Постанова

від 15.02.2023 по справі 320/1593/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1593/21 Суддя першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Височанської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства «Миронівка-благоустрій» до Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2022, -

У С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Миронівка-благоустрій» (далі - позивач, КП «Миронівка-благоустрій») звернулось у суд з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, (далі - відповідач, ГУ ДПС у Київській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2021 №30/07-02 та №32/0702.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, реальність спірних господарських операцій підтверджується первинною документацією.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що матеріалами справи не підтверджується реальність господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Сучасні будівельні рішення» (далі - ТОВ «БК «СБР»). Наголошує, що цей контрагент не міг надавати послуги з реконструкції полігону твердих побутових відходів у м. Миронівка Київської області у зв`язку з відсутністю в нього трудових активів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 04.12.2020 №3490/10-36-07-02-07/31823373 (далі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення КП «Миронівка-благоустрій» п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено значення показників рядка 21 Декларації з ПДВ за вересень 2020 року на суму 2568258 грн та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 18 Декларації) на 10114 грн.

На підставі Акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві 24.01.2022 прийнято податкові повідомлення рішення:

- №30/07-02, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 12643,00 грн, з яких 10114,00 грн - за податковим зобов`язанням, 2529,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №30/0702, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 2568258,00 грн за вересень 2020 року.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що операції, здійснені між позивачем та ТОВ «БК «СБР», мали реальний товарний характер, а висновок відповідача не відповідає вимогам законодавства, оскільки ґрунтується на припущеннях; відповідачем не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що висновок відповідача про заниження податку на додану вартість ґрунтується на виявленому в ході перевірки факті відсутності реального здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагента - ТОВ «БК «СБР».

Отже, у межах даного спору потрібно, зокрема встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, обставини виконання умов договору, ділову мету в його укладанні, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

На час існування спірних правовідносин і позивач, і його контрагент (ТОВ «БК «СБР») володіли належним рівнем правосуб`єктності, були зареєстровані платниками ПДВ, протилежного відповідачем не доведено.

13.10.2017 між КП «Миронівка-благоустрій» (Замовник) та ТОВ «БК «СБР» (Підрядник) укладено договір №164 про закупівлю робіт за державні кошти, відповідно до якого підрядник зобов`язувався у 2017-2018 роках виконати замовникові роботи: «Реконструкція полігону твердих відходів м. Миронівка Київської області», а замовник - надати підряднику дозвільну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх; ціна договору становить 35567619,60 грн з ПДВ.

На виконання умов указаного договору позивач перерахував ТОВ «БК «СБР» 7086988,37 грн попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 09.11.2017.

Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року ТОВ «БК «СБР» виконано роботи з реконструкції полігону твердих побутових відходів м. Миронівка Київської області.

Наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями підтверджується перерахування КП «Миронівка-благоустрій» на користь підрядника сум винагороди, які корелюють із сумами, вказаними в актах приймання виконаних будівельних робіт.

Також на підтвердження реальності спірних правочинів позивачем надано суду відповідні розрахунки загальновиробничих витрат до локального кошторису, підсумкові відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати.

Суд зауважує, що надана позивачем первинна документація оформлена з дотриманням вимог бухгалтерського обліку та податкового законодавства, містить необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг господарських операцій.

На підтвердження реальності спірного правочину позивачем також надано договір на здійснення авторського нагляду по об`єкту «Реконструкція полігону твердих побутових відходів м. Миронівка Київської області» №210 від 11.12.2017, укладений з ПП «ОСОБА_2», договір на здійснення технічного нагляду по об`єкту «Реконструкція полігону твердих побутових відходів м. Миронівка Київської області» №211 від 11.12.2017, укладений з ФОП ОСОБА_1 , реальність яких податковим органом не ставилась під сумнів.

На підтвердження наявності у ТОВ «БК «СБР» відповідної матеріально-технічної бази на виконання робіт за договором, позивачем надано суду документи, що роздруковані із електронної системи закупівель "ПРОЗОРРО" із закупівлі КОД ДК 021:2015-45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт (Реконструкція полігону твердих побутових відходів м. Миронівка Київської області), ідентифікатор закупівлі: UA-2017-08-29-000336-b, дані документи були надані учасником торгів ТОВ «БК «СБР» в складі тендерної пропозиції, а саме: довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази №133/18 від 12.09.2017 ТОВ «БК «СБР», копії договорів оренди транспортних засобів, копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, копію довідки про наявність обладнання та матеріально-технічної бази №36 від 11.09.2017 Товариства з додатковою відповідальністю «Карпатнафтобуд», копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Згідно з поясненнями позивача усі роботи, що виконано ТОВ «БК «СБР», виконувались його власними силами та силами найнятих працівників, позивачем контролювався хід виконання робіт та використання матеріальних цінностей, без втручання у контроль за правильністю юридичного оформлення найманих контрагентом працівників для виконання робіт. На підставі наявного у матеріалах справи розпорядження Миронівської міської ради Київської області №21-аг від 16.07.2018 проведено обстеження полігону твердих побутових відходів в місті Миронівка Київської області, в ході якого було розглянуто проектно-кошторисну документацію, тендерну документацію, акти виконаних робіт, оглянуто матеріали та виконані роботи. Результат перевірки оформлено актом та заслухано на засіданні сесії Миронівської міської ради у серпні 2018 року.

Також, з`ясовано, що вказані вище роботи придбані позивачем з метою належного виконання своєї статутної діяльності.

При цьому посилання відповідача на наявну в нього податкову інформацію щодо трудових ресурсів контрагента та наявність кримінальних проваджень, в яких фігурує ТОВ «БК «СБР», суд уважає неналежними та недостатніми доказами нереальності господарських операцій позивача з цим контрагентом, оскільки згідно з ч. 1 ст. 61 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Поряд з цим матеріали справи не містять, в т.ч. в Акті перевірки не зазначено, доказів на підтвердження наявності обвинувального вироку або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, та/або інших судових рішень, в яких була б встановлена фіктивність спірних правочинів.

Водночас апеляційний суд критично сприймає посилання апелянта на дефектність актів приймання виконаних будівельних робіт до договору №164 від 13.10.2017 через не зазначення в них усіх необхідних даних, зокрема, посад осіб та повних ініціалів осіб, які такі підписали, а також посилання на недоведення факту виконання умов договорів на здійснення авторського та технічного наглядів, оскільки зазначені твердження не були покладені відповідачем в основу Акту перевірки, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, та не були предметом розгляду справи в суді першої інстанції.

Крім того на спростування означеного позивач наголошує, що підписантами указаних актів є директори відповідних юридичних осіб, а також надав підписані між КП «Миронівка-благоустрій» та ТОВ «БК «СБР» акт приймання-передачі проектно-кошторисної документації, робочих проектів по об`єкту будівництва «Реконструкція полігону твердих відходів м. Миронівка Київської області» від 13.10.2017, акт прийому-передачі будівельного майданчика від 13.10.2017, наказ ПП «ОСОБА_2» від 15.08.2013 №25-в про призначення відповідальних за проведення авторського нагляду на указаному об`єкті будівництва, акт здачі-приймання виконаних робіт за договором на здійснення авторського нагляду, відповідні сертифікати відповідності, посвідчення якості та висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо використаних під час спірних робіт матеріалів.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п. 198.1 - 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Тобто визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо оцінки доводів податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських правовідносин між позивачем та його контрагентом, то такі доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджені належними доказами та спростовуються наданими позивачем доказами.

З наявних у матеріалах справи доказів убачається, що позивачем надано усі належним чином оформлені первинні документи, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «БК «СБР».

Відповідно до п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Ураховуючи вищезазначене у сукупності, апеляційний суд уважає правильним висновок суду першої інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення є безпідставними та неправомірними, а тому підлягають скасуванню.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 139, 243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька

Повний текст постанови складений 15.02.2023.