Справа № 289/1283/21
Номер провадження 2/289/10/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2023 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Мельника О.В., з секретарем судових засідань Галькевич Ю.В., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 представника служби усправах дітейРадомишльської міськоїради Будило Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 )до ОСОБА_2 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_2 ) третяособа, яка не заявляє самостійних вимог:служба усправах дітейРадомишльської міськоїради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітньою дитиною,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Радомишльського районного суду Житомирської області із позовною заявою про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітньою дитиною.
В обґрунтування заявленого позову зазначив, що 01.01.2005 року між ним та ОСОБА_2 , зареєстровано шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 під час шлюбу народилась донька, ОСОБА_3 .
Починаючи з березня 2020 року шлюбні відносини з відповідачем фактично припинились і відповідач разом з донькою переїхали мешкати окремо від позивача, де і проживають по теперішній час.
Починаючи з березня 2020 року, у позивача з відповідачем почалися непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні доньки та спілкуванні із нею, її відвідування, почалися створюватися штучні перешкоди зі сторони відповідача.
Письмовим висновком органу опіки та піклування Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області від 01.10.2020 року було визначено позивачу для участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , дні та години побачень. Однак, з моменту прийняття даного рішення відповідач його виконання ігнорувала та продовжувала чинити перешкоди для позивача у спілкуванні з донькою, що і змусило позивача звернутись за захистом своїх прав, як батька до суду.
Також зазначає, що Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 01.09.2020 року шлюб між Позивачем та Відповідачем - розірвано. Даним рішенням місце проживання дитини не визначено.
Позивач в судове засідання з`явився, заявлені вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з тих підстав, що не чинить жодних перешкод для спілкування батька із дитиною. Дитина сама не бажає спілкуватися з батьком.
Представник Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог підтримана висновок наданий Органом опіки та піклування про встановлення днів, годин побачень з малолітньою дитиною.
Заслухавши пояснення сторін та ОСОБА_3 , дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстава.
Відповідно до статей12,81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зістаттею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини третьоїстатті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
За приписамист. 7 СК України, яка встановлює загальні засади регулювання сімейних відносин, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав,установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, передбачено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.
У відповідності до вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Конвенція про права дитини в пункті 3 статті 9 закріпила принцип, за яким держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У відповідності до ч. 2ст. 150 СК України,батьки зобов`язаніпіклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Як визначено ч. 1ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.На кожного з батьків покладаєтьсяоднакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 141 СК Українина батьків покладенірівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитинине впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Право батька, матері та дитини на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежено законом, закріплено положеннямист. 153 СК України.
При цьому, у відповідності до положень ч. 1, 2ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, в той час як батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні, та мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно дост. 1 Закону України «Про охорону дитинства»контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами,у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Як визначено частинами 1-3статті 157 СК України, питання виховання дитинивирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 158 СК Українипередбачено порядок вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї. Так, за її змістом орган опіки та піклування за заявою матері, батька дитини визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод (ч. 1ст. 159 СК України).
В такому випадку, як визначено приписами ч. 2ст. 159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Правовий аналіз вказаних вище положень законодавства дає підстави для висновку, що участь суду при вирішенні питання щодо способу участі батька у вихованні дітей є необхідною у випадку наявності перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, яка створюється одним з батьків іншому, зокрема, у випадку ухилення від виконання рішення органу опіки та піклування.
Згідно з ч. 2ст. 159 СК України, під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Судом встановлено, що 01.10.2005 року відділом РАЦС Радомишльського районного управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 надано прізвище ОСОБА_6 .
Від даного шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження від 13.07.2010 серії НОМЕР_2 .
Відповідно до рішення Радомишльського районного суду по справі №289/2168/19 від 01 вересня 2020 року, шлюб між сторонами розірвано.
З листів Служби у справах дітей № 308 від 29.05.2020, № 330 від 09.06.2020, № 437 від 27.07.2020, № 31 від 14.01.2021 вбачається, що за зверненнями ОСОБА_1 із ОСОБА_2 проводились роз`яснювальні бесіди щодо усунення перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні із дитиною.
Згідно Письмового висновку органу опіки та піклування про встановлення днів, годин, побачень з малолітньою дитиною, наданого Радомишльською районною державною адміністрацією Житомирської області від 01.10.2020 року, беручі до уваги побажання обох батьків, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити дні, години побачень ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 з 19.00 год. щовівторка до 09.00 год. щочетверга та 19.00 год. щоп`ятниці до 10.00 год. щонеділі без участі мами ОСОБА_2 , з обов`язковим урахуванням думки дитини.
З приводу не виконання вимог Письмового висновку органу опіки та піклування про встановлення днів, годин, побачень з малолітньою дитиною позивач ОСОБА_1 звертався до органів поліції, про що свідчить лист № 7941/218/01-202с від 30.12.2020 року.
Опитана в судовому засіданні ОСОБА_3 батька охарактеризувала з негативної сторони та не виявила бажання до спілкування із ним.
З висновків викладених у листі Комінальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» № 14 від 23.09.2020 року вбачається, що мама утворює стійку коаліцію з дитиною проти батька, який знаходиться на дистанції. Враховуючи інтереси дитини є доцільним налагодити відносини між батьками та надати можливість обом батькам брати активну участь у житті дитини.
Згідно довідки № 86 від 09.07.2021 та службової характеристики, наданими військовою частиною № НОМЕР_3 - ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, має військове звання підполковник, по місцю проходження служби характеризується позитивно, є старанним офіцером.
Таким чином, в ході судового розгляду встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано. На даний час колишнє подружжя проживає окремо, малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживає разом із матір`ю.
Позивач має бажання брати участь у вихованні та спілкуванні зі своєю дочкою, оскільки право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування малолітньої доньки із батьком відповідає її інтересам.
Позивач не може в повній мірі брати участь у вихованні своєї доньки, оскільки мешкає окремо, однак хоче дбати про свою дитину, спілкуватися з нею та приймати участь у її вихованні.
Суд, враховуючи поведінку батька, його відношення до дитини та беручи до уваги інтереси дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків, доходить висновку, що ОСОБА_1 не втратив цікавість до своєї доньки.
З метою дотримання найкращих інтересів дитини, недопущення тривожності, збереження спокійного емоційного стану, поступового відновлення довіри до батька суд вважає за можливе проведення побачень дитини з батьком один раз на тиждень, з обов`язковим урахуванням думки дитини.
Побачення та спілкування з дитиною проводити у перший місяць, після набрання судовим рішенням законної силив присутності матері дитини, в подальшому, без присутності матері дитини за місцем фактичного проживання батька дитини або у громадських місцях культурно-масових, спортивних, розважальних, оздоровчих закладах, що призначені для повноцінного розвитку, оздоровлення, відпочинку дитини та відповідають віку та стану здоров`я дитини з дотриманням її безпеки.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема,стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободне надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини ( рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року).
Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачиться на шкоду інтересам дитини.
Суд роз`яснює сторонам, що з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений спосіб участі у вихованні малолітньої дитини, що буде відповідати, насамперед, інтересам дитини.
Враховуючи вище викладене, згідност.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави, оскільки позивач згідно закону звільнений від його сплати.
Керуючись ст.ст.12,13,81,265,268,354 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначити способи участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням стану здоров`я дитини, з дотриманням її режиму дня та харчування, погодних умов, з врахуванням карантинних обмежень, умов воєнного стану, а саме:
- систематичні побачення з дитиною, без присутності матері, з 19.00 год. щоп`ятниці до 10.00 год. щонеділі;
- необмежене спілкування з дитиною, особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв`язку.
Побачення та спілкування з дитиною проводити у перший місяць, після набрання судовим рішенням законної сили в присутності матері дитини, в подальшому, без присутності матері дитини за місцем фактичного проживання батька дитини або у громадських місцях культурно-масових, спортивних, розважальних, оздоровчих закладах, що призначені для повноцінного розвитку, оздоровлення, відпочинку дитини та відповідають віку та стану здоров`я дитини з дотриманням її безпеки, з обов`язковим урахуванням думки дитини.
В день побачення з донькою, ОСОБА_1 має право забирати доньку з дому, школи, дошкільного закладу особисто, за попередньою домовленістю з матір`ю ОСОБА_2 .
В решті вимог позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 15.02.2023 року.
Суддя О. В. Мельник
Суд | Радомишльський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2023 |
Оприлюднено | 03.04.2024 |
Номер документу | 108997542 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Радомишльський районний суд Житомирської області
Мельник О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні