Рішення

від 14.02.2023 по справі 278/2914/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/2914/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтер-поліс" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Групп" про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «СК «ІНТЕР-ПОЛІС» звернулось до суду з вище вказаною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що між ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» та ТОВ «Транс Групп» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР204546981 відносно транспортного засобу IVECO; НОМЕР_1 .

27.07.2021 року відбулвся дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу IVECO; НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Volkswagen; НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою суду ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страховий акт, відповідно до якого позивач здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 61502,39 грн, яку представник позивача просить стягнути з відповідачів в порядку регресу, згідно пп "б" 38.1.1. пункту 38.1ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом без права керування відповідної категорії.

Враховуючи положенняст. 274 ЦПК України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

У відзиві на позовну заяву представник ТОВ «Транс Груп» просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди 27.07.2021 року ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «Транс Груп» не перебував та не перебуває (а.с. 64-71).

Представником позивача подано відповідь на відзив (а.с. 78-80), де просить задовольнити позовні вимоги у позовні вимоги у повному обсязі.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від ОСОБА_1 повернулось на адресу суду 05.01.2023 року (а.с. 87). Відзиву на позовну заяву від останнього не надходило.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідно ним правовідносини.

Встановлено, що 27.07.2021 року о 13:30 год, ОСОБА_1 , який тимчасово не працює, керуючи транспортним засобом марки «Iveco 45C13», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві, біля станції метро «Чернігівська» при з`їзді з вул. Миропільська на пр-т Броварський, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками (а.с. 7-8).

Згідно відповіді НПУ вбачається, що 27.07.2021 року о 13:31 год у Дніпровському районі м. Києва, на просп. Броварському, станція метро «Чернігівська», сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_2 , власник ТОВ «Порше лізинг Україна», під керуванням водія юридичної особи ОСОБА_2 , який має право керування транспортним засобом, страховий поліс ПАТ «СК «УСГ» та транспортного засобу «Iveco 45C13», д.н.з. НОМЕР_1 , власник ОСОБА_3 , під керуванням ОСОБА_1 , який є індивідуальний власник та який має право керування транспортним засобом, страховий поліс ПАТ «СК «Інтер-поліс» (а.с. 9-10).

08.06.2016 року ТОВ «Транс групп» надано тимчасовий реєстраційний талон № ДХХ № 037100 на транспортний засіб «Iveco 45C13», д.н.з. НОМЕР_1 , категорія D (а.с. 72).

З листа Головного сервісного центру МВС № 31/3875-2993-2022 від 06.07.2022 року (а.с. 82) на ім`я ОСОБА_1 після втрати видане посвідчення водія категорії А1, А, В1, В, серії НОМЕР_3 .

Відповідно до свідоцтва про реєстацію транспортного засобу НОМЕР_4 виданого МВЕВ-9 ДАІ УМВС України 17.11.2006 року, транспортний засіб «Iveco 45C13», д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_3 (зворот стор. а.с. 37).

30.07.2021 року ОСОБА_1 склав повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 35, 36) яким повідомив ПрАТ СК «Інтер-поліс»про ДТП 27.07.2021 року.

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 07.09.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченогост.124КУпАП (а.с. 11, 12).

Відповідно до ч. 6ст. 82 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 204546981, укладеного між ПАТ «СК «Інтер-Поліс» та ТОВ «Транс Групп», було застраховано транспортний засіб «Iveco 45C13», д.н.з. НОМЕР_1 , за умовами якого цивільно-правову відповідальність належного страхувальнику транспортного засобу, було застраховано з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю у розмірі 260000,00 грн, а за шкоду, заподіяну майну130000,00 грн, строк дії договору з 18.06.2021 року по 17.12.2021 року (а.с. 6).

Представник ПАТ «СК «УСГ» звернувся до ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» із заявою про виплату (страхового) відшкодування в розмірі 78195,70 грн та надав всі необхідні для цього документи (а.с 13-27).

06.08.2021 року ПАТ «СК «УСГ» перерахувало 78195,70 грн страхового відшкодування на користь ТОВ «Порше лізинг Україна» (отримувач Торговий дім «Автодім Полтава») (а.с. 28).

Згідно страхового акту № 922/4295/59/21 за договором (полісом) страхування ОСЦПВВНТЗ № ЕР-204546981 від 17.06.2021 року сума страхового відшкодування складає 61502,39 грн (а.с. 33).

ПАТ «СК «Інтер-Поліс» здійснило виплату страхового відшкодування за договором (полісом) страхування ОСЦПВВНТЗ № ЕР-204546981 від 17.06.2021 року, страховий акт № 922/4295/59/21 на суму 61502,39 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3984 від 20.08.2021 року.

24.01.2022 року ПрАТ «СК «Інтер-поліс» звернулося до ОСОБА_1 із заявою (претензією) про виплату страхового відшкодування у розмірі 61502,39 грн, яка була залишена відповідачем без відповіді (а.с. 39).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не бере до уваги довідку видану ТОВ «Транс групп» № 81, від 14.11.2022 року (а.с. 73), оскільки з неї вбачається, що ОСОБА_1 , який не є стороною по справі, у трудових відносинах з ТОВ «Транс групп» не перебував і не перебуває. Відтак, зазначений доказ немає ніякого значення для справи.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першоїстатті 3 Цивільного кодексу Українизагальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені встатті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексувизначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно дост. 979 Цивільного кодексу Україниза договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За приписамист. 993 ЦК Українитаст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності дост. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з ч. 2ст. 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки встановлено статтею 1188 ЦК України, відповідно до положень частини першої якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Положеннями ч. 1ст. 1191 ЦК Українипередбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Спеціальним законом, що встановлює обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV(надалі Закон).

Відповідно до статей 3,5Закону метою такого страхування є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 6 вказаного Законувизначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого (статті 9, 22- 31, 35, 36 Закону).

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до положеньст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цимЗакономпорядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 цього Законувизначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п.п.33.1.4 п.33.1 ст.33 зазначеного Закону у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Підпунктом «ґ» п.п.38.1.1 п.38.1 ст.38 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.п.33.1.2 п.33.1 ст.33 цього Закону.

Вказаними правовими нормами встановлено обов`язок особи, яка скоїла ДТП, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов`язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Згідно із п.п. «б» п. 38.1.1 п. 38.1 ст.38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Так, відповідно до п.п. 2.2. Правил дорожнього рухузатвердженихпостановою КМУ від 10.10.2001 року №1306- Власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Згідно роз`яснень, що містяться у п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013р. №4, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

В пункті 6 своєї постанови від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завданням шкоди (пункт 2.2.Правил дорожнього рухуУкраїни). Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може буди притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно достатті 1191 ЦК України.

Таким чином, вказаними нормами не встановлений солідарний обов`язок страхувальника та водія забезпеченого транспортного засобу відшкодування страховику понесених ним витрат з оплати страхового відшкодування потерпілому, ними лише визначено право страховика за наявності певних умов подати такий позов або до страхувальника або до водія автомобіля. Крім того, страховим полісом № 204546981 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не передбачений солідарний обов`язок щодо відшкодування шкоди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) підвередила вищезазначений висновок, вказавши, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обовязку відшкодувати завдану шкоду, але цей обовязок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника. Іншої норми, яка визначала б особливості відповідальності осіб, що застрахували свою цивільну відповідальність, у главі 82 ЦК України немає. Тому частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи викладене, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв`язку у сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення лише з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача завданих збитків в порядку регресу в розмірі 61502,39 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 1240,50 грн судового збору (пропорційно до частини задоволенних позовних вимог).

Керуючись ст. ст.4,12-13,81-82,141,247,258-259,263-266,280,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-поліс» завдані збитки в порядку регресув сумі 61502,39 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-поліс» судовий збіру сумі 2481 гривню 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інтер-поліс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 69, код ЄДРПОУ: 19350062.

Відповідач-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс групп", місцезнаходження: м. Київ, вул. Службова, 5, код ЄДРПОУ: 30348314.

Суддя О. М. Дубовік