Рішення

від 15.02.2023 по справі 752/9324/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/9324/21

Провадження № 2/752/1146/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 лютого 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Машкевич К.В.

при секретарі Гненик К.П.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Екко» про захист прав споживача страхових послуг зі страхування життя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг за договором страхування життя №0007-0703 від 26.03.2007 в сумі 118 613,20 грн, індекс інфляції за час прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 34635,00 грн, 3% річних в сумі 13746,11 грн, витрати на юридичні послуги в розмірі 2000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.03.2007 між позивачем та відповідачем було укладено договір добровільного страхування життя за програмою Екко-Лайф-Плюс №0007-0703, який був засвідчений полісом страхування життя, що почав діяти з 01.04.2007 до 31.03.2027.

Відповідно до Правил страхування страхові внески повинні сплачуватися поточними щорічними платежами за кожен страховий рік, згідно Додатку до Полісу страхування життя в розмірі 500,00 доларів США щорічно.

Зобов`язання щодо сплати страхових внесків позивачем виконанні в повному обсязі.

15.07.2015 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода про внесення змін до умов страхування, зазначених у страховому полісі, відповідно до яких строк страхування до 31.03.2017, а страхова сума за страховим випадком дожиття до закінчення дії договору еквівалент 4 495 дол. США за курсом НБУ на день страхової виплати. Страхова сума підлягає виплаті протягом 60 днів при настанні страхового випадку.

У четвертому кварталі 2016 року на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, було опубліковано повідомлення про те, що до відповідача як порушника законодавства про страхову діяльність було застосовано заходи впливу у вигляді позбавлення ліцензії на здійснення страхової діяльності та виключення його з Державного реєстру фінансових установ.

На підставі зазначеного, позивач зупинила перерахування щорічних страхових внесків до відповідача як страховика за договором страхування життя.

11.04.2017 позивачем на адресу відповідача була направлена заява для здійснення виплати з підстав дожиття в строк закінчення дії полісу, яка була отримана відповідачем.

Однак, відповідачем необхідні виплати на користь позивача не сплачено, зобов`язання за договором добровільного страхування життя не виконано.

На підставі зазначеного позивач просить про задоволення позову.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.04.2021 у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2022 головуючим суддею у справі визначено суддю Голосіївського районного суду м. Києва Машкевич К.В.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.02.2022 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У встановлений ухвалою строк від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 26.03.2007 між позивачем та відповідачем було укладено договір добровільного страхування життя за програмою Екко-Лайф-Плюс №0007-0703, який був засвідчений полісом страхування життя, що почав діяти з 01.04.2007 до 31.03.2027.

Відповідно до Правил страхування страхові внески повинні сплачуватися поточними щорічними платежами за кожен страховий рік, згідно Додатку до Полісу страхування життя в розмірі 500,00 доларів США щорічно.

15.07.2015 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода про внесення змін до умов страхування, зазначених у страховому полісі, відповідно до яких строк страхування до 31.03.2017, а страхова сума за страховим випадком дожиття до закінчення дії договору еквівалент 4 495 дол. США за курсом НБУ на день страхової виплати. Страхова сума підлягає виплаті протягом 60 днів при настанні страхового випадку.

Умовами укладеного Договору було визначено розмір страхової суми в разі дожиття застрахованої особи до узгодженого строку дії страхового захисту, а також розмір тарифу, строки та порядок сплати страхових платежів.

Відповідно до наданих позивачем доказів, сплата позивачем на користь відповідача страхових платежів здійснювалось своєчасно та в повному розмірі.

Як вбачається з Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 01.11.2016 року № 2750, ПАТ «СК «ЕККО» виключено з Державного реєстру фінансових установ та анульовано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії СТ № 49 від 21.08.2004 року, видане Товариству.

На підставі зазначеного, позивач зупинила перерахування щорічних страхових внесків до відповідача як страховика за договором страхування життя.

11.04.2017 позивачем на адресу відповідача була направлена заява для здійснення виплати з підстав дожиття в строк закінчення дії полісу, яка була отримана відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Однак, у встановлений умовами договору строк, відповідачем необхідні виплати на користь позивача не сплачено, зобов`язання за договором добровільного страхування життя не виконано.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до змісту ст. 979 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про страхування» за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст.ст. 981, 982 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про страхування» страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов`язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку.

Згідно ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно вимог ст. 21 Закону України «Про страхування» страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, є, зокрема, фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України «Про господарські товариства», з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Юридичні особи, які не відповідають вимогам цієї статті, не можуть займатися страховою діяльністю.

Стаття 28 Закону України «Про страхування» передбачає, що дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі: 1) закінчення строку дії; 2) виконання страховиком зобов`язань перед страхувальником у повному обсязі; 3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред`явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору; 4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23, і 24цього Закону; 5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України; 6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вимоги закону та умови страхування, визначені договором страхування та додатковою угодою №2 від 15.07.2015, відповідач як страховик зобов`язаний був сплатити позивачу у зв`язку із настанням страхового випадку дожиття до закінчення дії цього договору страхову суму, яка складає гривневий еквівалент 4495 дол. США по курсу НБУ на день страхової виплати.

Згідно ч.3 п.п. 15.3 п. 15 договору страхування, страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхової суми протягом 60 днів.

З огляду на те, що страховий випадок настав 31.03.2017, останньою датою виконання грошових зобов`язань відповідачем є 30.05.2017.

Враховуючи курс НБУ на день страхової виплати (30.05.2017), еквівалент страхової суми становить 118 613,20 грн.

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст. 20 ЗУ «Про страхування», при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, страхову виплату за договором страхування життя на користь позивача не сплатив. За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 34 635,00 грн та 3% річних в розмірі 13 746,11 грн, що розраховані позивачем за період з 30.05.2017 по 09.04.2021, є такою, що ґрунтується на положеннях чинного законодавства, а відтак підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження зазначених вимог позивачем до позовної заяви додано копії наступних документів: договір про надання правової допомоги № 11/21 від 03.03.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та правозахисником ФОП ОСОБА_2 ; диплом спеціаліста за спеціальністю правознавство, виданий на ім`я ОСОБА_2 .

Разом з тим, з положення ст. 137 ЦПК України вбачається, що такі витрати несуть сторони, якщо вони пов`язані з правничою допомогою саме адвоката.

Правнича допомога позивачу була надана спеціалістом у галузі права - фізичною-особою підприємцем ОСОБА_2 , який не є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Таким чином, суд вважає, що заявлені позивачем витрати у розмірі 2000,00 грн не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не підлягають стягненню з відповідача.

З огляду на зазначене позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача в дохід держави підлягає 1669,94 грн судового збору.

Керуючись статтями 1, 6, 20, 21, 25, 28 ЗУ «Про страхування», статтями 11, 509, 525, 526, 625, 626, 629, 979, 981, 982 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Екко» про захист прав споживача страхових послуг зі страхування життя, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕККО" (ЄДРПОУ 30307718, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 40, офіс 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) страхову виплату за договором страхування життя №0007-0703 від 26.03.2007 в сумі 118 613,20 грн, індекс інфляції за час прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 34635,00 грн, 3% річних в сумі 13746,11 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕККО" (ЄДРПОУ 30307718, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 40, офіс 5) в дохід держави судовий збір в сумі 1669,94 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ЕККО", ЄДРПОУ 30307718, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 40, офіс 5.

Суддя: