрема, бухгалтерського документа (оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93, плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до спрощеного плану рахунків), оскільки у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не міститься посилання та вимоги про необхідність їх надання.

Разом з цим, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, за умови що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі за № 140/2160/18.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Апеляційний суд уважає, що за наявності поданих позивачем документів, які підтверджують дані, зазначені у податкових накладних, та відсутності роз`яснення контролюючого органу яких документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, у відповідача були відсутні підстави для відмови у їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, посилання скаржника на відсутність необхідності роз`яснення контролюючого органу, які саме документи необхідно було подати для реєстрації, і, як наслідок, не ґрунтується на встановлених обставинах справи та раніше неодноразово висловлених висновках Верховного Суду в подібних правовідносинах.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що контролюючий орган не довів правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, тому оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних підлягають скасуванню, а належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні.

На підставі вищенаведеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно установив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для скасування рішення суду попередньої інстанції немає.

У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року у справі №420/11141/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ФЄМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач Димерлій О.О.Судді Танасогло Т.М. Крусян А.В.