Ухвала

від 14.02.2023 по справі 759/11650/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц /824/5768/2023

У Х В А Л А

Про залишення апеляційної скарги без руху

14 лютого 2023року Київський апеляційний суд у складі судді Суханової Є.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 26 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Кагарлицької міської ради «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» в особі директора - Недолько Марії Миколаївни, про безпідставну, а тому незаконну відмову відповідача у наданні на запит доступу до публічної інформації в повному об`ємі згідно гарантій, передбачених ст.. ст.. 34,55 Конституції, ст.. 23 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ЗУ «Про звернення громадян», здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та про негайне виконання рішення суду,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 26 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Кагарлицької міської ради «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» в особі директора - Недолько Марії Миколаївни, про безпідставну, а тому незаконну відмову відповідача у наданні на запит доступу до публічної інформації в повному об`ємі згідно гарантій, передбачених ст.. ст.. 34,55 Конституції, ст.. 23 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ЗУ «Про звернення громадян», здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та про негайне виконання рішення суду - повернуто заявнику на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, апелянт, ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, яка не відповідає вимогам ст. 354 ЦПК України, зокрема, пропущено процесуальний строк на апеляційне оскарження.

У відповідності до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення абоскладання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку абоякщопідстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщозаяву не буде подано особою в зазначений строк абовказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані не поважними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

В апеляційній скарзі апелянт, ОСОБА_1 , не зазначає, з яких поважних причин пропустив строк на апеляційне оскарження ухвалу суду І інстанції.

Клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи цивільно-процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку .

А тому, апеллянту потрібно зазначити поважну причину пропуску строку на оскарження ухвали суду першої інстанції.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущенного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов`язок заявника полягає у тому, щоб проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenkov. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвала щодо прийнятності у справі «Гуржий проти України» (Gurzhyyv. Ukraine), заява № 326/03, від 01 квітня 2008 року).

Практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що якщо сторони у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними (рішення у справі «Каракуця проти України» (Karakutsya v. Ukraine), заява № 18986/06, пункт 57, від 16 лютого 2017 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зіст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В поданому клопотанні про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 посилається на те, що є пенсіонером та людиною похилого віку, однак в матеріалах справи чи в додатках до апеляційної скарги, чи в клопотанні про звільнення від сплати судового збору, відсутні будь-які докази, які б свідчили про важке матеріальне становище апелянта.

Основна умова, за якою може мати місце відстрочка чи розстрочка, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений суду достовірними доказами.

Отже, відповідно до п.9 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвали суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, поданою фізичною особою, судовий збір становить 536,80 грн.

Вказана апеляційна скарга повинна бути оплачена судовим збором в розмірі 536,80 грн.(п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок)

Згідно реквізиту рахунків для сплати судового збору апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції до Київського апеляційного суду оплата коштів має здійснюватися

на рахунок: отримувач: УК у Солом`янському районі; код за ЄДРПОУ 38050812; банк отримувача: казначейство України (ЕАП); МФО Банку: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.

За правилами статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків, а саме: зазначити поважну причину пропуску строку на оскарження ухвали суду першої інстанції, оплатити судовий збір.

Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України,Київський апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 26 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Кагарлицької міської ради «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» в особі директора - Недолько Марії Миколаївни, про безпідставну, а тому незаконну відмову відповідача у наданні на запит доступу до публічної інформації в повному об`ємі згідно гарантій, передбачених ст.. ст.. 34,55 Конституції, ст.. 23 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ЗУ «Про звернення громадян», здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та про негайне виконання рішення суду, залишити без руху та надати строк 10 днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду Є.М. Суханова