Постанова

від 17.08.2010 по справі 2а-2328/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 "17" серпня 2010 р.                                                               Справа № 2a-2328/10/0970

 м. Івано-Франківськ  

          Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

          Судді Кафарського В.В.

          при секретарі  Барчук Т.Г.

          за участю представників сторін:

           від позивача : не з'явився

           від відповідача : не з'явився   

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

          за позовом:  Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську,  вул.Незалежності, 20, м.Івано-Франківськ, 76000      

          до відповідача:  Івано-Франківської міської організації всеукраїнського об'єднання "Свобода",  вул.Грушевського, 14/10, м.Івано-Франківськ, 76018           

          про стягнення заборгованості в сумі 3606,51 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську звернулася до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської організації всеукраїнського об'єднання "Свобода" про стягнення заборгованості  в сумі 3606,51 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, судом направлялись повістки про виклик відповідача в судове засідання за адресою, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.05.2010 року. Повідомлення повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "по даному адресу не числиться".

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону україни "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або по батькові або місця проживання  фізичної особи-підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону україни "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином, отже не прибуття в судове засідання відповідача не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи,  дослідивши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає  до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.03.2005 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради зареєстровано Івано-Франківську міську організацію всеукраїнського об’єднання "Свобода", 23.01.2006 року зареєстровано в Державній податковій інспекції в м.Івано-Франківську.

У відповідності до статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

          Відповідно до статті 3 Закону України "Про політичні партії в Україні" політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.

          Частиною 2 статті 14 Закону України "Про політичні партії в Україні" встановлено, що політичні партії є неприбутковими організаціями.

Пунктом 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначаються особливості оподаткування, обліку та порядок подання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами та організаціями. Крім того, встановлено види доходів, які звільняються у таких організація від оподаткування.

Згідно підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 вказаного Закону визначено неприбуткові організації, до яких застосовуються положення вказаної статті, пунктом "б" якої положення даної статті поширено на політичні партії.

У відповідності до частини 2 підпункту 7.11.12 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" набуття статусу неприбуткової організації здійснюється при її первісній реєстрації.

Відповідно до підпункту 7.11.12 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" центральний податковий орган встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій.

Пунктом 2.2. Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України за №232 від 11.07.1997 року для внесення до Реєстру неприбуткова організація або установа повинні подати (надіслати) до податкового органу за її місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою № 1-РН згідно з додатком 1 до цього Положення, а також копію статутних і установчих документів.

Згідно до пункту 1.3 Порядку складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України за № 233 від 11.07.1997 року податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями складається за формою, що додається, і подається неприбутковою установою за кожний звітний період.

Відповідно до абзацу першого пункту 11.1 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Пунктом 16.4 статті 16 вказаного Закону податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком.

Згідно пункту “б” підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Враховуючи вищевказані норми суд зазначає, що неприбуткова організація зобов’язана подати податковий звіт про використання коштів неприбутковими організаціями, а інші підприємства –декларацію з податку на прибуток підприємства щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

          Як встановлено в судовому засіданні, відповідач не подав документів, передбачених  наказом Державної податкової адміністрації України за №232 від 11.07.1997 року для внесення його до Реєстру неприбуткових організацій та установ, а тому не внесений до даного Реєстру і перебуває на загальній системі оподаткування. Крім того, судом встановлено, що відповідачем за період 2007 та 2008 років взагалі не складались та на адресу позивача не направлялись декларації з податку на прибуток чи звіти про використання коштів неприбутковою організацією.

Згідно пункту 17.1.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено строки подання декларації по податку на прибуток, а тому дії Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську по застосуванню штрафних санкцій є правомірними, а податкові повідомлення-рішення є законними.

          Підпунктом 5.2.1. пукнут 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, який передбачає процедуру апеляційного узгодження суми податкового зобов’язання.

Підпункт 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

          Судом встановлено, що податковими повідомленнями-рішеннями 24.04.2009 року за №0006021501/0 до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2889,32 гривень та 717,08 гривень пені на суму несплаченого податкового боргу, за порушення пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які відповідачем не оскаржувались, процедура апеляційного узгодження суми податкового зобов’язання не порушувалась.

       Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно частини 3 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу).

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов’язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов’язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Податковий борг підтверджується довідкою № 153 від 04.03.2010 року про суми заборгованості, актами невиїзних документальних перевірок, копіями  податкових повідомлень - рішень, іншими матеріалами справи.

          Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про стягнення з Івано-Франківської міської організації всеукраїнського об'єднання "Свобода" про стягнення заборгованості  в сумі 3606,51 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

          На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                                  ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з Івано-Франківської міської організації всеукраїнського об'єднання "Свобода", вул.Грушевського, 14/10, м. Івано-Франківськ, 76018, код 33860600, в дохід Державного бюджету України - заборгованість в сумі 3606,51 грн. (три тисячі шістсот шість грн. 51 коп.).      

          Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Суддя:                                                                                Кафарський В.В.

          Постанова складена в повному обсязі 19.08.2010 року.