Постанова

від 14.02.2023 по справі 640/2315/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2315/22 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддів Файдюка В.В.,

Суддів Горяйнова А.М.,

Єгорової Н.М.,

При секретарі Шепель О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (ВП) на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ВАЛЕНСІЯ" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ ВАЛЕНСІЯ» (далі - позивач, ТОВ «ТК ВАЛЕНСІЯ») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у м. Києві) Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві № 3194835/43043985 від 04 жовтня 2021 року в особі комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунки коригування кількісних і вартісних № 8 від 31 липня 2021 року до податкової накладної № 7 від 28 липня 2021 року, датою її подання та провести реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2022 року даний адміністративний позов задоволено.

Надалі представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ ВАЛЕНСІЯ» подано до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме присудження на його користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року заяву представника позивача про розподіл витрат на правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління ДПС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ ВАЛЕНСІЯ» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт понесення позивачем витрат на правову допомогу, пов`язаних з розглядом справи, що є співмірним зі складністю справи, наданими послугами та ціною позову.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його ухвалити нове, яким у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує посиланням на неспівмірність та непропорційність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу, незначну складність цієї справи.

Відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача на адресу суду не надходив.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 статті 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В силу положень ч. 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктом 9 ч. 1 статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

З матеріалів справи вбачається, що між між Адвокатським об`єднанням «КОЛАРЕС», з однієї сторони, та товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ ВАЛЕНСІЯ», з другої сторони, було укладено Договір про надання послуг професійної правничої допомоги № 134/219-ю від 30 листопада 2021 року у відповідності до приписів якого вбачається, що сторони цього Договору погодили, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати позивачу правову допомогу, а замовник в свою чергу зобов`язується сплатити за таку допомогу винагороду визначену у додаткових документах.

На підтвердження виконання Адвокатським об`єднанням вимог Договору, представником позивача було подано до суду звіт про роботу щодо надання правової допомоги згідно Договору про надання професійної правової допомоги № 134/219-ю від 30 листопада 2021 року за період з 21 грудня 2021 року - 29 липня 2022 року, з якого вбачається, що Адвокатським об`єднанням були надані наступні юридичні послуги:

1. Проведення аналітичної роботи з документацією, наданою товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ ВАЛЕНСІЯ», з метою формування правової позиції та визначення тактики захисту порушених прав, визначення необхідної для пред`явлення позову доказової бази та зміну позовних вимог (дата: з 10 січня 2021 року по 11 січня 2021 року; час: 6 годин).

2. Підготовка позовної заяви (дата: з 12 січня 2021 року по 13 січня 2021 року; час 10 годин).

3. Підготовка заяви про усунення недоліків (дата: 04 лютого 2022 року; час: 2 години).

У відповідності до вказаного звіту ціна за Договором про надання професійної правової допомоги № 134/219-ю від 30 листопада 2021 року становить 30 000,00 грн.

Також на підтвердження сплати витрат на правову допомогу Адвокатському об`єднанню представником позивача до суду було надано копію квитанції про сплату позивачем коштів за надання послуг професійної правничої допомоги.

Оцінивши докази на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що вказана адміністративна справа була визнана судом першої інстанції справою незначної складності, її розгляд вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що, в свою чергу, свідчить про те, що розмір витрат на правову допомогу, який зазначений представником позивача, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, не може бути визнаний судом співмірним зі складністю справи, обсягом та якістю наданих послуг позивачу, а також часом, витраченим на виконання відповідних робіт (послуг).

Тому суд вірно дійшов висновку про необґрунтованість вимог щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн, водночас, з урахуванням встановлених вище обставин, з огляду на предмет спору та співмірність, про наявність підстав для стягнення суми витрат на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно ч. 7 статті 139 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19.

Відповідачем вказано про завищення витрат на правничу допомогу, однак, ним не наведено спростування обґрунтованості заявленої суми витрат на правничу допомогу саме у цій справі, їх не співмірності або завищеності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (ВП) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ВАЛЕНСІЯ" судових витрат, понесення позивачем яких підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а їх розмір видається пропорційним та обґрунтованим відповідно до наведеного вище обгрунтування.

Отже при винесенні оскаржуваного додаткового рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 312, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (ВП) - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 14 лютого 2023 року.

Головуючий суддя В.В.Файдюк

судді А.М. Горяйнов

Н.М. Єгорова