Постанова

від 15.02.2023 по справі 640/18626/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 640/18626/21

адміністративне провадження № К/990/25233/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Яковенка М.М., Шишова О.О.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2022 року у складі колегії суддів: Кузьмишиної О.М. (судді-доповідача), суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є. у справі № 640/18626/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, стягнення надмірно сплачених податкових зобов`язань, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14 травня 2021 року № 49887/6/26-15-12-13 про відмову у поверненні суми переплати з податку на прибуток в розмірі 1 111 800,00 грн (код платежу 85 11020300 00 «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів»);

- визнати бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві стосовно підготовки висновку про повернення суми надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 1 111 800,00 грн та його подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві підготувати висновок про повернення суми надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 1 111 800,00 грн та подати його до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві у строки передбачені Податковим кодексом України, які необхідно обчислювати з дати набуття рішення суду законної сили;

- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві суму надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств (код платежу 85 11020300 00 «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів») в розмірі 1 111 800,00 грн та зарахувати стягнену суму на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» № НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві «ПроКредит Банк».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням у іншій справі № 826/3862/17 установлено, що позивачем двічі сплачено податок на прибуток підприємств за 1-й квартал 2016 року, а саме: платіжним дорученням від 17 травня 2016 року № 164 (платіж не пройшов з вини банку) та платіжними дорученнями від 16 червня 2016 року № 5 та від 29 липня 2016 року № 12 на загальну суму 1 110 148,10 грн (платіж зараховано).

Водночас, заява ТОВ «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» про повернення суми переплати з податку на прибуток в розмірі 1 111 800,00 грн (код платежу 85 11020300 00 «Податок на прибуток приватних підприємств, створених за участю іноземних інвесторів»), подана 16 квітня 2021 року, тобто з порушенням граничного строку подання відповідної заяви.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року змінено та викладено мотивувальну частину в редакції зазначеної постанови суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що заява ТОВ «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» про повернення надміру сплаченої суми у розмірі 1 111 800,00 грн (код платежу 85 11020300 00 «Податок на прибуток приватних підприємств, створених за участю іноземних інвесторів») подана 16 квітня 2021 року, тобто з порушенням граничного строку подання відповідної заяви.

Крім цього, судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що підставою для відмови Головного управління ДПС у м. Києві підготувати та надати до органів казначейства висновок щодо повернення надміру сплачених коштів, фактично є відсутність відомостей про подвійну сплату позивачем податку на прибуток за І квартал 2016 року в інтегрованій картці платника податків ТОВ «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ», а тому відсутні й підстави для підготовки та направлення відповідного висновку до органів казначейства.

Також, судом апеляційної інстанції зазначено, що питання внесення змін в інтегровану картку платника податків та відповідні зобов`язання податкового органу щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» вже вирішено судом у справі № 826/3862/17, проте зазначене судове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2018 року фактично податковим органом не виконано.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

05 травня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» подано декларацію з податку на прибуток за 1-й квартал 2016 року, якою задекларовано податок на прибуток за 1-й квартал 2016 року у сумі 1 161 757 грн. Платіжним дорученням від 17 травня 2016 року № 164 позивач перерахував суму в розмірі 1 111 800,00 грн на рахунок Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про що листом від 23 травня 2016 року № 13 повідомив відповідача.

Позивачем подано до ПАТ «Фідобанк» платіжне доручення від 17 травня 2016 року № 164 з призначенням платежу: «податок на прибуток за перший квартал 2016 року» для перерахунку грошових коштів наявних на рахунках ТОВ «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» в сплату податкових зобов`язань з податку на прибуток.

Водночас, на підставі рішення Національного банку України від 20 травня 2016 року № 8 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 травня 2016 року№ 783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Фідобанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Відповідне платіжне доручення залишено банком без виконання.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві винесено Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» податкову вимогу від 27 травня 2016 року № 6474-17, згідно з якою визначено, що станом на 27 травня 2016 року сума податкового боргу вказаного платника податку за узгодженим грошовим зобов`язанням становить 1 110 148,10 грн також винесено рішення про опис майна у податкову заставу від 27 травня 2016 року № 6474-17.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ», платіжними дорученнями від 16 червня 2016 року № 5 та від 29 липня 2016 року № 12 сплатило на рахунок Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві загальну суму в розмірі 1 110 148,10 грн з призначенням платежу «податок на прибуток».

Надалі, позивач звернувся до контролюючого органу з листом (заявою) від 11 жовтня 2016 року № 28 з проханням зарахувати суму переплати податку на прибуток у розмірі 1 111 800,00 грн в якості майбутніх платежів з податку на прибуток.

Листом від 13 грудня 2016 року № 41459/10/26-55-07-02 Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві зазначила, що кошти в сумі 1 111 800,00 грн за платіжним дорученням від 17 травня 2016 року № 164 не надходили.

Уважаючи протиправними податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу від 27 травня 2016 року № 6474-17, а також дії податкового органу, що полягають у невизнанні переплати з податку на прибуток підприємств, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» звернулося до суду з позовом.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2018 року у іншій справі № 826/3862/17 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» задоволено частково. Визнано вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 27 травня 2016 року № 6474-17 та рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про опис майна у податкову заставу від 27 травня 2016 року № 6474-17 - протиправними. Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві врахувати та відобразити в інтегрованій картці платника з податку на прибуток підприємств Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» наявну переплату податку на прибуток підприємств в сумі 1 111 800,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року у справі № 826/3862/17 задоволено заяву представника Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відмову від апеляційної скарги. Провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, зобов`язання вчинити дії - закрито.

Крім того, судом апеляційної інстанції було встановлено, що упродовж 2019-2021 років тривало виконавче провадження № 60184820, в рамках якого вчинялися дії, спрямовані на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2018 року у справі № 826/3862/17. Проте, станом на 01.12.2020 судове рішення щодо обов`язку відображення в інтегрованій картці платника податків суми надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 1 111 800,00 грн не виконано податковим органом.

У грудні 2020 року ТОВ «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» звернулося до Головного управління ДПС у м. Києві із заявою про повернення суми переплати з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 111 800,00 грн.

Листом від 23 грудня 2020 року № 158982/10/26-15-12-13-11 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило позивача про відсутність можливості повернути суму переплати в зазначеному розмірі, оскільки відсутній механізм виконання рішення суду щодо відображення в інтегрованій картці платника податків суми надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств. При цьому, оскільки в картці не відображено суми переплати, то відсутні підстави для її повернення.

Позивач повторно звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві із заявою про повернення надміру сплачених податкових платежів з податку на прибуток підприємств, водночас листом від 14 травня 2021 року № 49887/6/26-15.12-13 Головне управління ДПС у м. Києві повторно відмовило позивачу у поверненні суми переплати з тих самих підстав.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права просить постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції під час розгляду справи було порушено норми матеріального права, а саме пункт 43.3 статті 43 та пункт 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.

Також позивачем зазначено, що суд апеляційної інстанції не встановив преюдиційність іншого судового рішення у справі № 826/3862/17.

Верховний Суд ухвалою від 22 вересня 2022 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідачами подано до Суду відзив на касаційну скаргу, учасники справи вказують на безпідставність та необґрунтованість мотивів викладених в ній та просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначає стаття 43 Податкового кодексу України

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.2. статті 43 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно з пунктом 43.3 статті 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

За правилами пункту 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Пунктом 43.5 статті 43 ПК України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 43.6 статті 43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Таким чином, зміст вказаних норм дає підстави для висновку, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 Податкового кодексу України. За наслідками подання відповідної заяви орган ДПС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією проведення звірення стану рахунків (у разі відсутності в інформаційних базах даних ДПС відомостей щодо розміру заявленої до повернення суми).

Аналогічний правовий висновок викладено і в постановах Верховного Суду від 18 червня 2019 року (справа № 826/3490/18), від 13 червня 2019 року (справа № 812/1017/16), від 11 червня 2019 року (справа № 826/8802/16), від 5 березня 2019 року (справа № 814/3233/15), від 28 лютого 2019 року (справа № 805/1218/16-а), від 5 лютого 2019 року (справа № 826/7672/17).

За приписами пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відтак, платник податків у наданий законодавством строк (1095 днів), що настає за днем виникнення такої переплати, має право звернутися до контролюючого органу із заявою про повернення помилково та/або надмірно сплачених платежів.

При цьому, у своїй касаційній скарзі, позивач зазначає, що датою з якої починається облік строку (1095 днів), впродовж якого платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань є 19.12.2018 - дата набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/3862/17.

Водночас, у постановах Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 826/3490/18 та від 27 квітня 2020 року у справі № 640/7371/19 сформовано висновок відповідно до якого датою виникнення надміру сплаченої суми в розумінні пункту 43.3 статті 43 ПК України вважається саме дата подання податкової декларації за звітний період, а не дата фактичного перерахування авансових внесків до Державного бюджету (дата відповідних платіжних доручень).

Колегія суддів ураховує такі висновки Верховного Суду і не вбачає підстав для відступу від такої позиції.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Верховний Суд зазначає, що норми Податкового кодексу України не ставлять платника податків у залежність звертатися із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань лише після підтвердження таких зобов`язань у судовому порядку.

Крім того, положення статті 43 ПК України не визначають таких підстав для відмови у наданні висновку про повернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань, як наявність неузгоджених податкових зобов`язань.

Відповідно, право на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань виникає у позивача саме після подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств, оскільки лише після подання останньої сплачені кошти отримали статус надміру сплачених грошових зобов`язань.

Водночас, судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо відображення позивачем відповідних грошових зобов`язань у його податкових деклараціях, що подавалися до контролюючих органів та відповідно дати їх подання.

Колегія суддів зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили вказані питання, обмежившись виключно наявністю факту спливу строку, встановленого статтею 43 ПК України для повернення надміру сплачених грошових зобов`язань.

Відтак, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся із заявою про повернення надміру сплаченої суми у розмірі 1 111 800,00 за кодом платежу 85 11020300 00 «Податок на прибуток приватних підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» - 16 квітня 2021 року, однак не встановлено дату виникнення переплати, за поверненням якої звертався позивач.

Таким чином, судами не надано належної оцінки всім обов`язковим передумовам повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно, застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на викладене, Верховний Суд уважає, що висновки судів не ґрунтуються на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Указані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Зазначені обставини залишились поза увагою судів попередніх інстанцій, при цьому колегія суддів уважає, що оцінка таким доводам сторін та наявним у справі доказам є необхідним та першочерговим для вирішення справи. Крім того, з урахуванням такого висновку залежить висновок щодо правильності дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права.

За змістом частини 2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

З огляду на обмежений обсяг процесуальних повноважень Верховного Суду та на те, що суд першої та апеляційної інстанції не перевірили й не встановили ті фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення позовних вимог, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Оскільки справа направляється на новий розгляд, розподіл судових витрат відповідно до частини шостої статті 139 КАС України не здійснюється. Питання розподілу судових витрат залежить від кінцевого рішення, яким буде вирішено позовні вимоги, а отже, має бути здійснений за наслідками нового розгляду у судовому рішенні по суті спору або, у випадках визначених статтями 143 і 252 КАС України, шляхом ухвалення додаткового судового рішення.

З огляду на наведене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2022 року - скасувати, справу № 640/18626/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРД БІЛЛЕРБЕК ГмбХ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, стягнення надмірно сплачених податкових зобов`язань - направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді: О.О. Шишов

М.М. Яковенко