Рішення

від 15.02.2023 по справі 364/465/22

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/465/22

Провадження № 2/364/18/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2023 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участі секретаря Бондаренко Л.С.,

за позовом ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,

до ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 ,

третя особа Орган опіки та піклування Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, адреса: 09301, Київська область, Білоцерківський район, смт. Володарка, пл. Миру, 4,

про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. Свій позов мотивувала тим, що з 2013 по 2018 рік вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . За час спільного проживання в них народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Володарського районного суду Київської області від 27.08.2020 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу позивач та її дочка почали проживати окремо від відповідача та перебуває на утримання позивача. Батько дитини - ОСОБА_2 не спілкується із дочкою, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, не цікавиться її життям та вихованням. В зв`язку з даними обставинами позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , , відносно доньки - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на дитину в розмірі 25 000 гривень.

Судовий розгляд справи здійснюється з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги позивача, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив суд позов задовольнити. Представник позивача проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судові засідання на виклики суду неодноразово не з`явився. Про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив до суду не направляв. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Представник третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог органу опіки та піклування Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області проти задоволення позову не заперечувала, та підтримала висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Суд визнав наявних у справі матеріалів достатніми для встановлення прав та взаємовідносин сторін.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, розглянувши матеріали справи, ознайомившись з висновком про доцільність позбавлення батьківських прав, взявши до уваги позицію позивача та її представника, позицію органу опіки та піклування Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, дослідивши письмові докази вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

По справі встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 2013 по 2018 рік перебували у зареєстрованому шлюбі, що стверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 та копією рішення Дніпровського районного суду Київської області про розірвання шлюбу (а.с. 10-12). Позивач та відповідач по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 13). На даний час дитина перебуває на повному утриманні позивача, що стверджено письмовими доказами, які приєднано до матеріалів справи. Батько дитини - ОСОБА_2 тривалий час не спілкується із дочкою, не надає матеріальної допомоги на її утримання, має заборгованість по сплаті аліментів (а.с. 69), не цікавиться життям та вихованням дитини.

Як вбачається зі змісту висновку виконавчого комітету Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 63-66). Обґрунтуванням прийнятого рішення є те, що працівниками служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Володарської селищної ради із пояснень матері дитини ОСОБА_1 встановлено, що в усіх медичних, освітніх чи соціальних процесах життя дитини потрібна присутність батьків і згода від обох батьків. Батько дитини не тільки не бере участі у житті дитини, не підтримує її фінансова, не цікавиться її здоров`ям та навчанням, а й значно ускладнює її життя через постійну відсутність.

Встановлені та зазначені вище обставини свідчать про ухиляння відповідача від виконання своїх обов`язків із виховання дитини, що може бути підставою для позбавлення його батьківських прав, оскільки наявні факти винної поведінки батька та свідомого нехтування своїми обов`язками по відношенню до сина.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступних міркувань.

Так, Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Так, згідно ч. 8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

В п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року „ Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено , що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний стан, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарання, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до вимог ст. 12. Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків у відношенні доньки, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, матеріальне забезпечення, зокрема: не забезпечує та не турбується про наявність у неї необхідного харчування, медичного догляду, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для її виховання.

За наведених вище підстав суд прийшов до переконання, що відповідач по справі, в порушення вимог чинного законодавства України з питань охорони дитинства ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо доньки, що є правовою підставою для позбавлення його батьківських прав. В судовому засіданні встановлено відсутність об`єктивних підстав, які б зумовлювали таку тривалу неналежну поведінку батька по відношенню до своєї дитини, тому суд приходить до переконання, що інші заходи впливу на відповідача, окрім позбавлення його батьківських прав, будуть недостатніми, а позбавлення відповідача батьківських прав буде відповідати в першу чергу саме інтересам дитини.

Суд вважає, що вищевикладені обставини по справі, а саме те, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дочки, не цікавиться її життям, станом здоров`я, інтересами та вподобаннями, не спілкується з дитиною, а тому є всі підстави для позбавлення його батьківських прав відносно ОСОБА_3 .

Щодо вимог про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину в розмірі 25 000 гривень суд вважає, що дана вимога не підлягає до задоволення через необґрунтованість.

Суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні підлягають частковому задоволенню.

Крім того, за нормами статті 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати за сплату судового збору за вимогою про позбавлення батьківських прав та судовий збір звернення позивача із заявою про забезпесчення докозів у розмірі, визначеному за статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Зважаючи на складність справи складання повного рішення суду в справі відкладено в межах десятиденного строку з дня закінчення розгляду справи (частина шоста статті 259 ЦПК України) з урахуванням частини третьої статті 124 ЦПК України щодо визначення закінчення процесуальних строків, що припадає на вихідний (неробочий) день.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст. ст. 4, 5, 6, 141, 150, 155, 157, 164-167, 171 СК України, ст. ст. 7, 10, 76, 89, 133, 141, 206, 263, 264, 265, 272, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , відносно доньки - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 1488(одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок.

Рішення суду після набрання законної сили надіслати до Володарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Заочне рішення може бути переглянуте судом відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України.

Копію рішення направити ОСОБА_2 - для відому.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Володарського районного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного рішення або безпосередньо до апеляційної інстанції.

Суддя: О. В. Ткаченко