Постанова

від 15.02.2023 по справі 320/6732/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/6732/22 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Господар" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Господар" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Господар" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування ППР від 26.07.2021 №0160450715.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 позовну заяву була залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк з дня одержання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2022, у зв`язку із частковим виконанням вимог ухвали суду від 03.08.2022, процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви було продовжено для забезпечення права заявника на доступ до правосуддя та запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду копій договорів, за якими відбулась реалізація кукурудзи, сої, пшениці, ріпака за цінами нижче рівня звичайних цін на вищевказані культури; документального підтвердження оплати товару з представленням банківських відомостей про оплату (банківських виписок); документів, які підтверджують якість реалізованої продукції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року адміністративний позов - повернуто позивачу.

Постановляючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не усунуто у повному обсязі недоліки позовної заяви, а саме не надано копії витребовуваних судом доказів (договорів, документальне підтвердження оплати товару), що в силу вимог пункту 1 четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для повернення йому поданого позову.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що вимога суду є безпідставними, оскільки не передбачені КАС України. Апелянт зазначив, що у нього відсутні документи, які просив суд, про що було повідомлено суд. При цьому на переконання апелянта не відкриття провадження з підстав ненадання документів, які не передбачені процесуальним законом, є перешкодою особі у доступу до правосуддя.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд за їх участю.

За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

За наведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних підстав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.

Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Такі вимоги визначені статтею 160 КАС України.

Так, згідно приписів цієї норми, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Статтею 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб`єктивною.

Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, і можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду.

Згідно п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Виходячи з викладеного, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі частини 4 статті 169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

В даному випадку в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд навів перелік недоліків позовної заяви, які повинні бути усунені:

-подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому: засобів зв`язку позивача (відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти); підстави та передумови прийняття спірного ППР №0160450715; відомостей про позивача як юридичну особу, в тому числі, коли він був зареєстрований як юридична особа, поставлений на облік у податковому органі з посиланням та наданням відповідних доказів; викладення фактичних обставин позову з посиланням на докази, якими ці обставини підтверджені, зокрема, умова та порядок реалізації за цінами нижче рівня звичайних цін на кукурудзу, сою, пшеницю, ріпака та заниження рівня урожайності вищевказаних культур з представленням суду копії договорів за якими відбулась така реалізація; документального підтвердження оплати товару з представленням банківських відомостей про оплату; надання документів, які підтверджують якість продукції; зазначення основних показників, які вплинули на формуванням позивачем об`єктів оподаткування; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявника прийнятим рішенням з розкриттям змісту порушених прав.

В установлений в ухвалі від 03.08.2022 строк від заявника надійшла позовна заява у новій редакції із доказами реєстрації позивача як юридичної особи та поставлення на облік у податковому органі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2022, у зв`язку із частковим виконанням вимог ухвали суду від 03.08.2022, процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви було продовжено для забезпечення права заявника на доступ до правосуддя та запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду копій договорів, за якими відбулась реалізація кукурудзи, сої, пшениці, ріпака за цінами нижче рівня звичайних цін на вищевказані культури; документального підтвердження оплати товару з представленням банківських відомостей про оплату (банківських виписок); документів, які підтверджують якість реалізованої продукції.

Як свідчать матеріали справи представником позивача було надіслано на електронну адресу суду заяву в якій останній зазначив, що надав усі докази на підтвердження доводів та обставин визначених у позовній заяві та про відсутність інших документів. Заявник просив відкрити провадження у справі та розглядати справу на підставі наданих разом з позовною заявою документів.

Суд першої інстанції за результатом дослідження поданої заяви, дійшов висновку про невиконання вимог судового рішення від 01.09.2022 та повернув позовну заяву позивачу.

Колегія судді не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Перелік документів, які подаються до позовної заяви передбачений статтею 161 КАС України.

Відповідно до частин 4, 7 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів); до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Як слідує з матеріалів справи, суд першої інстанції вказав про необхідність надання до позовної заяви копій договорів, за якими відбулась реалізація кукурудзи, сої, пшениці, ріпака за цінами нижче рівня звичайних цін на вищевказані культури; документального підтвердження оплати товару з представленням банківських відомостей про оплату (банківських виписок); документів, які підтверджують якість реалізованої продукції.

При цьому у заяві від 05.09.2022 представник позивача зазначив, що надав усі докази на підтвердження доводів та обставин визначених у позовній заяві та про відсутність інших документів. Також просив відкрити провадження у справі та розглядати справу на підставі наданих разом з позовною заявою документів.

Колегія суддів зазначає, що на стадії прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі суд позбавлений можливості надати оцінку тим чи іншим доказам, з`ясувати їх достатність для вирішення справи, їх належність та допустимість, а тому повернення позовної заяви з підстав ненадання тих чи інших доказів, не можна визнати обґрунтованим.

Аналізуючи наведені обставини, колегія не піддає сумніву те, що певні підстави для усунення недоліків позовної заяви існували. Проте, приймаючи до уваги формальні вимоги до позовної заяви, передбачені КАС України, та спосіб, у який вони були застосовані у цій справі, колегія суддів вважає, що повернення позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (ч. 5 ст. 5 КАС України).

Згідно ст. 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п. 29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Таким чином, повернення позовної заяви, за встановлених обставин у цій справі, перешкоджає провадженню у справі, а тому ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року постановлено з порушенням 169 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв`язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 320, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Господар" - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження за позовною заявою.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких