Рішення

від 09.02.2023 по справі 953/3518/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/3518/21

н/п 2/953/307/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Черниш О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Альфа», Департаменту реєстрації Харківської міської ради про припинення трудового договору та зобов`язання вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач з подальшим уточненням просить визнати припиненими трудові відносини між ТОВ «Центр Альфа» та директором цього підприємства Семеновим А.О. на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України з дня набрання рішенням законної сили; та зобов`язати Департамент реєстрації ХМР внести відповідні зміни шляхом виключенням відомостей про директора ОСОБА_1 як керівника ТОВ «Центр Альфа».

В обгрунтування вказаних вимог посилається на наступне. 16.10.2007 протоколом №1 засновника ТОВ «Центр-Альфа» ОСОБА_2 було створено ТОВ «Центр-Альфа», затверджено статут вказаного товариства, та призначено позивача в якості його директора. 16.09.2020 позивач поштою спрямував на адресу ТОВ «Центр-Альфа» заяву про його звільнення з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, проте лист повернувся позивачу у зв`язку з «закінченням терміну його зберігання». 15.10.2020 позивач дізнався, що єдиний засновник товариства помер, та тільки він міг вирішити питання про звільнення позивача з посади директора, а тому позивач вимушений звернутись до суду з вказаним позовом, оскільки ситуація, що виникла порушує право позивача щодо вільного вибору праці. Крім того, позивач просить Департамент реєстрації ХМР внести зміни до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, ФОП та громадських формувань про керівника ТОВ «Центр-Альфа» шляхом виключення з реєстру відомостей про позивача як директора товариства.

Представником відповідача Департаментом реєстрації ХМР подано відзив на вказану позовну заяву, в якій він просить прийняти рішення по справі з урахуванням законодавства, та вказав, що Департамент реєстрації не є належним відповідачем по справі, та позовної вимоги про визнання трудових відносин припиненими, в разі її задоволення, недостатньо для вилучення відомостей про керівника з ЄДР, та необхідно звернутись до державного реєстратора з визначеним переліком документів.

Позивач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином та своєчасно, на електронну адресу суду спрямував заяву про розгляд справи за його відсутності, та судові витрати просив покласти на товариство.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, повідомлялись у встановленому законом порядку.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та представників відповідачів, та за наявними в справі доказами.

26.02.2021 вказана справа надійшла до суду, та розподілена судді Зуб Г.А.

Ухвалою судді від 04.03.2021 вказану позовну заяву залишено без руху, та надано позивачу 10-денний термін для усунення недоліків, які усунені позивачем 23.03.2021.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 25.03.2021 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Альфа» зареєстровано як юридична особа. Його засновником (учасником) є ОСОБА_2 , інформація про кінцевого бенефіціарного власника відсутня. Розмір внеску до статутного фонду складає 50000 грн. ОСОБА_1 є керівником та підписантом товариства (а. с. 8-13).

17.09.2020 позивач направив рекомендованим листом на адресу Загальних зборів учасників ТОВ «Центр Альфа» заяву про звільнення за власним бажанням, що підтверджується описом вкладення у лист з відбитком печатки поштового відділення та квитанцією УДППЗ Укрпошта. Вказана заява повернулась позивачу у зв`язку з її неотриманням адресатом.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , єдиний засновник та учасник ТОВ «Центр Альфа» ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

За змістом статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Згідно статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру .

Стаття 8 Конвенції захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом . Поняття приватне життя в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на приватне життя (OLEKSANDR VOLKOV v. UKRAINE, № 21722/11, § 165, ЄСПЛ, від 09 січня 2013 року).

Відповідно до статті 1 КЗпП України цей Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Згідно статті 2 цього ж Кодексу право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право, зокрема, на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладений у статті 16 ЦК України.

Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, визначеним статтею 16 ЦК України.

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника визначено однією з підстав припинення трудового договору (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України).

Так, відповідно до приписів частин 1 та 3 статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Разом з тим, Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права), і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися статтею 38 КЗпП й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

Частинами 3 та 4 статті 65 Господарського кодексу України, передбачено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Частиною 4 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» , що набув чинності 17 червня 2018 року, передбачено, що виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Згідно з частинами 1-3 цієї статті виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.

Пунктом 7 частини 2, частиною 3 статті 30 вказаного Закону передбачено, що до компетенції загальних зборів учасників належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до

компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до реєстру.

Згідно вимог частини 1 статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або Статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Тобто, можливість скликати загальні збори учасників на вимогу виконавчого органу передбачено законодавством, отже, директор сам вправі скликати позачергові збори учасників з винесенням на порядок денний питання про своє звільнення.

Частинами 1-5 статті 32 цього Закону визначено, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення .

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що директор товариства, як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, написавши заяву про звільнення за два тижні і відпрацювавши встановлений строк (за відсутності поважних причин), після чого оформити розірвання трудових відносин наказом і внести запис про звільнення до своєї трудової книжки.

Водночас, згідно вимог корпоративного законодавства, директор товариства звільняється з посади рішенням загальних зборів учасників товариства, які він має право скликати з власної ініціативи, включивши до порядку денного питання про звільнення директора товариства.

Про скликання загальних зборів учасники товариства мають бути завчасно повідомлені у строк, передбачений законом.

У разі ж якщо засновників не вдається зібрати та провести загальні збори, вбачаються підстави для звернення керівника товариства з позовом до суду про захист своїх трудових прав.

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 обіймає посаду директора ТОВ «Центр Альфа», та починаючи з вересня 2020 року намагався звільнитися з займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. На адресу засновника ним направлялась заява про звільнення його з посади директора товариства за власним бажанням. В заяві позивачем не зазначено підстави звільнення, а саме за частиною першою чи третьою статті 38 КЗпП України, та причини з переліку, наведеного у частині першій статті 38 КЗпП України.

Частина третя вказаної статті передбачає звільнення працівника за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, проте позивач на такі обставини в обґрунтування позову не посилається.

Звільнення за власним бажанням може бути двох видів: звільнення з поважних причин та звільнення без поважних причин, які відрізняються тим, що в першому

випадку працівник не зобов`язаний повідомляти власника про звільнення за два тижні.

Проте, він не позбавлений можливості звільнення без поважних причин, та не зобов`язаний вказувати у позові причини, передбачені частиною першою статті 38 КЗпП.

На сьогодні, встановлено, що єдиний засновник товариства помер. Матеріали справи не містять відомостей про інших засновників або учасників товариства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач використав всі заходи, що передували його звільненню за власним бажанням. Знаходячись в ситуації заручника , коли згідно Конституції України він має право звільнитись із займаної посади, однак, законної процедури такого звільнення без участі учасників товариства немає, його звернення до суду є правомірним.

Аналізуючи наведені норми права та обставини справи, а також виходячи з того, що звернення позивача до суду з позовом про визнання трудових відносин припиненими за таких обставин є єдиним способом захисту його конституційних прав, а тому суд вважає за можливе задовольнити його позов в цій частині.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання відповідача Департамент реєстрації ХМР внести відомості до ЄДР шляхом виключення відомостей про керівника, то в її задоволенні слід відмовити у зв`язку з обранням позивачем неефективного способу захисту свого права, та вказане відносить до повноважень державного реєстратора відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Посилання представника відповідача, що Департамент є неналежним відповідачем є необґрунтованим, оскільки право вибору відповідачів по справі належить виключно позивачеві.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача ТОВ «Центр Альфа» на користь позивача судові витрати в розмірі 908 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 3,4, 12, 76, 306, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Альфа», Департаменту реєстрації Харківської міської ради про припинення трудового договору та зобов`язання вчинення дій задовольнити частково.

Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Альфа» з дня набрання даним рішенням законної сили у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Альфа» за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Альфа», на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , витрати по оплаті судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , місцеперебування: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 .

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Альфа», місцезнаходження: м. Харків, вул. Культури, буд. 25-А, оф. 401, код ЄДРПОУ 35477729.

Відповідач Департамент реєстрації Харківської міської ради, місцезнаходження: м. Харків, м-н Павлівський, буд. 4, код ЄДРПОУ 40214227.

Повний текст рішення виготовлено 09 лютого 2023 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ