Ухвала

від 15.02.2023 по справі 2а-1942/09/1470

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 2а-1942/09/1470

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Турецької І. О.,

суддів Домусчі С. Д., Шеметенко Л. П.

перевіривши наявність підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 липня 2009 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області до Фермерського господарства «Росяне» про припинення юридичної особи

В С Т А Н О В И В:

У травні 2009 року Державна податкова інспекція у Жовтневому районі Миколаївської області (далі - ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області) звернулося до суду першої інстанції з позовом до Фермерського господарства «Росяне» (далі ФГ «Росяне») про припинення юридичної особи.

Позов мотивувався тим, що ФГ «Росяне» не подає до податкового органу звітність про фінансово господарську діяльність більше року, чим порушує пункт 2 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування». В підтвердження даних обставин ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області надало довідку № 7413/10/15-119 від 08.05.2009.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.07.2009 позов ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області до ФГ «Росяне» був задоволений. Суд припинив юридичну особу ФГ «Росяне» код ЄДРПОУ 22429293, вул. Радісна, 1, кв. 5, с. Пересадівка, Жовтневий район, Миколаївська область, 57200.

Указане рішення для виконання було надіслано судом державному реєстратору Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області.

30.01.2023 до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , в якій вона просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, поновити його, а також скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.07.2009, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В якості додатків до апеляційної скарги, ОСОБА_1 , зокрема надала, оскаржувану постанову суду першої інстанції, виписку з рішення Жовтневої районної ради народних депутатів від 12.06.1992 про реєстрацію Селянського/фермерського господарства «Росяне», свідоцтво про смерть свого чоловіка ОСОБА_2 , який являвся головою Селянського/фермерського господарства «Росяне».

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 із Миколаївського окружного адміністративного суду була витребувана справа №2а-1942/09/1470 за позовом ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області до Селянського/фермерського господарства «Росяне» про припинення юридичної особи.

Головою Миколаївського окружного адміністративного суду був наданий акт від 15.06.2017 №1 про вилучення для та знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду. В цьому акті є запис про вилучення та знищення справа №2а-1942/09/1470 за позовом ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області до Селянського/фермерського господарства «Росяне» про припинення юридичної особи.

Провівши аналіз постанови суду першої інстанції, апеляційної скарги та додатків до неї, колегія суддів установила таке.

Відповідно до рішення ХІІІ сесії ХХІ скликання Жовтневої районної ради народних депутатів «Про реєстрацію селянських господарств» було зареєстроване Селянське/фермерське господарство «Росяне» у складі:

голови ОСОБА_2 ;

членів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Також указаним рішенням ФГ «Росяне» було зобов`язано виготовити печатку, штам, відкрити розрахунковий рахунок в банку та в місячний строк надати усі дані в місцеву раду для занесення в спеціальну господарську книгу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 голова ФГ «Росяне» ОСОБА_2 помер.

Скаржниця у справі ОСОБА_1 являлася його дружиною та членом ФГ «Росяне».

Як випливає з постанови суду першої інстанції ухвала про відкриття провадження у справі та судова повістка про дату судового засідання на 14.07.2009 за позовом ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області до ФГ «Росяне» була надіслана відповідачу за його юридичною адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначив суд, направлені документи були повернуті до суду з відміткою, що адресат за вказаною адресою не знаходиться, попри те, що довідка Миколаївського обласного управління статистики про державну реєстрацію свідчить про незміну ФГ «Росяне» юридичної адреси.

Як заявляє скаржниця в апеляційній скарзі та в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що голова ФГ «Росяне» помер та не виконав свій обов`язок щодо залучення її до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таке порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як стверджує ОСОБА_1 , порушило її право на доступ до правосуддя.

Як пояснює скаржниця, про існування оскаржуваного судового рішення їй стало відомо лише 19.01.2023, коли вона отримала його копію.

Зазначаючи про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 наголошує, що стаття 35 та частина 1 статті 36 Закону України «Про фермерське господарство від 19.06.2003 №973-IV (далі Закон №973-IV), в редакції, яка діяла на момент розгляду справи в суді першої інстанції, встановлювали вичерпний перелік підстав для припинення фермерського господарства. В цьому переліку підстав, як указує ОСОБА_1 , відсутня така підстава як неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності.

Відповідно до частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Вирішуючи питання чи наявне у ОСОБА_1 право на апеляційне оскарження постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.07.2009 у справі №2а-1942/09/1470, колегія суддів дійшла таких висновків.

На момент створення ФГ «Росяне» та на момент смерті його голови ОСОБА_2 діяв Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 № 2009-XII (далі Закон № 2009-XII).

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, відносини, пов`язані із створенням і діяльністю селянських (фермерських) господарств, регулюються цим Законом, законами «Про власність», «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві», «Про підприємництво», «Про колективне сільськогосподарське підприємство», законодавством про землю, іншими законодавчими актами України.

Частини 2, 4, 6 та 8 статті 2 Закону № 2009-XII унормовували, що членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об`єдналися для роботи в цьому господарстві.

Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

Інтереси селянського (фермерського) господарства перед підприємствами, установами та організаціями, окремими громадянами представляє голова господарства.

Голова селянського (фермерського) господарства може доручати виконувати свої обов`язки і використовувати права голови одному із членів господарства.

Селянське (фермерське) господарство має своє найменування, печатку і штамп.

Стаття 9 Закону № 2009-XII встановлює обов`язкову реєстрацію селянського (фермерського) господарства.

Так, в частині 2 цієї статті вказано, що для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови) і документ про внесення плати за державну реєстрацію.

Стаття 23 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року) встановлювала, що юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов`язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.

Аналогічні приписи містить стаття 80 діючого Цивільного кодексу, а саме: юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Отже, з моменту державної реєстрації ФГ «Росяне» воно набуло статусу юридичної особи зі здатністю мати цивільні права і обов`язки, бути позивачем та відповідачем у суді.

Себто, саме ФГ «Росяне» має бути відповідачем у справі, а не його окремі члени.

У суду першої інстанції не було підстав для залучення до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, членів ФГ «Росяне».

Вирішуючи питання, яким чином повинні були діяти члени ФГ «Росяне», у випадку смерті голови даного господарства, для забезпечення його функціонування, у тому числі для представництва в суді, колегія суддів зазначає таке.

Стаття 26 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року), що діяла на момент смерті голови ФГ «Росяне», зокрема, встановлювала, що правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.

Стаття 29 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року) передбачала, що юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов`язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).

Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається їх статутом (положенням).

Дана норма кореспондується з приписами статті 4 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», що регулюють правовідносини, пов`язані із створенням і діяльністю селянських (фермерських) господарств.

Так, стаття 4 означеного Закону встановлювала, що підприємство діє на основі статуту. У статуті підприємства, зокрема вказуються порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, передбачаються органи самоврядування, порядок їх формування та компетенція.

З огляду на наведені норми права, у членів ФГ «Росяне», після смерті ОСОБА_2 , виник обов`язок обрати (призначити) нового голову і таке рішення мало прийматися в порядку та на умовах, які визначені в статуті ФГ «Росяне». Далі, ці зміни щодо голови ФГ «Росяне» повинні були пройти державну реєстрацію в органах місцевої влади.

На момент розгляду справи в суді першої інстанції діяв Закон №973-IV.

Стаття 4 наведеного Закону унормовувала, що головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа.

Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об`єднаннями відповідно до закону.

Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.

Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Відповідно до частини 7 статті 56 КАС України (в редакції 14.01.2009) законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

ОСОБА_1 не надала доказів того, що в неї були, на момент розгляду справи в суді першої інстанції, а також на момент апеляційного оскарження, повноваження представляти в суді інтереси ФГ «Росяне».

Пункт 1 частини 4 статті 298 КАС України встановлює, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Стаття 43 КАС України надає визначення адміністративної процесуальної правосуб`єктності.

Відповідно до частин 1 та 3 даної статті здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Отже, адміністративна процесуальна правосуб`єктність закріплює правовий стан учасника адміністративного процесу і визначає його можливість користатися наданими законом процесуальними правами, обов`язками та законними інтересами.

Адміністративна процесуальна правосуб`єктність також закріплює коло осіб, які можуть бути суб`єктами прав та обов`язків, конкретизуючи тим самим коло правовідносин, що виникає на основі адміністративної процесуальної правосуб`єктності.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 не є суб`єктом правовідносин у цьому спорі, адже відповідачем у справі є юридична особа, яка має право особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність).

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята до розгляду, її належить повернути скаржниці.

Варто відзначити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права ОСОБА_1 на повторне таке звернення, за умов оформлення належного представництва.

Керуючись статтями 169, 293, 298, 321, 325 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 липня 2009 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області до Фермерського господарства «Росяне» про припинення юридичної особи повернути скаржниці.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Доповідач суддяІ. О. Турецька

суддяС. Д. Домусчі

суддяЛ. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 15.02.2023.